Віталій Гусєв, головний операційний директор Starlight Media, голова Starlight Production та Starlight Digital 

 

Невизначеність у нашому житті наростає, особливо останні пʼять років. Припустити сьогодні, що буде ще за п’ять - зона футурології.  Сміливим можна вважати прогноз на рік. Щоб вижити, бізнесу необхідно розробляти стратегію подальших дій. 

В умовах висококонкурентних ринків, до яких належить і медіаіндустрія, успіх стратегічних кроків безпосередньо пов’язаний з «асиметричними» (нестандартними й сміливими) рішеннями або, інакше кажучи, інноваціями. Наскільки важливо компаніям-виробникам контенту бути інноваційними, до яких світових трендів варто придивитися українській медіаіндустрії та який підхід у впровадженні інновацій найреальніший – розповім далі.

Війна та ієрархічні структури — хороше середовище для зародження та продукування інновацій

Перед Другою світовою війною найінноваційнішою державою у світі була нацистська Німеччина. Німці побудували хороше виробництво, у них була найкраща у світі військова техніка, авіація. Вони перші почали робити справжні бойові ракети, займатися ядерною енергетикою, винайшли електронний мікроскоп. Водночас Німеччина була абсолютно ієрархічною, тоталітарною державою. Як і ще одна - СРСР. Після Другої світової війни та аж до 80-х пальма інноваційної першості перебувала у неї. В СРСР вперше відправили людину в космос, розвинули атомну енергетику, створили перші ЕОМ. 

З корпоративного світу можна використати приклади Microsoft або Apple, де авторитарна думка Гейтса й Джобса завжди була законом. Візьмемо ще, наприклад, Huawei і Samsung. Це дуже інноваційні компанії, але теж із жорсткою структурою підпорядкування. 

Значна частина інновацій завжди приходила з військово-промислового комплексу, а потім адаптувалася під цивільні потреби, наприклад, мобільний зв’язок або мікрохвилі. Як і будь-яка війна, війна в Україні – це момент військово-технічного новаторства, але особливо цікаво, що багато нових технологій до військових часто приходять з цивільного сектора. Доречно згадати технології супутникового інтернет зв’язку Starlink від Space X, ШІ у захисті кіберпростору (автоматизації виявлення кібер атак на початкових стадіях та самоконфігурування для протидії їм) чи технології face-id, що використовується для ідентифікації військових злочинців на відео або повернення жертв їхнім сім’ям. Одним з хрестоматійних прикладів застосування цивільних технологій у військових цілях є дрони, функціонал використання яких з агромоніторингу полів розширився до моніторингу і ураження позицій ворога. 

Медіаіндустрія має не просто йти в ногу з тенденціями, а започатковувати їх  

Медіаіндустрія вже вступила в нову фазу розвитку в сфері інновацій. У цій новій дійсності глобальні лідери індустрії прагнуть здобути контроль над усіма етапами value chain: від виробництва й дистрибуції контенту через його доставку та аж до управління цілою екосистемою розваг кінцевого споживача. Основний конкурентний тиск сьогодні виходить уже не від класичних медіакомпаній, а від телекомунікаційних та IT-гігантів, які стирають галузеві кордони й поглинають сусідні сектори. Великі виробники контенту вибудовують вертикалі, об’єднуючись із дистрибуційними майданчиками, щоб отримати нарешті доступ до кінцевого споживача, а Інтернет і телеком-гіганти розширюють свою діяльність, виходячи на ринок контенту й організовуючи локальні інтегровані екосистеми. Для активного залучення цифровими корпораціями нової аудиторії всередину своїх екосистем їхні інвестиційні стратегії передбачають угоди з придбання класичних учасників індустрії, як, наприклад, придбання Amazon кінокомпанії MGM за майже 8,5 млрд дол. США.  

Стираються межі й між традиційними сегментами: друкованими та цифровими виданнями, відеоіграми й спортом, ефірним, кабельним та інтернет-телебаченням, соціальними мережами й ЗМІ. 

Медіаіндустрії тепер недостатньо просто знати свою аудиторію чи вміти якісно щось виробляти: треба вміти все. Це вимагає інвестицій і в технології, і в якісний контент: медіакомпанії все більше стають технологічними, а технологічні — медійними.

Індустрія розваг складається з більш ніж десятка секторів, серед яких як класичне телебачення, радіо, зовнішня реклама, так і відносно молоді напрями на кшталт геймінгу або інфлюенс-маркетингу. Ба більше, свідченням колосального потенціалу індустрії є те, що вона якісно змінюється: на ринку з’являються цифрові «блакитні океани» з багатомільярдним потенціалом у вигляді NFT або метавсесвітів. 

Згідно PwC, практично весь приріст доходу індустрії розваг відбуватиметься за рахунок цифрових продуктів і послуг. До 2027 року частка цифрового доходу становитиме майже три чверті (70,8%) загального доходу галузі, порівняно з 55,2% у 2018 році. Гравці галузі також охоплюють конвергенцію нових технологій, таких як генеративний штучний інтелект – зокрема, у сферах створення контенту, відеоігор та інших категорій розваг – для стимулювання галузевих інновацій, масштабу та ефективності. Дивлячись на темпи зростання галузі, очікується, що дохід споживачів від мобільної доповненої реальності (AR) зростатиме найшвидшими темпами, із CAGR 26%, за яким слідуватимуть доходи від VR-ігор (із CAGR 19,5%). 

Поява нових гравців і відкриття можливостей змушує класичні медіа зміщувати фокус у диджитал, щоб вижити. Адже ефект від змін, що відбуваються, буде дедалі значнішим: такі трендові, але ще досить «молоді» технології, як-от штучний інтелект і машинне навчання, доповнена і віртуальна реальності, починають змінювати вигляд індустрії надшвидкими темпами.

Але і варто враховувати, що технології - це вже не просто про вирішення математичних задач. Іноді вони наближаються до надлюдських можливостей. Нещодавня історія із звільненням гендиректора компанії Open AI (що розробила Chat GPT) Сема Альтмана ще більше наштовхує на думку про близькість винайдення нового Sky Net. Однією із версій його усунення було те, що він приховав від ради директорів “відкриття в галузі ШІ, яке потенційно може загрожувати людству”. Правда чи ні, але технології вже точно наступають на пʼяти людині.

Досвід Starlight Media

Ми системно задумалися про те, як, залишаючись великою компанією, стати майданчиком, де генерується багато нових ідей. Цей напрямок почали розвивати ще з 2021 року - тоді ми запустили пілотний проєкт з генерації та підтримки експериментальних інноваційних ідей I.Novate. Чотири команди учасників, сформовані зі співробітників компанії, отримали можливість пройти навчання з провідними експертами в галузі інновацій у Unit.School. 

Один із проєктів, що отримав фінансування - QR-TV. Завдяки QR-коду, що зʼявлявся на екрані під час трансляції шоу, глядач міг проголосувати за улюбленого учасника, наприклад, або ж прочитати довідку про щось. З початком війни та запуском національного марафону цей інструмент став одним з основних джерел зборів на потреби армії.

Наразі ми активно використовуємо інструменти ШІ. Він - наш помічник у перекладі контенту іншими мовами, субтитруванні створенні віжувалів, протоколюванні нарад, озвучуванні серіалів та адаптації сценаріїв різних авторів під один стиль. Створення диджитал-онлі контенту ми вже не уявляємо без нього. Завдяки ШІ також розвивається ринок дубляжу - зʼяляються нові рішення для озвучки, ви можете підібрати з десятків запропонованих мов потрібну, а також підібрати найбільш підходящий голос.

Загалом ми будуємо інфраструктуру інструментів ШІ в компанії, експериментуємо та шукаємо нові підходи, стабільно у створенні контенту бере участь 5 нейромереж.

Винаходити велосипед не обовʼязково. Потрібно вміти вправно на ньому їздити

Інновації дуже важливі, але, найчастіше, видатних результатів домагаються компанії, які правильно інтегрують їх, а не ті, які інновації придумують. Так, Facebook не першими придумали соціальні мережі (до них була величезна соціальна мережа MySpace), Google запустив Chrome 2008 року, десь через 20 років після того, як запустили перший у світі браузер (Netscape), а Groupon був одним з багатьох сервісів групових покупок, але мало не єдиним, який зумів стати популярним і прибутковим проєктом.

Для поточного етапу зрілості українського медіаринку важливіше навчитися якісно впроваджувати інновації, ніж винаходити новий Netflix. Індустрію буквально оточили вже створені перспективні підтримувальні інноваційні технології. Так, наприклад, уже кілька років розвиваються диджитал-рішення, що дають змогу за допомогою ввімкненої камери й вбудованих алгоритмів аналізу емоцій, положення голови та тіла, частоти моргання й фокусів зору людини робити висновки про те, чи подобається глядачеві контент. Це дозволяє проводити попередні тестування відеоконтенту до публічного релізу на ринок. 

Інновації виникають не настільки завдяки стимулюванню людей, скільки завдяки створенню середовища, у якому їхні ідеї можуть з’єднатися та проростати. Тому, щоб з’являлися нові ідеї, потрібна атмосфера, де буде затребувана творчість. Щоб співробітники знали, що відбувається в сусіда, і самі були готові ділитися ідеями, знаходити ресурси всередині й легко кооперуватися. 

Майбутнє за інноваторами. Та і давайте відверто, сьогодення насправді теж.