Соломія Йосипенко, к.ю.н., адвокат, медіатор, юрист ЮК MORIS

 

Широкомасштабне вторгнення росії на територію України різко змінили сприйняття українського суспільства до усіх сфер цивільного життя, в тому числі й до вирішення конфліктів. Основним органом в Україні, який вирішує спори, є суд. Однак з моменту запровадження воєнного стану, судові органи розпочали працювати із певними особливостями, деякі з них припинили свою роботу або змінили місцезнаходження, змінилась й територіальна підсудність справ. З огляду на ситуацію та емоційну складову прийняття рішення щодо врегулювання спору наразі суттєво ускладнюється. Незважаючи на це, конфлікти існують і їх необхідно вирішувати, тому сьогодні, як ніколи актуальним постає питання вирішення спорів в позасудовому порядку.

Альтернативи традиційного судочинства відомі людству ще з ранніх етапів виникнення людської цивілізації, відтоді, як розпочалися війни. Одним із таких альтернативних способів врегулювання спорів, є медіація, витоки застосування якої датуються ще 4000 роком до н.е. у Китаї.

З прийняттям в кінці 2021 року Закону України «Про медіацію» відкрилася можливість врегульовувати спори, не звертаючись до суду та з найменшими ризиками і витратами.

На сьогоднішній день медіація є тим ефективним інструментом пошуку порозуміння між конфліктуючими сторонами, головним чином, завдяки своїй гнучкості. Так, адже порядок, місце (можливість проведення дистанційних бесід), тривалість та кількість зустрічей залежить від сторін.

У конфліктних ситуаціях сторони переживають практично завжди сильні емоції, які керують людськими рішеннями, а коли в країні йде загарбницька війна, такі емоції, зокрема гнів, страх, біль, почуття несправедливості особливо загострюються. За таких обставин, звернення до медіації є оптимальним варіантом вирішення спору.

Ще однією перевагою звернутися до медіатора вже сьогодні є значно нижча вартість процедури порівняно з використанням інших способів врегулювання спору.

У яких спорах, у період воєнного часу, медіація буде корисною?

- Корпоративні спори. Розбіжності між партнерами по бізнесу, а іноді й між топ-менеджерами є поширеним явищем. Корпоративні конфлікти негативно впливають на роботу підприємства, а інколи призводять до краху бізнесу. У ситуації воєнного стану, коли підприємцям необхідно адаптовуватися до «нових реалій» та трансформувати свій бізнес, врегулювання спору у суді є не найкращим варіантом. Звернення до кваліфікованого медіатора є найкоротшим шляхом до взаємовигідного врегулювання конфлікту. Окрім того, процедура медіації знижує ризики завдання шкоди репутації підприємця та зберігає конфіденційність такого спору.

- Господарські спори, зокрема в галузі сільського господарства та нерухомості. Згідно з даними  Мінагрополітики загальні збитки від війни лише в сільському господарстві України сягнули $4,3 млрд. Очевидно, конфлікти між бізнес-партнерами в даних галузях є прогнозованими та неминучими, зокрема спори щодо невиконання зобов’язань за договорами поставки, зберігання, оренди тощо. І в цьому аспекті, медіація може бути корисною та ефективною.

- Сімейні та цивільні спори. Вирішення судом такої категорії справ, навіть у довоєнний період, було емоційно виснажливим процесом. Оскільки, на відміну від медіації, суд керується нормами права та не працює з причиною виникнення конфлікту. На сьогодні, актуальними для вирішення шляхом медіації є спори про поділ майна подружжя у ситуації, коли майно зруйноване або залишилося на тимчасово окупованій території, перетин кордону після 24 лютого дитиною одним із батьків без згоди на це іншого та у випадку розлучення батьків встановлення контакту із такою дитиною, сплата аліментів, визначення місця проживання дитини, спори щодо невиконання зобов’язань за договором оренди нерухомості тощо.

- Різноманітні конфлікти, які не мають судової перспективи.

У підсумку

Судовий процес і арбітраж — це, по суті «війна» між учасниками спору, яка створює прірву між останніми. Натомість, найціннішим у медіації є те, що сторони мають можливість не лише вирішити свій спір, але й зберегти та зміцнити свої стосунки.

В сьогоденних реаліях життя, потрібно вести війну з агресором, а спори з контрагентами вирішувати мирним шляхом за посередництвом медіатора.