Ігор Перепелиця, технічний директор фармацевтичної компанії "Дарниця"

 

Хоча це й дивно, слова "переробка сміття", "відповідальне споживання" та "енергоефективність" досі чомусь використовуються окремими маркетологами як інструмент пасивної реклами. За задумом "зелені" компанії мають викликати довіру споживача та показувати, що той чи інший бізнес не є бездушною корпорацією, а турбується про щось – хоч би й про довкілля.

Але ми живемо в такі часи та в таких обставинах, коли відповідальне споживання ресурсів та енергії є прямим обов’язком будь-якої галузі. Українцям може здаватися, що дотримання екологічних норм та переробка відходів мають відійти на другий план в умовах війни. Але тут питання треба ставити по-іншому: чи можемо ми як нація дозволити собі безвідповідальне ставлення до виробництва в сенсі споживання ресурсів, викидів та відходів? Я впевнений, що ні.

Інший аспект  – це те, що можна назвати commitment. Чи буде бізнес балансувати на межі встановлених законодавством нормативів або розробить власну комплексну стратегію з підвищення енергоефективності в межах програми сталого розвитку  –  рішення суто індивідуальне. 

"Дарниця" обрала другий варіант майже від самого початку. Технологічність та відповідальність процесу виготовлення ліків сама по собі зумовлює нульову толерантність до забруднення і втрат.

Ми зробили цю нетолерантність однією зі своїх ключових політик. На виході багатоступеневу систему фільтрації проходить не тільки "відпрацьоване" повітря з технологічних установок, але й атмосферне повітря технічних приміщень заводу "Дарниці". Що стосується води, ми користуємось власною глибинною свердловиною і перед термічною дистиляцією очищуємо воду через мембранні фільтри високого тиску (зворотній осмос). Це дозволяє бути повністю впевненими в якості рідини, зокрема води для ін’єкцій, а впроваджені проєкти скоротили загальне споживання води на 16 тисяч тонн на рік. 

Оскільки будь-які відходи лікарських засобів, навіть якщо це антисептик або бинт, відповідно до законодавства вважаються біологічно небезпечними, увага фармацевтичної галузі до сортування та утилізації сміття теж традиційно висока. "Дарниця" дотримується комплексної концепції мінімального утворення, ефективного сортування та обов’язкової передачі сміття на утилізацію або переробку. Нам вдалося знизити частку потенційно небезпечних відходів, які мають утилізувати спеціалізовані підприємства з ліцензією, до 27%. Натомість в 2022 році на переробку відправилося 73% сміття.

Що ж стосується енергоефективності, фармацевтична галузь могла б багато чому навчити навіть найавторитетніших екоактивістів світу. Виробництво ліків потребує використання значних обсягів енергії, води, мультирежимної термічної обробки, складного обладнання та ще складніших комп’ютерних систем. Відповідальне споживання газу та електроенергії в звичайних умовах є питанням рентабельності, а в умовах безперервної кризи, викликаної пандемією коронавірусу та російським вторгненням, воно стало питанням виживання.

Операційний департамент "Дарниці" уважно слідкує за показниками використання ресурсів та їхньою динамікою, також в структурі компанії створений спеціальний комітет для розробки пропозицій щодо підвищення енергоефективності. Крім того, ми розглядаємо ідеї, запропоновані нашими фахівцями на виробництві, адже саме вони є кінцевими споживачами того чи іншого ресурсу і здатні оцінити потреби і можливості ліній максимально адекватно.

Завдяки вжитим заходам нам вдалося лише за останній рік знизити споживання заводом "Дарниці" газу на 4%, води – на 5%. Не в останню чергу цьому сприяв проєкт утилізації тепла: використання надлишкової термічної енергії з виробничих процесів для опалення приміщень дозволило з січня скоротити споживання природнього газу на 80 тис метрів кубічних та води на 3 тисячі метрів кубічних (це, для порівняння, 50 залізничних цистерн). 

Ще одним важливим, навіть стратегічним, енергоносієм для будь-якого великого бізнесу є дизельне паливо для вантажних перевезень. А фармацевтичне виробництво до того ж диктує потребу в постійній роботі кліматичних установок у вантажівках для підтримки температурного режиму зберігання ліків. "Дарниця" знайшла вихід із ситуації через встановлення на території заводу станцій живлення 380В: під час очікування вантажівки не спалюють дизель, що водночас дозволяє економити значні кошти і значно знизити забруднення повітря. 

Такий комплексний підхід до ефективного використання ресурсів та турботи про екологію є можливим завдяки тому, що кожний крок та захід є частиною поміркованої стратегії, а не реакцією на економічні складнощі та суспільний запит. У випадку "Дарниці" ця стратегія вже демонструє потужний економічний ефект: впровадження відповідних політик та технологій коштувало компанії приблизно 9 млн грн, тоді як загальна щорічна економія, за нашими оцінками, становитиме 8 млн грн. 

Але набагато важливішою є робота на довгострокову перспективу. Оптимізація менеджменту ресурсів є частиною заходів з впровадження низки стандартів, зокрема, ISO 14001 (побудова системи екологічного менеджменту), ISO 45001 (побудова системи менеджменту з охорони та безпеки праці) та ISO 14064 (перевірка корпоративного вуглецевого сліду). Останній дасть "Дарниці" можливість порівнювати свої показники з результатами зарубіжних фармацевтичних компаній, які дотримуються локальних або глобальних регламентів - наприклад, стандартів ЄС.

Як я вже казав, енергоефективність та екологічність поза межами встановлених законодавством норм є власною відповідальністю кожного окремого підприємства. Але глобальних позитивних змін в корпоративній культурі в цьому напрямі вдасться досягти лише тоді, коли бізнес побачить не тільки відповідальність, але й можливості.