10:46 30.12.2022

Автор МИХАЙЛО ФЕДОРОВ

ІТ під час війни: виклики, досягнення, перспективи

4 хв читати
ІТ під час війни: виклики, досягнення, перспективи

Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації 

 

IT у воєнний час стала чи не єдиною галуззю економіки, яка продовжує розвиватись, створювати нові робочі місця, реалізувати нові проєкти, залучати інвестиції. І хоч повномасштабна війна вплинула на всі сфери економіки. ІТ-галузь продовжує бути опорою України і в майбутньому може стати одним з головних драйверів розвитку.

Одним з найбільших викликів для індустрії після 24 лютого стало втримати клієнтів. Багато компаній перевозили співробітників та їх родини у безпечніші регіони, облаштовували нові офіси, адаптувалися до реалій роботи під час повномасштабної війни. На це йшло багато часу та ресурсів. У той момент міжнародні клієнти не розуміли, чи зможуть компанії дотримуватися контрактів та виконувати замовлення.  

Але попри всі перешкоди, ІТ-галузь вистояла. Айтівці в Києві, Харкові, Львові, Миколаєві та Дніпрі продовжували працювати та виконувати міжнародні замовлення просто з укриттів, під постійними обстрілами, інколи без світла, води та тепла. 

За підсумками десяти місяців 2022, галузь зросла та принесла в економіку України $6 млрд експортної виручки, що на 10% більше порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Частка експорту ІТ-послуг у ВВП збільшилась на 51% – до 5,4%, а в експорті послуг зросла на 24% та становить 47%, тобто майже половину. 

ІТ не лише тримає економічний фронт, але й підтримує армію. Сьогодні Україна веде першу цифрову війну. Не тільки автомати та танки є зброєю на полі бою, але й дані та технології. Інноваційні розробки українських айтівців допомагають зберігати життя військових та наближають нашу перемогу. 

Про взаємодію держави та ІТ-бізнесу під час війни

Мінцифра робить все, щоб допомагати ІТ-бізнесу масштабуватися та триматися під час повномаштабної війни. За два тижні до 24 лютого ми запустили проект Дія.City, який був розроблений спільно з ІТ-галуззю. Дія.City — це спеціальний податковий та економічний простір для технологічної індустрії. Це найкраща у Європі податкова система, гнучкі форми співпраці компаній зі спеціалістами, ефективні інструменти залучення інвестицій. 

На період воєнного стану ми спростили критерії вступу в Дія.City щодо середнього рівня зарплати та кількості працівників. Також розширили сфери діяльності компаній, які можуть стати резидентами простору. Тепер до Дія.City можуть долучитись технологічні компанії, пов’язані з виробництвом продуктів для оборонної, промислової та побутової сфер, міжнародними платіжними системами та хмарними рішеннями. 

Таких компаній у просторі з кожним днем стає все більше. Серед них Strata 22,  науково-виробниче підприємство оборонно-промислового комплексу Radionix, American Technologies Network, Visa, TAS link,  De Novo, GigaCloud. 

Розвиток ІТ-освіти

Минулого року Мінцифра разом з МОН та індустрією розробили план реформи айті-освіти. Ціль – закрити потребу ринку в якісних спеціалістах, а українцям допомогти опанувати нову професію. 

Одним з перших масштабних кроків у 2022 році мав стати проєкт з навчання світчерів в айті. Навіть попри складні воєнні реалії та значне скорочення бюджету Мінцифри, влітку ми запустили IT Generation. Фінансування знайшли серед бізнесу та донорів.  

Проєкт з безоплатного навчання українців ІТ-спеціальностей мав шалений попит. Айті-школи отримали більше 200 тисяч заявок від 50 тисяч українців. Це показало, що ми рухаємося у правильному напрямку. Освітні проєкти у галузі треба розвивати та маштабувати далі. Що ми і плануємо робити в 2023 році. 

Зараз 2200 студентів навчаються в школах. Деякі з них уже завершили навчання та знайшли роботу. 

У рамках проєкту разом з рекрутинговою платформою BazaIT запустили серію лекцій, як шукати роботу на ІТ-ринку. Всі вони – у відкритому доступі на ютуб-каналі Мінцифри. В лютому запускаємо ще один освітній проєкт — безоплатне навчання криптограмонтності.  

Підтримка українських стартапів та найближчі плани

Повномасштабна війна вчергове підтвердила, що майбутнє України за інноваціями. Маємо потенціал стати країною із найбільшою кількістю стартапів на 1 млн населення. Щоб стимулювати розвиток стартап-екосистеми, цього року ми підтримували вже існуючі проекти та реалізували нові. 

Запустили американський венчурний фонд Blue&Yellow Heritage Fund спільно з венчурною компанією ffVC. Він орієнтований на українські підприємства та стартапи. Фонду вже вдалося зібрати 50 млн доларів і це тільки початок.

Ведемо перемовини із глобальною платформою Plug&Play Tech Center, яка об’єднує стартапи, інвесторів та найбільші світові корпорації на ранньому етапі. Саме Plug&Play Tech Center був одним із перших інвесторів міжнародної платіжної системи PayPal. Зовсім скоро українські стартапи також отримають доступ до можливостей платформи.

Важливу роль також відіграє Фонд розвитку інновацій, який нещодавно перейшов в управління Мінцифри. Завдяки його роботі держава вже стала найбільшим ангельським інвестором в країні. Фонд проінвестував більше 250 стартапів в Україні та Східній Європі на суму понад $6 млн. А переможці пітчингів самостійно залучили понад 40 млн доларів інвестицій. Тепер Фонд змінить фокус на розвиток military-tech проектів для посилення обороноздатності України. 

Серед ключових проєктів наступного року — запуск еРезидентства. Щоб ІТ-фахівці зі всього світу могли отримати статус е-резидента та вести бізнес в Україні онлайн. Автоматизуємо усі кроки: від реєстрації компанії до сплати податків. Подібні ініціативи вже успішно працюють в ЄС. Цей проєкт дозволить іноземним IT-спеціалістам відкрити свій бізнес в Україні онлайн, без фізичної присутності, та працювати за привабливими податковими ставками. Для України – це наповнення державного бюджету України та потужний розвиток цифрового бренду держави. 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ЄФРЕМ ЛАЩУК

Перезавантаження Бюро економічної безпеки: що далі?

ІРИНА МУДРА

Рішення ЄСПЛ щодо Криму: нівелювання російської брехні і перемога української правди

ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Як перемогти в Києві нестерпну спеку

ДМИТРО МИХАЙЛЕНКО

Чи має право податкова служба штрафувати українські КУА, які зареєстрували свої інвестфонди на сайті податкової США

ОКСАНА ЗАХАРЧЕНКО

Підтримка української мови та культури як ESG-тренд українського бізнесу

ОЛЬГА ОНІЩУК

Прописні істини: найпопулярніші міфи про "прописку" і факти, які їх спростовують

ВОЛОДИМИР ДУБРОВСЬКИЙ

Товарний облік для платників єдиного податку: чому він не вирішить проблему тіньової економіки?

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

Україна – цікавий стартап для світу або що змінилося в питаннях міжнародного партнерства

ОЛЕКСАНДР САЄНКО

Нова головна дипломатка ЄС, яка "їсть росіян на сніданок"

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Санкції мають бути нищівними. Чому поки що ні?

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА