Станіслав Таршин, Член Української ради бізнесу власник групи компаній "Градолія"

 

 

В останні місяці ми як ніколи відчули, наскільки змінився світ. Коронавірус обвалив економіки навіть найзаможніших країн, не кажучи вже про Україну. Для того, щоб бути готовими до серйозних криз та викликів, нам потрібно замислитися щодо забезпечення економічної безпеки. Адже це один з важливих елементів національної безпеки держави.

На розгляд парламенту очікує проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про національну безпеку України" (щодо включення доктрини економічної безпеки України до елементів планування у сферах національної безпеки і оборони). Ця доктрина була розроблена бізнесменами-практиками, власниками та топ-менеджерами провідних українських компаній, а також експертами. Тобто, це документ, створений людьми, котрі добре знають основи економіки, про те, що її може зміцнити, або навпаки – вбити.

Ця доктрина була розроблена ще минулого року, але наразі її ухвалення критично важливе. Пандемія добряче вдарила по фінансовій спроможності усіх без винятку держав світу. А якщо врахувати, що ця пандемія може бути надовго, а до неї напевно долучаться ще якісь неочікувані фактори, то доводиться подвоїти зусилля у мобілізації та порятунку економіки.

Кризи, які пережив світ останніми десятиліттями, показують: лише країни з сильними економіками можуть бути успішними, більш-менш безболісно переживати кризи та у підсумку ставати ще сильнішими. І якщо Україна хоче бути у цьому клубі заможних та успішних країн, треба вже зараз закладати підвалини економічної безпеки. І наполегливо працювати в цьому напрямку, нарощуючи свій потенціал, розвиваючи конкурентні галузі та позбуваючись статусу країни дешевої робочої сили та сировини.

Американський футуролог Елвін Тоффлер назвав нашу постіндустріальну епоху "третьою хвилею" розвитку суспільства. Вона надає нові можливості, проте і створює значні ризики у плані економічної безпеки. Все змінюється у шаленому темпі, комунікації та логістика спрощується, підвищується автоматизація і персоналізація виробництва. Україна не має можливості швидко наздогнати розвинені країни за темпами економічного розвитку, а погодитися на вічну роль сировинно-індустріального "придатка" ми не можемо.

Більше того, ми перебуваємо у складному становищі – балансуємо між ринком праці Європейського Союзу та Російської Федерації. І в Європі, і у Росії більш сприятливі умови праці і вища оплата, тому ми постійно втрачаємо тисячі громадян – активних та працездатних. Це ослабляє нас не лише в економічному плані, але й військовому: чим більше дієздатних українців виїжджає з країни, тим слабшою вона стає.

Отже, до тих пір, доки Україна буде залишатися бідною, програючи найближчим сусідам, наш суверенітет і територіальна цілісність перебуватиме під загрозою. Тому нам потрібно якнайшвидше приймати економічну доктрину та використовувати наші конкурентні переваги.

Що це за переваги? Насамперед, людський капітал та суміжні галузі – інтелектуальні послуги, ІТ-сфера, дизайн, дослідження та розробки. Для того, щоб розвивати ці галузі повною мірою, потрібно навести лад у правовій сфері, покращити діловий клімат, зменшити кількість обмежень та перевірок для бізнесу.

Економічна безпека є ключовою у системі національної безпеки, тому що вона стосується усіх сфер, що входять до цієї системи - політичної, соціальної, військової, екологічної, технологічної, інформаційної тощо. Тому нам треба подбати про її забезпечення, взявши за основу "дорожню карту" - системний виважений документ. Економічна доктрина може стати такою дорожньою картою. Залишилося дочекатися її ухвалення Верховною Радою.