Вячеслав Демченко, в.о. Голови Державної митної служби України

 

За заявами окремих експертів, з митниці щомісяця можна додатково збирати 10-12 мільярдів гривень. Воно, здавалося б, і не дивно, що для тих, хто розглядає бізнес в умовах війни як «гусей, яких потрібно общипати», митниця вважається недоєною коровою. Проте давайте відкинемо популізм і розберемося у об’єктивних причинах, через які митниця воюючої країни перераховує до Держбюджету менше.

Запровадження нових податкових пільг негативно вплинуло на динаміку надходжень митних платежів

Протягом січня-лютого 2022 року Державною митною службою України забезпечено виконання індикативних показників надходжень митних платежів до бюджету. Зокрема, при плані 69,9 млрд грн фактично було перераховано 76,8 млрд грн, що становить 110% зазначеного планового показника. 

Та з початку повномасштабної війни, внаслідок зниження ділової активності суб’єктів підприємницької діяльності, обсягів виробництва промислової продукції та експорту товарів, у березні – листопаді поточного року в 4 рази скоротились обсяги оподаткованого імпорту товарів і як наслідок - відповідні надходження митних платежів.

Крім того, низкою законодавчих актів, прийнятих з початку війни, суттєво знижено рівень оподаткування імпортних товарів, запроваджено податкові пільги, перенесено строки сплати податків по окремих групах товарів, що негативно вплинуло на динаміку надходжень митних платежів.

Тож при визначеному Міністерством фінансів на березень-листопад 2022 року індикативі 405,6 млрд грн митними органами перераховано до бюджету податків на суму 187,3 млрд грн. Планові показники виконано на  46%.

Серед чинників, якими зумовлено зменшення надходжень від митниці до держбюджету:

встановлення Законом України від 13 березня 2022 року № 2120 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» 7% ставки оподаткування ПДВ та нульової ставки акцизного податку на пальне призвело до зменшення надходжень цих податків з імпорту пального у березні-вересні 2022 року більше ніж на 46 млрд грн;

пільги зі сплати податків при імпорті товарів, не пов’язаних із протидією збройній агресії країни-окупанта, надані у квітні – червні 2022 року відповідно до положень Закону України від 24 березня 2022 року № 2142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» склали 42,1 млрд грн (у т. ч.  пільги, надані при ввезенні автомобілів громадянами – 26,2 млрд грн; пільги «спрощенцям» – 13,3 млрд грн; пільги зі сплати мита, надані підприємствам – 2,6 млрд грн);

Крім зазначених змін до Податкового та Митного кодексів України, Урядом також прийнято низку рішень, що зменшують надходження податків до бюджету, зокрема: 

з надання постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2022 року № 236 можливості відстрочення сплати митних платежів при імпорті окремих товарів,  строки сплати 3,1 млрд грн митних платежів перенесено до закінчення воєнного стану;

змінами до постанови КМУ від 20 березня 2020 року № 224 розширено перелік товарів, імпорт яких звільняється від сплати ввізного мита та ПДВ, у результаті чого лише протягом ІІ – ІІІ декади листопада обсяги наданих пільг склали 0,78 млрд грн, у тому числі з імпорту електрогенераторів – 0,69 млрд гривень.

З огляду на зазначені преференції та пільги, надання яких передбачено законодавством, що діяло до початку війни, обсяги пільг (без врахування зменшення надходжень податків з імпорту пального у березні – вересні 2022 року - 46 млрд грн та непогашених відстрочень зі сплати митних платежів – 3,1 млрд грн), наданих при імпорті товарів у березні-листопаді 2022 року склали 108,2 млрд грн, а сплачені митні платежі – 187,3 млрд гривень.

Як зменшення обсягів імпорту впливає на скорочення надходжень від митниці?

