13:40 18.07.2022

В.о. голови ФДМУ Ольга Батова: Сподіваюся, мені дадуть можливість робити приватизацію зараз, бо є попит і немає сенсу її відкладати

32 хв читати
В.о. голови ФДМУ Ольга Батова: Сподіваюся, мені дадуть можливість робити приватизацію зараз, бо є попит і немає сенсу її відкладати

Ексклюзивне інтерв'ю в.о. голови Фонду державного майна України Ольги Батової агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Дмитро Кошовий

 

-- У Верховній Раді нещодавно був прийнятий за основу законопроєкт щодо приватизації (№7451) і найближчим часом очікується голосування за нього в цілому. Наскільки під час війни доцільно говорити про приватизацію?

-- Це питання ми обговорюємо з усіма, хто написав зауваження до законопроєкту або взагалі проти приватизації зараз з філософських чи політичних питань. Ми разом з Олексієм Мовчаном, головним ініціатором законопроєкту, протягом останніх двох тижнів працювали над тим, щоб поспілкуватися з кожним стейкхолдером для обговорення цього питання та правок, які були подані до законопроєкту до другого читання. Це 600 правок від депутатів та окремо зауваження та пропозиції ще від різних інституцій. При прийнятті в 2018 році основного закону про приватизацію кількість правок була навіть більша (733), тому це було очікувано. Вважаю, що ми справилися з підготовкою закону до другого читання: проаналізували усі правки та підготували фінальні редакції для засідання Комітету з питань економічного розвитку, який прийняв рішення про направлення законопроєкту на друге читання. Сподіваюся, підтвердиться попередня інформація, що у порядку денному цей законопроєкт буде вже 19 липня.

Коли він буде проголосований, я скажу, що зробила одне із головних завдань, які ставила перед собою на чолі Фонду. Неважливо, хто буде далі у Фонді, але це дасть можливість дуже швидко та ефективно рухати приватизацію. Та сподіваюся, що мені дадуть можливість робити приватизацію зараз, бо є попит і немає сенсу її відкладати. Зокрема, одразу після його прийняття ми плануємо оголосити аукціони на спиртові заводи та комбінати хлібопродуктів.

Щодо правок та зауважень, то велика частина з них знімається обговоренням, після того, як ми пояснюємо чому саме таке формулювання пропонуємо і навіщо воно, як нівелюються ризики, які можна побачити у редакції. Наприклад, у Нацбанку головне зауваження було до нашого законопроєкту в тому, що ми дозволяємо продавати об’єкти з арештами і без стандартної процедури попереднього дозволу кредитора на такий продаж. Авжеж, Нацбанк дивиться на документ з точки зору банків та інших кредиторів, аналізує ризики для них. Але потрібно розуміти, що арешти є у більше ніж 70% об'єктів, які у нас на приватизації. Ми ж продаємо державні підприємства як цілісний майновий комплекс (ЦМК), а не корпоративні права, оскільки не можна, щоби державним підприємством (ДП) володіла приватна особа. Через те, що майже всі ДП багато років на колінах, там борги і арешти на все, що можна. Держава не інвестує в державні підприємства, у нас дуже мало державних програм підтримки в країні, а у Фонді взагалі жодної. Є, наприклад, дотації на шахти, але на всі інші підприємства немає дотацій. Який сенс давати кошти на підприємства, які не працюють роками чи є постійно збитковими? Виходить, що окрім як при приватизації кредитори в жодному варіанті ніколи вже не побачать свої гроші.

Норма про продаж з арештами дозволить кредиторам нарешті отримати свої кошти. Ми пропонуємо перереєстровувати право власності на того, хто виграє на "Прозорро", але всі арешти збережуться до того моменту, поки новий власник не погасить заборгованості. Це зобов'язання прописане в законі про приватизацію – погасити 100% боргів, які є в об'єкта приватизації. Ця норма навпаки вигідна кредиторам, які є на державних підприємствах.

Саме для цього ми провели "зуми" - щоб пояснити НБУ та іншим, що насправді немає ризику для банків і кредиторів, але і вислухати регулятора, тому що завжди треба чути думку один одного. Порозуміння вдалося знайти, і за це дуже вдячна. Більше того, направду кажучи, на дуже малій кількості підприємств, які в управлінні Фонду держмайна, є кредити банків, оскільки зрозуміло, що вони вже мінімум років з десять non-credible. Кредити є у великих компаній - Одеського припортового заводу (ОПЗ), "Центренерго", тощо. Але там будуть продаватися акції, а їх продажу арешти ніяким чином не заважають.

Також відпрацювали правки з Антимонопольним комітетом. Спільно розробили до другого читання погоджену редакцію норми про дозвіл на концентрацію. Раніше в 100% випадків продажу державних підприємств переможець аукціону повинен був йти до АМКУ за отриманням дозволу на концентрацію чи висновку, що її немає. Навіть, якщо купили підприємство, де в активі тільки сарай чи будівля у селі. Нова норма буде зобов’язувати звертатися до АМКУ тільки у випадках передбачених антимонопольним законодавством (4 млн євро вартість і т.д.). Це дозволить і активи швидше передавати переможцю аукціону для роботи, і не обтяжувати переможця аукціону зайвою бюрократію, а АМКУ зайвою роботою.

 

--  Фонд довго готував цей законопроєкт, почав ще до початку війни. Зараз війна, і вона напевно вплине на особливості приватизації. Що нового ви закладаєте в цей документ?

