Заступниця міністра охорони здоров'я з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Марія Карчевич розповіла агентству "Інтерфакс-Україна", як в Україні в умовах війни впроваджуються електронні інструменти, е-рецепти на антибіотики та наркотичні препарати, а також за які кошти це робиться

Текст: Анна Левченко

 

 

- Як загалом в Україні проходить діджиталізація української медицини, зокрема введення електронних рецептів?

- Це відбувається достатньо активно. Наприклад, у серпні цього року в нас був запущений електронний рецепт на антибактеріальні лікарські засоби, в листопаді - на наркотичні (психотропні) препарати. З наступного року, орієнтовно весною, плануємо запровадити електронний рецепт на всі рецептурні ліки, які є в нашій країні. За кожним запуском нового функціоналу стоїть велика праця команди. Наприклад, в електронній системі охорони здоров’я багато процесів автоматизовано, зокрема використовуються довідники, які спрощують як виписку рецептів, так і отримання препаратів. Це дуже важливо для медичних працівників, і для працівників аптечних закладів.

- Довідники електронні?

- Наприклад, якщо ми говоримо про лікарські препарати, то є Державний реєстр лікарських засобів, обмін даними з цього реєстру відбувається з електронною системою охорони здоров'я. Так мінімізуються ризики від помилок, які відбувалися, коли рецепти виписувалися на папері.

Якщо говорити, зокрема, про запуск наркотичних препаратів, то цих ліків потребують пацієнти зі складними захворюваннями – онкологія, післяопераційні наслідки тощо. Термін звичайного рецепта дуже короткий, і коли людина потребує тривалого лікування, то кожні 10 днів вона має звертатися до лікаря за новим рецептом. Тепер після запровадження електронного рецепта потрібно бути фізично на прийомі лише для першого рецепта, а повторні можна виписувати дистанційно, користуючись засобами зв’язку: лікар формує електронний рецепт, пацієнт отримує СМС, яке містить номер рецепта та унікальний код погашення, з яким звертається до аптечного закладу і отримує препарат. Винятком є призначення ліків при проведенні ЗПТ осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів. Такі пацієнти мають отримати е-рецепт тільки на фізичному прийомі.

- Тобто механізм роботи електронних рецептів на наркотичні препарати такий самий, як і на решту електронних рецептів, зокрема на препарати по програмі «Доступні ліки»?

- Так, такий самий, як і на «Доступні ліки». Для пацієнтів це спрощення. Крім того, електронна інформація дає можливість контролю, обліку й прозорості рецептів. Ми можемо проаналізувати, що відбувається з забезпеченням ліками і оперативно ухвалювати певні рішення. Хочу підкреслити, що контрольована система відпуску препаратів у нашій країні - це одна з вимог на шляху України до вступу ЄС. Це важливо для попередження самолікування, зокрема, неконтрольованого прийому антибіотиків, які багато людей вживали без призначення лікаря

- Здається, що запустити електронні рецепти дуже просто, але ж ми пам’ятаємо, що підготовка до запуску перших електронних рецептів тривала дуже довго. І коли вже запустили електронні рецепти по програмі реімбурсації, то здавалося, що електронні рецепти на наркотичні препарати ніколи не з’являться, бо для цього треба було співпрацювати з МВС. Які були проблеми при запуску електронних рецептів?

- Насправді розмова про електронні рецепти велася давно. Ми з командою визначили на цей рік дорожню карту цифрових проектів і електронні рецепти були одним із перших пріоритетів. Ми хотіли запустити цей проект раніше, навесні цього року, але з початком війни наші плани зазнали коректив та переорієнтувались першочергово на потреби воєнного часу. Але з часом ми відновили нашу роботу по запланованих проектах і знову зайнялися електронними рецептами. Звісно, запуск таких проектів це велика робота - і командна, і організаційна, і технічна. Зокрема, щодо співпраці з МВС можу сказати, що наразі колеги підтримують цей проект, бо розуміють, що за допомогою таких електронних інструментів, можна буде відстежувати і контролювати обіг.

- Раніше лікарі не хотіли виписувати рецепти на наркотичні препарати, адже до них могли прийти з МВС і перевіряти порядок виписування "червоних" рецептів. Чи довелося вмовляти медичну спільноту виписувати електронні рецепти на наркотичні препарати? Чи не було спротиву?

