Не вірю у сценарій "суцільного блекауту", але "не вірити" і "не готуватися" - це різні речі - СЕО "Укртелекому"
Друга частина ексклюзивного інтерв'ю генерального директора "Укртелекому" Юрія Курмаза агентству "Інтерфакс-Україна"
Автори: Дар Грищенко, Дмитро Кошовий
- Повертаючись до жовтня-грудня: ви зафіксували приплив клієнтів?
- Так. Ми і в жовтні, і листопаді, і грудні, незважаючи на планові, аварійні та екстрені відключення електропостачання, отримували позитивний приплив оптичних абонентів. В цілому ж, у 2022 році у нас знизився відтік абонентів мідного інтернету, а кількість абонентів оптичного інтернету зросла на більш ніж 20%.
- Судячи з усього, ви до такого припливу нових клієнтів не готувалися. Принаймні ми бачимо повідомлення про те, що від замовлення до встановлення може пройти три тижні. Розуміємо, що зараз може бути нелегко знайти фахівців - виїзди, мобілізація... Як вирішуєте цю проблему?
- Це дуже актуальне питання, і не тільки для абонентів, але і для нас. У нас ще не було такої кількості бажаючих підключитися до xDSL-інтернету в Києві. Ми зараз мобілізували стільки бригад для підключення VDSL і ADSL інтернет-абонентів у Києві, скільки у нас не було з часів модернізації інфраструктури у Києві, Одесі, Дніпрі, Харкові та Львові в рамках великого проекту кілька років тому. Тоді ми довели оптику до кожної активної шафи з тим, щоб мінімізувати складову мідної інфраструктури, яка заходить у квартиру або домогосподарство.
Тому підключаємо всі можливі ресурси: внутрішні бригади, бригади підрядників. Так, я не приховую: на сьогоднішній день ми відчуваємо дефіцит в підрядниках, наших партнерах, які здійснюють підключення кінцевого споживача до послуги. Мобілізація на військову службу, виїзд значної частини населення в безпечні райони України або за кордон викликали дефіцит підрядників. З цим і може бути пов'язана певна затримка у виконанні заявок на підключення інтернету в Києві. Але ми робимо все можливе. Ми задіяли внутрішніх співробітників, лінійних і навіть станційних, для посилення цих бригад або для формування додаткових бригад. Ця проблема у безумовному фокусі і хвилює нас не менше, ніж наших абонентів.
- За вашими оцінками, чи збільшилася кількість абонентів, які повертаються до використання або підключають заново телефонний дротовий зв'язок?
- По-різному. Ми поки не спостерігаємо активного повернення до рівня "до 24 лютого" в деокупованих регіонах Херсонської обл. Але ми і не відновили там повністю нашу інфраструктуру. Тому що вона або істотно пошкоджена, або повністю зруйнована. Херсон значно відрізняється не тільки від Київської області, а й від деокупованих територій Харківської обл., Сумської, Чернігівської... Тому що, на жаль, вороги перебували там досить тривалий період часу. Тому знищили або вивели з ладу все, що можна, бо не могли використовувати нашу інфраструктуру для підключення до російського фрагменту інтернету і для надання транспорту мобільним сервісам, які вони туди "завели". Аби помститися чи від безвиході, але нашу інфраструктуру там дуже суттєво пошкодили.
- Якщо говорити про телефонні АТС - яка кількість обладнання постраждала? І наскільки його буде проблематично полагодити або замінити?
- Ми не виділяємо окремо телефонні АТС від іншого технологічного обладнання, яке може перебувати в станційній споруді. Якщо снаряд, міна або ракета потрапили в станційну споруду, то страждає не тільки АТС, а й сучасне обладнання систем передачі або ядра мережі. Ми оперуємо поняттям "вузол зв'язку". Вони у нас різної категорії. Перша, друга - це критичні вузли, в основному, магістральні, транспортної мережі, ядра мережі і ключові вузли агрегації та доступу. І далі за ієрархією - це решта вузлів доступу.
