15:35 12.03.2022

В умовах війни робота держави з економікою має базуватися на військових законах – голова комітету Ради Гетманцев

10 хв читати
В умовах війни робота держави з економікою має базуватися на військових законах – голова комітету Ради Гетманцев

Інтерв'ю голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Анна Родічкіна

 

— Наскільки вдалося економіці адаптуватися до війни?

— Фінансова система адаптувалася досить швидко. Завдяки злагодженій роботі Мінфіну, Нацбанку, податкової та митної служб нам вдалося організувати всі суттєво важливі процеси в державі у військових умовах. При чому, убезпечити фінансову систему від будь-яких військових дій. Безготівкові розрахунки працюють, ліквідність банківської системи висока, банки працюють безперешкодно. Гривня, безперечно, впала, але ненабагато, в межах 10%. А в порівнянні з тим, як впав рубль, можна сказати, що вона навіть зміцнилася. Готівковий обіг забезпечений в достатньому обсязі, якщо не брати до уваги райони, де безпосередньо йдуть військові дії. Компанії сплачують податки. В той же час ми звільнили їх від відповідальності за несплату податків та неподання звітності тоді, коли це неможливо або ускладнено через бойові дії. Працездатність фінансової системи та її швидка адаптація - це не тільки мої оцінки, так думають і міжнародні експерти – ми досить швидко адаптувалися під військові умови.


— Яка ситуація з фінансуванням армії?

— Всі потреби Збройних Сил фінансуються у першу чергу без будь-яких затримок. На 100%.


— З початку березня сайт казначейства не працює, а отже не можна побачити дані стосовно бюджетних показників.

— Надходження до бюджету на сьогодні є закритою інформацією. Ми окремі цифри будемо озвучувати. Наприклад, в лютому у нас було перевиконання по доходам. Зараз працюємо над виконанням бюджету за березень, хоча у нас істотно впали митні платежі. Адже більшість вантажів – це гуманітарна допомога, яка не передбачає сплату митних платежів. В той же час бачимо бажання бізнесу сплачувати податки наперед.


— Наскільки це просідання по доходам може компенсувати допомога міжнародних партнерів?

— Робота з отриманням допомоги є одним із пріоритетів Мінфіну, НБУ. Вчора ми додатково отримали $1,4 млрд екстреної допомоги від МВФ. Ми розраховуємо на фінансову допомогу від усіх фінансових організацій, де ми є членами, а також від урядів іноземних країн. Озвучені цифри фінансової підтримки – це лише "перший акт". Безперечно, це є істотним компенсатором тих втрат бюджету, які мають місце у важкий період. Але я би не розраховував виключно на цю допомогу як на єдине джерело. По наповненню бюджету маємо розраховувати на власні сили.


— Саме на податкові надходження?

— І на податкові в тому числі. А також – на військові облігації. Чим більше розкуповуємо державні цінні папери, тим більше ми підтримуємо армію. На сьогодні бачимо підвищення вартості цінних паперів України, які впали в ціні через військові дії. Вони відновлюють свою вартість тепер. Маємо два розміщення військових облігацій на 8 млрд грн і на 6 млрд грн. Ми вдячні за довіру інвесторам, це немалі гроші. Наші перемоги на фронті, перелом ходу військової кампанії – що бліцкриг не вдався – позитивно впливає на вартість наших паперів, на довіру до України в цілому. Це спільна боротьба.


— Якщо війна буде затягуватися, як має змінитися митно-податкова політика, фінансова політика України?

— Давайте говорити загалом про державну політику в сфері економіки, а не про окремі її складові. В умовах війни робота держави з економікою має базуватися на військових законах. Це означає істотне збільшення участі держави в економіці, а також – мобілізацію фінансових ресурсів, скорочення невійськових витрат, збільшення державного замовлення на українських державний та приватних підприємствах на соціально значимі товари і військові товари. Держава має стати і вже стає зараз основним замовником соціально значимих товарів, які мають розподілятися між незахищеними верствами населення або продаватися за зниженими цінами.

Маємо перевести мирні виробництва у військові. Якщо в мирний час підприємство виготовляло високоякісні текстильні вироби, то у війну воно має шити дешеві ковдри і подушки для армії. Важливо працевлаштувати переселенців, які покинули свої домівки і зараз проживають на Західній Україні. Це питання держави – їхнє влаштування і потім працевлаштування.

Окреме питання – продовження роботи підприємств, які перебувають в зоні військових дій. Вони мають заробляти, отримувати державні замовлення. А для цього їх слід перемістити у безпечні місця. Ми відкрили державну програму стосовно переміщення.


— Скільки зараз підприємств уже в процесі переміщення по цій програмі? Чим саме допомагає уряд?

— Зараз, на третій день роботи програми, переміщається 12 підприємств. Маємо більше 400 заявок, вони продовжують надходити. Ми допомагаємо з транспортом, дуже допомагає "Укрзалізниця". Надаємо майданчики на Західній Україні. Військово-цивільні адміністрації розміщують працівників.


— Наскільки зараз фінансуються захищені видатки, ті самі зарплати бюджетникам, зокрема медикам не в зоні бойових дій?

— По бюджетникам. Державні чиновники, які не працюють, отримують заробітні плати на умовах звичайного простою – дві третини від середнього заробітку. Якщо мова йде про медиків, тих, хто працює, вони отримують повну заробітну плату.

Всі зобов’язання по пенсіях і соцвиплатах виконуються у повному обсязі та наперед. Формується фонд бюджету для фінансування за рахунок іноземної допомоги. Цих коштів на сьогодні достатньо для виконання зобов’язань держави. Цифри називати, безперечно, не буду, але він поповнюється.


— Ви свого часу пропонували реструктуризацію зовнішнього боргу, але у Мінфіні наразі вважають, що це буде дорожче для України. Ця дискусія триває?

— Питання по держборгу має вирішувати міністр фінансів, це його рішення. А ми не маємо обговорювати долю боргу, нехай він цим займається. У нього достатньо інформації для цього. Можу сказати одне – списуватися борг не буде.


— Які законопроєкти ще можуть бути прийняті в рамках військового стану?

— Працюємо над деякими змінами до податкового законодавства, хочемо перевести на військові рейки податковий облік, дещо його спростити. Це технічні моменти, які потрібно внести до податкового законодавства. Розглядаємо можливість і зменшення ставок податків на деякі соціально значущі товари.


— Нацбанк оцінює падіння ВВП в дні війни приблизно в 50%, чи означає це, що саме такими будуть втрати бюджету?

— Точно зарано оцінювати втрати. Для цього треба спершу завершити війну. ВВП рахується по року, а яким буде цей рік ми не знаємо. Як і не знаємо, коли це все завершиться і яким чином буде відновлюватися економіка. Ці цифри будуть відомі ближче до вересня.


— Кілька мільйонів українців вже перебувають за кордоном. За прогнозами ООН, їх може бути до 4 млн. Це втрати для економіки та бюджету чи цей ресурс якось можна використати?

— Перш за все, це люди. Люди, які перебувають у складних життєвих обставинах. Говорити про економіку тут варто не в першу і не в другу чергу. Але якщо ж все-таки говорити про це в економічному вимірі, то для економіки це, звісно, втрати. Бо ці люди продукують валовий національний продукт. Безперечно, виїхали за кордон в основному жінки, але ж у нас немає різниці в продуктивності праці. Ми працюємо над тим, щоб встановити та підтримувати стійкий зв’язок з ними — персональний зв’язок. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розробив додаток до "Дії", де біженці зможуть підтримувати контакт з державою 24/7 і повернутися, як тільки це стане безпечно.


— Яка ситуація з оформленням гуманітарних вантажів на митниці? Яка середня тривалість їх оформлення?

— Ми мали певний хаос з надходженням вантажів у перші 10 днів війни. Він багато в чому зумовлював можливості для шахраїв розширити обсяг контрабанди під видом гуманітарки. Це злочин у військовий час. Злочинці наживаються на війні. Зараз це впорядковано. Зараз такі вантажі підлягають обліку і контролю, але їхнє оформлення дуже спрощене. Є відповідальність за те, щоб ці вантажі використовувалися за призначенням. Це відповідальність військово-цивільних адміністрацій.


— А яка ситуація з комерційними вантажами, якщо більшість вантажів гуманітарні?

— Жодних обмежень нема, розрахунки у валюті за продукти харчування (а вони є товарами критичного імпорту) проводяться без обмежень. Купівля валюти за такі товари - без обмежень. Ввезення, оформлення таких товарів не обмежені. Мінекономіки склало баланс продуктів харчування, визначило запаси в Україні. Це ті продукти, які виробляються тут, і ті, які імпортуються. І наш обсяг споживання. Це дає розуміння, що продуктів вистачає. А також розуміємо, де держава має втрутитися і закупити продукти наперед, щоб забезпечити Україну продуктами харчування на більш довгий період. І це вже робиться держзамовленням. Жодних перебоїв не повинно бути.


— А чи не виникають проблеми з тим, що компанії остерігаються завозити в країну вантажі?

— Де є побоювання перебувати на території України іноземним водіям, там наші підключаються і вирішується це питання. Це стосується і гуманітарних питань, і інших. Ми швидко організувалися і забезпечили всі процеси в економіці. Я не кажу, що збоїв немає. Є перегиби то в один, то в інший бік. Проскакують часом шахраї, це видно по митним платежам, які зменшилися. Але ми швидко на це реагуємо і забезпечуємо повний правопорядок.