- Насправді у нас є дуже проактивна група медпрацівників, з якими ми консультуємося при впровадженні нових інструментів. Також ми слідкували за обговореннями в соціальних мережах. Я не думаю, що випадки, коли лікарі відмовлялися виписувати наркотики, є масовими. Зрозуміло, що комунікаційна складова й пояснення медичній спільноті теж дуже важливі, адже коли ти формуєш електронний рецепт, то скріпляєш його своїм електронним підписом і несеш відповідальність. Але якщо ти це робиш без порушень, то питань не буде ніяких. Тому не варто боятися.

- Чи зміниться з впровадженням електронного рецепта на наркотичні препарати обсяг їх продажу?

- За результатами кількох днів наразі важко оцінювати. Так, за перші дні було виписано більше 650 електронних рецептів на наркотичні (психотропні) препарати. На антибіотики ми маємо виписаних уже біля 300 тис. е-рецептів. По антибіотиках можу сказати, що за місяць до запуску в нас суттєво зросли продажі антибактеріальних препаратів. Це пояснюється тим, що люди хвилювалися, що не зможуть потім придбати й запасали себе. Потім із запуском електронного рецепта продажі стабілізувалися, динаміка на звичайному рівні, за осінньо-зимовий період ми очікуємо певне сезонне зростання, але не думаємо, що воно буде критичним. По наркотичних препаратах ми зможемо побачити картину десь через місяць.

- Давайте повернемося до наркотичних препаратів. Які прогнози щодо збільшення чи зменшення обсягів їх споживання?

- Про обсяги споживання не зовсім коректно говорити, бо призначення залежать від стану пацієнтів, захворювань тощо. У країні війна і ми наразі не знаємо, скільки може бути поранених чи людей з складними післяопераційними наслідками, неврологічними розладами.

- Чи є побоювання, що буде сплеск побутової наркоманії?

- З боку МОЗ ми можемо забезпечити контрольованість та прозорість обліку електронних рецептів. Електронна система це забезпечує. Те, що поза медичною системою, це питання колег з інших інституцій, зокрема правоохоронних органів.

- Впровадження електронних рецептів відбувається на тлі війни і досить велика частина територія України тимчасово окупована й непідконтрольна. Як вдається впроваджувати електронні інструменти в умовах війни?

- Це набагато важче, ніж в звичайних умовах. По-перше, ми в тих сервісах, що впроваджуємо, робимо перехідний період. На тих територіях, які ближче до фронту, де тривають активні бойові дії, й для тимчасово окупованих територій є виключення: якщо лікарі можуть, вони виписують електронний рецепт, якщо не можуть, то паперові. Якщо мова йде про антибіотики, то для окупованих територій ми дозволили придбати антибіотик і без рецепта у випадку критичної потреби. Ми розуміємо, що там зовсім інша ситуація. Але приємно, що, наприклад, в Херсонській області були одні з перших лікарів, які виписали електронний рецепт на антибіотики. Вони вже звикли працювати з електронними рецептами і хочуть рухатися з нами по нововведеннях.

- Як ви назагал оцінюєте готовність аптек до введення електронних інструментів. Вони готові чи ні?

- Ті заклади й аптеки, які давно працюють з ЕСОЗ, готові, для них нічого нового й складного немає, для них це буденні процеси. На сьогодні з ЕСОЗ працює вже понад 7 тис. медичних закладів і 16 тис. аптечних пунктів. Ми визначили період, за який до системи мають обов’язково підключитися всі медичні заклади, найперше це стосується саме приватних. У стратегічній перспективі потрібно, щоб усі заклади працювали з ЕСОЗ і пацієнт мав єдину електронну медичну картку незалежно від того, до якого закладу він звертається. Це особливо важливо зараз, бо є заклади на окупованих територіях, або заклади, які були повністю зруйновані й паперова документація в них була втрачена. Тож наразі людині потрібно відновити інформацію, а відновити те, що було лише на папері, неможливо, електронна система набагато зручніша, бо там нічого зруйнувати неможливо.

- Наскільки коректно говорити про те, що ми запускаємо якісь інструменти, механізми на тимчасово окупованих територіях?

