Сергій Биков

 

Відучора у низці медіа з’явилися повідомлення, що мають на меті сформувати викривлене уявлення про моє минуле, мої погляди та професійну діяльність.

Моя мета – і далі служити народу України у сфері інформаційної безпеки, допомагаючи нашій державі посилювати власну інформаційну стійкість. Я вдячний кожному, хто перевіряє факти перед тим, як робити висновки. Правда завжди перемагає фейки.

Так, можливо мій шлях служіння Україні і мої пости у інстаграм можуть не відповідати чиїмось уявленням, але те, у чому мене звинувачують - не відповідає дійсності. 

Дезінформація про «роботу на Медведчука та ОПЗЖ»

Найголовніша претензія, яку намагаються просунути мої недоброзичливці, – нібито я працював на Віктора Медведчука та партію ОПЗЖ. Це – свідома дезінформація. Я ніколи не співпрацював із Медведчуком чи політичними силами, які просували проросійський порядок денний. Навпаки моя позиція завжди була і залишається послідовно проукраїнською.

Ще у 2014 році, коли росія вперше розпочала агресію проти нашої держави, я публічно зосереджував увагу на незаконну анексію Криму, закликав покарати сепаратистів, наполягав на арешті осіб, причетних до тимчасової окупації частини українських земель. Вже тоді я публікував дописи, де прямо називав так звані «вибори» в «лднр» фікцією та виступав проти будь-якого надання ОРДЛО особливого статусу. Більше того, я вважав і вважаю так звані «мирні плани путіна» не інакше як пропозицією капітуляції України перед державою-агресором. Ці позиції доступні в моїх відкритих публікаціях, докладно у цій публікації.

Навряд чи хоча б одна людина з подібними поглядами могла б працювати на Медведчука або людей із його оточення. Ці факти легко перевірити, адже мої принципові виступи проти російської агресії і пов’язаних із нею проросійських політиків є публічно доступними.

Щоб розставити крапки над «і» щодо телеканалів пулу Медведчука: у 2021 році я привітав рішення влади про санкції проти медведчуківських каналів, які поширювали кремлівську дезінформацію. Це ще раз доводить, що я був і залишаюся противником проросійських впливів в українському інформаційному просторі.

Якщо б я бодай колись працював із Медведчуком чи його оточенням, то вже давно опинився б у полі зору правоохоронних органів, або ж покинув би Україну з початком повномасштабного вторгнення росії. Натомість я залишився в Україні, об’єднав політологів у невеличкий медіапроєкт «PolitrukUA», який працював до вересня 2022 року над посиленням інформаційної стійкості нашої держави у найскладніший період.

У 2022 році я почав здобувати третю вищу освіту за спеціальністю «Стратегічний менеджмент у сфері національної безпеки» у КНУ ім. Т.Шевченка, яку закінчив із відзнакою. Тема моєї дипломної роботи – «Шляхи підвищення ефективності протидії деструктивним інформаційним впливам». Я також проходив практику у Центрі протидії дезінформації при РНБО, розробляв аналітичні рекомендації щодо посилення політики «єдиного голосу».

Зокрема, публікував у колонках скорочені тези своїх доповідей на наукових конференціях, які зазначені у моєму науковому профілі ORCID 0009-0007-9143-5876:
Київський Безпековий Договір як модель безпеки для партнерів НАТО
Пʼять загроз інформаційній безпеці України після війни
Як Україна переможе у війні наративів

Продовжую і сьогодні наукову діяльність із дослідження когнітивної війни для посилення обороноздатності України. Наприклад, у листопаді я опублікував пост із оглядом дослідження "The Understanding of Cognitive Warfare in Comparative Perspective: Taking Stock and Bridging the Gap to Extant Literatures", яке провели Крістоф Деппе, Александру Фотеску та Др. Гарі Шааль із Гамбурзького університету Федеральних збройних сил Німеччини.

У 2023 році пройшов спеціальні перевірки та вступив на державну службу у Міністерство молоді та спорту України, де очолював напрямок комунікацій Міністерства до кінця листопада 2024 року та долучався до важливих міжнародних комунікаційних проєктів.

Спекуляції щодо моїх поглядів на Революцію Гідності

Окремі сайти поширюють фейк, ніби я називав Революцію Гідності «державним переворотом». Це – чергова брехня. Я завжди поважав і поважаю подвиг Небесної Сотні та цінності, за які українці вийшли на Майдан. Відкидаю будь-які намагання інтерпретувати той історичний період на користь російської пропаганди. 

