13:00 14.08.2023

Голова НАДС Алюшина: першими країна втрачає найбільш підготовлених і конкурентних держслужбовців

11 хв читати
Голова НАДС Алюшина: першими країна втрачає найбільш підготовлених і конкурентних держслужбовців

Інтерв'ю голови Національного агентства з питань державної служби Наталії Алюшиної агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Єгор Шуміхін

 

Нещодавно ви зробили досить резонансну заяву: "Відчутний дефіцит працівників на державній службі створює додаткові ризики для країни. При збереженні наявних тенденцій – це вплине на стабільність всього державного апарату". Можна детальніше, що саме ви мали на увазі?

Ми збираємо щоквартальний моніторинг кількісного складу державних службовців. І відповідно до останніх показників були, відверто кажучи, сильно занепокоєні. Ризики стосуються наступного. Штатна чисельність державних службовців по всій державній службі за результатами другого кварталу складає 206206 осіб, фактична – 163 200. Якщо порівняти перший і другий квартали, то фіксуємо зменшення на 2 700 людей. У попередньому кварталі цей показник складав плюс 850.

Наразі триває опитування НАДС щодо умов роботи держслужбовців під час воєнного стану. За тиждень відповіли 40 тис. держслужбовців. 93% респондентів з цього числа зазначили, що працюють у штатному режимі на робочих місцях. Торік цей показник складав 68%. Тобто у 2022 році дистанційно працювало 32% держслужбовців, а сьогодні – 6,3%. Із початком повномасштабної війни людей переводили на простій. Але, якщо тоді ця цифра складала 9%, то сьогодні 1%. Ці цифри дещо зміняться до завершення опитування, але динаміка зрозуміла.

Ми аналізували причини звільнення людей. Понад 70% зазначили про суттєве збільшення навантаження упродовж року. Одна з причин – мобілізація 3946 державних службовців до ЗСУ. Їхній функціонал виконують ті, хто лишився. Більше того, 35% опитаних залучалися до роботи у вихідні дні, 8% – у нічний час. При цьому 19% зазначили, що компенсації за таку роботу в їхніх державних органах відсутні.

Наступне питання – безпека. Керівники державних органів мають забезпечити її для державних службовців. Разом з тим, статистика тривожна: 61% держслужбовців відповіли, що мають на роботі доступ до укриття, 22% - мають його частково, 17% не мають взагалі. Тобто із 40 тис. 6,5 тис. не мають взагалі доступу до укриття.

Щодо потреб у психологічній підтримці державних службовців. 59% опитаних зазначили про погіршення самопочуття протягом року, майже 10% додали, що їхній психологічний стан негативно впливає на продуктивність роботи, 39% відчували потребу у психологічній допомозі, але тільки 5% звернулися за нею.

Більше половини опитаних відзначили зменшення зарплати. Тобто констатуємо, що державні службовці відчувають надмірне навантаження, критично низький рівень заробітної плати і несправедливе її нарахування, психологічний стрес... У таких умовах марно розраховувати, що люди довгий час зможуть повноцінно працювати. Відповідь на ці виклики – звільнення. Зауважу, що першими країна втрачає найбільш підготовлених і конкурентних державних службовців.

 

Який реальний ефект отримано після проведення державними органами функціонального аудиту?

Справді, у 65 державних органів відбувся функціональний аудит. Його результати і пропозиції представлено на розгляд КМУ. Уряд є суб'єктом, який має визначитися із подальшими кроками. У НАДС проаналізували пропозиції щодо оптимізації. За нашої інформацією, деякі органи зменшили кількісний склад державних службовців. Зокрема, статистичний звіт засвідчує зменшення загальної кількості штатних посад на 1640 одиниць після завершення функціонального аудиту. Це наче і незначна цифра, але заслуговує на увагу як в теорії малих чисел. І відповідно це забезпечує економію бюджетів.

Варто розуміти, що пропозиції щодо зменшення штатної чисельності в кожному державному органі – це компетенція міністра чи голови ЦОВВ (центрального органу виконавчої влади – ІФ-У). Має бути урядове рішення, яке скоригує її, з огляду на пропозиції НАДС. Функціональний аудит був спрямований на аналіз та пошук неактуальних функцій у воєнний період, а також – від чого можна відмовитися. До речі, є державні органи, які таких функцій позбулися.

