Ексклюзивне інтерв'ю засновника та керуючого партнера групи компаній Investohills  Андрія Волкова агенції "Інтерфакс-Україна"

Текст: Лідія Шевченко

- Які головні події на ринку NPL, що сталися у 2021 році, ви можете відзначити?

- 2021 рік виявився саме таким, як я прогнозував. Істотно скоротилися обсяги продажу проблемних активів Фондом гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). Загалом Фонд продав 20 лотів корпоративних боргів. З них п'ять лотів придбали ми, а решта – компанії, які так чи інакше пов'язані з боржниками. Яких-небудь великих та знакових угод із боргами збанкрутілих банків взагалі не було. Це підтверджує і статистика ФГВФО. За даними Фонду, за рік він провів понад 4,5 тис. аукціонів у системі ProZorro, і лише понад 300 аукціонів були результативними, але це з урахуванням продажу основних засобів, цінних паперів, дебіторами та інше. Найбільше коштів від реалізації активів у 2021 році отримали: Родовід Банк – 769,6 млн грн, Місто Банк – 431,8 млн грн, ВТБ Банк – 354,0 млн грн, Банк "Фінанси та Кредит" – 230,3 млн грн та АКБ "Аркада" – 218,4 млн грн.

Єдине, що могло привернути увагу фінансових компаній, це спроба продати портфель кредитів корпорації "Артеріум", яку контролює олігарх Костянтин Жеваго. Ці кредити свого часу видав збанкрутілий банк "Фінанси та Кредит", який також належав Жеваго. Торги цим лотом багато місяців блокувалися в судах, але нарешті Фонд зміг їх провести. Проте компанія-переможець зробила ставку з ціною, яка значно перевищує ринкову вартість, і не змогла розрахуватися.

У 2021 році вийшли на ринок зі своїми кредитними портфелями державні банки. Але поки що вони намагаються продавати кредити за номіналом боргу. За таку ціну їх, звісно ж, ніхто не купить. Тому ми, як і інші учасники ринку, чекаємо, коли вартість боргів держбанків знизиться. Що ж до комерційних банків, всі вони продавали переважно портфелі беззаставних кредитів.

- Виходить, Фонду гарантування вкладів у принципі нема чого продавати?

- Найбільший портфель, який залишився у ФГВФО, це вже згадані кредити корпорації "Артеріум". Хоча сам борг не такий і великий. Його номінал близько $60 млн. Це досить якісний актив, тому його цілком можна продати за 25-30% суми. Інше питання, що процес реалізації цього портфеля затягується навмисне. На аукціоні за боргами "Артеріуму" було застосовано так звану схему "ракета". Її суть у тому, що реальний покупець, зацікавлений у купівлі портфеля, поставив ціну понад $22 млн, а інший учасник підвищив її до неринкової суми в $36 млн. Перший претендент перебивати ставку не став, оскільки це було безглуздо. Але в результаті компанія-переможець договір з Фондом так і не уклала через те, що "хтось" до моменту розрахунку заперечив результати аукціону в судовому порядку. Зрештою, борги "Артеріуму" будуть продані, але не раніше кінця 2022 року, коли завершаться всі судові позови.

- Як ви вважаєте, чи Фонд виходитиме на ринок NPL у поточному році?

- Я думаю, що протягом 2022 року ФГВФО може виставити на продаж ще максимум 10-12 портфелів за ціною $1-2 млн кожен.

- А як ситуація з кредитними портфелями "здорових" комерційних банків?

– У комерційних банках нових проблемних боргів практично не з'являється. Тому що з 2014 року вони кредитують дуже обережно і ризиковим клієнтам позики ніхто не видає. Усі ті кредити, що були оформлені до 2014 року, реструктуризовані чи продані. З того, що залишилося, це хіба що валютна іпотека, стягнення якої банки не займалися через мораторій, що діяв до весни 2021 року. Але активного продажу таких кредитних портфелів я поки не чекаю, оскільки банки спочатку працюватимуть із боржниками самотужки. Це означає, що валютна іпотека може потрапити на ринок NPL не раніше, ніж через півтора-два роки.