-- У Фонду довга історія із законопроєктом про внесення змін до законодавства про приватизацію. Був законопроєкт №4572, який в Раді називали "Титаніком" через те, що він був таким великим, що просто тонув з усіма зауваженнями і правками. Законопроєкт був не тільки про те, щоб прибрати речі, які нам заважають з приватизацією, а взагалі про реформу Фонду держмайна. Пропонувалося перевести Фонд з центрального органу виконавчої влади, що фінансується з бюджету, на самофінансування через відсотки з приватизації. Планували об'єднати всі регіональні відділення в одну юридичну особу, оскільки наразі у нас центральний апарат -- це одна юридична особа, а кожне регіональне відділення -- інша юридична особа. Через це трохи важко управляти і контролювати: де-юре регіональні відділення не завжди повинні виконувати наші рекомендації. Пропонувалося зробити правління Фонду, щоб уникнути десятків кримінальних проваджень особисто на голову ФДМУ за кожну приватизацію, та зробити колегіальний орган прийняття рішень.

Однак було зрозуміло, що Рада не готова ухвалювати такий величезний законопроєкт. До того ж будь-яка реформа організації передбачає дуже багато роботи - звільнення, прийняття на роботу, нові інструкції, процеси, підзаконні акти і так далі. Ми розуміли, що, розпочавши реформу зараз, ми будемо половину часу витрачати на неї, а на приватизацію залишатиметься набагато менше ресурсів.

Тож ми вирішили витягнути з законопроєкту №4572 норми, які нам потрібні саме для приватизації, вдосконалити їх і отримали законопроєкт №7451. Він впроваджує зміни на два етапи: деякі норми будуть діяти тільки під час воєнного часу, а деякі -- назавжди.

Щодо великої приватизації. Головне, що змінили - ми переводимо всю велику приватизацію на "Прозорро". Усі процедури прописали так, як це є у малій приватизації. Чому ми так зробили? По-перше, велика приватизація у тому вигляді, в якому вона була і в якому відбувається зараз, показала, на жаль, неефективність радників. Вони дуже довго готують об'єкт до приватизації. По-друге, з практики ми вже знаємо, що всі потенційні покупці великих об'єктів все-одно самі замовляють аудити. Всі, хто дивився "Більшовик", окремо замовляли аудит, бо зовсім інша річ, коли ти наймаєш собі підрядника і ставиш йому завдання докопатися до певних цифр, ризиків і так далі. По суті, виходить, держава замовляє радників, платить їм кошти з державного бюджету, радники дуже довго працюють і роблять аудити, якими насправді потім користуються інші компанії, які роблять свій аудит.

Друге, чим недосконалий механізм з радником, -- він все ж таки особа, яка знає всіх потенційних покупців та спілкується з ними. Це потенційний корупційний ризик. Якщо радник буде заангажований одним з потенційних покупців, він може погано працювати з іншими, недодавати інформацію чи розповідати, що об'єкт поганий і купувати його не потрібно.

Законопроєктом пропонується, що Фонд робитиме віртуальну папочку (кімнату даних) з усією інформацією про підприємство: всі чинні договори, судові справи, фінансову звітність -- повністю викладаємо і даємо кожному потенційному покупцю три місяці, щоб він самостійно зробив аудит. Таким чином ані Фонд, ані радник не будуть знати, хто цікавиться об'єктом. Також змінили, що договори про нерозголошення будуть укладатися з нами через майданчики, які працюють на "Прозорро", де відбуватиметься приватизація. Тобто спробували максимально прописати так, щоб ніхто не міг знати всіх, хто насправді цікавиться об'єктом.

Були зауваження, хто ж буде маркетувати об’єкти великої приватизації. Насправді, об'єктів великої приватизації небагато. Наразі серед актуальних об’єктів це: "Центренерго", ОПЗ і ОГХК ("Об’єднана гірничо-хімічна компанія"). "Аж" три. Всі інші - і ТЕЦ, і обленерго, - у Фонду вже забрали з приватизації, а ще частину неможливо продати взагалі, так як там пасиви вище активів. У нас є UkraineInvest, Інвестиційна рада при президентові, Фонд держмайна, прем’єр-міністр, є заступник голови Офісу президента з економіки, міністр економіки, міністр закордонних справ та посольства. Я думаю, що всі ми будемо особисто промотувати кожен об'єкт великої приватизації і зустрічатися з інституційними інвесторами, яких ми хотіли би бачити в Україні. Це точно буде працювати краще, ніж коли це робить радник, якому "аби продати", у якого немає мети продати так, щоб підприємство розвивалося і модернізувалося.

 

-- А які зміни щодо малої приватизації?

-- У законопроєкті ми все спростили та заклали все для прискорення. Нарешті "вбили" газету "Відомості приватизації", тому що ми її досі друкували і витрачали кошти, хоча всю інформацію дублювали на "Прозорро" і на наших сайтах.

Прописали, щоби протокол аукціону можна було підписувати онлайн. Також скоротили терміни, щоби весь процес з моменту оголошення аукціону і до підписання договору був не більше двох місяців.

Крім того, передбачили дуже важливу зміну, яка буде діяти завжди -- щоби оплата за об'єкт здійснювалася до підписання договору: після проведення аукціону і підписання протоколу, але до підписання договору. На жаль, у нас є декілька таких випадків, особливо по аукціонах, які пройшли наприкінці лютого, що покупці не хочуть платити. Вони всі прийшли з довідками про форс-мажорні обставини. Ми хочемо ліквідувати такі ризики. Недобросовісні покупці таким чином відтягують приватизацію, якщо, наприклад, вже "сидять" на підприємстві і не хочуть його приватизації. Вони виграють аукціон, підписують договір, а потім кажуть: "слухайте, а ми тут виявили, що на підприємстві нема якоїсь колонки, яка була у переліку", і починають судитися з нами про скасування аукціону, навіть якщо ці колонка насправді є. Якщо ми заходимо в суд, то це, у кращому випадку, на рік-два, поки справа дійде до останньої інстанції. У нас є такий випадок зі спиртзаводом, де хтось (можу припустити, що контрафактники) таким чином збивають аукціони. Власне тому ми й вирішили запропонувати відповідну зміну.

З дуже важливих інших змін, які ми пропонуємо, це продаж з арештами, про що я вище вже трохи розповіла. В переліку на приватизацію на сьогодні таких трохи більше 115 підприємств. Це ті, щодо яких вже прийняті рішення про приватизацію, і вони готові до приватизації, але ми не можемо продати їх, бо вони в арештах. Загалом, в управлінні таких об'єктів набагато більше.

 

-- Невелике уточнення стосовно радників, яких Фонд вже залучив. Знаю, що з їх боку є зустрічні претензії, що "вже давно працюємо, але нічого не отримуємо". Що буде з ними?

-- Закон не має зворотної сили, тому з тими радниками, з якими вже укладені договори, будемо продовжувати працювати. Просто немає іншого виходу, навіть якщо і в деяких випадках не бачимо ефективності радника.

Але, наприклад, у нас нема радника на "Центренерго". Ми до війни проводили перемовини з міжнародними донорами, щоб вони оплатили технічні аудити компанії та шахт, які б йшли одним пулом з "Центренерго". Вже було написане технічне завдання на аудити, але просто не встигли. Планували продати "Центренерго" разом з шахтами у серпні цього року. І реально зробили б це, якби не війна.

Два роки тому було прийняте рішення зробити вертикально інтегровану компанію, об'єднавши "Центренерго" і шахти, і потім саме її виставити на приватизацію. Але, на мою думку, рішення було хибним, бо на всіх шахтах - борги, арешти, а у "Центренерго" є інші акціонери, кредитори, дебітори, шахти є державними підприємствами, а "Центренерго" акціонерним товариством. Процес об'єднання в одну юридичну особу цих об’єктів – це просто жах на практиці, якщо ми говоримо про строки, ризики і що взагалі треба було зробити кроків 500. Коли я почала цим займатися, через два дні задалася питанням: "А навіщо?" У нас мета - продати "Центренерго" разом з шахтами. Тож потрібно зробити невелику зміну в закон, щоб у нас було право продавати одним лотом (пулом) декілька об'єктів, і таким чином ми просто виставимо одним лотом "Центренерго" і шахти. Більше того, ми так нівелюємо ризики, бо був дуже великий ризик включити у вертикально інтегровану компанію якусь зайву шахту, яка просто вбила би бізнес. А так можна буде виставити на аукціон "Центренерго" з п'ятьма шахтами. Не продаватиметься - приберемо одну шахту та продамо з чотирма. Це дуже зручний механізм. Так можна продавати готелі, щоб це було цікавіше інвестору, оскільки мережевий гравець навряд чи захоче купити один об'єкт. Норму про продаж одним пулом декількох об'єктів ми також додали в законопроєкт.

 

-- Під час війни є якісь надії чи плани на велику приватизацію? Наскільки вона можлива? Чи це вже плани на післявоєнні часи?

-- Це дуже філософське і політичне питання. Перед першим читанням ми прописали у законі заборону на велику приватизацію на воєнний час. Але у нас аукціони з великої приватизації погоджуються з Кабінетом міністрів, тож немає ризику, що я або хтось замість мене у Фонді зійде з розуму і намагатиметься щось комусь продати задешево або під килимом під час війни.

Також, дай Боже, щоб активні бойові дії закінчилися швидко, але у воєнному стані ми можемо бути ще довго, і він заважатиме приватизації.

З іншого боку, я вважаю, що крім ОГХК з великих об'єктів неможливо все-одно нічого продати до повного завершення воєнного стану. Можливо, ще "Центренерго", оскільки зараз, із врахуванням відкриття продажу електроенергії на експорт, це буде більш цікавий об'єкт. Але якщо говорити про "Центренерго", то в нас є проблема з його збитковістю: вугілля українського видобутку не вистачає, світові ціни на це паливо сильно зросли, є також проблема з правилами на ринку електроенергії. Зараз ринок працює однаково для всіх, і виходить, що "Центренерго" як представник теплової генерації на найдорожчому ресурсі -- вугіллі -- повинно  конкурувати по ціні з "зеленою", атомною і гідро-електроенергією. Це нонсенс, тому що у "Центренерго" собівартість електроенергії при роботі на вугіллі здебільшого українського виробництва 3,22 грн за 1 кВт, то в "атомки" – 70-90 коп. Це неспівставні речі. А на іноземному вугіллі собівартість електроенергії буде ще вище та може доходити до 7 грн. Ринкова ціна електроенергії на ринку на добу наперед не доходить навіть до собівартості електроенергії на "Центренерго", щоб покрити хоча б витрати, не кажучи вже про прибуток. У світі теплова генерація здебільшого працює тільки як балансуюча, чим вона і є. Або є фіксований тариф, який платиться за потужність. На балансуючому ринку тариф 3,30-3,40 грн (зараз навіть його знизили до 2,33 грн). Виходить, що "Центренерго" отримує маржинальний збиток на кожному кіловаті. А при цьому не виходити і не торгувати з усіма на загальному ринку не може, бо потрібні кошти на закупівлю вугілля, на сплату заробітних плат і взагалі на діяльність. "Укренерго" розраховується за постачання на балансуючому ринку з відстрочкою платежу в 8 місяців, держава інвестицій як акціонер не дає, кредит взяти неможливо через старі борги.