— "Доньки" австрійського Raiffeisen, американського Citi, угорського OTP, французьких BNPParibasта CrediteAgricole, тощо продовжили роботу у РФ, деякі навіть зробили безстроковими карти MasterCard та Visa. Чи планується прийняти якісь заходи щодо українських "дочок" цих банків?

— Ми звернулися до керівництва банків від комітету з проханням підтримки України в цьому конфлікті і з проханням не допомагати агресору захоплювати Україну. Це те, що ми можемо зробити на рівні комітету. Якщо говорити про обмеження діяльності цих банків, то це компетенція Нацбанку. Нам необхідно з цим звернутися в НБУ. Але в цьому чутливому питанні маємо виходити з точки зору морального тиску на ці установи, а не юридичних наслідків, адже юридично їх поведінка не є правопорушенням.


— Як впливає військовий стан на роботу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб? Адже вкладники ліквідованих банків часто не можуть прийти у відділення банків, щоб забрати свої кошти. Чи є дистанційний механізм для цього?

— Так, всі виплати в межах встановленої суми гарантування вкладів будуть проведені в повному обсязі. Вже наступного тижня.


— Зважаючи на зупинку роботи міжбанківського ринку та заборону на купівлю іноземної валюти, яких об’ємів витрат міжнародних резервів варто очікувати? Наскільки їх вистачить? І як ви загалом оцінюєте роботу НБУ?

— Високо оцінюю професійність НБУ. Ви бачите і курс гривні, і злагоджену роботу банківської системи. Це результат злагодженої роботи Нацбанку. Щодо того, чи вистачить міжнародних резервів, можу дати тільки ствердну відповідь. У нас безпрецедентно високі золотовалютні резерви. Безперечно, робити якісь прогнози наперед може тільки Бог.


— У вас є якесь розуміння щодо подальшого курсу долара?

— Курс я не прогнозував і в мирні часи. Невдячна справа – це раз, а по-друге, своїми прогнозами можна на нього і вплинути. На сьогодні не бачу жодних економічних і фінансових підстав, аби гривня знецінювалася. Навпаки, ми бачимо, що найбільший стрес вона пройшла практично не схуднувши. Тримаємо ситуацію під контролем, валюта стабільна.


-- Як Ви оцінюєте діяльність податкової служби?

-- Дуже високо. Податкова служба не тільки взяла на себе переведення податкової системи країни на військові рейки, видала всі необхідні роз’яснення та консультує платників в режимі реального часу, також служба займається і профілактичною роботою щодо захисту прав громадян на безготівкові розрахунки. Всі керівники на місці, навіть в тих регіонах, де йдуть військові дії. Хочу подякувати команді і податкової, і митниці, і Мінфіну, і Нацбанку за професійне виконання своїх обов’язків.


— Чи всі ваші колеги знаходяться на місці, чи зможете провести засідання комітету, парламенту, якщо буде нагальна потреба ухвалити рішення?

— Можливо, ми не піаримося в соцмережах, як деякі політики, але виконуємо ту роботу, яка на нас покладена президентом і урядом. Всі на місці. Депутати-мажоритарники працюють на округах, займаються вирішенням питань по територіальній обороні, гуманітарному напрямку. Інші опікуються тими сферами, які вони ведуть. Сьогодні ви мене застали у Львові, завтра - в Києві, потім в інших містах. Я не сиджу на одному місці, сфера інтересів розкидана по всій Україні.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Пріоритетами програм відновлення житла є швидкість, якість та локалізація – голова Київської ОВА

Голова Schneider Electric Україна Михайло Бубнов: Електроенергія в Україні буде дедалі технологічнішою, війна підштовхне ці процеси

Голова НАДС Алюшина: Державна служба проходить випробування на міцність

Голова Нацполіції: в реєстрі членів незаконних збройних формувань – більше 2 млн записів

Регіональний директор Світового банку: "Рушійною силою відновлення України має стати динамічний, конкурентоспроможний приватний сектор і орієнтація на ЄС”

На порядку денному Альфа-Банку Україна питання нового імені та докапіталізації на $1 млрд – довірена особа

Подоляк: Військово-політичне керівництво країни не має сумнівів, що війна повинна відбуватися за сценарієм України. Інакше – навіщо були всі ці смерті?

Вже можна стверджувати, що страховики вистояли і надійно тримають оборону на фінансовому фронті - СЕО НАСУ

Товарні біржі дуже позитивно відреагували на успіхи ЗСУ в квітні, торги будуть поновлюватися і нарощувати інтенсивність – директор УУБ

"Нафтогазу" поставлено завдання стати національним оператором на ринку нафтопродуктів – голова правління Вітренко

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА