Перша частина ексклюзивного інтерв'ю з президентом мобільного оператора "Київстар" Олександром Комаровим

Автори: Дар Грищенко, Дмитро Кошовий

 

– Наразі Україна активно взяла курс на цифровий розвиток як основу "плану Маршалла" у рамках UNITED24. Чи залучені до цього процесу мобільні оператори?

– З урахуванням того, що мобільні оператори внесли 400 млн грн до UNITED24, напевно, вже можна декларувати, що залучені. Із них 300 млн грн – внесок "Київстару". Наскільки я чув у Лугано, це найбільший донат від комерційного бізнесу в UNITED24. Принаймні так було на той момент.

Безумовно, будь-який "план Маршалла" у сфері цифровізації будується на інфраструктурі. Тому апріорі всі мобільні та інфраструктурні оператори залучені до цього процесу через будівництво, підтримку та розвиток інфраструктури, на яку спирається цифровий світ. Далі треба глибше подивитися на ті пріоритети, які задекларував уряд. Наприклад, "план Маршалла" щодо цифровізації. Там міністр цифрової трансформації Михайло Федоров мав кілька пріоритетів і, зокрема, протидію кіберзагрозам. Захищаючи інфраструктурні периметри, а на сьогодні оператори з цим непогано справляються, в моєму розумінні ми робимо внесок у диджиталізацію України. Другий пріоритет Мінцифри – розвиток цифрових екосистем. Усі оператори намагаються рухатися в цьому напрямі з різним ступенем успіху: всі три мобільні оператори намагаються розвивати екосистеми сервісів навколо своїх основних послуг зв'язку та навколо своєї абонбази. У моєму розумінні тут поки що більше невдач, але успіхи теж є, і є якісь цікаві напрями, кейси. Нашим успіхом я вважаю запуск "Київстар ТБ". Ми декларували за першим кварталом майже 770-780 тис. користувачів. Можу сказати, що ми продовжуємо зростати в цьому показнику, й досить суттєво.

Також мені, наприклад, сподобалася ініціатива lifecell щодо мобільної ідентифікації з "Дія". Ми хочемо зробити таку саму цього року. Я вважаю, що це дуже правильний напрям. До речі, одним із пунктів, які задекларував Федоров, був розвиток цифрової інфраструктури, і це стосується всіх мобільних операторів. Є ініціатива зробити "Дію" цифровим хабом великої кількості сервісів. Я поки що не до кінця розумію, що, крім оцифрування державних сервісів, іще туди потрапить. Наразі якась дискусія точиться навколо банку, наприклад. Якщо подивитися на суть того, що було зроблено ще до війни, – ті самі марковані гроші у вигляді прямої адресної допомоги з обмеженим використанням, – це, на мою думку, вже велике досягнення. Фактично це можливість оцифрувати будь-які пільги чи будь-яку адресну допомогу. Й не лише оцифрувати, а справді зробити її адресною. Плюс спростити шлях від держави до одержувача. Тобто скасувати посередників у вигляді бюрократії та фінансових інститутів, які потребуватимуть заповнення паперів.

Є багато цікавих напрямів. Країна взяла дуже швидкий цифровий старт за останні кілька років. Звісно, війна нас пригальмовує, тому що фокуси дуже сильно змінилися. У нас зараз більше фокус на підтримку інфраструктури, стабільність роботи сервісів, ніж на розвиток якихось додаткових послуг.

 

– Якщо говорити про розвиток інфраструктури, для більшості операторів за нинішніх умов це досить важке питання. Чи обговорювали ви з державою якісь дотаційні програми? Можливо, за рахунок податкових пільг…

– Як такі податкові пільги ми не обговорювали. Але ми просили задіяти здоровий глузд у роботі з ринком. Що означає, наприклад, не оподатковувати безкоштовні сервіси, які ми надаємо нашим абонентам. Парадокс: ми надаємо послуги на безоплатній основі, але з цих послуг платимо податки. Це один із яскравих прикладів, де ми просто хотіли б досягти порозуміння з державою. Так, держава робить зі свого боку правильні кроки, як-от надання додаткового спектра на безоплатній основі. На сьогодні є частоти 2100МГц, що дали нам у тимчасове користування; є виділені 2300МГц для пілотного проєкту. Звісно, в якийсь момент це треба буде врегулювати, й цей спектр пройде через тендери, аукціони, з'явиться плата за його використання... Так, це невелика частина спектра від загальної кількості, але він використовується. Загалом мобільні оператори, й "Київстар" зокрема, сплачують податки проактивно, з випередженням графіка.

