Максим Олійник, ESG менеджер ОТП Банк 
 

Прийняті у 2015 році, вони сьогодні дозволяють корпораціям виходити на більшу кількість ринків та вибудовувати взаємозв’язки зі світовими лідерами. Мова про 17 Цілей сталого розвитку ООН, які можна упевнено назвати одним із перших ESG Framework для бізнесу (ESG – це абревіатура зі слів environmental social governance, якісні та кількісні показники, за допомогою яких оцінюють вплив бізнесу на навколишнє середовище та суспільство, а також внутрішню систему управління компанії).

Нині уряди й недержавні установи найрозвинутіших країн світу впроваджують стимулюючі та регулюючі норми, що регламентують вимоги щодо ESG та відповідного звітування. У цьому контексті можна згадати директиву Євросоюзу CSRD (Corporate Sustainability Reporting Directive), прийняту в 2022 році. Згідно з нею, понад 50 тис. європейських компаній повинні будуть звітувати про нефінансові – ESG показники – починаючи з 2025 року (за 2024). Проте, директива також поширюється і на компанії в країнах поза межами Європейського Союзу. Основні критерії для них такі: бізнеси, акції яких котируються на біржах у країнах ЄС, мають материнську компанію в країні Євросоюзу або мають значну частку бізнесу в країнах ЄС. Неофіційно було підраховано, що директива зачепить близько 10 тис. компаній поза межами Євросоюзу, включно з Україною. Відповідні звіти повинні будуть проходити окремий нефінансовий аудит. Наведу приклад з компанії, де я працюю: цього року на рівні OTP Group буде проводитись аудит нефінансових даних, що представляються щорічно в Інтегрованому звіті. АТ "ОТП БАНК", як частина Групи, також буде підпадати під аудит, а отже прозора звітність з питань ESG стає для нас обов’язковою.

Варто також згадати, що 18 жовтня 2024 року розпорядженням Кабінету міністрів України була схвалена Стратегія запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку, яка ставить дві стратегічні цілі: запровадження в Україні звітності зі сталого розвитку згідно з Європейськими стандартами звітності ESRS (European Sustainability Reporting Standards) та впровадження в Україні процедур нефінансового аудиту такої звітності. Очікується, що до 2030 року відповідне звітування запрацює в Україні згідно з вимогами ЄС у цій сфері.

У 2023 році 93% компаній зі списку Russell 1000 та 98,6% компаній зі списку S&P 500 опублікували звіт про сталий розвиток, де розкривали свої нефінансові показники діяльності. Досить високі відсотки вказують, що із розвитком та підвищенням успішності компаній ESG все більше стає частиною корпоративної стратегії та займає важливу роль у бізнес-плануванні та операційній діяльності.

Плата за вуглець. Не звітами єдиними: впровадження принципів ESG напряму стосується промисловості. Сьогодні певні українські компанії сплачують за викиди СО2 лише в контексті сплати екологічного податку. Ставка такого податку становить 30 грн/1 т СО2, що значно менше, ніж в інших розвинутих країнах. Водночас однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС є запровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні. Повноцінне функціонування системи заплановане з 2029 року, а з 2024 по 2028 проводитимуться підготовчий та пілотний етапи.

Після повноцінного впровадження системи торгівлі викидами, український бізнес буде залучений до нового ринку – торгівлі квотами, що буде або обмежувати українських підприємців додатковими витратами за викиди, або стимулюватиме їх до модернізації та удосконалення власного виробництва.

Принципи ESG – як їх сприймає світовий бізнес

У 2023 році Bloomberg провів опитування серед 250 C-suite executives та 250 senior investors з усього світу щодо ролі та важливості ESG. З’ясувалося: незважаючи на те, що витрати на перехід і відповідність нормативним вимогам у сфері ESG є серйозними перешкодами, респонденти вважають, що принципи ESG приносять користь репутації, полегшують доступ до капіталу та сприяють конкурентоспроможності, а 84% стверджують, що ESG допомагає реалізувати більш надійну корпоративну стратегію.

Водночас, існує значна проблема з greenwashing (розкриття недостовірної інформації щодо "зеленості" компаній) та greenwishing (видання бажаного за дійсне). Згідно з глобальним опитуванням інвесторів у 2022 році, яке проводила компанія PwC, 87% респондентів вважають, що корпоративна звітність містить принаймні невелику частину greenwashing. Саме тому, трендом останніх років стала боротьба з неналежним "озелененням" компаній.

ESG – що про це думають споживачі і співробітники компаній

Прихильність людей до компаній, що мають сильну ESG повістку, зростає з кожним роком. Так, згідно з дослідженням IBM, проведеним у 2023 році, приблизно дві третини споживачів вважають, що захист довкілля (68%) і соціальна відповідальність (65%) є для них "дуже" або "надзвичайно" важливими.

Також дослідження показало, що понад 70% респондентів з більшою ймовірністю подадуть заявку на роботу в компанії, які надають пріоритети соціальній відповідальності та захисту довкілля. Понад 40% респондентів заявили, що погодилися б навіть на нижчу зарплату, щоб працювати у роботодавця, який відповідає їхнім цінностям, і майже чверть з тих, хто змінив роботу протягом останніх 12 місяців, здійснили саме такий перехід.

Тому досвідчені компанії впроваджують ESG як у свої стратегії найму талантів, так і в корпоративну культуру. При цьому вони керуються (принаймні частково) знанням про те, що до 2029 року 72% робочої сили в усьому світі складатимуть міленіали і покоління Z, які надають значно більшого значення довкільним та соціальним питанням у порівнянні з їхніми батьками, бабусями та дідусями.