На жаль, на сьогоднішній день 12% вузлів мережі не контролюються нами в силу того, що вони або знаходяться на тимчасово окупованій території, або частина з них не підлягає швидкому відновленню найближчим часом після деокупації частини цих територій. І ці 12% всіх вузлів "Укртелекому" на сьогодні недоступні для експлуатації і, отже, для надання сервісу абонентам.
Тому, якщо виділити тільки АТС, - можна вважати, що ті ж 12% зруйновано. Найчастіше - це АТС застарілі, аналогові, які ми і так замінювали б на сучасне цифрове обладнання, або ж перемикали абонентів на центральні цифрові станції, які знаходяться у великих містах.
- А ви вже якось оцінювали сумарний збиток від російського вторгнення на даний момент? Які ваші очікування по 2022 року за цією статтею?
- Зараз понад 600 млн грн - це збиток, який ми попередньо оцінили, задокументували і змогли, так би мовити, оцифрувати. Більш комплексну оцінку зробити складно, особливо по тих об'єктах, які все ще знаходяться на тимчасово окупованій території. Ця цифра уточнюється постійно.
Якщо трохи конкретніше... У нас близько 200 будівель пошкоджені і близько 40 - повністю зруйновані. Частина з них знаходяться на ще окупованих територіях. Оцінити збиток досить проблематично, але ми це будемо робити і будемо вимагати репарацій у рамках позову, який наш головний акціонер і інвестор Рінат Ахметов подав до Європейського суду з прав людини. Але на сьогодні трохи більше 600 млн грн - це оцінка, яка була проведена з частковою фіксацією конкретних пошкоджень і руйнувань.
- Ви розраховуєте на якусь підтримку від держави? Чи допомагають вам якісь донори волонтерською або гуманітарною допомогою? І на що ви розраховуєте в період відновлення?
- Ні, ми до сьогоднішнього моменту не просили будь-якої допомоги від держави і не отримували її. Ми розраховуємо на власні кошти при відновленні зруйнованої інфраструктури. Що стосується наших зарубіжних партнерів - так, тут у нас більш активна взаємодія з колегами по цеху, з телеком компаніями. Нам суттєво допомогли British Telecom спільно з Cisco обладнанням для транспортної мережі; нам надала допомогу Orange Polska не тільки обладнанням для дата-центрів, а й гуманітарною допомогою, яку ми використовували для наших центрів соціальної допомоги в західних областях України для переміщених сімей наших співробітників і не тільки. У міру можливості ми надавали і продовжуємо надавати наші шелтери для переміщених і тих, хто виїхав у західні області. Зараз ми обговорюємо пропозицію від Orange Франції, материнської компанії, надати нам обладнання мережі доступу для відновлення сервісу на деокупованих територіях, де наше обладнання було повністю знищено.
Така співпраця у нас є. Не можна сказати, що вона дуже значна, але ми все розуміємо і не розраховуємо лише на допомогу наших західних партнерів. Що стосується вендорів, інших важливих елементів IT-інфраструктури (не тільки телеком-інфраструктури), то так, і Microsoft, і Oracle, і Dell йдуть нам на зустріч, надаючи пільгові умови щодо користування їх програмними засобами.
Хотів би додатково до цього сказати, що 28 березня була одна з найбільших кібер-атак на критичну інфраструктуру, і цією інфраструктурою якраз був "Укртелеком". Ми дуже вдячні міжнародним партнерам за підтримку та участь у відбитті та запобіганні розширенню такої атаки і нівелюванні можливих негативних наслідків. Більше того, спільно були зроблені негайні дії, які убезпечать нас від подібних атак у майбутньому. Були оперативно проаналізовані різні сценарії проникнення, розширення і пошкодження ландшафту нашої IT-інфраструктури завдяки нашому SOC (security operation centre), який був напередодні активної фази бойових дій введений в експлуатацію в "Укртелекомі". Ми дуже швидко відреагували, і отримали істотну допомогу від Microsoft, Cisco, Palo Alto, CloudFlare і Check Point. Усі взяли участь в аналізі ситуації і в активних діях для запобігання її негативних наслідків. Тож ця кібератака захлинулася, ми її швидко відбили і передбачили інструменти, які дозволяють нам відчувати себе впевнено в плані можливих повторних кібер-атак.
