Михайло Федоров, віцепрем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій - міністр цифрової трансформації

 

Як українські школи позбуваються радянського минулого

Коли ми почали працювати над стратегією трансформації системи освіти, то зрозуміли, що потрібно змінювати не тільки зміст та сенси, а й шкільні простори. У школах учні проводять значну частину часу, і дуже важливо, що вони бачать щодня, адже в подальшому це впливає на мислення та сприйняття життя. Саме тому важливі умови, у яких відбувається освітній процес і формування дітей як особистостей. 

Зараз більшість шкіл в Україні побудовані за типовими радянськими проєктами — О, Q, Н, С, H3. Це найпопулярніші архітектурні типи, які повторюються сотні разів у кожному населеному пункті. Зазвичай це радянські приміщення з нефункціональним та нераціональним використанням простору, зеленими стінами та червоною підлогою. Але школи мають бути схожими на маленький офіс Google чи Netflix, надихати атмосферою і викликати бажання повернутися. 

Спільно з партнерами та донорами — МОН, Big City Lab, Mariupol Reborn, Rebuild the Wonderful, Метінвест та ДТЕК — запустили проєкт архітектурної трансформації шкіл, завдяки якому школи візуально перетворяться на інші об’єкти, які мотивують до пізнання та креативу. Необхідно трансформувати освітні заклади й зробити їх дитиноцентричними, інклюзивними й безпечними. Щоб дизайн поєднувався з новими стандартами та підходами до освіти. 

У межах пілотного проєкту вже створюють концепції архітектурної трансформації для 5 шкіл. На прикладі пілоту ми побачимо, як сірі конструкції перетворюються в центри життя. Така трансформація освітніх закладів відображатиме цінності Нової української школи. А також передбачатиме сучасний дизайн, наявність укриттів, створення функціональних просторів для навчання та комунікації дітей тощо. 

Звичайно, в умовах повномасштабної війни значно складніше реалізувати глобальну трансформацію. Тому це буде лабораторія практик майбутнього, на яких ми протестуємо всі принципи та форми переосмислення вимушеного радянського спадку. На першому етапі реалізуємо зміни в 5 школах, які були пошкоджені через російське вторгнення й потребують відновлення. 

Дизайн-проєкти розроблено з використанням практик пострадянський країн, які вже пройшли етап відбудови та позбавились радянського минулого. Над цим проєктом ми працювали з архітекторами — Do Architects із Литви, Kavakava з Естонії, Archikon з Угорщини. 

До того ж ми порахували, що немає сенсу зносити старі школи й будувати на їх місцях нові, адже трансформація коштує на 30% дешевше, ніж нове будівництво. Це особливо важливо, коли потрібно продовжувати розвивати освіту й водночас посилювати обороноздатність країни.  

Далі — детальніше про те, якими мають бути школи після архітектурної трансформації. Це не просто заміна інженерних та вентиляційних систем, а повне переосмислення освітніх просторів. Спільно з Big City Lab сформували бачення, якими мають бути сучасні школи. 

Безпека простору на всіх рівнях 

Фізична безпека — укриття. У наших реаліях наявність укриттів важлива умова безпечного навчання дітей. У концепціях трансформації закладено укриття, що відповідатимуть усім новим нормативам державних будівельних нормативів — не менш ніж 1,5 м² на одну дитину; не більш ніж 60 дітей на один блок; з розділенням молодшої, середньої та старшої школи; з кімнатами для медичної допомоги та зберігання їжі; безбар’єрні — не тільки такі, куди можна потрапити, а й повноцінно користуватися всім маломобільним групам; ближчі до закладу освіти — не 500 метрів, а 100.

Психологічна безпека та здорова комунікація. Архітектура школи має заохочувати до навчання і сприяти здоровій комунікації. Як досягти цього за допомогою змін у просторі? Перетворити школу на місце, де ієрархія просторів та навігація зрозумілі інтуїтивно, інтегрувати невеликі простори для усамітнення всередині відкритих просторів, щоб діти могли залишитися у власному просторі. 

Заклади освіти стануть місцями для громади 

Раціонально використовуємо простір і додаємо більше функцій та приміщень. Школа стає місцем єднання спільноти, проте залишаються внутрішні простори, доступні лише для школярів.

У маленьких містах та громадах часто є магазини, бібліотеки, адміністративні будівлі й інші громадські заклади, але часто відсутні простори чи площі, де жителі могли б спілкуватися та проводити час разом. 

Новий план території шкіл створює дві зони з різним функціоналом. Одна — для зустрічей усіх жителів громади, а інша — лише для використання шкільною спільнотою. У школи з’являються функції, які залучають людей до участі в різних заходах і можуть стати місцевим центром, але й залишають безпечніше середовище для учнів. Наприклад, навколо будівлі формуються місця для висадки учнів з автомобілів, паркувальні місця, відкриті класи та спортивні майданчики. Водночас уся приватна територія школи оточена замкнутими воротами для безпеки шкільної спільноти, перетворюючись у певне приватне шкільне містечко. Якщо ми відкриваємо спортивні зали для використання громадою після уроків — вони матимуть окремий вхід, який не перетинатиметься з внутрішніми шляхами школярів.

Безбар’єрність

Це про рівні можливості та доступ до освіти й роботи всім, незалежно від рівня мобільності. Як для дітей, які постраждали від російської агресії, так і для вчителів, які після служби повертаються з пораненням на роботу в школу. Для цього, окрім пандусів, підйомників, просторих входів, доступних вбиралень, безбар’єрних укриттів, до кожної типової школи додаємо ліфти — поруч із головним входом, який з’єднує всі поверхи, включно зі сховищем.

Самостійність дітей

Нові школи — це місце, де діти та вчителі самостійно впливають на простір навколо себе. Можуть змінювати температурні режими, регулювати освітлення, переставляти меблі під різні форми навчання — групові чи індивідуальні. Діти можуть малювати на стінах, ставити експерименти в STEM-лабораторіях і створювати власні проєкти в майстернях, виготовляти дрони та на практиці вивчати хімію, фізику, досліджувати біологію, вирощувати рослини на подвір’ї тощо.

Простори навколо школи

Навчання в школі таке ж важливе, як спілкування та дозвілля. Ми всіма способами кличемо дітей на свіже повітря: створюємо вихід з класів одразу у внутрішній двір, простори для навчання, майданчики та сади. Редизайн внутрішнього подвір’я покращує відчуття єдності та внутрішні зв’язки. Дерева, що були на території освітнього закладу, зберігаються, до них додаються нові дерева й живоплоти для створення зеленого середовища. Нові приватні тераси, призначені лише для учнів початкової школи, дають їм змогу навчатися та гратися на свіжому повітрі.

Ми не тільки віримо в перемогу, а й активно до неї готуємося. Адже коли ми переможемо у війні й почнеться активне відновлення, ми вже матимемо готовий план із трансформації шкіл і зможемо все реалізувати в найшвидші терміни.    

Дякую партнерам та донорам за підтримку й реалізацію проєкту: Big City Lab за управління проєктом та розробку проєктів архітектурної трансформації шкіл, Mariupol Reborn за напрацювання концепцій трансформації, Литовській архітектурній організації Rebuild the Wonderful за бачення нових шкіл без радянського минулого, а також Метінвесту та ДТЕК за фінансування проєкту.