Вячеслав Демченко, в. о. Голови Державної митної служби України

 

У липні минулого року Україна домоглася відкриття "зернового коридору", через який у подальшому відбувався експорт сільськогосподарської продукції до країн Азії, Африки та Європи. За пропозицією ООН у Стамбулі 22 липня 2022 року Україна, Туреччина та Генеральний секретар ООН підписали Ініціативу про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів "Одеса", "Чорноморськ" та "Південний".

Зі свого боку Державна митна служба України докладає максимум зусиль для реалізації "зернового коридору" – вчасно та відповідно до чинного законодавства здійснює митне оформлення зернових культур у портах Одеси. За період дії "зернових ініціатив" митники оформили відхід понад 620 суден та 16,5 млн тонн українського продовольства в митному режимі експорт.

Попри це цього тижня посадових осіб Держмитслужби звинуватили у незаконних діях при митному оформленні зерна. Правоохоронці "викрили масштабний схематоз" на митниці саме у той час, коли Україна намагається експортувати зернові єдиним морським шляхом. "Ліквідували схему на мільйони гривень" у  той час, коли експорт зернових не оподатковується. Тобто порушення у тому, що митниця здійснила митне оформлення зерна?

"Митники налагодили масштабний механізм ухилення від сплати податків за експорт українського зерна. Через це держава недоотримала сотні млн грн.", - йдеться у повідомленні СБУ. На думку правоохоронців, Україна мала б відступити від Угоди СОТ та інших міжнародних зобов’язань, порушити чинне законодавство та встановити вивізне мито на сільськогосподарську продукцію? Які платежі мали б адмініструвати митні органи у цьому випадку?  

І так з кожним твердженням, що були у повідомленнях правоохоронних органів – більше питань, аніж відповідей, маніпулювання фактами та гучні необґрунтовані заяви.

Пояснюю у деталях, аби розвінчати міфи, якими обросла ця ситуація:

1. "Службовці Держмитслужби проігнорували інформацію про операції ризикових суб‘єктів господарської діяльності, яка надавалася в листах БЕБ та Державної податкової служби України, і продовжили митне оформлення товарів ризикових підприємств".

З метою підвищення комунікації між державними органами, сприяння ефективної та прозорої роботи "зернової ініціативи" Держмитслужбою організовано щоденне інформування ДПС про подання до оформлення зернових товарів. Співробітники БЕБ також отримують інформацію щодо таких підприємств. Відтак ДПС аналізують інформацію щодо компаній, які планують експорт зернових, вносять їх до переліку ризикових, а потім передають інформацію БЕБ. Під час реалізації усіх вищезазначених дій податківці мають можливість зупинити реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Чому податковими органами не здійснено зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування? Чому співробітники БЕБ та ДПС не відреагували належним чином на інформацію щодо ризикового характеру діяльності підприємств, що може призводити до несплати податків в особливо великих розмірах, не наклали арешт на товар сумнівного походження, а направили листи до митниці, дозволивши здійснити експорт зерна?

2. "Підприємці скуповували зернові у приватних фермерів, сільгосппідприємств та великих агрохолдингів. У подальшому продукцію перепродавали через декілька компаній з ознаками ризиковості та після цього відправляли на експорт".

Митниця не має повноважень на відслідковування ланцюга "фермер-експортер". Тобто Держмитслужба не має повноважень і не контролює походження зернової продукції, не здійснює контроль за сплатою податків і зборів, які адмініструються під час вирощування зернової продукції та її перепродажу на внутрішньому ринку України.

Ще раз – оподаткування підприємств під час ведення господарської діяльності на внутрішньому ринку виходить за межі компетенції митних органів та не регулюється законодавством з питань митної справи.

Відповідно до положень Митного кодексу України експортер подає до Держмитслужби тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та оформлення.

3. Наступне хибне твердження – детективи БЕБ, інформуючи про 370 недоброчесних підприємств, сприяли зупиненню митного оформлення зернових та ініціювали проведення огляду товарів.

Повноваження БЕБ дозволяють проводити аналіз отриманої від ДПС інформації про виявлення ризикових суб’єктів господарювання та, у разі її підтвердження, у визначеному законодавством порядку направити доручення на проведення огляду товарів. З початку жовтня 2022 року митниця отримала 1253 таких доручення, де однією з вимог було здійснення оглядів (переоглядів) із залученням співробітників Бюро. Цікавим і показовим є ось який факт – за весь період відбулося 269 таких оглядів/переоглядів, проте співробітники БЕБ у 80%  випадків відмовилися брати у них участь. Водночас за результатами здійснених вищезазначених оглядів жодного порушення митних правил виявлено не було. При цьому на можливі порушення податкового законодавства під час операцій на внутрішньому ринку реакції БЕБ не послідувало.

4. "Загальні орієнтовні збитки за 2022 рік, за умови недекларування доходу від згаданих експортних операцій у вигляді несплати податків, аналітики БЕБ оцінюють в 5,2 млрд грн".

Зернові культури не входять до переліку товарів, з яких нараховується вивізне (експортне) мито. Якщо ж у повідомленнях йшлося про справляння податків при продажу/перепродажу товару на внутрішньому ринку, то варто повторити – контроль за оподаткуванням на внутрішньому ринку не входить до компетенції Держмитслужби.

У залишку маємо безпідставні звинувачення, навмисне затягування та блокування митного оформлення саме зернових у одеських портах.

Попри це Держмитслужба продовжуватиме сприяти забезпеченню неухильного дотримання митного законодавства та забезпечувати необхідні умови для безперебійного функціонування "зернового коридору".

За гучними звинуваченнями і озвученими захмарними сумами збитків не кожен зможе розібратися, а чи було порушення? Звідки взялись ті збитки? Кому вони заподіяні?

Хочеться вірити, що такий недержавницький піар на пустому місці не є власним визнанням неспроможності правоохоронців показувати реальні результати роботи.