12:45 14.07.2023

СЕО "ДТЕК Енерго" Салєєв: "Нас здивувати вже доволі складно, проте готуємося до найважчого"

10 хв читати
СЕО "ДТЕК Енерго" Салєєв: "Нас здивувати вже доволі складно, проте готуємося до найважчого"

Ексклюзивне інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" генерального директора "ДТЕК Енерго" Ільдара Салєєва

Текст: Ніна Яворська

 

- Залишається, умовно кажучи, 100 днів до початку нового осінньо-зимового періоду (OЗП). З чим ваша компанія планує увійти в нього і про які резерви можна говорити на його початок?

- Чесно кажучи, мабуть, резервів на ОЗП особливо не буде, якщо нічого не зміниться стосовно парку обладнання та генерації. Маю на увазі ситуацію з окупованою Запорізькою ТЕС. Минулого року ми вже бачили, що обладнання і генпотужності не вистачало. Хоча на початку минулого ОЗП їх все-таки було більше, тому що не було цих обстрілів і руйнувань. Через обстріли по всій енергосистемі ми втратили приблизно 5 ГВт маневреної генерації. Якщо казати про теплову генерацію "ДТЕК", то на кінець ОЗП наші втрати сягали 1,4 ГВт. Навіть якщо ми встигнемо відновити і запустити все, що запланували до ОЗП, то це все одно буде менше ніж те, з чим енергосистема входила в минулий період.

І станційного резервного обладнання на початок ОЗП буде, безумовно, значно менше, оскільки минулої зими ми ці резерви використовували, а відновити їх – це великі гроші і час. По усіх станціях неодноразово прилітало, й усі вони проходили через те, що зупинялися "з посадкою на нуль". Якщо загалом рахувати все, що ми втрачали, а потім повертали, то це набагато більше, ніж ті 1,4 ГВт потужності, про які вже сказав.

Окрім цього, ми ще плануємо провести 27 планових ремонтів. Це значно більша ремонтна кампанія, її ми планували зробити навіть ще до обстрілів, щоб підготуватися до ОЗП. Лишень у планові ремонти ми мали вкласти майже 3,5 млрд грн упродовж цього року, а ще 7 млрд грн - додатково до планових ремонтів, щоб відновити зруйноване внаслідок обстрілів взимку.

Окрім часових обмежень є ще обмеження фінансової спроможності. Значну частину свого бюджету, запланованого на ремонт, ми на сьогодні вже використали - сума наближається до 2 млрд грн. Й наразі немає достатньо коштів, щоб і завершити ремонти, і провести відновлювані роботи, бо частину коштів з планових ремонтів ми вже направили на відновлення.

Тому для нас як повітря потрібні саме фінансові можливості. Тут важать і ринкові можливості щодо покращення ліквідності, щоб залучати ці кошти на нашу підготовку до ОЗП, і пільгове кредитування за аналогом урядової програми "5-7-9%". Сподіваємося залучити саме через цю програму приблизно 5 млрд грн.

Отже, якщо буде і ресурс з ринку, і борги погашатимуться, бо НЕК "Укренерго" винна нам понад 1,7 млрд грн на балансуючому ринку, і якщо спрацює третє джерело фінансування, а саме кредитна програма, то до кінця ОЗП ми зможемо встигнути відновити десь 2/3 потужностей, які зараз простоюють. Тобто, щось ще будемо лагодити впродовж опалювального періоду. Зможемо повноцінно завершити планові ремонти й обладнання, яке не зупинялося через обстріли, але також потребує ремонту і підготовчих робіт. Залишаться деякі блоки, які зазнали дуже сильних пошкоджень. Відновлення генераторного обладнання, турбін – це великі терміни, і навряд чи ми встигнемо все полагодити, уже тільки з огляду на обмаль часу.


- Але ви його вже замовляєте?

- Велике і коштовне обладнання ми зараз не замовили. У нас є підписані контракти по деяким авто- та блочним трансформаторам, системам керування, генераторам, але щоб перейти на етап виготовлення, треба авансовий внесок. Якщо запрацює програма кредитування і ми почнемо отримувати перші гроші, то одразу почнемо передоплати. І цей процес значно прискориться.

- З чим пов’язане зростання планової ремонтної кампанії цього року в півтора разу порівняно з минулорічною, коли вона складала 2,2 млрд грн?

- По-перше, цієї зими була надзвичайна потреба в тепловій генерації, і ми працювали всім доступним складом. Диспетчер не давав часу навіть на короткотермінові зупинки для якихось нетривалих ремонтів. Працювало все обладнання, що могло працювати, і воно значно зносилося минулої зими. Тож зараз це обладнання потребує більш глибинних ремонтів для відновлення, щоб воно могло безаварійно працювати наступної зими.

По-друге, інфляція суттєво вплинула на вартість ремонтів. Приблизно на 25-30% ремонти здорожчали тільки за рахунок інфляційних коливань.

По-третє, окрім ремонтів ми ще ж додаткові потужності приводимо в енергосистему. Наприкінці минулого-початку цього року ми розконсервували один блок, чого не робили тривалий час і, якби не війна, мабуть, і не робили б. Це дозволило привести в енергосистему впродовж зими додатковий блок, і на цей рік є плани розконсервувати ще один.

