Дмитро Жоравович,  в .о. голови АРМА

 

Однією із функцій АРМА, яка окремо визначена у  Спеціальному законі про Національне агентство поряд із розшуком та управлінням активами, є формування та ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

АРМА давало обіцянку запустити Реєстр у повноцінну експлуатацію до кінця січня і дотримало слова – інформаційна система перейшла з тестової у промислову версію експлуатації.

Відразу треба наголосити, що ідея Реєстру є досить масштабною та виходить далеко за рамки бази даних про арештовані активи, які передано в управління АРМА. Вже з самої назви зрозуміло, що йдеться про всі активи, на які накладено арешт – незалежно від того, передано їх в управління Агентству чи ні.

Власне, в цьому і полягає одна зі складнощів створення такої інформаційної системи. Адже більшість реєстрів та баз даних, держателями яких є державні органи, відображають саме ту інформацію, розпорядниками якої ці органи є. Водночас загальний обсяг арештованих у кримінальних провадженнях активів значно більший, аніж кількість тих арештованих активів, які передано в управління АРМА. Те ж саме стосується і відповідних судових рішень, і, тим паче, дій виконавчої служби, котра, згідно із законом, має забезпечувати реалізацію більшості конфіскованих активів, що перебували в управлінні АРМА. До того ж після ухвалення нового законодавства у сфері цивільного судочинства, вже після впровадження Реєстру у дослідну експлуатацію, до відомостей про активи у кримінальних провадженнях додалася інформація про об’єкти, арештовані у справах про визнання активів необґрунтованими.

Тому Реєстр арештованих активів є складною інформаційною системою, яка повинна бути інтегрованою з іншими реєстрами та базами даних, зокрема з реєстром судових рішень, реєстром виконавчих проваджень та інформаційною системою Офісу Генерального прокурора. Обмін даними з цими реєстрами дозволяє акумулювати в Реєстрі арештованих активів всю необхідну інформацію про статус, стан активів, кримінальні провадження, в рамках яких їх арештовано, процесуальні дії з активами, відомості про всі заходи з управління ними, які здійснює АРМА. Інакше кажучи, в Реєстрі послідовно та з різних джерел відображається інформація від факту накладення арешту на актив до заходів та результатів управління ним.

Такий підхід дозволяє розуміти, що відбується з активом на кожному етапі кримінального провадження для більш ефективної координації діяльності правоохоронної, судової та системи виконання судових рішень. Наприклад, інформація у Реєстрі допомагає уникнути випадків, коли один і той самий актив обтяжується арештом у рамках різних кримінальних і виконавчих проваджень, що суттєво ускладнює управління такими активами. Відтак, Реєстр покликаний насамперед систематизувати, синхронізувати і тим самим зробити більш ефективною роботу всіх відомств, так чи інакше долучених до прийняття рішень щодо арештованих активів.

В Реєстрі арештованих активів наразі наявна інформація фактично по всім видам і типам активів: нерухомість, земельні ділянки, рухоме майно, транспорт, частки у статутному капіталі, акції та паї, майнові права інтелектуальної власності, грошові активи та банківські метали, майнові права і складені активи, зокрема майнові комплекси.

Загалом, станом на сьогодні відповідальним структурним підрозділом АРМА до Реєстру внесено понад 51 тисячу записів про арештовані активи.

Забезпечення повноцінної роботи Реєстру значною мірою пов’язане з особливостями функціонування інших реєстрів, їх постійними оновленнями та змінами. Станом на сьогодні всі процеси та алгоритми Реєстру чітко врегульовані нормативними документами, зокрема врегульовано взаємодію та обмін інформацією з Державною судовою адміністрацією, Міністерством юстиції, укладено Угоду про підключення до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта".

Крім того, АРМА здійснило низку технічних та організаційних заходів, які станом на сьогодні дозволяють запустити Реєстр у промислову експлуатацію, зокрема, за допомогою системи Прозорро було закуплено серверне та мережеве обладнання з його розміщенням в ізольованому модулі основного дата-центру; розроблено, протестовано та оновлено програмне забезпечення; використанням системи Прозорро забезпечено послуги з оренди обчислювальних потужностей хмарного сервісу (другого дата-центру).

Варто наголосити, що дефіцит фінансового забезпечення став чи не найбільш вагомою причиною тривалості процесу створення Реєстру, наприклад, скорочення капітальних видатків на закупівлі лише у 2020 році склало понад 47 млн грн.

В таких умовах запустити Реєстр у промислову експлуатацію вдалось завдяки впровадженню більш ефективних рішень з точки зору економії коштів, а також за рахунок економії коштів внаслідок проведення закупівель на Прозорро.

Варто зауважити, що наразі публічний доступ до Реєстру обмежено на період дії воєнного стану, однак це не означає, що Реєстр не працює чи працює неповноцінно з технічної точки зору. Скажімо, закриття реєстру НАЗК не заважає подавати електронні декларації, так само, як обмеження доступу до Реєстру арештованих активів не є перешкодою для того, щоб уповноважені особи Офісу Генерального прокурора отримували з нього необхідну інформацію зі спеціального робочого місця.

 

Разом з тим, доцільно зауважити, що нині питання відновлення публічного доступу до Реєстру перебуває на порядку денному не лише в громадському дискурсі, але й у парламенті. Зокрема, народними депутатами активно розглядається законопроект №8311, яким серед іншого, пропонується поновити доступ до відкритої частини Реєстру. АРМА підтримує законопроект і, крім того, вже офіційно звернулося до уряду щодо розгляду питання про поновлення доступу до Реєстру. Тому цілком можливо, що інформація про арештовані активи буде доступною не лише правоохоронцям, але й громадськості ще до завершення воєнного стану.