Хотілося б іще розсудливості щодо підвищення ставки за користування радіочастотним ресурсом (РЧР) наступного року. Я хочу нагадати – в нас усе ще існує меморандум (Меморандум про інтернетизацію України, підписаний між урядом України та мобільними операторами у жовтні 2019 року на Економічному форумі в Маріуполі, – ІФ-У), який, на жаль, було порушено минулого року. В ньому було зафіксовано, що ставка за користування РЧР на період виконання нових ліцензійних зобов'язань не підвищуватиметься. А торік його вже порушили. Я приблизно розумію і Мінфін, і мету наповнення бюджету, і можу уявити розмір дефіциту бюджету. Але тут має бути баланс між інтересами галузі та інтересами держави. У моєму розумінні треба прагнути того, щоб оператори більшою мірою: а) інвестували і б) платили за щось суттєве і матеріальне. Наприклад, замість підвищення рентного платежу за спектр розглянемо питання узаконення використання додаткового спектра 2100МГц, і ми почнемо платити ренту за ці частоти. Мені здається, що це був би дещо адекватніший підхід, ніж просто підкручувати ставку за наявний РЧР на 10%.

 

– Якщо говоримо про податки, я знаю, що зараз активно обговорюється можливість внести податкову революцію, але це, напевно, більше стосується виплат зарплат, ЄСВ... Ви якось у цьому берете участь? Наскільки для вас це важливо?

- Оплата праці – це велика стаття видатків. Напевно, загалом можу сказати, що це близько 10+% від доходу. Ми платимо, але треба бути чесними, ми з точки зору людей не найбільш ресурсомістка індустрія. Це з одного боку. А з іншого – норми, що регулюють відносини між співробітником і роботодавцем, застаріли. Мені здається, що їх треба суттєво лібералізувати. Й тоді ринок праці загалом стане набагато чеснішим та динамічнішим. Тому що зараз, коли розумієш, що кожне розширення пов'язане з ризиками та складнощами, у нього закладається велика частка витрат у бізнескейс, і це стримує розвиток великих корпорацій, але, гадаю, ще більше впливає на підприємницьку ініціативу.

 

– Нещодавно Рада затвердила повернення до 40-годинного робочого тижня із 60-годинного, узаконила фриланс… Це якось вплине на вашу роботу?

– Ми, чесно кажучи, не дуже користуємося фрилансом, у якийсь момент відійшли від цього. В нас у минулому були сценарії купівлі не сервісу, а часу фахівців, але в якийсь момент, проаналізувавши ризики, відмовилися від цієї практики зовсім. У зв'язку з цим нам довелося увібрати в компанію досить ємні функції, як, наприклад, обслуговування мережі, call-центр... На сьогодні call-центр у нас – це 70% співробітників "Київстару" та 30% - послуги, які ми купуємо з урахуванням певних стандартів якості (SLA). Це не menhours, які ми купуємо. Ми купуємо певну кількість обслугованих вхідних дзвінків на першій лінії з певними стандартами якості.

 

– Яких результатів за підсумками першого півріччя ви очікуєте за абонбазою, фінансами, технологічними показниками? Й чи можна вже робити якісь прогнози на третій-четвертий квартали?

– Ми не розкриваємо даних за другий квартал, доки не опублікується група, відповідно до правил бірж NASDAQ та EURONEXT. Це наше обмеження як публічної компанії. Але я можу оперувати трендами. Тренди такі самі, як були в першому кварталі з початком війни. Зрозуміло, був тренд зростання перший-другий місяць до 24 лютого, потім була дивна, ситуативна, кризова гірка. І після цього моменту ми починаємо спускатися. На жаль, ми перебуваємо, в моєму розумінні, в довгостроковому низхідному тренді, і я буду дуже радий, якщо ми досягнемо дна до кінця цього року. Поки що ми просто рухаємося вниз. Це означає, з урахуванням того, що ми спускаємося з певної гірки – ми досі трохи кращі рік до року. Але якщо ми перший квартал закінчували +15%, то зараз це одиниці відсотків, ... і ви розумієте, що це лише питання часу, коли ми пройдемо цю межу й підемо в мінус. При цьому це те, що відбувається з доходом. З маржею все відбувається значно гірше, бо змінилася структура доходу. В нас дуже сильно зріс міжнародний дохід, а він апріорі нижчий за маржинальний, а з урахуванням тих угод, на які ми пішли, щоб підтримати наших клієнтів за кордоном... Загалом маржинальність у деяких країнах взагалі від'ємна. Вона зважена, мабуть, буде близько 10%. Але треба розуміти, що маржинальність близько 10% у бізнесі, який реінвестує понад 20%, - це в принципі негативний результат на рівні чистого фінансового потоку. Тому ми маємо дуже велике навантаження на маржинальність, і там кілька факторів: зміна структури доходу, дуже велика кількість соціальних акцій, які ми робимо – від безкоштовних сервісів для клієнтів до просто прямої допомоги, котру ми надаємо. Останній приклад – 300 млн грн донату в UNITED24. Плюс іще інфляція та девальвація. Девальвація меншою мірою, ми все-таки жили в цій бульбашці імені "29 грн за долар", просто ми недоотримували валютний дохід, але ми й платили за цим курсом. Тому не було прямо драматичної проблематики. Доки на нас впливала інфляція. Нині на нас почне впливати ще й девальвація. Ми не можемо цього уникнути, ми маємо дуже велику частку інвестицій у валюті.

 

– Тобто у вас у звітах використовується офіційний курс?

– Ми використовуємо лише офіційний курс. Це означало, що той самий міжнародний валютний виторг, який ми отримували, ми продавали за офіційним курсом, але і коли платили партнерам за кордон, робили це за офіційним курсом. Відповідно, у нас на рівні маржі цей ефект у принципі "зхлопувався".

 

– А ви у критичному імпорті є скрізь, так?

– Там трохи не так. Наразі це як працює... Нацбанк розглядає кожен платіж із точки зору його категорійності. Якщо вважають, що його категорія потрапляє під умовне поняття "критична", тоді вони дозволяють цей платіж. На сьогодні 90% усіх наших запитів на платежі були задоволені. Ми не відчували операційних складнощів з Нацбанком, за що їм велике спасибі.

 

– Повернемося до теми курсу. Вам єдиний курс, напевно, був би зручніше? Щонайменше простіше і для звітності, і для роботи.

– Єдиний курс є і наразі, і був єдиний курс... Ми усе-таки більш локалізовані. У нас левова частка у 90%+дохід – у національній валюті. І відповідно ви маєте рацію, девальваційний тиск буде на рівні операційних витрат і на рівні CAPEX. Так, це правда, з точки зору економіки підприємства для нас справді штучно низький курс – це, скоріше, був позитивний чинник.

 

– Повертаючись до ваших слів щодо маржинальності, про те, що CAPEX 20+%, а маржинальність – близько 10%. Є декілька варіантів виправити цю ситуацію. Це або ціни, відмовлятися від якихось безкоштовних послуг, або знижувати інвестиції. Яким шляхом ви плануєте йти?

– Ми сприймаємо той самий роумінг наразі як соціально значиму послугу. Ми сприймаємо безкоштовні послуги у зонах бойових дій та наближених до них як соціальну послугу. Ми не збираємо плату з клієнтів, які перебувають на окупованих територіях, але все ще можуть скористатися нашими сервісами. Це не питання економіки як такої. Я, в принципі, не очікую, що щось принципово зміниться в цьому підході. Чи зростатимуть ціни на мобільний зв'язок? Зростатимуть. Коли, на який обсяг? Безумовно, це буде набагато повільніше за інфляцію, хоча б тому, що це дуже великі бази. У нас є визначені внутрішні правила, у нас є актуальна лінійка тарифів, яку ми не чіпаємо, коли модернізуємо базу та переглядаємо обсяги послуг, що споживаються, ціну, яка сплачується. Тому ми поводимося тут обережно. Я розраховував, що в наступному році середній ARPU зросте, напевно, на 6-7% до поточного. Поточний ARPU – близько 93 грн. Зрозуміло, що для частини клієнтів, які перебувають на старих тарифних планах, це може бути вище зростання, для частини не відбудеться взагалі жодних змін.

 

– А щодо CAPEX – це ж теж не ті обсяги, які ви планували? Чи є у вас якась межа, нижче за яку ви не можете опуститися?