Ці блоки простоювали з технічних причин, тому ми провели і ще проводимо певні заходи з їхньої реконструкції, така робота й надалі ведеться. Ці два блоки – плюс понад 500 МВт в енергосистему.

- Як ви оцінюєте перспективи отримання кредиту за програмою "5-7-9%"? Коли ви на це розраховуєте?

- Ось саме зараз приходять смс на цю тему. Я з цього починаю свій день і цим закінчую. Ми не беремо гроші безкоштовно - це кредит, який потрібно повертати. Є програма кредитування, але водночас є багато дрібних бюрократичних речей, через які доводиться проходити.

Наприклад, постійно потрібні якісь нові підтвердження руйнувань саме через обстріли, бо це ж програма для відновлення саме після них. Є фото, наші внутрішні акти, документи, які ми передавали в Міненерго, протоколи поліції - але знову потрібно надавати додаткові підтвердження… Також виникають питання по заставі, нею може бути сама станція. Втім, по деяких станціях дуже багато руйнувань або вони близько до зони бойових дій, і банки не хочуть кредитувати. Але ж треба залучати ресурс, щоб і таке обладнання могло працювати і підтримувати енергосистему в опалювальний сезон.

Ще одне. За цей час частину блоків ми відновили власним коштом, тому нам тепер бракує грошей на планові ремонти. Ми хочемо ці кошти рефінансувати, щоб вкласти в планові ремонти, як і планували. Але це можна зробити лише додатковими змінами до програми.

Дуже сподіваюся, що нам разом із профільними відомствами і банками вдасться завершити всі процедури і почати залучати перші ресурси на відновлення пошкодженої генерації вже цього місяця.

Чи цікавилися ви, як з цим справляються інші генерації? Напевне, і "Центренерго", і "Енергоатом", наприклад, теж подали свої заявки на цю програму.

- У банках нам кажуть, що ми єдині, хто перебуває на такому високому рівні готовності. Ми просунулися значно далі. Але, гадаю, для державної генерації потрібні будуть державні гарантії, а це додаткові зміни в бюджет.

Наскільки активно компанія користувалася можливостями газового ПСО під час ОЗП?

- Ми маємо вугілля, і все доступне обладнання працює на власному паливі. У лютому один блок на одній із станцій попрацював на цьому газовому ПСО тижнів зо два. Той блок міг працювати тільки на газі, і коли виник дефіцит потужності, енергоштаб попросив підняти його на цьому паливі. Та потім був обстріл станції, і ми не змогли продовжити роботу.

- У цьому ОЗП ви також плануєте працювати на власному вугіллі чи розглядаєте варіанти імпорту? І які плани щодо поставок вугілля "Центренерго"?

- У наших планах запустити 27 нових лав до кінця року. Вугілля, за нашими розрахунками, нам має вистачити для проходження ОЗП. Хоча ми не розуміємо, яка ситуація буде зі складом обладнання. Велика вірогідність, що обстріли енергетичної інфраструктури можуть повернутися і триватимуть надалі. Якщо щось виходитиме з ладу, то й склад обладнання буде іншим, і спрогнозувати, який точно буде баланс на цей час, дуже важко. Якщо виникне потреба у "Центренерго", будемо домовлятися і підтримувати. Минулого опалювального сезону ми приблизно 180 тис. тонн поставили для потреб державної теплової генерації. Але зараз жодних переговорів з "Центренерго" не ведеться.

- Якщо вугілля доведеться імпортувати, ви вже знаєте звідки?

- В Групі ДТЕК є окрема компанія – "Д.Трейдінг", яка працює на ринку вугілля. Вони добре у цьому розбираються і в разі необхідності будуть готові укласти контракти на ринку.

- Які найоптимістичніші та найпесимістичніші сценарії на сезон розглядає "ДТЕК Енерго"?

- Нас здивувати вже доволі складно. Готуємося до найважчого. Звісно, на випадок обстрілів надалі посилюємо захист наших станцій: і обладнання, і персоналу. Крім того, розробляємо заходи швидкого реагування, щоб мінімізувати наслідки можливих влучань. Намагаємося лагодити основне і допоміжне обладнання, щоб мати його скрізь, де це можливо. Працюємо з європейськими партнерами, щоб отримувати обладнання для резерву. І вони, і європейські енергокомпанії його дають, часто використане, але це також добре. Точно можу сказати, що ми працюватимемо всім доступним складом обладнання і будемо забезпечені для нього вугіллям. Енергетики, шахтарі, машинобудівники "ДТЕК Енерго" докладуть усіх зусиль для стабільної роботи енергосистеми.

Наступний ОЗП буде також складним, але ми вже минулого сезону бачили, що будь-які труднощі – це не армагедон... Плюс імпортні перетини збільшуються. НЕК працює над цим з європейськими системними операторами. Це теж додатковий плюс, якщо порівнювати минулий ОЗП, і матиме позитивний ефект для роботи енергосистеми.