Інші гравці, які також є тепловою генерацією, виграють на тому, що у них є свій ефективний добуток вугілля з собівартістю значно нижчою за державні шахти, не говорячи вже про імпортне вугілля, а також свої трейдери. Завдяки ціні вугілля та тому, що на трейдингу вони продають набагато дорожче та фінансують оборотні кошти у закупівлі, у них в середньому по бізнесу виходить прибуток. У "Центренерго" немає свого трейдера, це заборонено законодавством. Також держава опікується громадянами та не піднімає тарифи, в нас дуже низькі тарифи на електроенергію та опалення порівняно з європейськими. Так, зрозуміло, що і доходи також нижчі, але допомога населенню через непідняття тарифів призводить до збитковості теплової генерації. Зараз Міністерство енергетики та Регулятор (НКРЕКП – ІФ) разом з усіма іншими органами влади та експертами вже працюють над тим, щоб змінити правила ринку та ліквідувати цю проблему, знайти інші шляхи вирішення. В тому числі допоможе і експорт електроенергії.

--  Хотів уточнити з приводу ТЕЦ і обленерго. Наскільки розумію, їх у вас нарешті забрали?

-- Обленерго забрали вже давно, крім одного – "Тернопільобленерго". Там дуже давня історія: у них не переведені в бездокументарну форму акції, а реєстр акціонерів знаходиться у компанії, яка просто не видає його. Технічно Міненерго не може забрати це обленерго, оскільки нема акцій, реєстру акціонерів і юридично нема чого забрати. Знаємо, що обленерго контролюється одним відомим олігархом, в якого там юридично немає навіть 1 акції. Є кримінальні провадження. У нас є ідеї, як вирішити ситуацію, і ми намагаємося її реалізувати. Це до речі гарний приклад, чому приватизація потрібна. Тому що юридично держава є мажоритарним акціонером, а фактично – взагалі контролю не має над підприємством, навіть звільнити керівника неможливо, тому що це повноваження наглядової ради, яку неможливо призначити, так як неможливо призначити загальні збори через відсутність реєстру акціонерів, а на підприємстві хтось "заробляє" в цей час.

Що стосується ТЕЦ, то передача їх НАКу -- це великий пріоритет в моїх задачах. Нам дуже важливо здійснити цю передачу до опалювального сезону, інакше я бачу величезні ризики його початку. Ми зараз на стадії, коли вже є всі оцінки ТЕЦок і є рецензії на оцінки. Залишилася оцінка НАКу. На жаль, тільки наприкінці червня Кабмін затвердив "Нафтогазу" оцінювача, якого НАК обрав на конкурсі ще в лютому. Антимонопольний комітет до 1 липня також не працював щодо аналізу та видачі дозволів на концентрацію, а в цьому випадку концентрація дійсно є, бо всі шість ТЕЦ будуть у НАК. Зараз Антимонопольний звернувся до "Нафтогазу" з переліком питань, які зобов'язання той погодиться взяти на себе як монополіст на цьому ринку.

 

-- Ще до війни я говорив з керівником "дочки" "Нафтогазу" Віталієм Михайльо. Мені здається, що він доволі щиро хотів забрати ТЕЦ.

-- Знаєте, вся ця бюрократія… Ти щиро щось хочеш зробити і швидко, а воно затягується. Те, що в приватному бізнесі акціонер чи менеджмент робить за день, в державному управлінні підприємствами може зайняти в 1000 раз довше.

Сподіваюся, що наша спільна робота з НАК та АМКУ дасть результат найближчим часом. Пам'ятаю, як непросто два роки тому ми запускали опалення, коли були навіть не такі важкі часи. Позаминулого року працівниця Фонду була два тижні у Херсоні, тому що облгаз відмовлявся відкривати газ для нашої Херсонської ТЕЦ через борги, хоча ми мали ухвалу суду, яка зобов’язувала облгаз відкрити вентиль, тому що це було питання опалення всього міста. А борг був, бо ТЕЦ також маржинально збиткові: тарифи не підвищують до ринкових, а ще й кошти за тепло здебільшого йдуть через комунальні підприємства, які їх просто далі на ТЕЦ не перераховують. Це також системна проблема.

 

-- Стосовно інших великих об'єктів. На ОГХК вже після початку війни була зміна керівництва. В чому причина, бо це підприємство за вашою звітністю було прибутковим?

-- Це, мабуть, єдине велике підприємство, яке постійно прибуткове в управлінні Фонду. Всі інші ситуативно прибуткові або постійно збиткові. Я дуже хочу продати ОГХК на прозорому приватизаційному аукціоні інституційному інвестору якомога швидше. З цією компанією постійно купу проблем, на жаль, так як багато "зацікавлених". Хтось хоче повернутися до його управління, наприклад, це дві особи, що проходять по кримінальному провадженню НАБУ. Компанії, які пов’язані з цими фігурантами, винні ОГХК близько 38 мільйонів доларів. Навколо підприємства майже постійно якісь "бойові дії". З грудня 2021 року та вже неодноразово протягом війни мені розповідають про якусь жінку Олену, яка представляється "головою Фонду держмайна, яка просто чекає призначення з дня на день", та тепер буде погоджувати усі дії щодо ОГХК, Запорізького титано-магнієвого комбінату та "Сумихімпром". Десь в цих розмовах ще фігурує Демурінський ГОК, який взагалі пов'язаний з країною-агресором.

Взагалі дуже часта історія з відвертими аферистами, які представляються від імені Фонду або пропонують щось "вирішити" чи ще щось подібне. Мета авжеж завжди одна – корупція та шахрайство. Також вже декілька років різні особи постійно піднімають питання, що необхідно робити вертикально-інтегрований державний титановий холдинг, де зосередити ОГХК, ЗТМК та "Сумихімпром". Моя думка: кожна особа, хто намагається просунути цю ідею, 100% корупціонер. Держава повинна продати в приватну власність 100% акцій цих підприємств, щоб нарешті зупинити усі спроби корупційного впливу на них. Та продавати їх доцільно окремо, так як це різні бізнеси і в них різний план розвитку та масштабування. Підприємства потребують інвестицій та приватного власника, а не інтересантів, котрі намагаються взяти під контроль державну власність для "націоналізації збитків та приватизації прибутків". Я по цим всім фактам авжеж повідомляю правоохоронні органи.

