В’ячеслав Бутко, економіст, економічний радник Київського безпекового форуму

 

ВВП України за два місяці 2025 року зріс на 1,1%. В той час, як за перші два місяці 2024 року на 3,6%. Темпи зростання уповільнились більше, ніж втричі. Є підстави вважати, що зараз відсутні перспективи для помітних темпів зростання економіки.

Практично непоміченим залишилося завуальоване визнання Нацбанком відсутності перспектив зростання економіки. В останньому Інфляційному звіті НБУ констатується – "У 2024 році ВВП наблизився до свого потенційного рівня. На прогнозному горизонті розрив ВВП залишатиметься близьким до нуля. Кількість виробничих потужностей скоротилася через руйнування й втрату територій" (цитата).

Терміни "потенційний ВВП" та "розрив ВВП" використовується в вузьких колах фахівців з економічного зростання й виглядають екзотичним для звичайних читачів. Потенційний ВВП пов’язаний з виробничою функцією, де ключовими параметрами є кількість праці чи працівників та виробничого капіталу (заводи, обладнання, верстати, тощо), відображаючи також стан технологічного та інституціонального розвитку.

Якщо пояснювати просто та зрозуміло для звичайного читача, "потенційний ВВП" – це коли повністю завантажені можливі виробничі потужності та повна можлива зайнятість (без врахування тих, хто не шукає роботу). А "розрив випуску" - це наскільки фактичне зростання ВВП відрізняється від того, яким воно могло би бути, якби в економіці були задіяні всі ресурси для задоволення попиту (іншими словами - різниця між сукупним попитом та потенційною пропозицією).

Таким чином, фраза "розрив ВВП залишатиметься близьким до нуля" означає, що потенціал зростання економіки України майже не проглядається – ВВП або впритул наблизився до потенційно можливого рівня, або вже досяг його.

Так сталося тому, що вичерпалась сила впливу основного драйверу зростання – стимулювання за рахунок держбюджету. Зростання економіки України в 2023-2024 роках відбувалося в першу чергу через "бюджетний імпульс", чимала частина якого забезпечувалася міжнародною фінансовою допомогою. Він створював попит та підтримував споживання, які були ключовими драйверами тодішнього зростання економіки.

Дефіцит бюджету на рівні 20-24% ВВП виконав свою функцію – завдяки бюджетному імпульсу відбулося відновлюване зростання після падіння ВВП на 29% в 2022 році. Але більше прискорення темпів зростання бюджетний імпульс забезпечити не може. Ще з серпня-вересня 2023 року ВВП України вийшов на "плато" - 75-78% від довоєнного рівня.

До речі, можна розрахувати, яку шкоду ВВП України нанесла війна за три роки. Зростання ВВП в 2024 році оцінюється Мінекономіки в 3,6%. Спираючись на це, можна розрахувати зміну до довоєнного рівня. 2022 рік - падіння на 28,8%, 2023 рік - зростання на 5,3%, 2024 рік - зростання на 3,6%. Отже, за 2022-2024 роки падіння ВВП становить 22% по відношенню до 2021 року (1 * 0,712 * 1,053 * 1,036 = 0,78, тобто ВВП в 2024 році дорівнює 78% ВВП в останньому передвоєнному році).

На думку НБУ, викладену в Інфляційному звіті, ВВП України потенційно може зростати завдяки підвищенню продуктивності виробництва, однак його зростання обмежуватимуть дефіцит робочої сили та нестача інвестицій в виробничий капітал.

Щодо зростання продуктивності, для цього небагато передумов - відсутнє масове впровадження сучасних технологій, інституційне середовище й бізнес-клімат залишаються не надто дружніми. До закінчення війни та певний, скоріше за все тривалий, час після цього суттєвих інвестицій не слід очікувати через загрозу відновлення бойових дій (наміри Росію відносно України залишаться й інвестори це розуміють). Щодо трудової складової економічного зростання - дефіцит робочої сили збережеться, особливо кваліфікованої робочої сили. Бо вимушені мігранти розуміють хрупкість миру (якщо він настане), а кваліфіковані фахівці переважно встигли інтегруватися в країнах, куди вони виїхали.

Щодо бюджету. Основними драйверами економічного зростання в 2023-2024 роках були споживання та держвитрати. Якщо держава витрачає більше, ніж збирає податків (дефіцит бюджету), вона залишає гроші в економіці, дозволяючи приватному сектору витрачати, стимулюючи економіку. Збільшувати дефіцит бюджету якщо й буде можливе, то для підтримки обороноздатності, а не приватного споживання. Тому внесок споживання в ВВП не зростатиме, й ВВП України втратить основний драйвер зростання.

Традиційно від’ємний внесок в ВВП України вносить так званий "чистий експорт" (експорт мінус імпорт). Внаслідок війни, чималою мірою вимушено. По-перше, приходиться закупати озброєння, й внаслідок непродовження військової підтримки з боку США обсяг саме закупівлі імпортної зброї зросте. По-друге, після руйнування Росією української нафтопереробки наша країна чи не цілком залежить від імпорту пального. По-третє, зросте імпорт природного газу (через руйнування інфраструктури з видобутку газу). Найбільш сильним викликом може стати непродовження терміну дії торгових преференцій для України від ЄС (відомі широкому загалу як "торговий безвіз"), які спливають 5 червня цього року. Єврокомісія поки ще не надала Раді ЄС пропозиції щодо нового формату торговельних стосунків з Україною. В разі непровдовження "торгового безвізу" Україна може втратити 3-4 млрд. євро експорту, що становить 2-2,5% ВВП.

Отже, межи зростання завдяки приватному споживанню та держвитратам, схоже, досягнені. "Чистий" експорт продовжить вносити від’ємний внесок в ВВП. Скоріше за все ближчими роками зростання економіки України відбуватиметься набагато нижчими, ніж в 2023-2024 роках темпами.