– Є лінія, за яку не можна опускатися. Вона перебуває приблизно в межах 10-12% від доходу. Це фактично IT і технологічні ліцензії та оновлення, поточний ремонт, підтримка мережі тощо. Плюс капіталізовані операційні витрати. Існує CAPEX на розвиток. Ось цей CAPEX, насправді, дорога з двостороннім рухом. Це означає, що ми максимально пильно дивитимемося на обсяг інвестицій і шукатимемо шляхи для ефективності, і водночас наш C/R (CAPEX до доходів) зросте. Наскільки, не знаю, це питання захисту бюджету на 2023 рік. Якщо ви подивитеся, історично "Київстар" останні три роки перебував приблизно в C/R, близькому до 20%. Я гадаю, що він буде вище.

 

– Навіть вище? Більшість компаній кажуть: "Ми заморозили інвестиції, відмовилися, відклали..."

– Ми не заморожували інвестиції. Навіть зараз. За шість місяців ми ввели в дію 230 нових базових станцій. Це небагато, але наші нові базові станції минулого року – близько 550-600. Цього року, сподіваюся, ми зробимо приблизно 70% торішнього обсягу з урахуванням того, що нас відкинуло у розвитку на цілий квартал.

Ми трохи по-іншому дивимось. Ми розуміємо, що сервіс критичний, у нас божевільні зміни, пов'язані з міграцією населення. І відповідно в нас змінилася модель споживання. У нас абсолютно нові запити, наприклад, щодо міграційних потоків. А міграція та логістика, особливо автологістика, наразі є ключовим фактором, зокрема питанням виживання держави. І тому ми намагаємось балансувати відносно здорову економіку з максимально можливими інвестиціями. Ми розуміємо, що тієї економіки, яка була у компанії "Київстар" у 2021 році, більше не буде, можливо, ніколи. Фактично ми намагаємося балансувати інтереси стейкхолдерів, де держава – один із ключових стейкхолдерів, а наразі – точно ключова, бо стоїть питання про виживання та безпеку людей.

Тому, так, інвестуватимемо досить суттєві обсяги грошей, насамперед в інфраструктуру. Але знову ж таки, багато непродуктивно інвестується. Умовно ми з моменту війни зробили 4 тис. ремонтів базових станцій. Вони різні за глибиною, але це не розвиток. І це теж дуже велика стаття, яка з'явилася, і вона у десятки мільйонів доларів – просто на підтримку мережі у тому стані, в якому ми можемо її підтримувати, зважаючи на зовнішні чинники.

 

– Щодо роботи мережі: чи можна вже говорити про те, що у вас виходить так чи інакше відновлювати пошкоджені мережі на більш-менш постійній основі на повернутих Україні територіях, чи це поки що все ще косметика та спроби утримати мережу в тому наявному стані?

– Я вважаю, що в нас вийшло. Із 300 пошкоджених базових станцій на сьогодні лише 24 не працюють, і це ті, які просто знесені з лиця землі. Це ті, що ми відбудуємо. Безумовно, десь ми змінили пріоритети: від частини сайтів просто відмовимося, тому що можемо стати на якісь об'єкти конкурентів, є певна оптимізація. Але проєкт відновлення базових станцій у деокупованих областях завершимо до кінця серпня. Все, що було зруйновано, полагодимо і відновимо. Наприклад, у Харківській області на піку не працювало понад 300 базових станцій із 800. Зрозуміло, що частина це електрика, частина – трансмісія, те, що умовно лагодиться. Але частина – це пошкоджені та зруйновані об'єкти. Ми майже все це вже відновили. У прифронтових населених пунктах робота наших ремонтних команд нагадує гойдалку: вони руйнують, а ми відновлюємо. Отака не дуже оптимістична динаміка, але мені здається, що це частина того фронту, який ми тримаємо на сьогодні.

 

– І все власним коштом?

– Так, все у рамках економіки підприємства.

 

– І на якісь компенсації від держави ви потім не розраховуєте?

– Я вже відповідав на це запитання. Ми частково розраховуємо на страховку, яку ми оформляли. Це частина нашої комерційної діяльності, ми за неї платили багато років. Ми розраховуємо на часткову компенсацію в рамках страховки, але з державою жодних діалогів щодо цього не було.