 

Рік тому в Лугано була представлена глобальна реформа державної служби, але на сьогодні особливих зрушень немає. В чому головні причини зволікання?

В Лугано представили концептуальний меседж глобальної трансформації. На основі цього бачення далі напрацьовувалися стратегічні документи і політики, вносилися зміни до плану дій уряду.

Щодо того чи досягнуто зрушення. Зауважу, що неможливо одразу відчути результати масштабних реформ. Реформування системи державної служби відбувається із часу вступу в силу Закону "Про державну службу", з 1 травня 2016 року. Визначено чотири напрями реформування держслужби. Це і актуальне сьогодні масштабування інформаційної системи управління людськими ресурсами HRMIS, і професійний розвиток державних службовців. Зокрема, торік відбувся ребрендінг Української школи урядування у Вищу школу публічного управління. Звісно, це і інструменти HR. Попри призупинення конкурсних процедур, співробітників наймаємо за спрощеною процедурою конкурсу шляхом добору через внутрішні співбесіди. І звичайно, законопроект №8222 – це перехід на нову модель оплати праці. Це – надзвичайно важливий виклик. На сьогодні розроблено усі підзаконні акти, зокрема, каталог посад державної служби, здійснено експеримент класифікації посад на чотирьох ЦОВВ та співставлено рівень зарплат державної служби із рівнем на ринку праці. Отож, маємо всі розрахунки та побудовану систему грейдів.

Згадаємо прийняття Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Це магістральне просування у напрямку посилення системи управління на рівні громад. Наразі працюємо над вторинним законодавством, а сам Закон вступить в дію після скасування воєнного стану. Згадаємо і впровадження нових інструментів з вивчення іноземних мов. Насамперед – спільний проект НАДС і міжнародної освітньої корпорації EF Eng4PublicService з безкоштовного вивчення публічними службовцями англійської мови.

Тому, повертаючись до вашого запитання, зауважу, що реформи розпочато, але ще не фіналізовано.

 

Законопроект про реформу оплати праці державних службовців, який ви згадали, прийняли в першому читані. Яка його подальша перспектива?

Нас очікують експертні дискусії у парламентських  комітетах. Зараз утворюється робоча група, в яку висловили готовність увійти як експерти, так і керівники деяких комітетів Верховної Ради. До 18-го серпня подаються поправки до другого читання. Далі вони будуть обговорюватися. Наразі складно сказати, якою буде остаточна редакція законопроекту, поданого до другого читання, але зацікавленість до нього надзвичайно висока.

 

Чи є шанс, що його норми можуть запрацювати до закінчення війни?

Точну дату не назве зараз ніхто. Законопроект потрапив в парламент в 2022 році. В прикінцевих перехідних положеннях було зазначено, що він має вступити в дію з 1 січня 2024 року. Якщо його приймуть у другому читанні, там буде уточнена норма, але точно не з 1 січня 2024 року.

 

Тоді скажіть, через який період після його прийняття, він може вступити в силу?

Якщо його приймуть в 2023 році, це, імовірно, з 1 січня 2025-го.

 

Тобто, грубо кажучи, потрібно півтора роки, від моменту прийняття до реалізації?

Так, це оптимістичний прогноз - з 2025 року, точно не раніше.

 

Скажіть, чому, на вашу думку, потрібно чи не потрібно відновити конкурси на державну службу вже зараз?

Нам ніщо не заважає їх проводити вже зараз. Ми готові, і зокрема, на посади категорії "А". В укритті нашого центру оцінювання забезпечено можливість проходження повного циклу тестування, зокрема на знання законодавства та іноземної мови. Ми протестували систему під час пандемії COVID-19, коли здійснювали конкурсну процедуру, в тому числі, в форматі онлайн. Вважаю, що абсолютно прийнятно технічно і організаційно відновити конкурси в усіх державних органах. Ми готові забезпечити і офлайн, і онлайн режими. Потрібно лише внести зміни до закону "Про правовий режим воєнного стану".