- До речі, чи змінювалося з часом ваше бачення наступного ОЗП після закінчення минулого і як саме?

- Коли закінчувався минулий ОЗП, у мене було більш позитивних очікувань щодо наступного ОЗП. Усі переймалися питаннями енергетики, тож є підтримка, у нас є час, щоб можна було зробити єдину програму, рухатися по ній, залучати кошти і так далі. Зараз існують певні складнощі. Але вірю, все буде добре.

Попри все, ми і далі продовжуємо посилено виконувати свою роботу, готувати блоки до зими, вводити нові лави, бо добре усвідомлюємо свою відповідальність перед українцями.

- Ви вже можете оцінити наслідки зміни прайс-кепів для своєї компанії і загалом для енергоринку?

- Безумовно, це позитивний крок, тому що цінові обмеження, встановлені на вечірні години, дозволяють заходити імпорту. І ми бачимо, що імпорт у вечірні години відбувається. Це додаткові можливості для української енергосистеми. Стосовно балансуючої генерації, безумовно це також плюс, бо ми саме й потрібні для балансування.

- Повна відміна прайс-кепів все-таки була не на часі?

- З нашої точки зору треба рухатися у напрямку відміни прайс-кепів. Я брав участь у громадських обговореннях, засіданнях регулятора і наголошував, що ринок електроенергії – це єдиний ринок, який залишився з якимись ціновими обмеженнями. Більше ніде немає ручного керування. Якщо щось змінюється зовні – ринок швидко балансує як з точки зору підвищення, так і зниження ціни. Тому ми й казали, що потрібно відміняти.

Україна просуває європейську інтеграцію, ми багато залучаємо імпорту, а в окремі години, коли є надлишок, мали б змогу експортувати. Фактично ми стали повноцінним учасником європейського енергоринку. То ж давайте використовувати і ці єдині правила.

Були побоювання, що це призведе до суттєвого зростання ціни, що це буде удар по промисловості. Але в такому разі це відповідатиме ринковій ситуації, а по-друге, наша промисловість працює в ринкових умовах і продає свою продукцію за ринковими цінами. Чомусь ніхто не реагує стосовно пального? у нас на нього вищі ціни, але споживачі і промисловість купують це пальне і нічого не кажуть. А електроенергія якось сильно давить на споживача. Не розумію, чому саме вона стає об’єктом економії і мінімізації ризиків? Все ж просто: якщо на ринку складається дефіцит, вона має бути дорожчою, якщо профіцит – дешевшою.

- А компанія все-таки розраховує на відновлення експорту е/е?

- Я вважаю, що зараз через всю цю ситуацію з новими прайс-кепами, "Укренерго" взяла певну паузу, щоб подивитись, який буде баланс. Якщо у денні години український ринок буде закритий, то це, безумовно, може негативно впливати і на відновлювані джерела енергії (ВЕД), найбільше на сонячні електростанції (СЕС), оскільки вони найпотужніше працюють саме у денні години, і на інші види генерації. В умовах профіциту треба буде конкурувати і зменшувати ціни. Переконаний, експорт у профіцитні години потрібно відкривати.

- Наскільки компанія просунулася у реалізації вашого проекту із системою накопичення енергії (СНЕ) 25 МВт?

- На жаль, не можу порадувати якимись суттєвими результатами. Підготовчі роботи, зокрема з приєднання, виконані, ділянку підготували, передпроектні роботи теж завершені. Ми вже відпрацювали з кількома вендорами і постачальниками обладнання технічну специфікацію, умови постачання, розуміємо операційну карту, як ми це будемо реалізовувати.

Але треба зробити останній крок – це залучення фінансування. Власних коштів у нас немає. Ми всі кошти направляємо на ремонти, тому треба додаткове фінансування. Ми опрацьовуємо різні напрямки: європейські, американські, азіатські ринки, але є деякі питання, пов’язані з ризиками роботи в Україні. На сьогодні немає страхування від воєнних ризиків для України, тож це обмежує в швидкості дії з боку МФО.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Стратегія морської безпеки України - це погляд президента на те, як гарантувати безпеку в Чорному, Азовському морях і Керченській протоці - директор Інституту національної безпеки

Військова агресія РФ має бути належно оцінена задля вдосконалення міжнародного права – голова Верховного Суду

НБУ: Поточні коливання курсу не створюють ризиків для фінстабільності

Можна дискутувати про свободу підприємництва під час війни, але право приватної власності та верховенство права мають бути недоторканними - виконавча директорка СУП

Голова Верховного Суду: до злочинів СЗЧ не має бути формального підходу

Поточний портфель "5-7-9" уже занадто великий для бюджету-2024 і питання боргу за програмою все ще актуальне

Порхун: Повага до ветеранів залежить від кожного з нас

Ми не народжені для війни, але здатні адаптуватися до неї і реабілітуватися після – психологи МВС України

Керівник психологічної служби МВС: Не казав би про поляризацію "військовий-цивільний", є певне протиставлення в соцмережах

Наш наступний етап в Україні - це вкладення в акціонерний капітал - партнер Argentem Creek Partners

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА