12:42 11.05.2021

Автор МИХАЙЛО НЕПРАН

Вільний трудовий договір: менше тяганини – більше користі

4 хв читати
Вільний трудовий договір: менше тяганини – більше користі

Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати України, член Української Ради Бізнесу

 

За 30 років незалежності українська термінологія у галузі трудових відносин поповнилася новими поняттями. "Віддалений доступ", "тимчасовий творчий колектив", "проєктний менеджмент", "фрілансер", "аутсорс" тощо. При цьому трудове законодавство залишилося на рівні радянських часів. Тоді, нагадаю, люди влаштовувалися на роботу і працювали практично до виходу на пенсію. Вони входили до професійних спілок та сумлінно сплачували внески, а профспілки у свою чергу захищали їхні трудові права у разі виникнення трудових суперечок або рятували від звільнення.

Але чи доцільними профспілки зараз? Особливо, у сучасних молодих компаніях, наприклад, у сфері айті, які часто створюються під реалізацію конкретного проєкту. Молодь взагалі не розуміє, що таке профспілка і навіщо туди вступати. Та й, будемо, щирими, профспілки нині не ті. Старі радянські об’єднання давно віджили своє, втратили актуальність. А нові – є велика підозра, що заангажовані і створюються як "дочірні структури" фінансово-промислових груп.

То як бути роботодавцю, якщо Трудовий кодекс чітко вказує, що звільнити людину з роботи без згоди профспілкової організації практично неможливо і треба погоджувати з профспілками колективний договір? А також масу інших моментів, які на сьогоднішній день є анахронізмом.

Зміни до трудового законодавства дозволять відійти від радянської моделі та модернізувати і осучаснити стосунки між роботодавцем та працівником. Законопроєкти, які вносяться до Верховної Ради (№5388 про дерегуляцію трудових відносин та №5371 про вільний трудовий договір), частково вирішують масу питань і знімають перепони на шляху розвитку бізнесу.

У першому проєкті значну увагу приділено мінімізації бюрократії між роботодавцем і робітником, а також – приведенні ролі профспілок до рівня, адекватного сучасним умовам. Після набуття чинності законопроєкту профспілки втрачають свою функцію посередництва. І питання організації робочого графіка, відпусток, нарахування заробітної плати, порядку звільнення тощо – вирішуватимуть самі працівники за погодженням з роботодавцями.

Законопроєкт щодо впровадження вільного трудового договору теж дуже доречний і актуальний. Його укладання дозволить обидвом сторонам без зайвої бюрократичної тяганини та посередництва третіх сторін врегульовувати свої стосунки. Скільки отримуватиме працівник і в який спосіб відбуватиметься винагорода? Чи працюватиме він в офісі чи віддалено? Скільки триватиме його робочий день / тиждень? Скільки вихідних та якою є тривалість відпустки? За яких умов і яким чином можна звільнити людину? Це лише частина питань, які можна прописати в договорі, щоб і компанії, і співробітнику було зручно та комфортно співпрацювати один з одним.

Вочевидь, дані проєкти законів не є ідеальними, до них ще можуть бути внесені правки. Зокрема, ті, які пропонував бізнес. Але тішить вже те, що ми підійшли впритул до реформування трудового законодавства, яке не переглядалося півстоліття.

У разі ухвалення цих документів бізнесу слід очікувати низку позитивних речей.

Зокрема те, що застаріла і занадто складна система організації праці відійде у минуле, а стосунки між роботодавцем та працівником будуть відповідати сучасній моделі ринкової економки. Їм більше не доведеться відволікатися на непотрібні речі через надмірну забюрократизованість та складність процедур обліку кадрів. А чим менше часу і зусиль витрачаєш на оформлення працівника – тим більше його вивільняється на операційну діяльність та розвиток. Зрештою, це позитивно позначається і на самих працівниках.

Ще один важливий бонус для роботодавців. Зараз підприємцям доводиться у буквальному сенсі робити "шпагат" між необхідністю дотримуватися чинного трудового законодавства та наймати працівників у сучасних умовах. Між тим, контролюючі органи лише чекають, доки власник бізнесу дасть "осічку", щоб прийти до нього із численними перевірками і напевно виявити якесь порушення закону. Після того, як бюрократичну тяганину буде прибрано з рівняння, у цих перевіряльників зникне можливість для накладання штрафів і санкцій.

Тепер слово за Верховною Радою. Народні депутати мають зробити те, що назріло вже десятки років тому. Осучаснити КзПП та створити і бізнесу, і працівникам нормальні умови для праці і розвитку. Зрештою, це принесе користь і всій країні, адже чим скоріше компанії перейдуть на нові сучасні і зручні взаємостосунки з персоналом, тим простіше їм буде працювати, і тим більші бюджетні надходження отримає держава.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ОЛЕКСІЙ МОВЧАН

Навіщо Україні запроваджувати інститут превентивної реструктуризації?

ОЛЬГА ОНІЩУК

5 першочергових кроків для протидії майновій агресії росії та повернення захопленої власності українців на ТОТ

ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

Між війнами в Україні та Ізраїлі, чи все ще може Америка захистити Тайвань?

ЮРІЙ ГОРБАНЬ

Працевлаштування ветеранів: чому вони відчувають проблеми та як їх можливо вирішити

ОЛЕКСАНДР ЩУР

Партнерство з МФО – доступ бізнесу до довгострокового фінансування

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО

Каральні органи росії "зшили" вже шосту справу: не зупинять і не залякають!

ТАРАС ЄЛЕИКО

Що таке державна програма Доступний Факторинг

ЕДУАРД МКРТЧАН

"План-Б". як уникнути блокади фермерів ЄС

НАТАЛІЯ АЛЮШИНА

Із "хати скраю" мають вирости українські "зуби дракона"

СЕРГІЙ ТАБАКОВ

Два роки трансформації: як Україна реформує сферу довкілля всупереч викликам війни

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА