Ексклюзивне інтерв'ю заступника генерального секретаря ООН та виконавчого директора Програми ООН з довкілля (UNEP) Інгер Андерсен агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Валерія Прощенко

 

За даними UNEP, які галузі довкілля постраждали найбільше через війну в Україні?

У нашому звіті виділено шість областей, на які слід звернути увагу (питання хімічних речовин, руйнування у міських центрах та критичній інфраструктурі, паливо та пов'язана з ним інфраструктури, природа, сільськогосподарський сектор, стан сектора відходів – ІФ-У).

І наш звіт пройшовся по кожній з цих областей.

Наприклад, Україна має велику хімічну промисловість та виробляє важливі промислові хімікати, необхідні сучасному суспільству. Але, звісно, хтось завжди буде стурбований цим. Якщо мій будинок знаходиться поруч із такою промисловістю, це мене найбільше турбуватиме. Якщо я проживаю в районі поряд з лісом, що горить, то це буде моїм основним занепокоєнням. Або якщо я живу в районі, де стався витік нафти, то це вже викликає найбільше занепокоєння.

Я веду до того, що кожен із пунктів є пріоритетом для конкретних людей. Таким чином, у доповіді робиться спроба повідомити світ, що є шість областей, підтримки яких потребує Україна. І це шість областей, на яких зосереджена сама Україна. І це напрямки, які матимуть вирішальне значення для забезпечення відновлення довкілля у довгостроковій перспективі.

Міністр охорони навколишнього середовища України стверджує, що сума збитків навколишньому середовищу України від російської агресії вже становить майже 1,9 трильйона доларів. Чи має UNEP власні дані про розмір збитків?

Ні, ми цим не займаємося. Ми підтримуємо навколишнє середовище та допомагаємо урядам проводити оцінку стану довкілля, щоб зрозуміти збитки та зрозуміти, що необхідно зробити, щоб це виправити. Сам уряд дуже зацікавлений у розумінні пов'язаних із цим витрат.

Скільки років знадобиться, щоб відновити довоєнний стан довкілля в Україні?

Україна зараз неймовірно старанно працює, вражаюче будує та реконструює. Ми бачимо, що після атак по електричній інфраструктурі вже за кілька днів електрика відновлюється. Тому стійкість та рішучість українського народу дуже важлива.

Але я зазначу, що деякі наслідки матимуть довгостроковий ефект. Особливо місця, де є важке паливо, важка нафта та паливо у ґрунті. Це не зникає просто так, і матиме десятирічний характер.

Українські офіційні особи неодноразово називали дії росіян в Україні екоцидом. Як UNEP дивиться на цю заяву?

Це слово не є таким, для якого ООН має визначення. У нашому лексиконі його немає. Але очевидно, кожен може зрозуміти, що це "сильне" слово.

Звичайно, важливо, щоб ми думали про довгострокові наслідки для людей у будь-яких воєнних конфліктах. Але правда в тому, що довкілля ніколи не буває в хорошому стані після закінчення бойових дій, незалежно від того, де і як це відбувалося. Однак єдине, що може зупинити цей негативний вплив на довкілля — це мир.

9 років ми воюємо на Донбасі. Що ми там побачимо, коли припиняться бойові дії? З екологічної точки зору.

Я не можу робити припущення, бо я не була там. Але виходячи з досвіду інших воєн та інших конфліктів ми знаємо, що чим інтенсивнішими є бойові дії, чим більше часу потрібно на відновлення та реабілітацію. Якщо ми візьмемо іракське вторгнення до Кувейту, коли було підпалено 600 нафтових свердловин, то на відновлення знадобилося десятиліття. І це була тільки нафта, і це не була тривала війна. Тому варто розуміти, що ви можете мати забруднення на глибині трьох метрів у ґрунті. І подолання наслідків займе багато часу.

Чи є у вас конкретні плани щодо певних напрямів діяльності в Україні, чи, можливо, наш уряд вас про щось уже просив?

Уряд тут багато працює. Ми тісно працюємо з Міністерством довкілля. Першочерговим питанням є підготовка інспекторів, які по всій країні зможуть оцінювати екологічні збитки. Це наша перша мета. У жовтні ми відправили першу команду до Швейцарії, щоб вони могли пройти навчання. І тепер команда вже приїде сюди та продовжить навчання.

