09:31 13.05.2024

Автор ОЛЕНА ЖУКОВА

КІК-звітна компанія "в картинках"

11 хв читати
КІК-звітна компанія "в картинках"

Олена Жукова, аудитор, адвокат, керівний партнер "Сайвена Груп"

 

Закінчилася перша КІК-звітна компанія (КІК - контрольована іноземна компанія). Час підвести підсумки. Тим більш, що ми (наша фірма) дуже  багато працювали з КІК-звітами, дуже добре  знаємо все це "зсередини" (бо весь цей час витягували з тієї чи іншої халепи, куди викидувало КІКі законодавство та провозастосування). І кожної миті треба було бути готовими до неочікуваних нових викликів, нових штучно зроблених чиновниками-непрофесіоналами проблем, які треба було миттєво та ефективно вирішувати…

Отже. Такого скупчення помилок та непрофесіоналізму держави я ще не бачила. Щоб усе одразу та в одну купку. Як пазли, коли загальна (жахлива) картинка збирається з окремих шматочків, який також має бути з чіткими формами/краєчками – саме такими щоб кожен окремий шматочок також був "досконало-непрофесійним". До речі, велика шана колегам-консультантам, які все це "розрулювали" та якось "розрулили".

Розглянемо "помилки держави", що були у цьому "проекті КІК".

Помилка перша. ВРУ. Це основна проблема – дуже низка (до абсурду) якість закону. Я про це писала неодноразово. Повторювати приклади, що вже проговорювала – немає сенсу. Але надам ще один, новий. Бо "на картинках" все наочніше і зрозуміліше (саме тому, вірогідно, так популярен ТІк-Ток… а може й не тому). Назвемо цю картинку "найкумеднійший штраф".

Картинка перша - "найкумеднійший штраф".

Отже. Є такий пункт 120.7 ПКУ, в якому передбачений штраф за:

"Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами "г" - "з" підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, щодо наявних контрольованих іноземних компаній ".

Розглянемо один з видів інформації цих підпунктів "г" - "з". А саме – підпункт !з":

з) кількість працівників контрольованої іноземної компанії станом на кінець звітного (податкового) року;

Як відомо, у юридичній нормі є диспозиція та санкція. Диспозиція цієї норми : "невідображення у звіті про КІК кількості працівників КІК".

Яка санкція? Дамо повну цитату:

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.

Тобто (якщо кратко): 3% суми доходу КІК (або 25% прибутку КІК), не відображених у звіті про КІК. Ну і яке відношення це має до невідображення кількості працівників? Як розрахувати "невідображену суму працівників"? Що взагалі таке – ця "сума працівників"? Якщо вона якимось чином кореспондує з "доходом КІК" - то в яких одиницях будемо сплачувати штраф?

Я не думаю, що законодавець планував "відкусити" 3% від кожного працівника КІК…Але що тоді він мав на увазі? Або -взагалі нічого не мав? Просто – не думав? (І тоді, якщо ми порівнюємо 2 можливих варіанта: 1. законодавець не думав взагалі, 2.  Законодавець думав і планував "відкусити по 3% від кожного працівника" . Тоді, може,  другий варіант – краще? Тому що – що може бути гіршим того, що законодавець не думає взагалі?)

Таким чином, у даному випадку ми маємо норму, яка не може бути виконана навить теоретично. Так чому вона є в законі?

Помилка друга. Мінфін. Ця проблема – низька якість підзаконних актів. У нашому випадку – Наказ Міністерства Фінансів України від 25.08.2022  №  254" Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств".

Розроблена Мінфіном форма КІК-звіту – дуже низької якості. Вона заплутана, нелогічна, невиправдано складна. Та в додаток, не стикується з іншими нормативними актами МінФіну (наприклад, з Наказом Міністерства Фінансів України від 02.10.2015  № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи").

Безумовно, деякі "проколи" форми КІК-звіту можна пояснити неякісністю закону (статті 39-2 ПКУ). Наприклад, для чого в КІК-звіті є рядок 23 " Прибуток від операційної діяльності (грн)"? Цей операційний прибуток жодним чином не впливає на будь-який показник, не бере участь в будь-якому розрахунку. Він – зайвий. Але він прописаний в ПКУ (тому, схоже у Мінфіну не було вибору – зайвий/не зайвий – він мав потрапити до форми звіту).

Теж саме про рядки 31-33 ("навколоТЦУшний" перелік операцій по взаємовідносинам з низкоподатковими контрагентами, "ризиковими" ОПФ та повязаними особами). Немає жодного сенсу  у такому переліку,- якщо взагалі не враховується цифровий ТЦУ-критерій (10 млн грн), в самому "переліку" немає жодної суми/цифри, та й взагалі незрозуміло що таке "перелік операцій". Якщо, наприклад, КІК на Кіпрі 10 разів за рік заправляла картрідж – це 10 операцій, які треба прописувати окремо? Чи ці заправки можливо об’єднати з придбанням канцтоварів – та записати одним рядком? Чи (зовсім крамольна думка)- може взагалі не відображати "придбання канцтоварів" у такому серйозному звіті, як звіт про КІК?

Але це – помилки МінФіну, які обумовлені законом. А що зробив сам Мінфін? Нажаль, робота Мінфіну (форма звіту та інструкція з заповнення)– також дуже неякісна. Для ілюстрації – знов дамо картинку.

Картинка 2 – "Непронумерований" рядок.

Давайте подивимось на рядок Звіту № 29 "Суми дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб (грн)".  Звідки взявся цей рядок – зрозуміло : у статті 39-2 є спеціальна норма з (нібито) пільговим оподаткуванням "наскрізних дивідендів" від українських "дочок".

Але дивимось на рядок, що розташований безпосередньо нижче ("Перелік підконтрольних юридичних осіб"). Він не пронумерований взагалі. І (теоретично) може відноситися до 29 рядку, а теоретично – може й не відноситися до нього. Якщо відноситься – то туди треба заносити лише дані ланцюга підконтрольних українських  юридичних осіб . Якщо не відноситься – необхідно (фактично) прописувати всю структуру холдінгу. Це принципово різні речі! До того ж, при одному з цих тлумачень – у контролера КІК може виникнути штраф (якщо податківці "по іншому" подивляться саме на факт "непронумерованості" рядку). Але підказувати податківцям не будемо…

Помилка третя. Податкова. Ця проблема – низька якість розяснювальної роботи податківців. Знову ж таки – велику частину цієї проблеми – можна пояснити низкою якістю саме закону. Так, податківці протягом "періоду звітування" кілька разів змінювали думку на те що ж таке "належним чином завірена" звітність. Чому змінювали? Тому що в законі написано ось це "належним чином" - але не вказано що це таке. Втім, виконувати – треба (це ж закон)… Тому варіанти як це "належним чином" кожен видумував собі сам. У тому числі, видумувала й податкова… А оскільки кожен з цих варіантів був нелогічним – ця "думка податкової" постійно змінювалася… (Наприклад, з початку досить серйозно обговорювався варіант апостилювання. Хвала Зевсу та всім Олімпійським богам, що від цієї думки швидко відмовилися…).

Але проблема – не тільки в якості закону. Податківці також "накуролесили" (повністю самостійно).

Картинка третя "Сердце красавицы склонно к измене и к перемене"(с)

Довгий час податкова надавала індивідуальні податкові консультації (наприклад, ІПК №1060/ІПК/99-00-21-02-03-06 від 28.04.2023) про те, що якщо КІК "пільгується" то й заповнювати рядки 31-33 звіту не потрібно. Це було логічно: якщо є пільга – не розраховується "скоригований" прибуток, не розраховуються ТЦУ-коригування, та немає жодної логіки у заповненні "навколо-ТЦУшних" рядків 31-33.