- Це ж наші території і ми говоримо, що якщо є можливість, то там ведуться електронні медичні записи. Якщо можливості немає, то лікарі виходять з тих умов, в яких знаходяться. У законодавстві прописано, що для тимчасово окупованих територій і територій, де ведуться активні бойові дії, є виключення.

- Чи вдається зберегти персональні дані пацієнтів в умовах війни, зокрема на окупованих територіях?

- Ми дуже чутливо ставимося до питання безпеки й захисту даних. Ще до 24 лютого в січні-лютому у нас була низка кібератак на державні системи і реєстри. Але ми впевнені в тому, що система є захищеною. Вона має атестат КСЗІ та відповідає українським вимогам законодавства й міжнародним стандартам безпеки. Також постійно проводимо тести на проникнення і вразливість, так само аудит проводять і міжнародні компанії. З точки зору персональних даних хочу підкреслити, що доступ до персональних даних мають лікарі за згодою пацієнта. Працівники МОЗ, наприклад, не мають доступу. Усі дані охороняються законом. І це правильно: люди мають бути впевнені, що дані захищені й ніхто не буде їх дивитися.

- Не було такого, що персональні дані опинилися в переліку тих, хто брав участь у псевдо-референдумах на окупованих територіях?

- Це навіть технічно неможливо. Архітектура системи побудована таким чином, що ви не можете просто натиснути якусь кнопочку й завантажити дані людей, які мешкають в певному місті. Система охорони здоров'я має багатошаровий захист і спроектована з максимальною стійкістю до зламу та втручань. Є 12 рівнів захисту і також процедурні рівні. До прикладу, одним із таких рівнів є те, що персональні дані осіб відокремлені від власне медичних даних, знаходяться в різних сховищах. І пов'язати медичні дані з конкретною особою можливо тільки з використанням механізмів самого ЕСОЗ, й тільки за допомогою авторизованого для цього алгоритму (запиту).

- Давайте трохи про електронні лікарняні. Як вони впроваджуються? Чи задоволені ви темпом впровадження цього інструменту?

- Впродовж останніх 10 років в Україні велися розмови про те, як запускати електронні лікарняні, і вже понад рік, як ми їх запустили. На минулий місяць ми мали більше 10 млн електронних лікарняних. Була велика робота двох команд - з медичної і соціальної сфери. Вважаю, що ця реформа йде успішно, ми її розвиваємо, удосконалюємо, робимо технічні доопрацювання.

- Які будуть наступні кроки в напрямі цифровізації системи охорони здоров’я?

- Найближчим часом з важливого - ми зараз працюємо над функціоналом реабілітації в електронній системі охорони здоров’я. Крім того, ми працюємо над функціоналом донорства крові, впровадженням особистого кабінету пацієнта, який у перспективі дасть змогу для пацієнтів для перегляду та використання своїх медичних даних (направлень, рецептів, медичних висновків, результатів лабораторних досліджень, апаратної діагностики та інших), мати доступ до інформації про медичні послуги та їх вартість тощо.

- Коли це буде?

- Зараз ми готуємо технічне завдання на перший етап, після цього будемо приступати до розробки. Наступні етапи плануватимемо вже на 2023 рік.

Якщо говорити про стратегічні перспективи, то також розвиватимемо телемедицину. Багато країн надають телемедичне обладнання в рамках гуманітарної допомоги. Ми вже маємо сім пілотів по телемедицині в умовах воєнного стану, зокрема, по вибухо-вогнепальних та опікових травмах, телемедичній кардіотокографії, телереабілітації тощо. І на майбутнє плануємо впровадження технологій штучного інтелекту для підтримки клінічних рішень у медицині.

- Як використані кошти, які було заплановано витратити на цифровізацію системи охорони здоров’я на 2022 рік? І які бюджети заплановані на наступний рік?

На 2023 рік, звісно, буде зменшено бюджетні видатки в тому числі на цифровізацію, ми розуміємо, що дохідна частина держбюджету зменшилася. Але впровадження в сфері цифровізації рухаються у великій мірі за підтримки міжнародних організацій. Звичайно, що ресурсів не вистачає, але тому ми і визначаємо пріоритети, що більш критично, а що може почекати.