Днями Верховна Рада ухвалила зміни до деяких нормативних актів щодо забезпечення права учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство у разі отримання ними травм, що впливають на репродуктивну функцію. Вже у 2024 році до Програми медичних гарантій може увійти новий пакет "Лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (екстракорпоральне запліднення)". Про те, як може працювати така державна програма, агентству "Інтерфакс-Україна" розповіла лідер напряму репродуктології медичної мережі "Добробут" Світлана Шиянова

Текст: Анна Левченко

 

- Наскільки, за вашими оцінками, на сьогодні актуальна тема розвитку репродуктивних технологій в Україні?

- Насправді розвиток репродуктивних технологій в Україні до повномасштабної війни був на достатньо високому рівні, але значну частину цього сегменту займав напрям донації яйцеклітин та сурогатного материнства, який в деяких країнах, зокрема європейських, заборонений. Втім, ми погоджуємося з тим, що сурогатне материнство – це не проблема. Проблемою, на мою думку, була організація застосування цього методу. Однак ми сьогодні змушені констатувати, що через війну Україна може стикнутися із серйозною демографічною кризою, тому й на рівні професійної спільноти, і на рівні держави обговорюється ідея розробки національної демографічної програми, в тому числі з застосуванням репродуктивних технологій. Розробка програми вже в активній фазі, на неї в бюджеті закладаються кошти. Йдеться про те, що певна сума для проведення репродуктивних технологій відшкодовуватиметься державою. Сподіваємося, що з 2024 року програма почне працювати.

- Скільки, за вашими оцінками, треба грошей на реалізацію цієї програми?

- Мені важко сказати, скільки буде достатньо. Найімовірніше, покрити за рахунок бюджетних коштів всі потреби буде складно, оскільки лікування в кожному випадку дуже індивідуальне. Можу сказати, що, наприклад, в нашому Центрі допоміжних репродуктивних технологій "Добробут" ЕКЗ коштує 43 тис. грн без урахування медикаментів, розрахунок вартості яких дуже індивідуальний. Ми можемо менш інтенсивно стимулювати виробіток яйцеклітин, або більш інтенсивно, – тоді можна отримати декілька ембріонів за одну програму ЕКЗ й сумарний шанс настання вагітності зростатиме. Зазвичай для людини молодого репродуктивного віку, а це до 35 років, ми за одну програму ЕКЗ зі стимуляцією, тобто з медикаментами, можемо отримати щонайменше три ембріони. Звісно, тоді сумарний шанс настання вагітності більший.

- Ваша клініка може взяти участь в цих державних програмах, якщо вони будуть?

- Звісно. Ми надали наші розрахунки й наразі беремо активну участь в обговоренні та уважно спостерігаємо за розвитком подій навколо цієї програми. Єдине зауваження на сьогодні: якщо держава прийме рішення відшкодовувати дуже невелику суму, це вплине на якість, або ми не зможемо брати в ній участь, бо ми не можемо працювати в мінус. Як, звісно, й інші приватні заклади не зможуть цього робити. Але якщо держава буде відшкодовувати ці медичні послуги на більш-менш достатньому рівні, щоб ми бодай могли вийти в нуль, то, гадаю, ми точно приймемо рішення брати участь в програмі.

- Як ви оцінюєте ситуацію з народжуваністю під час війни і які прогнози?

- Народжуваність впала, є офіційні цифри, які це підтверджують. Однією з причин стало те, що виїхала велика кількість жінок. Крім того, ще до війни дехто відкладав народження дитини через пандемію COVID-19. Таким чином, якщо ми говоримо про свідоме планування вагітності, то народжуваність впала. Звісно, коли після війни почнеться розвиток країни, люди будуть відчувати безпеку й плануватимуть народження дітей. Такі тенденції відслідковуються після всіх війн, або інших руйнівних процесів. Втім, вже сьогодні ми бачимо, що з України виїхало дуже багато людей, є певні дослідження, які прогнозують, скільки може повернутися, але все це лише прогнози. Ми зараз бачимо велику міграцію всередині країни. Наприклад, в Києві кількість населення майже не зменшилася, але це за рахунок ВПЛ. Але ми готові працювати задля покращення демографічної ситуації.

- Як ви оцінюєте спроможність приватних клінік в цьому напрямку? Чи готові приватні клініки працювати в масштабах національної програми?

- Ми дуже підтримуємо таку ідею, оскільки національна програма дасть можливість звичайним людям нарешті прийти в приватні заклади. Наразі за державні кошти пацієнти можуть отримати перелік послуг в напрямку репродуктивних технологій. Є державні заклади в Києві, в Одесі, був у Харкові, в Івано-Франківську. Щоб отримати там допомогу, люди мають підходити під визначені критерії: мати вік до 40 років, певні показники щодо стану здоров’я тощо. Тобто людина, аби потрапити в програму, має відповідати доволі жорстким умовам. Багато хто підходить під ці критерії й може взяти участь в державній програмі. Але участь в ній все одно не виходила безкоштовною, пацієнтам доводилося за щось доплачувати.

Прорив у цій сфері може настати за умови, якщо дати людині обирати клініку, де вона може отримати допомогу, зокрема в приватній. Наприклад, у нас в "Добробуті" цикл коштує 43 тис. грн, якщо держава покриватиме, наприклад, 20 тис. грн, а людина доплатить 23 тис. грн, це могло б розширити коло учасників програми. На жаль, зараз такої можливості немає, але, на нашу думку, було б дуже корисним залучити до програми приватні клініки, які наразі в Україні є лідерами впровадження репродуктивних технологій.

- Наскільки, на вашу думку, є реальним запровадження такої державної програми?

- Наразі така програма обговорюється та узгоджується. До роботи залучені провідні українські експерти цього напрямку. Зараз ведеться обговорення всіх деталей, прорахунки. Ми, зі свого боку, прорахували для себе й подали наш кошторис. Ми вже повністю готові, очікуємо рішення від держави, від МОЗ.

- Скільки коштують медикаменти, необхідні для проведення циклу ЕКЗ?

- Це дуже індивідуально. Комусь може вистачити 25 тис. грн, комусь треба 40 тис. грн.

- Якщо працюватиме державна програма, скільки ви можете взяти пацієнтів в її рамках?

- Наші обсяги розраховані до 100 циклів на місяць, але для цього нам, звісно, треба підготуватися, залучити персонал, докупити обладнання. На початку нашої роботи в цьому напрямку ми розраховували на 100 циклів на місяць, сьогодні ми працюємо в режимі близько 25 циклів. Розвивати цей напрям і збільшувати кількість циклів, на жаль, нам завадила війна. Але ми готові поновити зростання.