Георгій Зубко, президент Федерації хокею України

 

Російські спортсмени можуть повернутися до олімпійських змагань. Принаймні таку інформацію подають чиновники Міжнародного олімпійського комітету (МОК). Згідно з умовами від МОК російські спортсмени нібито не зможуть виступати під своїм національним прапором і не мають підтримувати війну росії проти України. Але це велика пастка на багато років, в яку може потрапити світовий спорт, а негативні наслідки можуть перекинутися на західне суспільство та політику.

Коли я почув новину про те, що МОК хоче повернути російських олімпійців до змагань, а розмови про це точаться під час найбільш кривавої війни за останні роки, – не міг повірити, що це відбувається насправді. Чому це недопустимо, спробую пояснити на персональному досвіді.

Багато років я займаюся хокеєм. Були часи, коли у нас було недостатньо конкуренції, щоб розвиватися всередині країни. Деякі юнацькі хокейні команди брали участь у відкритому чемпіонаті білорусі, тому що для них це була можливість потрапити в конкурентне спортивне середовище. Я бачив, як це відбувалося.

Саме тому впевнено можу сказати, що російський та білоруський хокей – це частина державної політики, ба більше – частина державної пропаганди. Тут можна сказати, що спортсмени беруть участь у різних політичних проєктах на підтримку російського президента володимира путіна. Та взагалі є несуперечний факт, що спортом у тоталітарній державі можна займатися тільки якщо активно працюєш на владу.

Треба згадати, що у СРСР велика частина спортсменів були чинними військовослужбовцями (зараз у росії це залишилося), завданням яких було перемагати капіталістів на своєрідному полі бою у вигляді спортивного майданчика. Спорт був частиною комуністичної ідеології – мовляв, ось наші спортсмени перемагають буржуїв, отже життя в Радянському Союзі гарне. Через спортивні досягнення комуністична партія СРСР відбудовувала гордість за свою країну.

Річ у тім, що в російському спорті нічого не змінилося. Велика кількість хокеїстів у росії та білорусі є військовослужбовцями, працівниками поліції, вони грають у клубах ЦСКА, СКА, «Москва», «Динамо Мінськ». Їхні досягнення асоціюються з досягненнями держави та її армії. Це важливий ідеологічний момент.

Одночасно питання в тому, що Росія завжди пригнічувала український хокей, не даючи йому можливості розвиватися. Були випадки, коли українських спортсменів не відпускали з російських чемпіонатів у збірну команду України. Був, наприклад, такий епізод: Україна вилетіла з топ-дивізіону, тому що росіяни заборонили українським спортсменам виступати за свою батьківщину. Щоб створювати відчуття центру хокею саме в москві, росіяни примушували українських хокеїстів отримувати громадянство рф.

Випадок із футбольним клубом «Мінай» і російським клубом «Шинник», гравці якого спровокували бійку, – яскравий приклад того, що росіяни поводяться зневажливо щодо інших. Це все дискредитує спорт як платформу миру, як платформу гуманності, як платформу взаємоповаги.

Спорт по-російськи – це означає пригнічувати сусідів, тому що імперська сутність росії – всюди в суспільстві. Не тільки в передачах кремлівських пропагандистів. Так, зараз у різних російських містечках проводять змагання з боксу, самбо тощо на честь учасників війни проти України. Як ви гадаєте, спортсмени, що виступають на честь «загиблих у СВО», – кого підтримують?

Таким чином знову наполягаю: спортсмени – це частина пропаганди війни. Спорт для путіна та кремля – це така сама зброя.

Повернення росії та білорусі в усі офіційні спортивні та хокейні змагання є дуже небезпечним кроком, оскільки створює ілюзію, що росіяни є частиною цивілізованого світу. Якщо спортсмени рф повернуться, буде відчуття, начебто можна робити що хочеш – приходити і вбивати неймовірну кількість людей у сусідній державі, а потім повісити нейтральний прапор та вдавати, що нічого не відбувалося. Що далі? Інші країни теж почнуть грабувати та вбивати сусідів, а потім, мов нічого і не було, йтимуть по олімпійському стадіону та посміхатимуться… Цього хоче МОК?

Повертаючись до росіян… Якщо вони знову вийдуть на змагання Олімпіади, в росії та світі точно будуть знати, звідки ці спортсмени, а якщо вони перемагатимуть, це знову буде відноситися до імперської величі рф. Це реабілітація агресора.

І ми сприймаємо це як зневагу до українських спортсменів, які гинуть на фронті, захищаючи батьківщину; до українських дітей, які вимушені шукати інші домівки, тому що їхні зруйновані.

Всі, хто не засуджує війну, хто підтримує злочинні режими, мають бути позбавлені права бути частиною сучасної цивілізації; росія має бути повністю позбавлена права на майбутнє в усіх сферах життя – як країна-терорист, що влаштувала геноцид українського народу. Аж до того часу, як росіяни не покаються в путінізмі.

У лютому 2022 року Міжнародна хокейна федерація (МФУ) відсторонила російських хокеїстів від спортивних змагань. Відповідно хочу зазначити, що президент Володимир Зеленський підписав офіційного листа до голови Міжнародної хокейної федерації Люка Тардіфа з вдячністю за підтримку українського спорту і звернувся до нього з проханням про недопущення російських та білоруських спортсменів до всіх офіційних змагань. Звісно, Федерація хокею України (ФХУ) обома руками це підтримує.

Тому ми показуємо всьому світу, що український спорт зміг вижити, відчуваючи шалений тиск з боку росії. На додаток – ФХУ проводить та сприяє великій кількості чоловічих та жіночих спортивних змагань різних вікових категорій у Канаді, Америці, заплановані спортивні заходи в Європі. Мета – показати силу українського спорту, міцність духу.

Для мене головне, щоб увесь світ бачив, хто винен у цій трагедії України, – про це ми говоримо на кожному майданчику. Російське суспільство, в тому числі спортивне середовище, несе колективну провину за війну. Тому відсторонення російських спортсменів від змагань, зокрема олімпійських, – це необхідні та справедливі кроки.