 

Чому їх не вносять? Кому цікаво, щоб конкурси не проводились, якщо їх можна проводити? Ви готові, поточна ситуація в Україні дозволяє.

Мала нещодавно розмову із першим заступником Голови Верховної Ради Олександром Корнієнком. Він підтримує позицію НАДС. Зауважу, що регулярно спілкуємося на цю тему із європейськими партнерами. Вони наполягають на доцільності відновлення конкурсів на державній службі, вважаючи, що це – крок до прозорості і посилення кадрового потенціалу у публічному секторі. Я сподіваюся, що відповідне рішення буде прийнято.

 

Скільки часу знадобиться від моменту відновлення конкурсів, коли б це не було, щоб повністю закрити всі тимчасові посади, на які від початку великої війни наймали людей?

Після відновлення конкурсів, відповідно до закону, буде півроку, аби оголосити їх на всі посади в державних органах, на які наймали людей по добору. Загалом такі працівники зможуть перебувати на посадах після завершення чи скасування військового стану протягом року.

 

Тобто за рік мають бути проведені всі конкурси. Чи справиться система?

Безумовно. Маємо відповідний досвід.

 

До речі, скільки зараз людей по всіх державних органах працює на цих тимчасових посадах?

У 2022-му за період воєнного стану призначено 20297 людей. У 2023-му станом на липень  призначено ще 18519 спеціалістів. Звичайно, не всі вони лишилися працювати. Певна частина вже звільнилася.

В минулому році ви говорили, що держслужбовцям-жінкам категорії "В", які мають малолітніх і неповнолітніх дітей, можуть таки дозволити працювати із-за кордону, але зміни в постанову так і не були внесені. Чому?

Були внесені інші зміни про те, що керівники державних органів, керівники структурних підрозділів мають працювати в Україні. Тепер це є обмеженням для перебування за кордоном. На мою думку, це одна з причин відтоку кадрів з державної служби. Загалом це непросте питання. З одного боку, державні службовці у складний для країни час мали би перебувати тут. Це – наша місія. Але з іншого, я розумію моїх колег, які думали про своїх дітей і їхали за кордон. Я сама мама… Але у підсумку, на жаль, ми втрачаємо значну частину фахових працівників.

 

Нещодавно голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія ініціював обговорення питання, чи необхідно ввести до закону про державну службу норму для всіх чиновників, згідно з якою вони зобов'язані тримати свої сім'ї в Україні. Яка ваша думка з цього питання?

Україна – правова держава, наша Конституція гарантує права і свободи усім громадян України. Мені складно уявити, аби така екзотична ініціатива була підтримана на офіційному рівні.

 

Нещодавно почався новий проект – кадровий резерв для деокупованих територій. Скільки всього буде потрібно службовців різного рівня, щоб закрити потребу всіх на сьогодні окупованих територій після їх деокупації?

Попередньо велися консультації із різними представниками, з лідерами Автономної Республіки Крим, з постійним представником Президента в Криму. Ми проговорювали скільки потрібно їм людей. Попередня цифра, яка лунала, - це 50 тис. Ми говоримо зараз тільки про Крим. Щодо інших територій. Якщо говоримо про території де ведуться активні бойові дії, чи можливі бойові дії, то мусимо констатувати, що звідти люди практично виїхали. Тож фактично доведеться відновлювати роботу державних органів з нуля.

 

То скільки загалом потрібно людей на решту майбутніх деокупованих територій?

Зараз ніхто вам не назве точну цифру. Але це однозначно буде більше ніж 10 тис. управлінців на всі території, де зараз ведуться бойові дії. Це ми говоримо виключно про державну службу. Цифра буде більшою, якщо взяти до уваги кадри для шкіл, лікарень та інших інституцій бюджетної сфери.

 

В Україні є Державна служба зайнятості, в якій зареєстрована величезна кількість людей. Чим не кадровий резерв, для чого окремий проект? Чому не використовувати цей великий масив людей, які безробітні і хочуть працювати?