Фейки про мою сім’ю

У телеграм-каналах озвучують ще більш абсурдні закиди: нібито мій батько – російський військовий, а мій дід – радянський генерал, що моя сестра працювала на дипломатичній службі в Австрії. Це все брехня.

Мій батько, Сергій Олексійович Биков, з 1980-х років постійно проживав і працював в Україні на різних державних посадах у центральних та місцевих органах влади, від Львівського обласного фінансового управління до валютно-кредитної ради при Кабінеті Міністрів України, був радником Президента УСПП Анатолія Кінаха. До самої смерті у 2021 році він був членом Національної спілки журналістів України та видавцем українсько-німецького журналу «Partnerschaft-Партнерство». Мій дід справді був військовослужбовцем у радянські часи, але я з ним ніколи не був знайомий та жодного разу не спілкувався. Похований він був в Ірпені, а його могилу знищили російські військові на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Моя сестра понад 12 років постійно проживає в Австрії, має власну сім’ю та двох дітей. Вона ніколи не працювала на дипломатичній чи будь-якій державній службі – ані в Україні, ані в інших країнах. Інші твердження – абсолютна брехня.

Мій професійний шлях

Я ніколи не приховував свого професійного досвіду. Розпочинав кар’єру ще у 14-річному віці як фото-журналіст у видавничому проєкті свого батька. Згодом стажувався на телеканалі TVi як тележурналіст. Працював радником у «Інституті української політики», у 2015-2016 роках співпрацював із командою Бориса Колеснікова як політичний консультант. Нагадаю, що Борис Колесніков залишається в Україні та займається благодійною діяльністю. У різні роки я надавав консалтингові послуги різним політикам, вів виборчі кампанії, очолював ГО «Інститут публічної політики та консалтингу “ІНПОЛІТ”». До неї входили різні люди, зокрема й ті, які сьогодні активно проявляють себе у ЗСУ та експертному середовищі України, працюють на Перемогу нашої держави.

Із 2018 до 2020 року я консультував ВО «Батьківщина» в експертному середовищі. У 2020-му я долучався до комунікаційної команди Офісу Президента України, де був волонтером-консультантом. Пізніше співпрацював з Міністерством фінансів на громадських засадах. З листопада 2020 до лютого 2022 року брав участь у консультаціях щодо комунікацій програми «Велике будівництво». Із 2023 року працював на державній службі у Міністерстві молоді та спорту України, був офіційним спікером, зокрема під час Олімпійських та Паралімпійських ігор у Парижі 2024 року, у тому числі, був речником Українського дому Volia Space на Олімпійських іграх безпосередньо у Парижі. Команда Міністерства разом з партнерами налагодили ефективну співпрацю із журналістами-розслідувачами, громадськими організаціями та міжнародними партнерами, аби відсторонити росіян від участі в Олімпійських іграх. Також у співпраці з Центром Протидії Дезінформації РНБО та стейкхолдерами сформували базу даних російських агентів гібридного впливу у спорті, яка опублікована на сайті Мінмолодьспорту та порталі war-sanctions.gur.gov.ua/

Наразі я виконую функцію з інституціалізації Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, чого не робили з 2021 року. Це накладало суттєві обмеження для незалежної інституційної діяльності Центру та фінансування його проєктів.

У жодному з цих етапів мого професійного шляху немає й натяку на співпрацю з Медведчуком чи іншими проросійськими агентами впливу. Мій досвід завжди був спрямований на підтримку української державності, розвиток її інформаційної стійкості та міжнародного іміджу.

Усі наведені проти мене звинувачення – це частина дезінформаційної атаки, спрямованої на дискредитацію не лише мене, але й інших людей, які працюють над посиленням інформаційної стійкості України. Я готовий відповідати за кожне слово та дію. Відверті фейки й маніпуляції не змінять моєї проукраїнської позиції, не похитнуть моїх принципів та цінностей. Жодних злочинів я не вчиняв та не був притягнутий до кримінальної відповідальності. Моє з колишньою дружиною - це історія, яка розглядається понад 5 років в суді. І попри можливість закрити справу за строками давності - я доводжу свою невинуватість у суді. Тому використання цієї теми - це маніпуляція.

І на додаток, як людина, що цінує Україну, працює на її перемогу, я виконую різну роботу. Іноді таку невдячну юридичну і технічну, як перереєстрацію.

Найбільша шана нашим воїнам. Саме завдяки їм ми можемо вільно говорити про спорт, культуру, інформаційну політику та майбутнє нашої країни.