Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України

Уявіть школу, у якій старшокласники обирають цікавий для себе напрям навчання, — залежно від того, що подобається робити і яким вони бачать своє майбутнє. Комусь потрібна поглиблена математика або мова, а комусь достатньо базового курсу з цих предметів. Деяким учням цікава робототехніка, іншим — театральний курс. А хтось після 9 класу хоче здобувати професію, а не продовжувати шкільне навчання, — і це теж престижно.

Таку освіту, що відповідає потребам підлітків, Міністерство освіти і науки України вже почало створювати.

Реформа «Нова українська школа» передбачає, що після 9 класу учнівство обиратиме заклади освіти професійного або академічного спрямування. Заклади професійного спрямування надаватимуть повну загальну середню освіту і водночас  професію. Вони будуть створені на базі нинішньої системи професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. Далі — більше про академічний напрям середньої освіти.

Академічні ліцеї готуватимуть підлітків до вступу в заклади вищої освіти й будуть створені на базі закладів загальної середньої освіти. Система схожа на ту, що ми маємо зараз, але з величезною відмінністю — учнівство навчатиметься переважно в окремих ліцеях і матиме справжню, а не формальну можливість обирати те, що насправді цікаво й потрібно.

Наприклад, якщо учень хоче стати інженером, то зможе вивчати математику, природничі науки, креслення та інші спеціалізовані курси, як-от матеріалознавство. Такий підхід позбавить потреби ходити до репетиторів, бо потрібні знання і навички можна буде здобути в школі. Там буде достатньо часу й не буде потреби вивчати всі предмети на однаково глибокому рівні.

Наприкінці липня уряд затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти. Лише він, звісно, не змінить усю систему освіти в старших класах, проте закладе підвалини для справжнього вибору освітньої траєкторії учнем.

Коли Міністерство освіти і науки України разом із залученими експертами працювало над стандартом, то насамперед орієнтувалося на потреби учнів і учениць. Адже вони і їхні батьки давно говорять про брак можливості обирати вивчати те, що потрібно для майбутньої кар'єри або просто подобається.

Нині ми маємо профільну освіту, але вона пропонує ілюзію вибору. Насамперед не зрозуміло, як різні профілі розподілено між школами. Трапляється й таке, що в одній громаді є кілька шкіл одного профілю, а деякі профілі не представлено на цій території.

Ще один цікавий факт: 72% учнівства навчається лише на п’яти гуманітарних профілях. Це говорить про те, що або в них не було широкого вибору, або вони йшли найлегшим шляхом, — обираючи те, що запропонувала школа.

А ще старшокласники і старшокласниці мають опановувати на високому рівні 15–20 предметів, що дуже їх перевантажує.

Усі ці збої в чинній системі має на меті виправити реформа, і затвердження нового стандарту — це перший крок.

Передбачається, що заклади освіти почнуть працювати за новим стандартом з 2027 року. Тобто тоді, коли в 10 класи підуть учні Нової української школи, які розпочали навчання 2018 року. Але в учнівства буде можливість потрапити в оновлену старшу школу й на два роки раніше. Як? Про це нижче.

Що пропонує Державний стандарт профільної середньої освіти

Стандарт — це документ, що визначає результати, яких має досягти учнівство, і задає рамку, за якою працюватимуть усі школи країни. Утім, у стандарті ця рамка дуже гнучка.

Ми заклали в нього такі ідеї:

1. У 10 класі учні й учениці обиратимуть профіль навчання. Він передбачає поглиблене вивчення окремих предметів та інтегрованих курсів. Профілі можуть бути різноманітними — як моногалузевими, такими як математичний чи української філології, так і такими, що охоплюють кілька галузей: STEM, інженерний, ІТ тощо.
2. Також учні й учениці вивчатимуть обовʼязкові для всіх предмети та курси. Це так зване ядро знань і умінь потрібне всім випускникам для успішного продовження навчання та життя загалом.
3. У кожному класі, від 10 до 12, можна буде обирати частину предметів та/або інтегрованих курсів. Вони можуть бути в межах профілю або поза ним. Наприклад, учень на математичному профілі зможе обрати додаткові математичні курси, а також курси вільного вибору. Тобто ліцей буде враховувати різносторонність кожного учня й учениці.

Кількість годин для вільного вибору зростатиме з кожним роком навчання. Тобто в 10 класі вивчатимуть найбільше обовʼязкових предметів. Це можливість подивитися по-новому на звичні дисципліни і, якщо потрібно, змінити профіль. Саме цей клас є додатковим, а 11–12 — повноцінною профільною освітою.

Важливо й те, що стандарт додасть школам гнучкості в організації освітнього процесу: можна проводити не тільки стандартні уроки, а й курси-модулі або проєкти, що тривають кілька тижнів. Також ми передбачаємо, що для вивчення профільних і вибіркових предметів / інтегрованих курсів у ліцеях формуватимуть змінні групи. Тобто один предмет учень вивчатиме в одній групі, а інший — в іншій. Саме такий підхід дасть змогу пропонувати учням якомога більше курсів на вибір.

Реформа покликана дати ширший вибір для учнів і допомогти визначитися з можливим напрямом подальшого навчання ще у 8–9 класах. Тому вона буде супроводжуватися змінами в підходах до профорієнтації.

Два роки для пілотування

Заклади освіти почнуть працювати за новим стандартом з 2027 року. Реформа дуже масштабна, тому за два роки до цього, з 2025-го, плануємо почати пілотування. Адже передбачаємо не тільки нові програми, а й нові підходи до організації освітнього процесу й управління закладом освіти. Це все потрібно протестувати, випрацювати моделі й уже потім поширювати масово. Після апробації, якщо потрібно, внесемо зміни в план упровадження реформи.

Нині вже маємо 30 ліцеїв-амбасадорів, які спільно з МОН і міжнародними експертами будуть розробляти свої стратегії розвитку в контексті профільної освіти, а також навчальні програми до перших курсів за вибором. Педагоги цих ліцеїв надаватимуть підтримку закладам, які стануть пілотними.

З пілотуванням пов'язаний великий виклик — залучити учнів до навчання за новою системою. Адже в разі згоди вони перейдуть на трирічну профільну освіту, тоді як решта буде вчитися два роки. І ось тут, вважаю, велику роль має зіграти розуміння батьками й школярами, що учні цих класів отримають принципово нову якість освіти, краще розумітимуть себе, свої сильні сторони та можливості. Така освіта має допомогти їм зробити ліпший вибір подальшої кар'єри. Окрім того, ми наразі працюємо над рішенням, щоби винагородити цих учнів за ініціативність — наприклад, через додаткові можливості для вступу до ЗВО.

І, звісно, це буде чудова нагода для батьків і учнів, які підтримують реформу, хочуть будувати власну траєкторію навчання, але не потрапили в НУШ, стати її частиною. Це можливість дати дітям школу, у якій хочеться вчитися.