Вони українці? Я маю на увазі інспекторів. Скільки людей?

Так, вони є українцями. 25 людей. Але то була перша група. Але у вас у країні будуть сотні інспекторів. Але точні цифри повідомить міністерство. Оскільки ми маємо намір привезти сюди інструкторів, що буде ефективніше.

Екологічні проблеми в Україні можуть негативно вплинути на інші країни, особливо на Європу. Через скільки років люди з цим зіткнуться?

Ми хочемо бути дуже точними. Коли говоримо про науку, ми не хочемо давати припущень. Але, очевидно, транскордонний вплив викликає занепокоєння, чи то транскордонні води, наприклад, чи повітря, лісові пожежі. Все це має транскордонний вплив на природу, водні шляхи, а також підземні водоносні горизонти. Забруднення ґрунтових вод також може мати транскордонний вплив. Тому я думаю, що кожна з цих областей — це саме ті сфери, які ми хотіли б розглянути докладніше разом із відповідними урядами у транскордонних умовах.

Окрім інспекторів, що ще ви зараз робите з українським урядом, аби допомогти нам?

Ми тільки приїхали, тому найголовніше зараз – це слухати та розуміти. Досі UNEP не був присутнім в Україні. Але тепер – так. Те, що ми робили досі, полягало в підтримці здалеку, тоді як зараз ми працюватимемо у тісній співпраці з Міністерством навколишнього середовища, щоб допомогти їм отримати ті навички, які їм потрібні, щоб упоратися з катастрофічною ситуацією. З екологічного погляду.

Україна відігравала активну роль у Європі. Україна підписала більшість природоохоронних угод, чи то щодо біорізноманіття та природі, чи то щодо зміни клімату, чи то щодо хімічних речовин та відходів. Зараз це не пріоритет, пріоритетом є люди та здоров'я та благополуччя людей, звичайно.

Але те, що ми бачили в інших збройних конфліктах - якщо ви відвернетеся від навколишнього середовища, воно не зможе зцілити себе саме. Зокрема, важливо, щоб реконструкція, будівництво відбувалося чистішими та екологічнішими методами. Це зможе гарантувати, що забруднення довкілля, яке існувало до конфлікту, буде зменшено і зникне згодом. Тож треба зробити велику роботу. І це та область, яку ми обов'язково підтримуватимемо.

Отже, ООН у майбутньому може створити додаткові програми чи дати гроші для відновлення довкілля в Україні?

Зараз ми говоримо про наукові знання у розумінні руйнування навколишнього середовища та того, як краще відновити. У майбутньому, звичайно, буде виділено кошти, але це не найголовніше. Адже треба розуміти масштаби тих самих забруднень і те, як вони можуть вплинути на благополуччя людей. І це дійсно дуже важливо, коли ви входите в режим реконструкції.

І ми очікуємо, що пробудемо тут щонайменше чотири роки і матимемо можливість надавати всю технічну підтримку, необхідну українському уряду, щоб забезпечити надійне та стійке відновлення. Це наша робота. І це те, що ми робимо в Іраку, Кувейті, на Балканах, Гаїті, у Бейруті і зараз – у Туреччині через землетрус.

Україна – величезна аграрна країна. Але вплив війни на сільське господарство вже відчутний. Які найбільші проблеми із землею, крім мін?

Думаю, важливо наголосити, що українське сільське господарство годує світ. І варто сказати, що на користь усього світу підтримувати Україну, роблячи все необхідне для того, щоб сільське господарство якнайшвидше запрацювало на повну потужність. Чому? Тому що Україна годує світ. І ми побачили важливість "зернової ініціативи" за підтримки Організації Об'єднаних Націй. Це перший пункт.

Пункт другий. На щастя, багато великих сільськогосподарських угідь знаходяться далеко від промислових об'єктів. І це добре, бо зменшується ризик забруднення хімікатами. Але можуть бути інші речовини, що вимагають оцінки, і які є наслідками конфлікту. Тому це буде аспект, з яким уряду доведеться мати справу. Але, безумовно, першочерговим завданням має бути розмінування.