Роман Бабій, український правник, політик, народний депутат України IX скликання

 

13 грудня 2022 р. Верховна Рада ухвалила в першому читанні і в цілому законопроект № 5369, присвячений ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК). Замість нього утворюється новий Київський міський окружний адміністративний суд (КОАС). За це проголосувало більше 300 депутатів. В цей же день законопроект був підписаний Президентом. З 15 грудня 2022 р. відповідний Закон (№2825-ІХ) набрав чинності, а ОАСК припинив відправляти правосуддя.

Спробуємо розібратися, що відбуватиметься далі. Яка доля суддів цього суду, працівників його апарату, що буде з десятками тисяч справ, які розглядалися в ОАСК, і що робити тим, хто планував звертатися в цей суд. На жаль, цій проблематиці присвячено всього лише кілька речень у прикінцевих та перехідних положеннях Закону.

Що буде з суддями та працівниками суддівського апарату?

Почнемо із суддів. Будемо відверті - власне через них, а точніше, через деяких з них, і виник цей законопроект. Однак згідно з діючим законодавством, факт ліквідації суду ніяким чином не впливає на статус судді. 

Відповідно до Конституції України ліквідація суду, де працює суддя, не є підставою для звільнення цього судді. 

Тому всі судді ОАСК залишаються суддями, мають відповідні гарантії та продовжують отримувати суддівську винагороду. Єдина відмінність — вони поки що перестають виконувати свою роботу, тобто слухати справи. 

Суддям ОАСК має бути запропоноване переведення до іншого адміністративного суду. З посади їх можна звільнити лише у випадку, якщо вони не погодяться з таким переведенням. Ця процедура відбувається за рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП), яка наразі не працює, чекаючи призначення нових членів.

Працівники апарату, яких в ОАСК налічувалося близько 200, мають бути звільнені як працівники будь-якого органу держвлади чи підприємства, що ліквідується. Ще кілька місяців вони зможуть отримувати зарплату, але далі стають потенційно безробітними. В ідеалі їх мали б перевести на аналогічні посади в інші суди, проте за нинішніх складних часів навряд чи це так працюватиме.

А як щодо справ, які слухалися в ОАСК чи мали би там слухатися?

З 15 грудня ОАСК припинив слухати всі справи, незалежно від стадії, на якій знаходився розгляд. Це стосується і недавно поданих позовів і справ, в яких відбулося кілька засідань. І навіть тих, де досліджені всі докази і заслухані всі пояснення, а справа перебуває на стадії дебатів або ж суддя взагалі видалився до нарадчої кімнати для винесення рішення. Більше того, якщо суддя вже оголосив короткий текст рішення, але не встиг підготувати повний текст — він вже не зможе його підписати.

ОАСК дуже швидко, протягом двох календарних тижнів, має передати всі справи до обласного адмінсуду. Не думаю, що це реально в такі строки, однак, з іншого боку, ніяких негативних наслідків при порушенні цієї норми не встановлено, тому фактично «коли передадуть – тоді передадуть».

Наразі актуальних справ в ОАСК більше 50 тисяч, архівних – сотні тисяч.

До створення і початку роботи нового суду всі незакінчені справи ОАСК та нові позови має розглядати Київський окружний адміністративний суд (обласний адмінсуд). 

За нинішніх обставин запустити новий суд швидко не вийде через непрацюючу з початку війни Вищу раду правосуддя (ВРП) та відсутність з осені 2019 р. Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). 

За оптимістичними оцінкам відновити роботу ВРП можна у лютому 2023 р. Потім ВРП має утворити нову ВККСУ. Конкурсні процедури щодо ВККСУ тривають, але ще не завершені. Далі ВККСУ має оголосити і провести конкурс для заповнення вакансій в новому суді. Це теж займе кілька місяців. І пам’ятаємо, що за більш ніж трирічний строк, коли не працювала ВККСУ, накопичилася чимала кількість критичних питань. 

Тобто, за найоптимістичнішими прогнозами запустити новий суд реально приблизно через рік.

З урахуванням цього всього розгляд справ та захист прав та інтересів осіб, які звертаються за судовим захистом, протягом хоча б прийнятних строків, не говорячи вже про строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства, в адміністративній юрисдикції на території як м. Києва, так і Київської області під великим питанням. І ось чому.

В ОАСК фактично працювало трохи більше 40 суддів. Протягом року ці судді розглядали близько 60 тисяч проваджень, а на кінець року нерозглянутими залишалися 30-35 тисяч. 

В обласному адмінсуді працює вдвічі менше суддів – трохи більше 20. Навантаження на них втричі менше —  близько 20 тисяч проваджень за рік, на кінець року залишається в провадженні до 10 тисяч. 

Якщо весь залишок нерозглянутих ОАСК передати до суддів обласного адмінсуду, навантаження на одного суддю відразу ж зростає в 4 рази!

Скільки справ за таких умов встигне розглянути та винести по ним рішення суддя обласного адмінсуду за умовний рік до створення нового суду? Очевидно, що небагато. І це лише по існуючим справам, а ще будуть нові позови. Якою буде їх доля і швидкість розгляду – уявити не важко. 

Маємо ризик критичного сповільнення відправлення правосуддя в адміністративних справах у всьому Київському регіоні. 

Після створення нового суду всі справи які не встигне розглянути за тимчасовий період обласний адмінсуд, будуть відразу ж передані до новоствореного суду, і … їх розгляд знову почнеться спочатку новими суддями.

Через це все може з’явитися ще одна негативна тенденція – відчуття безкарності у органів влади при прийнятті ними рішень. Вони будуть розуміти, що через суд швидко їх рішення не скасують та не змусять дотримуватися законодавства. На це можуть піти роки. Спокуса для органів влади приймати рішення, вчиняти дії чи взагалі не робити того, що маєш робити, отримуючи від цього ті чи інші вигоди, є дуже небезпечною.

Тому вже зараз органи повноважні судової влади та народні депутати мають напрацьовувати рішення та механізми, які мінімізують всі ці негативні наслідки.

Які є варіанти вирішення ситуації:

• Тимчасове збільшення штатної кількості суддів КОАС і заповнення нових вакантних посад через процедуру тимчасового відрядження з інших адмінсудів першої інстанції. В умовах війни та відсутності ВРП штатну чисельність може змінити Державна судова адміністрація, а відправити у відрядження – Голова Верховного Суду.

• Перерозподілення справ між найближчим адмінсудами (сусідніх областей), щоб зменшити навантаження на КОАС. Можливість застосування відеоконференцій для судових засідань та системи електронного суду для подачі документів може нівелювати логістичні труднощі для сторін. 

• Внесення змін до процесуального кодексу, де в порядку виключення можна передбачити для цих справ можливість продовжувати слухання не з самого початку, а з певної стадії (наприклад зі стадії розгляду справи по суті).

 

Ці та подібного роду механізми потрібно реалізовувати вже зараз. Не можна залишати громадян, навіть тимчасово, без судового захисту, тим більше у спорах з органами влади.