Після початку війни з'явилося дуже багато проблем з логістикою. Зараз нарешті менеджмент вирішує їх. Товар їде через декілька портів в Румунії та Польщі. На 24 лютого в одному з українських морських портів було приблизно 40 тис. тонн ільменіту ОГХК, який військові забороняли вивозити через бойові дії. На сьогодні  20 тис. тонн вже переміщено в один з закордонних портів. Ще 20 тисяч тон перевозяться зараз. Вже частина була експортована до США.

Щодо зміни менеджменту, то рішення було викликано тим, що є менеджмент, який може працювати, коли все добре, а є антикризовий менеджмент, який може допомогти вижити підприємству у такий скрутний час. Зокрема, на жаль, з початком війни менеджментом підприємства було прийнято рішення зупинити Вільногірський ГЗК, при цьому продовжували працювати на Іршанському в Житомирській області, де було небезпечніше, ніж на Вільногірському у Дніпропетровській. Зупинивши ГЗК, співробітники були відправлені у простій, що передбачало виплату 2/3 від зарплат. Таким чином були вимиті оборотні кошти, і підприємство опинилося в дуже скрутному становищі. Проблему з продажами та логістикою також не було вирішено. Але я вдячна менеджменту за те, що показали гарний результат по підприємству за 2021 рік: чистий дохід від реалізації 4,6 млрд грн та прибуток 1,5 млрд грн, нараховано дивідендів 206,9 млн грн. Розумію, що переживали за людей під час війни, і тому, мабуть, зупинили Вільногірський ГЗК, але з точки зору бізнесу, вважаю, що потрібно було діяти інакше. Роблячи ротацію менеджменту, ми також зменшили кількість членів правління з 7 до 5 та зменшили їх винагороду на воєнний час.

 

-- Перейдемо до "Українських енергетичних машин". Всі знаємо, яка у Харкові важка ситуація. Ще й Мегабанк додався, в якому після виведення з ринку застрягло більше 1 млрд грн грошей "Турбоатому". Чи будуть там якісь кадрові рішення?

-- Щодо "Турбоатому", то акції були списані до війни на рахунок Міністерства економіки.   Вже давно було рішення з приводу об'єднання і передачі його в управління Кабінету міністрів. Ми цю процедуру виконали -- акції вже в управлінні Уряду.

У Мегабанку давно були проблеми. Це було питання часу, коли НБУ прийме по ньому рішення. Фонд докладав зусилля, щоби кошти з банку повернулися на рахунок "Турбоатома", був проведений аудит Фонду з цього питання. Думаю, далі будуть кримінальні провадження.

 

-- Чи є у Фонду попередня оцінка збитків та втрат державних активів через війну? Чи готуються якісь юридичні дії що їх компенсації агресором?

-- З 25 лютого ми все рахуємо, було протокольне доручення Кабміну. Кожного дня звітуємо Міністерству економіки. За поточною методикою рівень збитків буде дуже відносним, оскільки не всі підприємства робили переоцінку, а балансова вартість дуже відносна: у когось вона може бути дуже завищеною (щодо ринкової), а в когось - дуже заниженою. Поки що рахуємо так, але й разом з Мінекономіки займаємося розробкою методики оцінки збитків підприємств.

Я думаю, що їх буде дві. Зараз ми, як Фонд, розробили методику на пооб'єктну оцінку. Країні ще потрібна аналітична методика, оскільки не завжди є сенс замовляти оцінку для підприємства. Доцільно також оцінювати збитки аналітичним методом. Наприклад, оцінювати зменшення надходжень до бюджету від підприємства і так далі. З точки зору держави, збитки рахуються через надходження по податках, падіння ВВП, експорту, тощо. Надалі будемо працювати з Мінекономіки, щоб зробити таку аналітичну методику.

 

-- А порахована кількість об'єктів, які постраждали?

-- У Фонді держмайна на сьогодні 51 підприємство отримало руйнування. Попередньо збитки оцінено десь у 3,1 млрд грн. Одні об'єкти повністю знищені, інші - пошкоджені. Поки що немає бачення, як рахувати збитки підприємств, які знаходяться у Маріуполі, Херсоні та на інших окупованих територіях. У нас просто немає звідти інформації. Також по частині підприємств, які знаходяться на територіях, де постійно тривають обстріли, теж дуже важко визначити точну суму та навіть рівень руйнувань.

З приводу того, хто має позиватися і судитися за відшкодування збитків, то за логікою, мабуть, це повинен робити Мін'юст від імені держави. Але такого рішення щодо підприємств зараз ще нема. Наша задача збирати документи, оцінювати, тобто головне -- зафіксувати збитки. Вже є постанова Кабміну, де прописано, як це робити.

До речі, є питання, чи потрібно всі збитки відшкодовувати підприємству, якщо воно на приватизації? Точно не потрібно відшкодовувати кошти підприємству, щоб воно намагалося щось там відремонтувати, якщо, наприклад, це закинута будівля. Ми розмовляли з (першим заступником міністра економіки) Денисом Кудіним, що треба розділити наші підприємства на групи. Якщо це стратегічні монополісти – "Укрзалізниця", "Укрпошта", то зрозуміло, що їм необхідно відшкодовувати збитки. Якщо ж це підприємства у банкрутстві, ліквідації, на приватизації, то, мабуть, у цьому немає сенсу. Компенсацію за них ми повинні забирати у бюджет і використовувати на інші цілі.

 

-- Ви відновили малу приватизацію, і вже є результативні аукціони.

-- 24 лютого я своїм розпорядженням зупинила всі аукціони з оренди та приватизації, хоча заборони проводити такі аукціони не було ніде в законодавстві у воєнний час і немає зараз. Але я прийняла таке політичне рішення, бо розуміла, що краще так зробити, ніж нанести державі збитки.

Чому ми зупинили оренду? Тому що в перший місяць війни нікому не було діла до неї. У нас мінімальний термін оренди - 5 років. Якби ми продовжували аукціони, то віддали б об'єкти в оренду за копійки мінімум на 5 років. Потім ми почали швидко напрацьовувати зміни до законодавства, щоби підлаштувати всі процеси до воєнного часу. По оренді швидко прийняли закон, бо не було протиріч з депутатами. Єдине що, в закон депутатськими правками внесена норма щодо терміну оренди -- на воєнний час плюс один рік. Це дуже заважає деяким орендарям. У нас всі об'єкти не в найкращому стані, в них треба вкладати кошти, тож потенційні орендарі вважають такий термін замалим. Але ми всі розуміємо, що воєнний час може бути довго, навіть якщо війна швидко закінчиться. Плюс у них є ще один додатковий рік після завершення воєнного часу. Потім, законодавством передбачено, що можлива автоматична пролонгація на такий же термін, якщо балансоутримувач не проти. Тому можна рахувати, що загальний термін для орендаря виходить десь мінімум 3-4 роки.

Була проблема, коли ми дуже довго, 1,5 місяці, погоджували постанову КМУ про особливості оренди на воєнний час. Була дискусія щодо розміру знижок для бізнесу по орендній платі під час війни. Фонд та Мінекономіки хотіли дати більші знижки, Міністерство фінансів – менші. Але ми розуміли, що якщо ми зараз не дамо ці знижки, то отримаємо більший збиток до бюджету. Бізнес просто не зміг би платити за оренду і розривав би договори. Більше того, було б закриття бізнесів і недоотримання усіх видів податків, а також зростаюче безробіття.

Редакція, яку напрацював Фонд разом з Мінекономіки, передбачала звільнення від сплати орендної плати до кінця року в областях, де були або продовжуються бойові дії. А в тих областях, де не було бойових дій, знижку на 50%. Була дискусія, чи давати знижки, наприклад, для Львівської, Івано-Франківської областей, куди всі виїхали зі східних, південних та центральних областей. Треба розуміти, що всі то туди виїхали, але мало хто зараз купує, наприклад, одяг, сувеніри, ходить так же часто по ресторанах, люди економлять, бо у них чи немає доходів, чи незрозуміло, що буде завтра. Редакція постанови, яка вийшла на фініші, - компромісна версія: наприклад, Дніпропетровську та Одеську область звільнили від сплати за оренду до кінця травня, Харківську та Київську - до кінця вересня, а далі - на 50%.

Нюанс був ще й в тому, що до війни у нас була знижка 50% через коронавірус. Урядовою постановою ми відміняли коронавірусну знижку і давали аналогічну нову уже на воєнний час. По суті виходить так, що для західних областей немає додаткової нової знижки.

Для релокації ми передбачили орендну плату 1 гривню на шість місяців. Вже є підприємства, які релоковані. Повинна сказати, що багато бізнесів не переміщаються повністю, а роблять другі виробництва для диверсифікації ризиків. Дуже гарний кейс є у Закарпатській області, де другий філіал відкрила компанія, яка займається виробництвом ліків. У них головний офіс і виробництво у Київській області. Вони його залишили, але частину виробництва і людей переміщують на Закарпаття, щоби, якщо знову щось станеться, мати можливість далі працювати. На Закарпатті вони вибрали приміщення з дірками у стінах, але готові вкласти близько 100 млн грн, щоб все налаштувати, відремонтувати і створити до 300 нових робочих місць. Це дуже гарна історія.

Що стосується малої приватизації, то її було неможливо проводити до 1 липня, так як спочатку не працювали реєстри, нотаріуси, а потім Антимонопольний не видавав дозволи на концентрацію. Таким чином вийшло б, що ми б провели аукціони, а об’єкти передати не можемо покупцям.

Ми бачимо зараз попит на спиртзаводи і комбінати хлібопродуктів, більшість з яких не працюють. Але до них підведені залізничні колії, електропостачання, там є ємності для зберігання, які треба відремонтувати, але можна запустити. Є багато заявок на регіональні відділення і на центральний апарат на приватизацію цих об’єктів.

До речі, ще важливо, що законопроєктом про приватизацію ми передбачаємо відсутність необхідності на переоформлення усіх ліцензій та дозволів. Це дуже важливо, бо після купівлі КХП, спиртзаводу, кар'єру, тощо потім величезна проблема для нового власника перепідключити електроенергію і отримати всі ліцензії, дозволи, сертифікати. Досить часто ти об'єкт купив, але три місяці не працюєш, бо в тебе немає документів. Ми передбачили законом, що купуєш і працюєш на старих дозволах та ліцензіях, поки займаєшся зміною назви підприємства і так далі.

У нас є десь 20 спиртзаводів ДП "Укрспирт", які не працюють і готові до приватизації, з них біля 11-ти можуть бути виставлені на приватизацію в найкоротші строки. Ми можемо хоч завтра оголосити аукціон, бо заборони на приватизацію у воєнний час немає. Правда, новим законом ми хочемо скоротити процедуру на воєнний час. Якщо ми оголосимо аукціон на спиртзаводи по діючому законодавству, то все розтягнеться на три місяці, і ми не встигнемо до збору врожаю. Також законом знижуємо ризики, щоб оплата була одразу після аукціону і до підписання договору, щоб не було спроби послатися на форс-мажор і т.д.

Щодо КХП, то їх у нас в управлінні сім, деякі зараз у зоні бойових дій. Один з КХП, який можна виставити на приватизацію, знаходиться в Івано-Франківській області і не працює вже років з десять. Інший - у Чернівецькій області. Він не працював раніше та був запущений під час війни. Зараз він у більш-менш непоганому стані. Є КХП у Чернігівській області. У Закарпатській області повністю розвалений, але навіть на нього вже є заявки від аграріїв.

Зауважу, що по всім КХП -- десятки кримінальних проваджень щодо вкраденого зерна, махінацій, деякі колишні директори у розшуках, а підприємства тим часом доведені до жахливого стану. Знову ж таки – гарний приклад, чому приватизація потрібна.

 

--  Хочу повернутися до теми оренди. Ми розуміємо, що на Київщині ситуація значно покращилася. Але у Харківській області - ні. Чи є можливість, що по деяких областях буде продовжена знижка?

-- Ми точно будемо це ініціювати. У нас зараз є потреба зробити звільнення від оренди для морських портів, наприклад. Вони ж не працюють. Розумію, що Мінфін буде проти, але будемо знову знаходити консенсус.

Думаю, ближче до серпня будемо ініціювати продовження терміну дії знижок для областей, де вони діють до вересня, а активні обстріли та бойові дії продовжуються.

 

-- Який зараз рівень платежів за оренду?

— На час воєнного стану Фонд держмайна пішов назустріч бізнесу і запровадив комплексну систему пільг та знижок для багатьох категорій орендарів. Та через активні воєнні дії на Сході та Півдні рівень ділової активності й відтак орендних платежів у різних регіонах суттєво відрізняється.

Наприклад, у західних областях, що не постраждали від активних бойових дій (Львівська, Закарпатська, Волинська області), від орендарів надійшло близько 70% від запланованих платежів. Водночас, якщо казати про південь України, зокрема про Одесу чи Миколаїв, Фонд фіксує зниження орендних виплат в районі 50% від запланованих.

Втім, попри знижки та пільги загальна ситуація залишається невтішною: більшість регіональних відділень Фонду держмайна звітують про майже двократне падіння надходжень від оренди. Багато в чому зростання орендних виплат залежить від масштабів та тривалості бойових дій на території нашої держави. Ми сподіваємося, що до кінця 2022 року ділова активність у більшості регіонів відновиться, що позитивно вплине на суму орендних надходжень.

 

-- Стосовно оцінки вартості нерухомості. Ми розуміємо, що через війну ринок дуже сильно змінився. Ідея щодо автоматичної оцінки сама по собі непогана, але навіть до війни вона давала збої через недостатню глибину даних, особливо коли йшлося про якісь унікальні об'єкти або місцевості. Зараз же ринкові ціни змінилися дуже сильно. На заході країни в окремих місцях вартість нерухомості суттєво зросла, але у Києві і ближче до фронту ціни сильно впали. Чи бачить Фонд проблему, і як її можна вирішити?

-- У мене є два бачення щодо автоматичної оцінки. З одного боку, це зручно для людей. Але з іншої -- я не готова сказати, що ця база наразі може повністю ефективно працювати в Україні, хто б і що з нею не робив. У нас історично немає інформаційної бази з приводу вартості різних об'єктів. Будь-яка автоматична оцінка і база повинна на чомусь ґрунтуватися. Коли у тебе нема цього історичного підґрунтя, немає аналогів, на що має спиратися база?! Наприклад, купуєш квартиру в якомусь селі, де 5 років не було жодного продажу, у такому випадку база не може автоматично зробити реальну оцінку. На це всі скаржаться, звинувачують Фонд, але реально ні технічно, ні логічно з цим зробити нічого неможливо, хоча певні покращення ми робимо.

Є питання, чи потрібно було запускати базу згідно з законом, який приймався на початку 2019 року. Можливо треба було відстрочити її запуск, наповнити інформацією за 2-3-5 років, а потім вже вмикати. Або зробити її поки що інформаційною. Фонд про це говорив і просив, але, на жаль, не був почутий та виконав закон і запустив базу 1.07.2021 року, як його було зобов’язано.

Я зараз активно зайнялася тим, щоби розібратися в системі та спробувати покращити і аналітику, і методи боротьби з недобросовісними оцінювачами. Один з критеріїв, на який опирається база - звіти про оцінки, які вносять оцінювачі. На жаль, у нас є випадки, коли хтось навмисно вносить за день сотні звітів про оцінку, щоб відкоригувати базу для якогось правочину. Є випадки, коли пишуть в базі про один об’єкт, а в звіті інший, є випадки заниження і т.д. До того ж, прямо в законі було закладено, що оцінка може бути на 25% нижча за автоматичну базу, тобто прямо на рівні законодавства був закладений легальний механізм заниження оцінки на 25%. Законодавство не передбачає для нас можливість легко позбавити недобросовісного оцінювача сертифікату. Більше того, що просто не піддається здоровому глузду, - ми можемо відключити юридичну особу від бази, в якій працює цей оцінювач, але самого оцінювача не завжди можемо відключити від бази та позбавити сертифіката. Але, вибачте, він може зареєструвати сто ТОВок і переходити з однієї до іншої. Тому ми зараз розробили зміни до підзаконних актів і до закону про оцінку. Я розібралася у всіх цих випадках, і зараз будемо прибирати більшість цих речей. У тому числі вже зробили технічне завдання на доопрацювання бази, щоби прибрати речі, коли хтось намагається рухати ціни, а ми цю конкретну особу не можемо відключити від бази та винести питання позбавлення сертифікату на дисциплінарну комісію або не бачимо цього одразу – це вже управління ризиками та "червоні" маячки, які будемо також при доопрацюванні запроваджувати.