- Повернімося до держбанків. Коли вони почнуть активно займатися розчищенням своїх портфелів? Адже їхня приватизація буквально "на носі".

- Приватизація не пов'язана безпосередньо з "розчищенням" кредитних портфелів. Угоду з продажу банку можна структурувати таким чином, що ці борги взагалі не будуть у ній враховані, після чого їх можна окремо продати з дисконтом. І я не кажу, що держбанки не мають руху в цьому напрямку. Просто результат цього процесу ми навряд чи побачимо раніше кінця 2022 року. Крім того, держбанки намагаються розібратися з боргами у властивій їм специфічній манері. Йдеться, насамперед, про Укрексімбанк та Ощадбанк, які у 2021 році виводили на торги окремі кредити за номіналом боргу. Це позики, що не працюють багато років, номінал яких з урахуванням відсотків, пені та штрафів найчастіше близько 1 млрд грн і навіть більше. Саме за цю суму держбанки безуспішно намагаються реалізувати їх на аукціонах. Чому так відбувається? Якщо вони виставлятимуть на продаж кредити одразу за нижчою ціною, до їхнього керівництва можуть виникнути питання та претензії з боку правоохоронних та інших контролюючих органів: на якій підставі так дешево? Єдиний для держбанків шлях – ставити максимальну вартість і поступово опускати її до прийнятного ринкового рівня. Це станеться до кінця 2022 року. Причому реальна ціна на кредити держбанків буде не найнижчою, оскільки багато боргів у їхніх портфелях набагато якісніші, ніж кредити, які продавав Фонд.

- Але, певно, є хоч якісь приклади продажу боргів держбанків?

– Єдиний на сьогодні кейс – спроба Укрексімбанку реалізувати частину кредитів збанкрутілого Львівського автобусного заводу. Номінал цього портфеля був, якщо не помиляюся, 60 млн грн, а переможець зробив ставку – 170 млн грн, що вочевидь не має жодного економічного сенсу. Втім, він "успішний" у лапках. Тому що переможець аукціону так за нього і не розрахувався та "пішов до судів".

- Що із проблемними кредитами ПриватБанку? Якщо вірити даним НБУ, таких боргів досі є 175 млрд грн. Це величезна сума і що з нею можна зробити?

– Портфель NPL ПриватБанку складається із двох частин. Більшість – це пул корпоративних проблемних кредитів, що пов’язані з колишніми власниками. Ці кредити не можуть брати участь у приватизації, оскільки жоден інвестор не захоче потім роками бігати по судах. Та й ціну цих активів визначити дуже складно. Майже неможливо. Цими кредитами займаються і далі займатимуться НБУ, Фонд гарантування вкладів та прокуратура.

Але є й інша частина портфеля – це реальні борги, які ПриватБанк видавав нормальним компаніям, що функціонують. Їх небагато, близько 3-5% портфеля і з ними якраз можна працювати. Також є у банку величезний портфель "проблемки" у роздрібі. У 2021 році ПриватБанк вже продавав ці кредити, і ми очікуємо, що 2022 року він знову виставить частину портфеля на продаж.

- Які найцікавіші справи та кейси ваша компанія супроводжувала у 2021 році? Чи можете розповісти про них докладніше?

- У 2021 році найбільш значущою для нас подією стала боротьба з боржниками, які в судах заперечують результати торгів ФГВФО з продажу кредитних портфелів проблемних банків. Є низка справ, за якими ми дійшли до Верховного Суду та здобули там перемогу. Це прецедентні випадки, які допоможуть нам у судових процесах, пов'язаних із "схлопуванням" кредитів.

