Ігор Чулой, директор Департаменту менеджменту активів Агентства з розшуку та менеджменту активів

 

Ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.06.2024 у справі № 761/14340/24, у провадженні № 1-кс/761/9645/2024 та Київського апеляційного суду від 25.06.2024 у справі № 11-сс/824/4325/2024  в управління АРМА передано торгівельно-офісний комплекс (ТРЦ Гулівер, за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-а, з об`єктами громадського призначення та паркінгом). Вказане викликало великий суспільний резонанс, безліч запитів щодо порядку обрання управителя ТРЦ та очікуваних економічних результатів від його управління.

Останнім часом в медіа проводиться інформаційна кампанія, що дії АРМА щодо управління ТРЦ можуть зашкодити інтересам держави в особі АТ "ОЩАДБАНК" внаслідок завдання збитків у розмірі понад 20 млрд грн.

Водночас в липні 2024 року АРМА, в межах наданих законом повноважень,  зверталось до АТ "ОЩАДБАНК" щодо надання інформації про кредитну та іншу заборгованість власника ТРЦ перед банком. Проте банк відмовив у наданні відповідної інформації, повідомивши, що зазначена інформація становить банківську таємницю.

Не будемо зупинятись детально на нормах закону про АРМА, в яких чітко визначено право доступу АРМА до банківської таємниці.

Незнання закону не звільняє від відповідальності. Отож, в листопаді АРМА вдруге зверталось до АТ "ОЩАДБАНК" за офіційною інформацією щодо заборгованості власника ТРЦ – відповіді від банку також не було отримано.

АРМА, як центральний орган виконавчої влади, приймає виключно офіційну інформацію, а не повідомлення в медіа чи в публічних заголовках щодо заборгованості власника ТРЦ перед "ОЩАДБАНКОМ" та можливих втрат з боку банківської установи – офіційної інформації станом на сьогодні, 22 листопада 2024 року, Агентство не отримувало.

Маємо звернути увагу, що судом арештовано та передано в управління АРМА виключно об’єкт нерухомого майна. Отже, ні корпоративні права, ні грошові кошти на рахунках  власника ТРЦ в управління АРМА не передано, що не впливає на можливість виконання позичальником грошових зобов’язань перед банківською установою.

Під час укладання договору управління майном АРМА керується положеннями статей 98, 100, 170 Кримінально процесуального кодексу України, нормами Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та Цивільного кодексу України, зокрема главою 70, яка визначає особливості укладення цього виду договорів та їх істотні умови.

Отже, за прямими нормами законодавства, будь-які правочини (договори), укладені власником майна з третіми особами, не мають жодної зобов’язальної сили для АРМА та/або обраного ним професійного управителя (див. постанову Верховного суду від 04.12.2019 по справі № 910/15262/18).

Варто зазначити, що відповідно до Закону України надходження від здійснюваного АРМА управління активами напряму перераховуються до державного бюджету України.

Державницька позиція АРМА базується на виконанні функцій та завдань, визначених нормами Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", статтями Кримінально-процесуального кодексу України, здійснюється на виконання судових рішень та забезпечення надходжень до державного бюджету України від управління арештованими активами.

Відповідно до статті 49 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" банк зобов'язаний при наданні кредитів дотримуватися основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, дотримуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Зобов’язання банків щодо ефективного управління кредитними ризиками також передбачено іншими положеннями Національного банку України, як регулятора банківської системи.

Отже, кредитна політика банків повинна бути виваженою та враховувати всі можливі фінансові ризики від здійснення кредитних операцій.

Таким чином, управління кредитним ризиком повністю знаходиться у відповідальності банку відповідно до внутрішніх положень та положень, затверджених Національним банком України.

Слід зазначити, що відносно вказаної кредитної заборгованості власника ТРЦ перед банками виникає багато питань стосовно належного управління кредитним ризиком, ризиком дефолту боржника (власника ТРЦ), ризиком втрати забезпечення за кредитом з боку банку, таких як :

• Первинна сума (ліміт) та валюта кредиту/кредитної лінії;
• Первинний строк виконання умов кредитного договору;
• Наявність валютної виручки у боржника (з метою уникнення ризиків від курсової різниці в разі інфляції);
• Структура забезпечення кредитної заборгованості (іпотека/застава обладнання/застава корпоративних прав/порука бенефіціарних власників, інші види забезпечення);
• Ринкова та ліквідаційна вартість забезпечення за кредитною заборгованістю;
• Сума (ліміт) та валюта кредиту/кредитної лінії на даний час та діючий строк кредиту;
• Кількість та умови реструктуризацій кредитної заборгованості;
• Розмір відсоткової ставки за кредитом на момент надання кредиту та на момент накладення арешту на ТРЦ;
• Фінансовий результат Ощадбанку від здійснення цього кредитного проєкту.

Ще раз хочемо наголосити, що на всі ці питання АРМА не отримувала ніякої офіційної інформації ні від банківських установ, ні від боржника/власника ТРЦ.

Отже, цілком обґрунтовано виникає питання: можливо, хтось зацікавлений в притриманні від АРМА офіційної інформації, яку державний орган за законом має право одержати? Популістичними заявами про отримані мільярди ні суспільство, ні правоохоронні органи не переконати. Отож, може бути відповідне продовження.

Варто зазначити, що мінімальні щомісячні надходження до бюджету від передачі ТРЦ в управління будуть складати 17 млн грн (гарантійний платіж), а загальний обсяг надходжень до бюджету буде визначений за результатами проведення прозорого конкурсу, стартові показники якого починаються з 70% від фінансового результату діяльності ТРЦ, безпосередньо перераховуються до державного бюджету.

Наостанок, інформаційна  кампанія щодо порушень прав державного банку, на наш погляд, скерована не на захист інтересів держави, а на забезпечення інтересів банку та невиконання рішення суду щодо передачі ТРЦ "Гулівер" в управління АРМА.