Варто зазначити, що продовження активних бойових дій і захоплення частини території України унеможливлює відновлення повною мірою ділової активності суб’єктів підприємницької діяльності, обсягів виробництва та споживання промислової продукції, експорту товарів, що негативно відображається на обсягах оподаткованого імпорту товарів.

Зокрема, обсяги оподаткованого імпорту товарів у звітному періоді, у порівнянні з березнем - листопадом 2021 року, скоротились на 73% (з 52,08 млн тонн у березні – листопаді 2021 року до 13,93 млн тонн у березні – листопаді 2022 року).

Таке зменшення фізичних обсягів оподаткованого імпорту поряд зі зниженням ставок податків та збільшенням обсягів пільгового імпорту неможливо компенсувати за рахунок:

• коригування вартості ввезених товарів (для прикладу: середній рівень митної вартості ввезених зі сплатою податків товарів у березні – листопаді 2022 року склав 2 $ за 1 кг «оподаткованого імпорту», що у 2 рази перевищує відповідний показник березня – листопада 2021 року;
• вжиття митними органами інших заходів, спрямованих на забезпечення повноти оподаткування та своєчасності надходжень податків до бюджету.

Так, у березні – листопаді 2022 року, в порівнянні з березнем – листопадом 2021 року, надходження митних платежів до державного бюджету зменшились на 187,1 млрд грн, зокрема за такими товарами: 

• нафта та нафтопродукти – на 52,9 млрд грн;
• вугілля, кокс, газ, ТВЕЛи – на 29,9 млрд грн;
• легкові автомобілі – на 29,0 млрд грн;
• обладнання побутове, промислове, інструменти – на 16,7 млрд грн;
• фармацевтична та хімічна продукція – на 11,2 млрд грн;
• метали та вироби з них  – на 7,5 млрд гривень, тощо.

 

Який зв’язок між митницею та сплатою податків і поверненням валютної виручки при експорті зерна?

Одразу скажу - ніякого. Хоч окремі парламентарі і заявляють помилково про порушення на митниці при експорті зерна «в чорний спосіб», тобто без сплати податків і без повернення валютної виручки.

Питання збільшення надходжень до Державного бюджету з експорту товарів слід розглядати у двох напрямках:

- оподаткуванням товарів вивізним митом;

- ефективності контролю за сплатою внутрішніх податків. 

Але ж експорт зернових, крім олійних культур, відповідно до закону не є об’єктом оподаткуванням вивізним митом. 

Щодо контролю за сплатою внутрішніх податків, то відповідно до норм Податкового кодексу, податкові зобов’язання у експортерів можуть виникати у зв’язку з придбанням товарів на внутрішньому ринку (ПДВ, податок на доходи фізичних осіб), а при експорті - податок на прибуток. При цьому здійснення контролю за повнотою декларування та своєчасністю сплати внутрішніх податків  покладено на органи податкової служби. 

Якщо говорити про контроль за визначенням митної вартості при експорті товарів, то Держмитслужба на законодавчому рівні позбавлена таких повноважень. Зокрема, статтею 66 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які вивозяться за межі митної території України, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, та визначається при поміщенні цих товарів у митний режим «експорт». Вказані положення законодавства України повністю відповідають принципам, що застосовуються в країнах – членах СОТ. До того ж, контроль достовірності декларування вартості експортованих товарів не впливає на своєчасність повернення валютної виручки.

Ми повсякчас акцентуємо увагу на тому, що Держмитслужба не є органом валютного контролю, натомість всю наявну інформацію (електронні копії митних декларацій) передає Державній податковій службі України та Національному банку України.

Висновок

Як бачимо, озвучені і очікувані «резерви на митниці» є досить примарними. Попри необґрунтовані заяви щодо недоотримання коштів від митниці, Держмитслужбою в умовах війни і враховуючи численні податкові пільги збережено позитивну динаміку збільшення перерахувань до бюджету. Так показники надходжень зросли від 7,7 млрд грн у березні до 33,4 млрд грн у листопаді поточного року.