Юрій Копишинський, СЕО агенції диджитал-маркетингу Webpromo

 

Перші дні повномасштабної війни. Паніка та невідомість. Один із перших рефлексів - зняття готівки, адже здається, що банківський сектор війну не пройде. Банки падуть, гроші - “згорять”. На щастя, цей страх не став реальністю - Україна вистояла, і банки теж.

2023 рік близиться до завершення, позаду майже два роки повномасштабної війни. Я вирішив розглянути під диджитал-мікроскопом, наскільки українці зараз готові діставати збереження з-під подушок та знову класти на банківські рахунки, а також - наскільки вони готові брати кредити, зокрема на купівлю житла чи побудову бізнесу.

Екскурс в історію

12 років тому кількість банків активно зростала. У 2014 році цифра була вражаючою - 180.

Далі - криза 2015. Зростання курсу, не підкріплені капіталом видані банками кредити, “кишенькові” банки - основні причини суттєвих проблем, з якими стикнувся банківський сектор. Кількість діючих банків за наступні три роки скоротилась більш ніж вдвічі, та при цьому банки з частковим іноземним капіталом або з 100% часткою такого капіталу  витримали кризу краще. Їхня кількість суттєво не змінювалась.

Як велика війна вдарила по банківській сфері

Кількість банків в 2019-2023 ставала меншою, та головне, що кризові 2021, 2022 та 2023 сектор пройшов відносно стабільно. Доля банків з частковим і повним капіталом скоротилась втричі, та закрилось всього 4 банки з виключно українським капіталом. Це свідчить, що висновки були зроблені, і банківська система зустріла кризу війни більш підготовленою, ніж це було під час кризи минулого десятиліття.

Синій - загальна кількість банків, червоний - банки з часткою іноземного капіталу, жовтий - 100% іноземний капітал

Кредит чи депозит? Як українці знову почали довіряти банкам

Згадуючи панічні настрої людей, зокрема свої, зняття готівки, зняття депозитів з банківських рахунків, я вирішив перевірити, як із успіхами наших сил оборони до українців поверталася віра в те, що банки вистоять. Для цього я використав сервіс - Google trends.

Для початку, поговоримо про депозити.

Попит на них в Україні падав з 2020 року - вважаю, це викликано погіршенням умов - шалені 20+% були далеко в минулому, а більш реальні % стали скоріше не заробітком, а компенсацією інфляції. Високі % свідчили про ризиковість банків.

На початку березня видно досить суттєвий “провал” попиту. Все очевидно: хто мав депозити, вирішив перевірити умови та можливості зняття своїх грошей з рахунків. Велика кількість коштів була виведена з банківської системи в перші три місяці війни, оскільки здавалось, що система може впасти та гроші “згорять”. Але вже з середини літа повернулось зростання попиту. На це позитивно вплинула держава, гарантуючи виплату депозитів для фізосіб та знову відкривши можливість купівлі валюти під короткостроковий квартальний депозит. Ну, і самі банки в умовах війни показали свою ефективність в збереженні та своєчасній виплаті коштів, тому зберігати під подушкою їх стало більш ризиково, ніж на рахунку.

Аналітика показує, що Приватбанк - беззаперечний лідер по депозитам. Також між собою з суттєвим відставанням від Привату конкурують державний Ощадбанк і комерційний Монобанк. Навіть дивно, оскільки, здавалося б, довіра до державного банку має бути вищою. Можливо, секрет в агресивнішій маркетинг-стратегії Монобанку, але про цю гіпотезу пізніше.

А тепер про кредити - чи насмілюються українці їх зараз брати?

Запити на кредитування просів більш ніж в 2 рази в порівнянні з 2021 роком. Досить чітко видно, що з початку повномасштабної війни попит впав в три рази, та досить повільно і з невеликим % зростає протягом 2023 року. Варто врахувати більше 6 млн українців, що виїхали за кордон, а також те, що певний час банки не видавали кредити. Вони взяли паузу на адаптацію до воєнних умов, а також паралельно держава нарешті вирішила питання “кредитних спілок”, котрі активно стимулювали попит на кредитування і фактично обкрадали малозабезпечені верстви населення.

В яких банках українці шукали можливість кредитування в за останні 12 місяців?

На початку року за кредитами найбільше йшли до Приватбанку, але за останній квартал Ощадбанк суттєво скоротив відставання. Монобанк займає третю позицію без суттєвого зростання. Що ж українці хочуть купувати в кредит? Проаналізував останні 5 років.

Всі ці роки лідерами по кредитуванню були саме автомобілі. Спостерігалось незначне зростання попиту на іпотеку та досить стабільний запит на кредитування житла, і потихеньку зʼявляється попит на кредити для бізнесу. На початку повномасштабної війни попит на кредитування знизився до 3-5%, і дуже цікавий графік іпотеки, котрий показує декілька “свічок” зростання.

Якщо розглядати окремо останні 12 місяців, то ситуація змінилась. Аналітика показує, що суттєво впав попит на автокредитування, а на іпотеку відчутно виріс. Зіграли роль в цьому і державні програми, що стимулюють українців вірити в майбутнє та придбати власне житло.

На другому місці автокредитування. Але що особисто мене як підприємця дуже радує - попит на кредитування бізнесу. Це гарний знак, адже у всьому світі саме такі кредити даються з гарними умовами, і це допомагає краще запустити власну справу або ж розвинути її. Цього року держава і ключові банківські гравці провели зміни в системі та  створили ряд програм для малого бізнесу. Це відобразилось на зростанні попиту і готовності підприємців робити бізнес в Україні.

Моно, Приват, Ощад. Хто зверху?

Наприкінці я вирішив перевірити пошукові тренди по найбільшим банкам України у 2022-2023.

Результат здивував. Виявилось, основна конкуренція точиться між Ощадбанком та Приватбанком, а Монобанк, який найчастіше фігурує в інфополі, насправді ділить 3 та 4 місце із ПУМБом. Райффайзен після затяжної паузи в 2022 році почав нарощувати активність, і це відобразилось на зростанні запитів до банку за перші два квартали 2023 року.

Окремо цікавою виглядає географія лідерства по регіонам. Центральні наразі за Приватбанком, північ та південь - за Ощадбанком. В Криму Райффайзен чекає на деокупацію, а в Києві розподіл наступний:

Хоча, якщо дивитись по кожному окремому регіону, то % попиту до банку може суттєво відрізнятись. На прикладі Дніпропетровської області це виглядає так:

Висновки очевидні - беззаперечним лідером за попитом в українців є Приватбанк, однак Ощадбанк з відставанням всього на 2% продовжує дихати йому в спину.

Банківська система зазнала суттєвих змін з 2014 року та наблизилась до світових стандартів в управлінні активами та пасивами. Більш чітко враховані ризики і витісненні з ринку гравці, котрі створювали або “кишенькові” банки, або відверто обманні схеми під назвою “Банк”. Саме це дало змогу пройти перший рік великої війни стабільно, не залишити жодного українця без підтримки та зберегти кошти, тим самим підвищивши довіру до банківського сектору.

Тут потрібно відмітити і державну політику, направлену на взаємодію з банками - як державними, так і комерційними. А саме - в розробці нових проєктів з стимулювання розвитку малого бізнесу, купівлі квартир в розстрочку, підтримку програм для військових. І, звісно,  конкуренція в середовищі дала поштовх розвитку продуктів старим системним банкам - це дає більше переваг для нас як користувачів сервісів і можливостей.

Підбиваючи підсумки майже двох років війни, можна сміливо сказати, що держава має всі шанси “одужати”. Українці знову довіряють банкам, готові класти кошти на депозит та почали брати довгострокові кредити під бізнес та власне житло. Така банківська стабільність дає віру в майбутнє і стимулює більш довгострокове планування свого майбутнього в Україні.