Андрій Волков, фінансист, засновник та керуючий партнер групи компаній Investohills

 

На початку червня Національний банк підняв облікову ставку одразу у півтора рази – з 10% до 25%. З цієї події минуло близько трьох тижнів. І тепер уже можна зробити певні висновки, як цей крок НБУ позначиться на банківському секторі та економіці в цілому.

По суті, ставка рефінансування (вона ж облікова ставка НБУ) впливає лише на два показники. Перший – це за яких умов банки можуть отримувати рефінансування від Нацбанку та залучати гроші від вкладників. Другий – це за якою ставкою Міністерство фінансів розміщуватиме боргові інструменти (наприклад, ОВДП чи військові облігації).

Як відреагує банківська система? Для банків, які отримують кредити від Нацбанку, рефінансування стане набагато дорожчим, ніж було раніше. У короткостроковій перспективі це призведе до того, що банки скоротять активні (кредитні) операції. Тому що знайти позичальників, які братимуть позики під 25%, навряд чи можливо. Крім того, банки отримають можливість агресивно піднімати ставки за депозитами або залишками на поточних рахунках, по суті, до тих же 25%. Тобто залучати кошти клієнтів їм стане вигідніше, ніж брати рефінанс у НБУ.

Першими на цей крок наважаться банки, у яких не вистачає ліквідності (зазвичай, це невеликі фінустанови). Ну а слідом за ними підтягнуться і всі інші. На ринку висока конкуренція і ніхто з банків не захоче втрачати клієнтів, які почнуть закривати рахунки та йти до тих, хто пропонує за депозитами вигідніші умови.

У результаті, для всієї банківської системи вартість ресурсів зросте. Це негативно позначиться на активних операціях, оскільки кредити також подорожчають. А з урахуванням того, що під час війни банки, крім своєї маржі, закладають у вартість позикових коштів певну плату за ризик, ставки за кредитами восени досягнуть 30% річних, а може ще вище.

Наслідком зростання ставок, безперечно, стане скорочення обсягів кредитування. Хоча ще у квітні, за даними НБУ, кредитний портфель бізнесу продовжував, нехай і незначно, але рости і додав 0,2%.

У найближчому майбутньому попит залишиться хіба що на овердрафти та на короткі позики, призначені для поповнення оборотних коштів, а також на програми, де відсоткову ставку компенсує держава. Проте, зі зростанням ставок кредитування, обсягів таких програм буде дедалі меншим.

Справа в тому, що кредити на нових умовах зможуть обслуговувати тільки ті клієнти, які мають високорентабельний бізнес (а це велика рідкість у нинішніх умовах), а також компанії, які пов'язані з торгівлею, або трейдери, які займаються експортом сільськогосподарської продукції. У цих галузях прибуток зараз досить великий, тому позичальники там можуть платити і 35%, і 40% річних. Але їх – крапля у морі.

У свою чергу, згортання активних операцій закінчиться тим, що банки менше залучатимуть ресурси і від НБУ, і від вкладників. Тому що їм із цими грошима просто нічого буде робити.

У той же час, на тлі уповільнення кредитної активності альтернативою для банків може стати купівля ОВДП, що є опосередкованим кредитуванням держави. Ставки за ними все ще набагато нижчі, проте зі зростанням вартості фондування банків Мінфін буде змушений підняти їх до рівня, близького до 25%.

Якщо ставки з держоблігацій зростуть до 25%, такі вклади зможуть стати чудовим інструментом підтримки ліквідності.

При цьому ОВДП у нинішніх реаліях – максимально безпечний та вигідний інструмент. І не лише для банків. Держоблігації дають можливість зберегти заощадження та компенсувати вплив інфляції і населенню, і підприємствам. Особливо на тлі обмежень, які не дозволяють вільно проводити операції із валютою.

Збільшення попиту на ОВДП дасть позитивний ефект для економіки загалом. Нацбанк скоротить емісію гривні, що призведе до зниження тиску на валютний курс і сприятливо вплине на темпи інфляції. Адже не секрет, що частково дефіцит держбюджету компенсується за рахунок "друкарського верстата". А ще надрукована гривня поглинає золотовалютні резерви, які НБУ активно витрачає на підтримку стабільного курсу. Виникає своєрідне замкнене коло. Безумовно, з нього за допомогою лише підвищення облікової ставки повністю вирватися не вдасться. Але хоча б якусь частину гривні банки та приватні інвестори витрачатимуть на кредитування держави через ОВДП, замість того, щоб усіма правдами та неправдами намагатися купити валюту.

Також не слід забувати про те, що зростання відсоткових ставок може загострити проблему токсичних кредитів у портфелях банків. Інше питання в тому, що вплив цього фактору на частку NPL в економіці (за офіційними даними, у травні вона становила близько 30%), не буде значним. Поясню чому. В умовах, що склалися, немає позичальників, які готові брати кредити на рефінансування старих боргів чи розширення бізнесу. Їм зараз просто не до цього. Головне завдання – вижити. Отже, корпоративні клієнти точно не нарощуватимуть обсяг кредитного портфеля, що, у свою чергу, знизить ризики накопичення проблемної заборгованості.