Таке "схлопування" було дуже поширене під час банківської кризи 2014-2015 років, коли у проблемних банках за рахунок депозитів третіх осіб відбувалося погашення працюючих кредитів із добрими заставами. Керівництво банків перед банкрутством проводили такі угоди без грошей на коррахунках банків, просто на папері. Тобто фактично кредит не погашався, а саме "схлопування" порушувало права інших вкладників, адже гроші за такими кредитами до них не доходили. Тому Фонд визнавав такі угоди нікчемними і потім продавав права вимоги щодо цих кредитів. У нас чимало таких боргів і нам доводиться протистояти таким недобросовісним боржникам, доводячи в судах, що ніякого погашення позик не було.

Друга важлива подія – продаж переважної частини нашого кредитного портфеля іноземним партнерам, міжнародним групам Emso Asset Management Limited та APartners Capital Investment Management Limited через інвестфонд Investohills Heliantus. Вони займатимуться роботою з боржниками за цими кредитами за нашої підтримки. Тобто у нас на балансі проблемних боргів майже не лишилося. Хоча це і є частина стратегії Investohills: частину кейсів по стягненню ми закриваємо самотужки, а решту передаємо іншим інвесторам, які готові з цими боргами працювати.

Зазначу, що після придбання активів ФК "Інвестохілс Веста" закордонні інвестори контролюватимуть диверсифікований портфель проблемних активів на суму понад 50 млрд грн. Тобто, незважаючи на складну економічну та геополітичну ситуацію, іноземні інвестори таким чином продемонстрували справжній кредит довіри до України як держави в цілому, так і до української економіки зокрема. Нам вдалося залучити стратегічних партнерів, орієнтованих на довгострокову співпрацю та розвиток фінансових ринків в Україні.

- Якими напрямками, окрім купівлі боргів проблемних банків, ви займатиметеся цього року?

– Ми продовжимо купувати ті портфелі, які продає Фонд. У тому числі маємо намір брати участь у новому аукціоні з продажу боргів "Артеріуму". Ще ми зацікавлені у комунальних боргах. Це новий для України ринок із великим потенціалом. Ми ведемо переговори з енергопостачальними компаніями щодо придбання портфелів їхніх боржників. Першу угоду маємо намір провести у найближчі місяці. Продовжуватимемо участь у приватизаційних аукціонах. Щоправда, поки що в жодному з них ми ще не здобули перемогу. Але потенційно ми зацікавлені у купівлі на ProZorro активів малих та середніх підприємств, у тому числі тих, що перебувають у процесі банкрутства. Загальний обсяг інвестицій в ринок NPL, які ми плануємо у 2022 році, до $100 млн.

- Як впливає на ринок NPL та на бізнес-клімат загалом загострення військово-політичної ситуації в Україні? Чи є відчуття знервованості серед інвесторів?

– Загалом, безперечно, негативно. Насамперед, на взаємини з іноземними інвесторами, які, напевно, займуть вичікувальну позицію. Раніше розпочаті угоди, швидше за все, вони закриють, але з новими проектами в Україну мало хто заходитиме. Принаймні поки що. На щастя, ця кон'юнктурна нестабільність не злякала наших покупців, адже вони звикли працювати з проблемними активами, та їх поведінка, це скоріше виняток із правил. Локальний бізнес до роботи в подібних умовах більш-менш адаптувався, тому що напруженість перманентно триває не перший рік, але нервозність є. Так на ринку проблемних боргів багато потенційних покупців заморожують свою активність або намагаються "вийти" в гроші.

Для довідки:

Група компаній "Інвестохілс" понад 12 років працює на українському та міжнародному ринках з операціями з інвестування та управління активами, лідер ринку NPL в Україні. Заснована у 2009 році як інвестиційна компанія, яка спеціалізується на проблемних активах та спеціальних ситуаціях, "Інвестохіллс" перетворилася на найбільшого оператора роботи з боргами в Україні.