Підсумовуючи, в автоматичній оцінці є плюси і мінуси, але вона вже існує. Будемо робити все можливе, щоби вона працювала краще. В тому числі зареєстрували законопроєкт про внесення змін до закону про оцінку. Цим законом пропонуємо перевести Україну на міжнародні стандарти, оскільки зараз ми працюємо по національних стандартах, які були затверджені у 2003 році. Ці стандарти розроблялися на підставі міжнародних, але з того часу вони не змінювалися, тоді як міжнародні змінюються кожного року. Перехід на міжнародні стандарти також буде важливим для судів за репарації, бо зрозуміло, що міжнародним судам буде зручніше опиратися на міжнародні стандарти оцінки, а не на наші.

Є ще одна дуже важлива зміна, яку пропонуємо. В Україні, коли ти купуєш будинок, земельна ділянка оцінюється окремо. Тобто ви замовляєте окремо оцінку землі і окремо оцінку нерухомості. Фонд є регулятором оцінки нерухомості, а регулятор ринку оцінки землі - Держгеокадастр. Коли відкрили ринок землі, то були постійні скарги, що у нас автоматична база погано працює. Авжеж, тому що, як я казала вище, – базі потрібні аналоги, а звідки їх брати, якщо угод раніше не було. А по-друге, коли оцінювач землі зробив занижену оцінку, Фонд йому не може нічого зробити, бо в нього інший регулятор. А звіти оцінювачів це друге, на що опирається база при формуванні автоматичної оцінки. Тому ми пропонуємо знищити фракційну оцінку, якої немає у жодній країні світу, і зробити так, щоби будинок оцінювався разом з землею, а регулятор оцінки був єдиний в особі ФДМУ. Маємо поданий альтернативний законопроєкт депутатами Аграрного комітету, яким передбачено, що регулятором оціночної діяльності пропонується зробити Мінфін. Не зовсім розуміємо логіку такої пропозиції.

Ми обговорювали на підкомітеті Економічного комітету ці два законопроєкти. Підкомітет проходив під головуванням депутата Олексія Мовчана. На обговоренні були представники саморегулівних організацій оцінювачів, експерти, в тому числі експерт з Мінфіну США. Експертами було підтримано законопроєкт, розроблений Фондом, та не підтримано альтернативний законопроєкт. Також досягли розуміння щодо запропонованих експертним середовищем поправок, які треба внести до законопроєкту.

Окрім того пропонуємо деякі зміни щодо оцінювачів, саморегулівних організацій (СРО) та комісії, яка розглядає зловживання оцінювачів. Комісія складатиметься з представників Фонду і СРО, в яких буде більше голосів. Ми цим законопроєктом пропонуємо врегулювати, щоби всі оцінювачі були членами якоїсь СРО, щоби не було "чорних" оцінювачів, за якими ніхто не дивиться.

Цей закон наразі Фонд не штовхає. Ми його зареєстрували разом з депутатами, але зараз зосередилися на приватизації. Повернемося до нього одразу після голосування по змінам по приватизації.

 

-- За Фондом під час приватизації залишилося багато позастатутного майна, у тому числі бомбосховища. До війни цим майном не дуже займалися, а як ситуація виглядає зараз?

-- Так, до такого позастатутного майна відносяться також гуртожитки, житлові будинки, бомбосховища, труби і тому подібне. Це майно має бути передане до комунальної власності. Є міста, мери і керівники ОТГ, хто спокійно забирає таке майно у свою власність. А є такі, хто не хоче забирати, оскільки це витрати і відповідальність. Деякі міста і мери не хочуть брати на баланс, бо не мають коштів або просто "а навіщо?" Ми до війни змогли передати багато бомбосховищ, а також декілька гуртожитків і будинків. Нещодавно у мене була нарада, я буду окремо писати на Мінреінтеграції, піднімаючи це питання. Зараз у нас є один з випадків у Дніпрі, коли є житловий будинок, там живуть люди, поряд влучила ракета і в будинку є пошкодження, його треба ремонтувати. Але у Фонду немає передбачених грошей у бюджеті на це. Зате у міста є можливості, тому ми намагаємося цей будинок передати місту і це треба терміново зробити.

Тож ми рухаємо цей процес. Проблеми є. Одна з них в тому, що у Фонду взагалі немає коштів, навіть на охорону об’єктів в управлінні. У нас раніше були в бюджеті видатки на охорону об'єктів приватизації. У березні, як і в усіх органів влади, у нас забрали всі кошти, залишивши лише видатки на заробітні плати. Як наслідок, нас звинувачують, що у віданні Фонду занепадають підприємства чи будівлі, а ми реально нічого зробити не можемо. Навіть охорону оплатити не можемо.  Та зараз в країні війна, ми розуміємо, що ситуація складна для всіх. Всім державним інституціям зараз непросто в таких умовах, так само, як і нашим громадянам. Однак, у всієї України зараз одна спільна мета - вистояти і перемогти. Тож, шукаємо можливості та працюємо на перемогу. 

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Після війни я бачу Україну центром Східної Європи – Єрмак

Економічних підстав зростання доходів окрім детінізації ми не бачимо – голова парламентського комітету Гетманцев

Ми не бачимо перспективи у мобільних фінсервісах – президент "Київстару"

Жолнович: Якщо ми не змінимо філософію соціальної підтримки, ми не повернемо частину людей з-за кордону

Іван Федоров: Якщо ми не встигнемо звільнити Мелітополь до початку опалювального сезону, то опалення в місті не буде

У вас не буде іншого виходу, окрім як стати, в якомусь сенсі, "другим Ізраїлем"

Prozorro є критичним для відновлення України, але у новій формі - СЕО держкомпанії Василь Задворний

Проекти відновлення та інвестування в Україну мають готуватися вже сьогодні – глава Міненерго Галущенко

Російські активи за кордоном можуть стати джерелом виплат компенсацій українцям за військову агресію РФ - Task Force при Офісі генпрокурора

Для виконання рекомендацій ЄС Україні не потрібні історичні інновації, їх можна втілити під час війни - посол ЄС

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА