Євгеній Федоренко, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України

 

 

Україна має високий потенціал та можливості до розвитку: потужну ресурсну базу, родючі землі, сприятливі кліматичні умови, прекрасні ліси мальовничі озера. Цей перелік можна продовжувати безкінечно. Ми маємо поважати, плекати та берегти кожен сантиметр своєї землі. Натомість не один десяток років наша земля потопала у смітті. 

Питання відходів не обмежується виключно наслідками людської життєдіяльності. Сучасна Україна вже не перший рік стикається із проблемою відходів війни. З 24 лютого 2022 року вона стала ще більш актуальною. Зруйнована інфраструктура, знищений транспорт, використані боєприпаси, техніка, фармацевтичні відходи – усе це залишається на нашій землі і також потребує правильної переробки. 

Проблема управління відходами потребує негайного вирішення. Після тривалих обговорень парламент ухвалив рамковий законопроект №2207-1-Д «Про управління відходами». Підтримка ініціативи – це прагнення зробити навколишнє середовище якісним, чистим та комфортним. І це спільне прагнення народних депутатів, представників ГО, активістів, уряду. 

Які проблеми має на меті вирішити рамковий законопроект? 

Ми маємо невтішну статистику у галузі відходів. Побутового та промислового сміття в Україні викинули у 2020 р. – 462,4 тис. тонн, а у 2019 р. – 441,4 тис. тонн. 95% з нього потрапляє на звалища та полігони. Несанкціонованих звалищ в Україні – понад 30 тисяч, полігонів – більше 6 тисяч. Полігон є найдешевшим способом позбутися відходів. Однак без дотримання необхідних правил та вимог такий варіант – небезпечний. Наприклад, у Австрії, Бельгії, Данії, Німеччині, Нідерландах, Норвегії, Швеції та Швейцарії міські відходи майже не вивозяться на полігон – вони переробляються. 

В Україні діяв закон 1998 року «Про відходи». Норми, які містились у ньому, вже давно потребували змін. Ми мали закріпити оновлені підходи, стандарти та правила поводження з відходами. І все це зібрано у новому законі «Про управління відходами». 

Яким чином проєкт вплине на життя громадян?

Він дозволяє державі взяти питання відходів під контроль, робить можливим привести стан звалищ та полігонів до європейських норм, створити можливості та залучити інвестиції для розбудови сміттєпереробної інфраструктури. Цей процес потребує серйозних часових та матеріальних ресурсів. 

Що ми маємо реалізувати далі на базі нового законодавства? 

• Створити чітку ієрархію управління відходами: запобігання утворенню, підготовка до повторного використання, рециклінгу, відновлення (у т. ч. з вироблення енергії), видалення. Перевага має надаватися запобіганню та повторному використанню відходів, а далі – рециклінгу та відновленню.
• Створити умови, аби кожен міг якісно займатися своєю справою. Щоб органи місцевого самоврядування отримали необхідні повноваження та інструменти для реалізації політики.
• Навчити людей та компанії роздільному збору сміття, пояснити, чому це важливо та екологічно. Ми маємо розуміти, що сміття можна використовувати повторно: як добрива, як сировину, як альтернативну можливість отримувати тепло тощо. 
• Фактично з нуля «створити» полігони, які відповідатимуть екологічним стандартам та не створюватимуть небезпеки забруднення повітря, ґрунтів та вод. 
• Вирішити проблему відходів війни. Варто також стандартизувати переробку та утилізацію відходів руйнувань інфраструктури, знищеного транспорту, використаних боєприпасів, техніки, фармацевтичних відходів.
• Впорядкувати податки та збори. Це – ресурс для відновлення довкілля. Необхідно запровадити систему розширеної відповідальності виробника (РВВ). Ініціатива передбачає фінансовий механізм щодо збору використаної продукції: від упаковок до відпрацьованих транспортних засобів. 

Коли запрацює закон?

Наведення ладу у сфері управління відходами – це багато років роботи. Закон набуває чинності через 12 місяців з дня його опублікування. Але законодавець розуміє, що впровадження окремих положень потребуватиме різного часового періоду. Тому окремі положення мають іншу тривалість набуття чинності, наприклад, питання відповідальності виробника, питання фінансових гарантій, питання експлуатації місць розміщення відходів. 

Додатково буде розроблено систему профільних законів, постанов, указів та інструкцій, які врегульовуватимуть вузькопрофільні питання. 

Буде розпочато роботу по залученню коштів інвесторів для будівництва сучасних сміттєпереробних заводів. Завдання – розробити такі ж якісні та багатофункціональні заводи як, наприклад, у Австрії, Швеції та Польщі. Вони і сміття переробляють, і теплом забезпечують. 

Що означає сміттєва реформа в контексті євроінтеграції? 

В основу законопроекту покладено рамкову Директиву Європейського парламенту та Ради 2008/98/ЄС «Про відходи». Акцентуємо, що це рамкові, основні положення. Вони можуть доопрацьовуватися та уточнюватися. Окремі профільні питання будуть включати положення, визначені такими ж профільними директивами. Для нас норми ЄС – це вектор для формування відповідального, свідомого підходу до проблеми відходів серед українців. Наше головне завдання – створити чисте, якісне та комфортне середовище навколо. 

Міністерство цілком підтримує тактику, обрану парламентом: ухвалити базовий, рамковий законопроект, а надалі уточнювати профільні питання в окремих нормативно-правових актах. Ми обираємо рухатись від загального до конкретного. До речі, саме таку послідовність дій обирали більшість держав, які працювали із вдосконаленням законодавства у сфері відходів. Цікаво, що, наприклад, Польща, Чехія, Іспанія та низка інших держав також витратили не один рік на створення дієвої сфери управління відходами. Цей процес триває і досі, разом із обговоренням у ЄС внесення змін до рамкової Директиви. 

 

Хоча в Україні відбулось багато позитивних зрушень, не будемо заперечувати, що є сфери, які потребують вдосконалення. Змінити підхід в управлінні відходами – одна з таких. Ми ухвалили законопроект, але це тільки початок. Роботи багато, але чисте навколишнє середовище та звільнення зі сміттєвої пастки того варто. Працюємо на благо довкілля України!