- Наскільки ви, як експерт у своїй галузі, вважаєте ймовірним тотальний блекаут зв'язку в Україні більш ніж на 1-3 доби? І якщо ви вважаєте його ймовірним, то як плануєте відновлюватися після такої проблеми?
- В іншій ситуації я б назвав це питання провокаційним, але погоджуся з вами в оцінці його актуальності і більше того - я теж його ставлю собі щодня. Це зараз тема №1. І це питання дуже непросте. Моя особиста думка: "покласти" таку країну, як Україна, занурити її в суцільний блекаут - я не вірю в такий сценарій.
Прибравши емоції, я дійсно знаю, скільки сил і ресурсів енергетики вкладають у підтримку стабільності енергозабезпечення економіки, підприємств і населення. Так, не все ідеально. Ми - зв'язківці, тому ми - перші, хто відчуває на собі дефіцит електропостачання. Через нас потім страждають наші ж клієнти.
Інша справа, що "не вірити" і "не готуватися" - це різні речі. І ми не маємо права дозволити собі не готуватися, навіть якщо я сам не вірю в суцільний блекаут протягом досить тривалого періоду часу. У нас у компанії розроблені і постійно вдосконалюються сценарії забезпечення абонентів зв'язком за тієї чи іншої тривалості блекауту. Не менше 60% наших абонентів вже забезпечені енергонезалежним доступом до інтернету, завдяки вжитим діям. Як я і говорив, усі основні магістральні вузли транспортної мережі, вузли ядра мережі і значна частина вузлів доступу забезпечені дизель-генераторними установками. Ми можемо підтримувати зв'язок без зовнішнього електроживлення до 2-х діб. Це те, що у нас у компанії зараз нормативно встановлено. Але ми збільшуємо цей термін, нарощуючи запаси палива і докуповуючи додаткові дизель-генераторні установки, які ми запланували придбати наступного року. До 3-х діб усі критичні магістральні вузли нашої транспортної мережі та ядра мережі можуть функціонувати вже сьогодні.
У тому числі тут мова йде про забезпечення безперервності зв'язку для ключових соціальних об'єктів, вузлів спец. служб 101, 102, 103, 104, для органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування. В цілому ж, ключові об'єкти, перераховані мною, повинні бути підтримані доступом до засобів зв'язку або до послуг зв'язку, включаючи інтернет, мобільний зв'язок, протягом не менше 3-х діб. Така мета зараз стоїть перед усією телеком-спільнотою.
Обговорюючи різні сценарії при блекауті, ми в "Укртелекомі" прийняли рішення відкрити мережу безкоштовних публічних Wi-Fi-зон у п'яти містах, де ми кілька років тому здійснили модернізацію нашої інфраструктури і встановили активні вуличні шафи (MSAN - Multi-Service Access Node - мультисервісна платформа доступу - пристрій, який з'єднує абонентські лінії з ядром мережі - ред.). Упевнений, що багато містян у Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Харкові бачили такі сірі шафи. Ми розмістили на них наклейки-покажчики, які повідомляють, що тут можна скористатися безкоштовним Wi-Fi. Таких зон з публічним Wi-Fi у Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Харкові понад 700, де протягом 2-4 годин блекауту можна буде скористатися доступом до інтернет. Якраз готуємося широко анонсувати цей проект. Вам розповідаємо першим.