У Державній службі зайнятості опікуються усіма категоріями спеціалістів. Нам натомість важлива селекція фахівців, які за освітою і досвідом відповідають вимогам державної служби і розуміються в державному управлінні. НАДС як ключова HR-інституція державної служби найкраще розуміється у цих процесах.

Щодо Державної служби зайнятості, то ми активно співпрацюємо у навчальній площині. Сподіваємося поглибити співпрацю у напрямку працевлаштування. Ми готові запропонувати їм кадри, які з певних причин не можуть працювати у публічному секторі.

 

Бачив, що в умовах цього кадрового резерву є положення, що ветеранам надається перевага. Чи матимуть ветерани в майбутньому, після відновлення конкурсів, перевагу при працевлаштуванні на державну службу?

Такі депутатські ініціативи вже лунали. Водночас зазначу, що державна служба має дотримуватися меритократичного принципу. Тобто насамперед посади у державному секторі мають здобувати найбільш здібні та кваліфіковані громадяни. Але якщо кандидат відповідає встановленим вимогам і є ветераном, який витримав випробування війни, то, упевнена, він мусить мати перевагу перед іншими. Такі люди будуть вкрай потрібні державній службі.

 

Але чи буде це де-юре внормовано? Чи буде певний законопроект, який забезпечуватиме їх пріоритетність при вступі на державну службу?

Це питання необхідно врегулювати. Коли буде відновлено конкурсна процедура, я думаю, ми побачимо такі ініціативи. НАДС готовий забезпечити навчання і підготовку таких кандидатів. Це справедливо. Оскільки ці люди захищали країну у той час, як інші в мирних умовах здобували управлінський досвід.

Ви насправді порушили важливе питання. Нам необхідно вчитися, як правильно поводитися із ветеранами. Ми для цього створили і опановуємо спеціальні навчальні курси. Коли завершиться воєнний стан, ми будемо перетинатися із ветеранами у різних життєвих ситуаціях. Війна залишить відбиток на десятки років. І маємо розуміти як коректно спілкуватися з людьми, які мали надскладні життєві випробування, яких уникнули інші. Вже сьогодні маємо вчитися жити разом в інших умовах.

 

Чи відомі на сьогодні факти колаборації держслужбовців на окупованій чи прифронтовій території? Якщо так, яка кількість і в яких органах?

У НАДС не ведуть такої статистики. Ми не маємо повноважень здійснювати відповідні розслідування. Звісно, такі випадки є. Але ідеться про мінімальний відсоток колаборантів на державній службі. Зауважу, що упродовж війни державні службовці виявили себе свідомими громадянами, здатними брати відповідальність і виявляти ініціативу. Я пишаюся тисячами колег, які виявили гідність і повагу до людей. Я сподіваюсь, що після війни ми побачимо інше ставлення суспільства до представників держави, які разом із військовими зберегли Україну.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Росіяни поставили собі завдання знищити нашу авіацію і інфраструктуру для західних літаків - заступник начальника ГУР МО Скібіцький

Польський протест набув доволі агресивної форми - з мирної демонстрації він перетворився на прояв злісної неповаги до українських громадян

IT-індустрію зараз турбують три головні питання - це мобілізація, бронювання та закордонні відрядження - СЕО Diia.City United

Біоенергетика не в змозі укласти нові договори з "ГарПоком", їй загрожує банкрутство - голова БАУ Георгій Гелетуха

Експорт з України до розподільчих центрів JYSK у 2023 році зріс на 60% - менеджерка із закупівель Романчук

Запитів на медичну евакуацію стало значно більше, але пропозицій більше не стало - директорка Фонду підтримки дорослих онкопацієнтів

Проблеми з безпекою через зброю в країні не бачу, загрози громадянам немає – керівник Головного слідчого управління Нацполіції

Завдання Сенс-Банку в 2024р. - поконкурувати з Укргазом, ОТП і ПУМБ, ставимо дуже амбітні плани - в.о. голови правління

Цей рік може кардинально змінити роботу ЕКА - голова агентства Руслан Гашев

Під час повномасштабної війни ми інвестували в Україні майже $1 млрд – глава "ДТЕК" Тімченко

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА