Роман Андарак, заступник міністра енергетики України
Міжнародна кліматична конференція СОР29 починається вже за декілька днів. Тож які пріоритети ставить перед собою Україна цього року і які минулорічні рішення знайшли відгук у стратегічних кроках нашої країни.
COP (Conference of the Parties) - щорічна Конференція ООН зі зміни клімату, де оцінюється прогрес у реалізації Паризької угоди. Або – глобальний «кліматичний Давос», на який збираються представники майже всіх країн світу, щоб обговорити заходи боротьби з глобальним потеплінням. Цього року саміт пройде в Баку (Азербайджан), очікують представників зі 190 країн, заплановані офіційні заяви 50 президентів, кількох коронованих осіб, 10 віце-президентів та 20 глав урядів.
Україна втретє матиме власний павільйон. У 2022 році його основною темою було визнання завданих росією збитків екоцидом. У 2023-му ми розповідали про вплив війни на зміну клімату. Цього року Україна продовжить демонструвати відданість боротьбі зі зміною клімату навіть в умовах війни.
Для нас вуглецева нейтральність стала не тільки і не стільки кліматичним заходом, а способом виживання. Ідея енергетичної незалежності об’єднала усі сфери нашого суспільства, яке вже четверту зиму житиме і боротиметься у умовах російської агресії.
Що українські енергетики привезуть на СОР-29.
По перше, майже 10 інструментів фінансової підтримки впровадження відновлювальних джерел енергії - від програми безвідсоткових кредитів для домогосподарств, яка була започаткована Урядом цього року, до проектів 10 біометанових заводів, які будуть побудовані в Україні.
По друге, розподілену гнучку генерацію і розумні мережі. Децентралізація, підтримка самозабезпечення на базі коцепції мікромереж, цифрові рішення і використання штучного інтелекту в диспетчеризації, балансуванні та управлінні попитом є тими елементами, на яких буде побудована українська система у майбутньому.
По третє, ядерна енергетика. Минулого року на саміті COP28 в Дубаї Україна разом з США, Великобританією, Францією та іншими країнами (загалом — двадцять країн з чотирьох континентів) підписала Декларацію про потроєння потенціалу ядерної енергетики до 2050 року.
Документ визначає ключову роль атомної енергетики як інструменту боротьби зі зміною клімату і досягнення цілей Паризької угоди, зокрема у зменшенні викидів парникових газів та утриманні глобального потепління в межах 1,5°C. Для чого, за висновками Nuclear Energy Agency та Світової ядерної асоціації, частка АЕС в загальному енергетичному балансі має вирости у тричі до 2050 року.
Україна на виконання взятих на себе зобов'язань працює над планом добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС, які додадуть в енергосистему 2,2 Гвт чистої енергії і зроблять ХАЕС найбільшою атомною електростанцією Європи.
Про готовність надати нам технічну допомогу вже заявило МАГАТЕ. Парламент Болгарії (ще однієї країни-підписанта Декларації) не заперечує проти передачі Україні надлишкового ядерного обладнання. У виробництві палива та будівництві реакторів візьме участь американская компанія Westinghouse. Наразі маємо широку міжнародну підтримку наших намірів і сподівання на ухвалення законопроекту, який уряд подав до парламенту.
Більше того, ядерна енергетика дозволяє нашій енергосистемі вистояти проти російських атак. І для розв’язання проблеми дефіциту енергії в майбутньому доцільним є нарощування саме чистої і дешевої атомної енергії.
Тому, разом з цивілізованим світом ми тримаємо курс на досягнення net zero (вуглецевої нейтральності) і виконання Енергетичної стратегії України до 2050 року, згідно якої базовою має стати саме атомна генерація.