Але 15.04.24 податкова різко змінила свій погляд на це. Та інформаційним листом від 15.04- повідомила контролерів КІК, що заповнювати ці рядки все ж треба. Чому цей лист ввів всю КІК-спільноту у ступор? А тому, що на цей момент більшість КІК-звітів вже було подано. І ця "зміна думки" податківців призвела до того, що ці всі звіти – виявились "невірно складеними". При чому якимось чарівним способом всі ці звіти раптом "підпали під штраф" (той самий абсурдний штраф по пункту 120.7 ПКУ, про що я писала раніше). І для всіх контролерів засвітила реальна перспектива – походу до суду з позовом проти податківців для оскарження цього "раптового та безглуздого" штрафу… Ну, або подавати новий КІК-звіт (уточнений).

Помилка четверта. Податково-айтішна. Ця проблема – низька якість роботи податківців-айтішників.

Безумовно, частину "провини" податківців-айтішників можна пояснити низкою якістю КІК-закону та підзаконних актів. Це виражалося, наприклад, у такому дуже ексклюзивному випадку, коли "інструкція по заповненню декларації з ПДФО" (та додатку КІК) – не співпадала з тим, що було в Кабінеті платника податків. Так, так – в Кабінеті була одна форма звітності, в наказі Мінфіну – інша. Дуже нестандартна (та оригінальна) ситуація.

Але, були "ляпи" які айтішники зробили самостійно… Я не знаю, що там відбувалося коли податкові айтішники "підкручували гайки" у своїх програмках та кодах – але КІК-звіти масово не приймалися… Ми попереджували своїх клієнтів про можливість затримки/складності при здаванні КІК-звітів….Але такої маси відмов від прийняття звітів –ніхто  не очікував. В деякі дні КІК-консультанти сиділи до півночі та пізніше, намагаючись вручну "впихнути звіт" та отримати таку бажану "квитанцію №2"..

Картинка четверта: "Як впихнуть невпихуємое" (С)

24 квітня. Одразу у десяти клієнтів "Звіт не прийнято". Діалоги того дня:

-не приймає!

- спробуйте "зжати" фінзвітність до 2 МБ, в них система не приймає великий обсяг. Якщо не допоможе – дробите її на 10-15-20 частин, надсилайте окремими файлами. Якщо не допоможе – частину файлів надсилайте звичайним листуванням.

-не приймає!

-спочатку збережіть звіт про КІК, підпишіть, а тільки потім-  відправляйте.

-не приймає!!

-перевірте назву файлу фінзвітності. Виправить. Система не приймає якщо є якісь службові цифри. Тільки літери та цифри.

-не приймає!

- не треба копіювати звіти у разі отримання помилки - заповнить все спочатку "з чистого аркушу".

-не приймає!!

-спробуйте зателефонувати на гарячу лінію ДПСУ – вони підкажуть Вашу помилку.

-не приймає!!

-спробуйте подати після 24-00. Буде менше навантаження на систему, може прийме.

-не приймає!

- проспівайте мантру Ганеші 108 разів. Ганеша усуває усі перешкоди…

Помилка п’ята. Депутатсько-політична. Відміна штрафів після закінчення КІК-звітної компанії.

Подія "після дати балансу". Вже після того, як усі (хто хотів) з великими труднощами (та нецензурними висловлюваннями) – але ж подали ту КІК-звітність. А саме – 9 травня. Пройшла новина: КІК-штрафи відміняють…Треба казати, що саме величезний розмір КІК-штрафів був найсильнішим мотиватором для контролерів КІК. "Встигнути до 1 травня!! Всупереч усьому – неякісному закону, складнощям форми КІК-звіту, мінливостям розяснень податкової, труднощам по "впихуванню" КІК-звітів, - треба було встигнути! Тому що штраф- немаленький!". І ось, здали, видохнули… І тут Рада приймає закон, яким скасовує (на період воєнного стану + півроку) страшні штрафи по КІК (той самий пункт 120.7 ПКУ).

Два питання. Точніше – три.

  1. Чому ці штрафи не було скасовано раніше? Всім було зрозуміло, що вони абсурдні, неадекватні та безглузді. Для чого було підвергати жорстокому стресу усю КІК-спільноту? Чи знають наші чиновники, що саме за результатами цієї КІК-компанії деяка частина контролерів КІК вирішила просто змінити податкове резидентство (з українського на резидентство інших країн)?
  2. Чому сам закон (законопроект 10168-2) знову виписаний дуже погано? Ми навіть не знаємо – чи дійсно податківці не будуть штрафувати за ці звіти, які подавалися під час воєнного стану? Або, можливо, це "відтермінування" - та після війни "прийдуть та оштрафують"? Закон (традиційно?) виписаний так, що можливе різне тлумачення. Знов – нечіткість та "розставлення капканів" для платників податків. Для чого це? Якщо депутати не вміють писати закони – то може щось не так з нашою Радою?
  3. Чому цей закон – досі не оприлюднений? КІК-консультанти – відслідковували зміни по "порівняльної таблиці", "пересічні громадяни" - за постами в ФБ деяких парламентарів.  Чому немає тексту? В нас вже бувало, коли між "голосуванням в залі" та "оприлюдненням у ЗМІ" в закон пролазила якась "єресь". Чи не буде так знов?

 

Ну і останне… Картинка шоста. ДПСУ оприлюднила деякі цифри щодо компанії по поданню КІК-звітності. Точної цифри – скільки існує КІКів – не знає ніхто. Але по деяким окремим джерелам інформації (наприклад, Польща надавала цифру з зареєстрованих українцями польських підприємств) – можна цю цифру орієнтовно назвати. Хай, з великою похибкою…І схоже, що відзвітувалася досить невелика частина КІКів (менш ніж половина). Інші, схоже, не довіряють державі… Що не новина, в принципі.

Також, ДПСУ назвала цифру "отриманих в результаті КІК-звітування" податків. Це 1,776 млн грн. Але…хай вас не вводить в оману ця цифра. Це зовсім не додаткові надходження до бюджету. Це – податки з розподіленого прибутку КІК, що сплачені (або мають бути сплачені) за 2 роки.  За ставкою 9%+1,5%. Втім, якщо б не було взагалі КІК-законодавства – то власники компаній (які б не звалися контролерами КІК) – сплатили б точно таку суму податків, за ставками 9%+1,5%, - з отриманих "іноземних дивідендів". Тобто, вся різниця – в якому рядку Декларації з ПДФО буде відображена сума податку. Сама сума податку – однакова (незалежно від того, чи були ці "дивіденди від КІК", чи просто "іноземні дивіденди").

Так чи варто було городити город?

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ВАДИМ НЕПОСЕДОВ

Виклики та перспективи української комерційної нерухомості під час війни - UTG

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО

Від Сталіна до Путіна: нищення народів тоталітарними режимами

ОЛЕГ МАЛЬЧИК

Справедливість ціною в незалежність

ОЛЕКСІЙ МОВЧАН

Навіщо Україні запроваджувати інститут превентивної реструктуризації?

ОЛЬГА ОНІЩУК

5 першочергових кроків для протидії майновій агресії росії та повернення захопленої власності українців на ТОТ

ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

Між війнами в Україні та Ізраїлі, чи все ще може Америка захистити Тайвань?

ЮРІЙ ГОРБАНЬ

Працевлаштування ветеранів: чому вони відчувають проблеми та як їх можливо вирішити

ОЛЕКСАНДР ЩУР

Партнерство з МФО – доступ бізнесу до довгострокового фінансування

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО

Каральні органи росії "зшили" вже шосту справу: не зупинять і не залякають!

ТАРАС ЄЛЕИКО

Що таке державна програма Доступний Факторинг

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА