Олег Мальчик, Голова правління ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння"

 

Чи отримає держава додатково 10 млрд грн на армію.

Ресурс, який Україна може втратити.

Війна за свободу України входить в свою вирішальну стадію. Ставки надзвичайно високі. Чи зможемо ми зупинити ворога? Чи зможемо звільнити окуповані території? Чи виборемо справедливий мир?

Відповіді на ці питання залежать від наявності в держави ресурсів – людських, фінансових, інфраструктурних та багатьох інших.

Працююча економіка – основна передумова перемоги у «війні в довгу», яку ми ведемо з росією. Кожна гривня, що надходить до держбюджету, цінна. Адже це забезпечення наших воїнів, це будівництво фортифікацій, це закупівля зброї.

Але цього року держава може втратити близько 10 млрд грн через абсурдне судове рішення, що блокує видобуток газу на одному з найпотужніших родовищ – Сахалінському.

Блокування газовидобутку

В кінці осені минулого року з ініціативи Держгеонадр Шостий апеляційний адміністративний суд анулював спецдозвіл для компанії «Укрнафтобуріння» щодо газовидобутку на Сахалінському газоконденсатному родовищі (Харківська область). Одночасно був скасований і наказ, на підставі якого цей дозвіл видавався.

Нагадаю, що «Укрнафтобуріння» експлуатує родовище з 2004 року, а з 2010 - веде саме промислову розробку, яка не зупинялася і під час повномасштабної війни, не зупинялася навіть попри безпекові загрози. Більше того, після переходу компанії під управління  державної «Укрнафти» поставлені нові амбітні завдання по збільшенню видобутку блакитного палива. Це потрібно для енергетичної безпеки України, Харківщини та для фінансової стійкості держави.

На жаль, одне судове рішення на сумнівних заявах Держгеонадра може перекреслити ці зусилля.

Під удар потрапила не лише компанія «Укрнафтобуріння», але й інші гравці ринку, наприклад, «Укргазвидобування» і «Турбоатом» (сьогодні «Українські енергетичні машини»). Адже скасований наказ регламентував видання 17-ти дозволів для 15-ти підприємств.

Чи можлива справедливість?

Що маємо в сухому залишку? З 1 грудня 2023 року «Укрнафтобуріння» не видобуває вуглеводні. Відповідно, держава не отримує кошти у вигляді податків та дивідендів. І це якраз в той час, коли ці ресурси критично потрібні. Країна змушена вдаватися до зовнішніх позик, просити про додаткову допомогу партнерів. Причому, кошти макрофінансової підтримки не можна використовувати для військових цілей. Армію Україна фінансує з власних ресурсів і зацікавлена у їх збільшенні.

Що далі? «Укрнафтобуріння» відстоює свої права в суді й вірить, що справедливість та законність можна захистити через правові інституції.

Верховний суд відмовив нам у касаційному оскарженні. Але в  квітні частково задовільнив касаційну скаргу компанії «Українські енергетичні машини». Тепер Шостий апеляційний адмінсуд відкрив провадження. 20 травня відбудеться розгляд скарги.

І це буде момент істини не лише для підприємств, яких безпідставно позбавили можливості працювати, але й для держави в цілому. Це окреслить найближчу перспективу – Україна зможе накопичувати свій внутрішній ресурс або буде залежною виключно від зовнішньої допомоги. Вибір між цими сценаріями врешті-решт визначить результати війни.

Суд вкотре має змогу продемонструвати правову чистоту та неупередженість. Це має надзвичайну вагу. Адже якщо раніше судова помилка в господарських справах означала лише фінансові втрати, то сьогодні йдеться про загрозу втрати державної незалежності.

Від суддів тепер залежить, чи матиме Україна додатково 10 млрд грн на поточний рік і ще багато мільярдів в наступні роки. Чи зможемо ми активним газовидобутком компенсувати втрати української енергетики від російських терористичних атак. Чи будуть в країні сприятливі умови для інвестицій, що критично важливо для повоєнної відбудови.

Таким чином судова справа щодо Сахалінського родовища – це ключовий маркер ставлення держави до економіки воєнного часу і перспективи відновлення.