Мирослав Лаба, фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна 

12 червня податковий комітет підтримав до другого читання законопроект №11084,  яким пропонується встановити критерії щодо виокремлення найбільш доброчесних платників податків та надання їм певних преференцій у взаємодії з податковою службою. З огляду на ідею законопроекту, він отримав скорочену назву - про клуб білого бізнесу. 

Спробуємо знайти реальні причини появи цього законопроекту та поспіху влади у його прийнятті.

  Суть законопроекту про “клуб білого бізнесу”.

Безперечно хорошою ідеєю авторів законопроєкту про “клуб білого бізнесу”, є бажання надати бізнесу “не фіскально орієнтованого контролера, а доброзичливого податкового менеджера, який супроводжуватиме платника податків, а в податковому контролі акценти змістяться з покарання платника податків на супровід, перевірку та коригування його повсякденної поведінки”.

Можливість отримання персонального “комплаєнс-менеджера” чи “податкової няні”, яка допоможе підприємцям розібратись у всіх перипетіях українського податкового законодавства та запобігти штрафам, дуже позитивно сприймається бізнесом. 

Єдине, що викликало застереження - це критерії доброчесності, які пропонується встановити для “клубу білого бізнесу”. 

Презумпція вини бізнесу в адмініструванні ПДВ. 

Деякі із запропонованих критеріїв клубу білого бізнесу вже реалізовано у постанові уряду №1165 (позитивна податкова історія), якою був затверджений Порядок зупинки реєстрації податкових накладних і до якого у бізнесу та Національного агентства з питань запобігання корупції виникло багато запитань. 

Згідно з цим Порядком, усі компанії, які мають низький рівень сплати податку на додану вартість, заробітну плату менше двох мінімальних заробітних плат або незначну кількість працівників, підпадають під прискіпливий контроль з боку податкової служби та зупинку реєстрації податкових накладних. Після зупинки реєстрації податкових накладних бізнес очікує збір документів для надання пояснень регіональній комісії з розблокування або звернення до суду. Такий симбіоз презумпції вини бізнесу та колективної безвідповідальності посадових осіб податкової служби через колегіальний (комісійний) механізм прийняття рішень вивів питання блокування податкових накладних на перше місце серед усіх проблем бізнесу в Україні. 

Саме ця дискримінація бізнесу за рівнем сплати податків, розміром заробітної плати, а не фаховою оцінкою податкових ризиків породжує недовіру бізнесу до контролюючих органів та й до самої Національній стратегії доходів, яка було підготовлена Міністерством фінансів України за зачиненими дверима, без урахування реальних проблем бізнесу та світового досвіду.

Світовий досвід податкових реформ

Згідно інформації, яка розміщена на урядовому сайті, в Україні ще у лютому 2018 року було проведено незалежну оцінку процесу адміністрування податків TADAT (the Tax Administration Diagnostic Assessment Tool) за методологією, розробленою МВФ, Світового банку, Єврокомісії та країн ЄС.

За результатами оцінки TADAT була розроблена Концепція реформи Державної фіскальної служби України та План дій з реформи податкової та митниці, який був затверджений урядом у 2019 році. Більшість із запланованих заходів (всього було визначено 55)  залишаються невиконаними до сьогоднішнього дня, а по багатьох напрямах маємо зовсім протилежний до очікуваного результат:

• залучення кваліфікованих фахівців (зараз 90% керівників податкової служби у статусі в.о., значна частка колишні працівники податкової міліції або ж працівники без належного досвіду роботи);
• встановлення відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями платникам податків (сьогодні її немає);
• моніторинг реформ на основі ключових показників ефективності, оприлюднення на офіційних веб-сайтах податкових органів щомісячних звітів про їх виконання (показники результативності відсутні);
• створення уніфікованої системи вимірювання та оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування (оцінка довіри за даними Ради бізнес-омбудсмена – 15%);
• запровадження методики оцінки податкових розривів (tax gaps) (не працює);
• використання системи аналізу ризиків для проведення доперевірочного аналізу та всіх видів перевірок (не працює);
• запровадження електронної документальної перевірки спочатку великих платників податків, а в подальшому - всіх платників (термін – 2021 рік, до цього часу - у розробці).

Зволікання із впровадженням рішень, які були прийняті попереднім урядом, спонукає  владу до генерування власних, унікальних рішень (“ризиковість” платника, блокування податкових накладних), які створюють ілюзію реформ, але по своїй суті не призводять на кардинальних змін у покращенні податкового адміністрування. 

Сфера впливу законопроекту про “клуб білого бізнесу”.

Прийняття законопроекту умовно матиме вплив на кілька груп платників податків. 

Перша група (близько 2% компаній) - це ті, хто вже сьогодні сплачує високі податки і ймовірно, задовольняє всі критерії “клубу білого бізнесу”, – вони отримають заслужене визнання у суспільстві і, можливо, більш лояльне ставлення з боку контролюючих органів. 

Друга група (2-3% компаній) - ті, хто шляхом незначного збільшенням рівня сплати податків (переплатами) або/та управлінських рішень щодо зміни основного виду діяльності чи місця реєстрації, зможуть досягти необхідного рівня середньогалузевих показників. Як і перша група, вони отримають визнання та кращий сервіс. 

Третя група (до 0,1%) - це компанії, які можуть свідомо ухилятись від сплати податків (по акцизному збору, рентних платежах), мати значні тіньові обороти, однак за рахунок збільшення сплати трьох основних податків досягти критеріїв доброчесності та отримати законний імунітет від податкових перевірок. Для прикладу, Винниківська тютюнова фабрика декларує своє сумлінне ставлення до сплати податків, хоча у Бюро економічної безпеки є обґрунтовані сумніви щодо цих заяв компанії. 

Четверта група (95% бізнесу) - це ті компанії, які не зможуть досягти встановлених критеріїв доброчесності і автоматично підпадатимуть у категорію потенційних порушників, не членів “клубу білого бізнесу”.

Вочевидь, що переваги від збільшення податкових надходжень другої групи неспіврозмірні з негативними наслідками  впливу такого рішення по двох останніх групах суб'єктів господарювання. З урахуванням останніх доповнень щодо можливості бронювання 25% працівників для учасників “клубу білого бізнесу”, питання об'єктивності критеріїв відбору матиме важливе економічне, соціальне та мобілізаційне значення.   

Можливі наслідки прийняття законопроекту №11084

Поспіх із прийняттям цього законопроекту може бути пов'язаний із ідентифікованими НАЗК корупційними ризиками у діючому Порядку реєстрації податкових накладних та дорученням президента провести невідкладний аудит системи блокування податкових накладних.

Для прикладу, законопроект №9471 щодо оцінки ефективності роботи податкових органів, запровадження яких мало бути реалізовано ще у 2019 році, знаходиться на розгляді у податковому комітеті ще з липня 2023 року. 

У разі прийняття народними депутатами цього законопроекту, у Податковому кодексі України буде “зацементовано” презумпцію винуватості біля 90% бізнесу та статус “ризикового” платника податків. При цьому питання реформування податкової служби, з урахуванням рекомендацій міжнародних експертів, будуть знову відкладені на невизначений час.   

Виконувачі обов'язків керівників податкової служби колегіально прийматимуть рішення про включення компаній або до переліку “ризикових”, або у “клуб білого бізнесу”. Об'єктивно та автоматизовано.