Олександр Лопатін, інвестор, засновник американо-української компанії ITW Systems

23 квітня Міністерство праці США опублікувало інформацію про те, що з середини березня 26 млн американців звернулися за отриманням допомоги по безробіттю. Закриття бізнесів, втрата роботи і доходів населення в зв'язку з карантином і відповідними обмеженнями - після подолання самої епідемії, це друга за значимістю проблема в багатьох країнах. І зараз вкрай важливо на державному рівні мати механізм подолання її наслідків.

За даними Торгово-промислової палати України, рівень безробіття в країні - 13,7-15,4% - від 2,5 до 2,8 мільйона осіб. Малий і середній бізнес змушений зупиняти роботу або хоча б брати «паузу». Ряд компаній, які продовжують виплачувати зарплату в повній мірі і утримувати всіх співробітників, змушені скорочувати інші статті витрат або зазнавати збитків.

Складно спрогнозувати як буде розвиватися ситуація надалі, але вже зараз можна і потрібно створювати план виходу з кризи.

На даний момент антикризові заходи більшості держав, як розмір і розподіл антикризового бюджету, зводяться до трьох основних категорій завдань:

• підтримка системи охорони здоров'я;

• підтримка громадян, особливо малозабезпечених і тих, хто позбувся роботи;

• підтримка бізнесу.

Звичайно, на реалізацію цих завдань виділяються абсолютно різні суми (наприклад, від 0.06% ВВП в Угорщині, до 4.5% ВВП в Німеччині, і до 10% ВВП в США). Але тут питання не стільки в кількості грошей, скільки в механізмі і цілі - влада повинна бути дійсно зацікавлена ​​в допомозі громадянам і бізнесу, діяти швидко, злагоджено та ефективно.

Є ряд країн, таких, як Молдова, Румунія, Грузія, Словаччина  та ін. з ВВП не більшим, а то і меншим, ніж ВВП України, але при цьому вони провадили ряд антикризових заходів з вельми позитивними результатами. Існує ряд підходів, які українська влада могла б також взяти на озброєння, так як ці заходи не несуть фінансового навантаження на бюджет країни, але є досить ефективними.

Одним з інструментів такої реальної підтримки може бути створення певних привілеїв для вітчизняних виробників. Як показує світова практика, такі програми вже реалізовуються низкою країн і доводять свою ефективність. Адже, долаючи епідемію, підключаючи всі можливості для порятунку своїх компаній і допомоги населенню, зберігаючи робочі місця в кризовий період, українські виробники мають право розраховувати на певні преференції. Від держави це не вимагає ніяких фінансових вкладень, а бізнесу дозволить відновитися і продовжити роботу після подолання епідемії.

Наприклад, якщо взяти США, хорошим прикладом підтримки вітчизняного бізнесу є американська програма енергоефективності. Суть в тому, що з одного боку, держава надає фінансову підтримку організаціям ( "зелені" тарифи, доступні кредити), які впроваджують енергоефективні рішення, а з іншого - умовою отримання державної підтримки є покупка продукції американського виробництва (Made in America). Така модель працює і підтримується платниками податків, так як сприяє підтримці і розвитку місцевого бізнесу, створенню робочих місць.

Кілька років тому мене приємно здивував приклад Бахрейну і їх досвід підтримки вітчизняного бізнесу. Під час моєї бізнес-зустрічі з їх міністром енергетики, він розповів про привілеї для місцевих виробників: за участі навіть в державних тендерах, якщо пропозиція місцевого виробника не перевищує вартості інших пропозицій на аналогічний товар більш ніж на 15%, то перевага віддається місцевому виробнику. Логіка очевидна: місцеве виробництво - це податкові надходження, робочі місця, зарплати, які через споживчі витрати, дають додаткові вливання в економіку і доходи держави.

Так само ефективним заходом підтримки і розвитку бізнесу є податок на виведений капітал, як альтернатива податку на прибуток. Якщо бізнес не виводить кошти з бізнесу, а реінвестує їх в розширення і розвиток, то ці кошти неправильно розглядати, як отриманий прибуток і оподатковувати. Розширення виробництва - значить нові робочі місця, закупівля обладнання і матеріалів, збільшення оборотів та ін. Це, в свою чергу, принесе надходження в бюджет держави за допомогою інших податків, таких, як ПДВ.

Безумовно, пандемія COVID-19 - це трагедія, яка торкнулася практично всього світу. Такого ніхто не чекав і, як результат, до такого ніхто не був достатньо підготовлений. Тому, наслідки COVID-19 для населення і економіки у величезній мірі залежать від своєчасності дій держави, системності підходів та стратегічних рішень.