Денис Курбатов, заступник Міністра освіти і науки України,  керівник робочої групи  з підготовки методики

 

Розпочався процес, який має надати поштовх для розвитку української науки. Йдеться про державну атестацію наукових установ і наукових напрямів університетів за новою методикою, унаслідок якої найпотужніші з них за результатами діяльності отримають додаткове базове фінансування (performance based research funding), зокрема від міжнародних партнерів. 

Для чого це потрібно?

Україна має потужний науковий потенціал, який, на жаль, сьогодні не залучено повною мірою. Наші науковці розпорошені в сотнях наукових закладів, які не завжди мають сучасні науково-технічні бази. У них немає такої організаційної структури, яка сприяла б ученим у залученні зовнішніх коштів для наукових досліджень, захисту інтелектуальної власності, комерціалізації розробок тощо. Працюючи в таких установах, українські науковці часто витрачають свої знання та час на неефективні процеси замість того, щоб провадити актуальні дослідження.

Натомість державне фінансування, очевидно, також не може забезпечити потреби української науки: 0,17% ВВП розподіляється між 500 науковими установами і науковими напрямами ЗВО, — це вже багато років навіть не бюджет виживання.

Маємо створити ліпші умови для роботи українських науковців, посилити імідж наукових установ та зробити їх інвестиційно привабливими для українських бізнесів та міжнародних партнерів. Перший крок для цього — проведення ефективної державної атестації наукових установ, яка де-факто допоможе оцінити рівень їхньої спроможності та визначити наступні кроки для розвитку наукової сфери України.

Але хіба атестації не проводили раніше?

Державні атестації проводили і в минулому, але вони, як правило, мали формальний характер. Майже 90% наукових установ отримували найвищі категорії: десятиліттями система не змінювалась. Одна з причин — колишня методика ґрунтувалася переважно на формальних показниках, дотримуватися яких було нескладно.

Що нового в методиці?

Уперше для наукових установ атестація буде відбуватися в межах одного напряму, яких усього сім: аграрно-ветеринарний, безпековий, біомедичний, гуманітарно-мистецький, інженерно-технологічний, природничо-математичний і суспільний.  Це дасть змогу максимально врахувати специфіку й особливості діяльності кожного з них. Не буде порівняння результатів і показників діяльності, наприклад, інституцій гуманітарного і технічного, або медичного і аграрного профілю. 

Уперше процес атестації передбачає не лише кількісне, але й експертне оцінювання якісних показників. 

Серед них — критерій оцінювання впливу (impact) наукової діяльності на передові наукові результати світового рівня, розвиток економіки, суспільства та обороноздатність країни, який запозичено з британської системи REF (Research Excellence Framework). Раніше такі критерії не оцінювались в Україні, але вони є надважливими, особливо в умовах повномасштабної агресії і майбутньої відбудови, коли маємо пропонувати свої розробки і рішення в системі оборони, відновлювати державу та розвивати економіку.

За новою методикою вплив наукової установи оцінюватимуть три експерти: два українські та один іноземний. Для цього ми сформували пул експертів, до якого увійшли 2000 українських та кілька сотень іноземних представників.

Кількісні показники під час атестації суттєво переглянуто з урахуванням тих, які використовують у світовій практиці і для яких доступна зовнішня верифікація. Ми намагалися сформувати набір показників таким чином, щоб їх було легко проаналізувати, використовуючи такі бази даних, як Scopus/WoS, Cordis, патентні бази, інші дані, які фіксуються в державних чи міжнародних системах тощо. Серед основних показників:

• якість наукових публікацій, їхня відкритість та забезпеченість даними;
• рівень залученості установ до виконання міжнародних грантів високого рівня;
• рівень співпраці з українським й закордонним бізнесом;
• експертна діяльність установи;
• кадрова спроможність, зокрема залучення молодих учених;
• показники енергоефективності та впровадження зеленої енергії в наукових установах та ЗВО. Це надважливо не тільки зараз, через регулярну відсутність електроенергії, а також у майбутньому, коли її вартість може бути окремою проблемою для сталого розвитку і виконання досліджень.

Варто наголосити, що нову методику розробляли не чиновники, а науковці, зокрема представники всіх академій наук та провідних університетів країни. До робочої групи увійшли іноземні колеги, щоб поділитися досвідом оцінювання в своїх країнах. Ми дослідили британську систему REF, систему оцінювання науки  польської академії наук та досвід оцінювання німецьких наукових товариств.

Яких результатів атестації очікувати?

Головний результат — впровадження додаткового фінансування наукової сфери для найкращих наукових установ та ЗВО. Уже зараз в бюджеті 2025 року спільно з урядом нам вдалося знайти певні додаткові кошти на реалізацію цієї ідеї для напрямів, атестація яких стартує у 2024 році. Відпрацювання формули і механізму розподілу дасть змогу в майбутньому масштабувати підхід на всю галузь після завершення атестації інших напрямів. 

Унаслідок атестації буде впроваджено більш чітку градацію наукових установ. Попередньо очікуємо, що приблизно 25–30% з них зможуть претендувати на найвищу категорію. Такі установи отримають додаткове формульне фінансування, доступ до програм міжнародних партнерів. Також з’явиться можливість змінити юридичну форму з неповороткої бюджетної на більш зручну і динамічну, запровадити гнучкішу систему оплати праці дослідників.

Ті установи, які не пройдуть атестацію, за рішенням їхніх засновників, можуть бути приєднані до більш потужних із повним збереженням дослідників, фінансування і майна. Це поштовх до нового розвитку, доступу до додаткових ресурсів, якісної адміністративної підтримки всередині установи, участі в міжнародних проєктах, адже наша мета —  створити більше можливостей для реалізації потенціалу українських науковців. Зокрема, працюємо над пошуком додаткового фінансування від донорів на оновлення дослідницької інфраструктури об'єднаних установ.

У стратегічному вимірі плануємо:

• підтвердити рівень і потенціал українських наукових установ, інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність серед міжнародної наукової спільноти;
• створити можливості для сучасних досліджень задля підвищення обороноздатності, економічного зростання,  суспільного розвитку та відновлення України;

• запровадити систему базового державного фінансування за результатами діяльності — «performance based research funding».
• довести це фінансування до рівня структурних підрозділів (відділів, кафедр, лабораторій), які загалом забезпечили результат атестації установи.

Дякую всім, хто долучився до розроблення нової методики, — за аналітику, пропозиції, критику, яка давала змогу її поліпшувати. Рухаємося далі та посилюємо українську науку.