- Мені здається, зараз багато хто став розуміти реальну вартість побутових речей, які раніше здавалися простими, буденними і доступними... На ваш погляд, чи вдасться в майбутньому втілити це розуміння в якихось більш оптимальних тарифах для галузі?
- Я думаю, що зараз більшій кількості українців став видний колосальний розрив у вартості та якості надання послуг у нашій країні і за кордоном. Безумовно, наші послуги недооцінені, але у сприйнятті споживачів цього не видно. Це, до речі, може бути однією з причин, коли огульно чуємо закиди: "Чому ж усі вузли або всі базові станції (тут я перейду трохи і на "поле" своїх колег-мобільних операторів) не зарезервовані альтернативними джерелами енергії у вигляді дизель-генераторних установок?" Та тому, що це колосальні витрати, джерелом покриття яких може бути лише оплата послуг операторів. Стабільний "громадянський зв'язок" у воєнний час - це щось неймовірне для будь-якої європейської держави.
Ми всі знаємо, які засоби зв'язку повинні використовуватися у воєнний час. Ми в "Укртелекомі" розуміємо, які це засоби зв'язку і, до речі, теж їх забезпечуємо для наших спец. користувачів. Тому, можливо, і стійкість "Укртелекому" (повертаючись до відсотку всієї абон. бази, яка може користуватися нашими послугами навіть за відсутності електроживлення) дещо вища, ніж у інших учасників ринку. Але це не повністю адаптовано до широкомасштабних бойових дій і до подібних атак, які не мають нічого спільного з військовими об'єктами - атак на цивільну інфраструктуру і цивільні об'єкти. До цього підготуватися, на мій погляд, неможливо було. Не можна було уявити, що таке взагалі можливо у наш час.
Тому я теж сподіваюся, що деяке розуміння абонентами реальної вартості послуг прийде. Оскільки ті значні кошти, які ми витрачаємо сьогодні в умовах війни на підтримку існуючої інфраструктури, на відновлення зруйнованої або знищеної інфраструктури, на підтримку енергонезалежності наших вузлів і сервісів - важко було собі взагалі уявити, а тим більше - передбачити джерела їх отримання. З 10 жовтня по сьогоднішній день більше 750 тонн дизельного палива ми зарезервували для підтримки роботи наших вузлів під час відсутності зовнішнього електроживлення. З яких витрачено вже понад 500 тонн – це понад 20 млн грн, якщо не помиляюся.
- Як йдуть справи з мобілізацією співробітників, чи працює у вашому випадку механізм бронювання фахівців?
- Тут я прокоментую, можливо, відмінно від інших учасників ринку... Так, це важливе питання для нас, воно досить гостро стоїть. Сказати, що це було шоком або повною несподіванкою, я не можу, оскільки у нас в "Укртелекомі" завжди щорічно готувалися і мобілізаційний план, і відповідні мобілізаційні завдання і списки заброньованих співробітників. Ми розуміли, який ресурс ми повинні надати нашим захисникам - Збройним силам та іншим військовим формуванням. У зв'язку з цим у нас близько 180 автомобілів передано Збройним силам, не кажучи вже про сервіси, про які ми не можемо розголошувати на загал. І це перший пріоритет. Ці сервіси повинні працювати абсолютно без збоїв.
Крім того, зараз більше 350 співробітників "Укртелекому" поповнили ряди наших захисників і служать у ЗСУ.
Але наявність дефіцитних спеціальностей у ключових співробітників, які не підлягають бронюванню - для нас це... я не хочу використовувати слово "загроза", але це є досить серйозною проблемою для безперервної операційної діяльності. Замінити цих висококваліфікованих співробітників у досить короткий період часу буде вкрай проблематично. Тому ми розраховуємо на розуміння і підтримку і Генштабу, і Міноборони, і Центру з комплектації, що ці співробітники дефіцитних спеціальностей можуть бути звільнені від можливих призовів і мобілізаційних хвиль.
Перша частина інтерв'ю