Карл Бильдт, Александр Квасневский, Виктор Пинчук, Андерс Фог Расмуссен

 

На українському кордоні назріває серйозна загроза. Ще одне російське вторгнення видається цілком імовірним. Враховуючи розміри російського контингенту, що зараз зосереджений поблизу кордону, і непохитний намір українців захищати власну свободу, наслідки можуть бути справді трагічними.

Одностайне та рішуче втручання Заходу є важливим, якщо ми прагнемо уникнути катастрофи. Нещодавнє опитування виявило, що західна громадськість підтримує проведення послідовної ​​політики на підтримку України. Ми вважаємо, що це важливий і вчасний меседж для західних лідерів.

Сьогодні західні лідери намагаються витримати правильний баланс між твердістю та зусиллями з недопущення ескалації. Чи готові вони посилити дипломатію не самими лише санкціями, а й військовою підтримкою в разі найгіршого сценарію?

Ми подумали, що буде корисно систематично вивчати громадську думку в західних країнах, аби зрозуміти, як громадськість сприймає поточну кризу: яку політику щодо України вважають правильною люди в західних країнах? Чи готові громадяни підтримати своїх очільників у провадженні послідовної твердої політики, спрямованої на захист України?

Дослідження, проведене в шести країнах на замовлення Ялтинської Європейської Стратегії та Фонду Віктора Пінчука, включало 600 інтерв’ю у кожній із країн із респондентами з репрезентативної вибірки із загального населення у США, Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині та Польщі.

У всіх опитаних країнах, хоча, звісно, ​і​ не без національних розбіжностей по всіх питаннях, дослідження показало, що західне населення не лише підтримує рішучі дипломатичні та економічні заходи, а й виступає за воєнне втручання для стримування російської агресії та захисту кордонів України. Якщо стримування не принесе результатів і Росія знову вторгнеться в Україну, населення західних країн тим більше висловлюється за військову підтримку з боку країн-членів НАТО.

Громадяни західних країн хочуть підтримувати Україну і вірять, що послідовна політика здатна забезпечити успішне стримування Росії. Водночас вони очікують від України та її керівництва повної віддачі в проведенні реформ та ліквідації корупції.

Ось деякі основні результати опитування:

Громадська підтримка в західних країнах заснована на загалом позитивному ставленні до України та ідеї вступу країни до ЄС і НАТО. 

Переважна більшість, або майже половина всіх респондентів, вважають, що Україна і Захід мають однакові цінності, зокрема 61% у Польщі, 57% у Великобританії, 56% у Канаді, 54% у США, 48% у Німеччині та 47% у Франції. На те саме питання щодо Росії відповідь – однозначно «ні».

У відповіді на питання «Якщо ЄС/НАТО прийматиме кандидатів у найближчі п’ять-десять років, яку країну слід прийняти?» Україна посідає перше місце серед одинадцяти країн-кандидатів. Переважна більшість представників західної громадськості вважає, що для їхньої рідної країни важливо підтримувати Україну, її свободу та намагання захистити себе. Також більшість вважає надання підтримки Україні важливим для європейської безпеки.

Західна спільнота виступає проти того, щоб «пожертвувати» Україною заради покращення відносин з Росією. Лише близько 15% респондентів вважають важливішим покращувати відносини з Росією, ніж захищати Україну, при цьому найвищий показник – 18% у Німеччині.

В умовах нинішньої військової кризи, більшість або майже половина респондентів у всіх шести опитаних країн виступають за те, щоб союзники по НАТО взяли на себе зобов’язання захищати Україну від російської агресії, зокрема 66% у Польщі, 61% у США, 61% у Канаді, 57% у Франції, 49% у Німеччині та 47% у Великобританії.

Завдяки єдності та рішучості Захід може допомогти захистити як територіальну цілісність України, так і демократичні цінності. Ми вважаємо, що Захід має моральний обов’язок це зробити. Західні країни завжди підтримували та заохочували Україну на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. Тепер, коли настав момент істини, Захід просто зобов’язаний підтримати Україну.

Опитування демонструє, що громадяни західних країн готові висловити підтримку своїм лідерам, якщо ті робитимуть правильні речі. Водночас західна громадськість бажає, щоб їхні очільники займали жорстку позицію не лише в питаннях захисту України, а й вимагаючи від України проведення реформ.

70% респондентів у Великобританії, 67% у Польщі, 63% у США, 60% у Німеччині, 55% у Канаді та 53% у Франції переконані, що Україна має сама вчинити певні кроки, перш ніж може розраховувати на більш суттєву довгострокову підтримку. Західна спільнота вважає українське громадянське суспільство головним партнером у здійсненні реформ.

У мить серйозної загрози західне населення готове підтримати право України на захист і вибір демократичного майбутнього. Оскільки західні лідери мають справу з масштабною кризою, у них є підстави вважати, що виборці підтримуватимуть, а не стримуватимуть їх, якщо вони займуть принципову позицію на підтримку України.

Карл Більдт є членом правління Ялтинської європейської стратегії. Александр Кваснєвський є Головою правління Ялтинської європейської стратегії. Віктор Пінчук є засновником і членом правління Ялтинської європейської стратегії. Андерс Фог Расмуссен є членом правління Ялтинської європейської стратегії.

Про методику опитування:

Schoen Cooperman Research провела по 600 інтерв’ю у Сполучених Штатах, Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині та Польщі серед репрезентативних вибірок із загального дорослого населення, а також додатково по 185 інтерв’ю зі спеціалістами з вищою освітою та середнім і високим рівнем доходів у кожній країні від імені Ялтинської Європейської Стратегії та Фонду Віктора Пінчука. Респондентів вторинної вибірки можна охарактеризувати як спеціалістів у таких галузях, як технології, бізнес-послуги/консалтинг, фінанси, охорона здоров’я, право, наука, державне управління та ЗМІ й сфера розваг, які мають повну вищу освіту або аналогічну кваліфікацію у їхній країнах походження, а також річний рівень доходів, що відповідає верхній чверті чи третині розподілу доходів у відповідній країні. Усі інтерв’ю проводилися онлайн.

Респондентів визначали за допомогою процедур випадкового відбору; їм також потрібно було дати відповідь на низку скринінгових запитань, які дозволяли переконатися, що вони є дорослим, які перебувають у певній країні. Похибка для кожної загальної вибірки становить +/- 4% із рівнем достовірності – 95% і +/- 7% із рівнем достовірності 95% для кожної вибірки спеціалістів із вищою освітою та середнім і високим рівнем доходів.