Навіщо Оператор газотранспортної системи лякає владу 6 млрд. боргів
Денис Сенектутов, голова Асоціації газового ринку України
У своїх численних інтерв'ю та виступах глава правління Оператора ГТС Сергій Макогон намагається намалювати апокаліптичну картину на ринку газу, лякаючи владу зростанням заборгованості й банкрутством Оператора ГТС. Чому його заяви є маніпуляцією?
Необхідно, по-перше, закликати державних менеджерів повернутися на робочі місця і зайнятися справою. Головне завдання – не допускати аварійних ситуацій, інакше гудіння газу через розгерметизацію магістральної труби під Києвом здаватметься нам легким шумом морського прибою.
По-друге, потрібно розшифрувати ті міфічні борги у 6 млрд. грн., які нам пророкує пан Макогон у своїх публічних виступах. Для цього нам буде достатньо простої математики – річна потреба всіх Операторів ГРМ у технологічному газі (за фактом минулого року) становить 1,5 млрд. куб. м. З них 60% ВТВ Оператори ГРМ вже придбали. Таким чином, навіть якщо весь інший необхідний обсяг газу на ВТВ у 600 млн. куб. м. Оператори ГРМ закриватимуть за максимальною ціною балансування у 6 600 грн/тис куб м – на цифру в 6 млрд. грн. боргів все одно не вдасться вийти.
Згідно з даними самого Оператора ГТС, газорозподільні компанії на сьогодні винні за послуги балансування 995 млн. грн., з яких 270 млн. грн. не мають жодного стосунку до технологічного газу операторів ГРМ. Тому апокаліптичні прогнози керівництва Оператора ГТС про лавиноподібне нарощування боргів абсолютно безпідставні.
Передбачення Сергія Макогона може збутися лише в одному випадку – якщо в цьому опалювальному сезоні Нафтогаз разом з Оператором ГТС продовжать нарощувати борги через «небаланси ТКЕ». Цю схему до анбандлінгу Нафтогаз України успішно практикував багато років, покращуючи свій фінансовий результат за рахунок створення збитків на Укртрансгазі.
Схема працює просто: Нафтогаз як єдиний постачальник газу для тепловиків в рамках ПСО-зобов'язань, відмовляється надавати номінацію тим чи іншим тепловикам у розпал опалювального періоду. Якщо у таких тепловиків немає номінації, то Оператор ГРМ повинен їх відключити, але не має права цього зробити. Тоді газ, відібраний тепловиками без номінації, потрапляє у небаланс і Оператор ГТС зараховує цей обсяг у небаланс Оператору ГРМ.
Обсяг таких штучно створених Нафтогазом «небалансів ТКЕ» за минулі роки оцінюється в суму 20 млрд. грн. Можливо, цю зиму тепловики, які вже винні Нафтогазу 45 млрд. грн, просто не переживуть і платити навіть не спробують. Тому схема з небалансами тепловиків – стане реальним випробуванням для анбандлінгу Оператора ГТС.
І ніякі розподільчі рахунки, за якими працюють тепловики, не допоможуть розчистити боргові «стайні». Навпаки – вони позбавляють тепловиків можливості оплачувати поточні витрати. За даними самих ТКЕ, практично 90% коштів, які надходять на їх розподільчі рахунки, автоматично списуються в рахунок боргів попередніх періодів перед Нафтогазом. Сума боргів теплової галузі в умовах спецрахунків збільшилася на 25 млрд грн і перевищує страхітливі 45 млрд грн.
Оператор ГТС мріє ввести таку ж систему і для Операторів ГРМ, адже вона не тільки позбавить Операторів ГРМ засобів для ведення господарської діяльності, а й позбавить їх можливості купувати газ для ВТВ на вільному ринку. Можливо, саме в цьому і полягає прихована мета Оператора ГТС – через введення розподільчих рахунків для Операторів ГРМ і формування «небалансів ТКЕ», створити монопольний ринок збуту для газу, який Нафтогазу зараз нікуди подіти.
Реальна ж ситуація повністю відрізняється від тієї, яку намагаються представити чиновники ОГТСУ. За даними Асоціації газового ринку, за чотири місяці газорозподільні компанії, які працюють під брендом РГК, на 24% скоротили борги за технологічний газ перед Оператором ГТС. Протягом наступних місяців компанії планують гасити заборгованість за умови збереження ринкового механізму закупівлі газу для їх технологічних потреб та недопущення його заміни на монопольне ціноутворення.
