16:00 30.09.2022

За час повномасштабної війни ми реалізували заарештовану власність майже на 300 млн грн - т.в.о. голови АРМА

15 хв читати
За час повномасштабної війни ми реалізували заарештовану власність майже на 300 млн грн - т.в.о. голови АРМА

Ексклюзивне інтерв'ю тимчасового виконувача обов'язків голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Дмитра Жоравовича агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Оксана Гришина

 

- Наскільки сильно змінилась робота АРМА з лютого 2022, її обсяги та методи?

- Юридично та методологічно ми були готові до зростання обсягів роботи: АРМА працює з 2016 року і більшість процесів нормативно прописані та відпрацьовані на практиці.

Однак кількість і темпи передачі нам в управління активів дуже суттєво зросли, в середньому у чотири-п'ять разів порівняно з минулим роком.

Лише за останніх півроку АРМА отримало понад 170 судових ухвал про передачу арештованих активів, близько двох третин цього обсягу стосується власності фігурантів, причетних до російської агресії проти України.

Якщо говорити цифрами, то з початку війни і до сьогодні, ми обліковуємо у Реєстрі арештованих активів 140 записів про арештовані земельні ділянки, понад 400 – щодо нерухомості, понад 20 тисяч залізничних вагонів, 29 майнових комплексів і підприємств, 225 записів про корпоративні права та майже 1,3 тис. рухомого майна (транспорт, коштовності, сільгосппродукція і сировина тощо). І це лише російські та білоруські активи, кожен з яких треба оглянути, зібрати всі необхідні документи та інформацію і спробувати передати в управління або продати в умовах дуже складної економічної ситуації.

Крім того, збільшився й обсяг роботи у сфері розшуку активів. З 24 лютого наші профільні підрозділи опрацювали понад 2300 запитів від правоохоронних органів, у тому числі іноземних. Також розшукано активи підсанкційних осіб за запитами Міністерства юстиції, це ще близько 500 запитів. Значно посилено і міжнародну співпрацю, оскільки найбільше російських активів знаходиться саме за кордоном. Зокрема, ми спрямували запити до близько 90 іноземних юрисдикцій по майже 600 фігурантів в рамках роботи Task Force Ua (міжвідомча робоча група з розшуку, арешту та конфіскації російських активів).


- Ви працюєте по санкційним спискам?

- Так, в цьому процесі АРМА допомагає розшукувати активи осіб, які потрапили під санкції.

Загалом сьогодні в Україні діє два основних механізми конфіскації активів осіб, які підтримують агресію рф. Це арешт з подальшою конфіскацією майна у рамках кримінальних проваджень та стягнення активів на користь держави у результаті застосування санкцій. Наразі правоохоронні органи найчастіше використовують перший шлях, тобто арешт активів у кримінальних справах з подальшою передачею арештованого майна в управління АРМА. Припускаю, це пов’язано з тим, що на відміну від санкційного механізму, цей алгоритм вже відпрацьований на практиці і більш зрозумілий нашій правоохоронній та судовій системам. До того ж АРМА на сьогодні має законні та успішно відпрацьовані способи передачі стратегічних активів в управління державним компаніям.

Другий шлях – накладення санкцій, формування Мінюстом доказової бази та рішення Вищого антикорупційного суду. Роль АРМА у даному випадку полягає у розшуку активів підсанкційних осіб за запитом Міністерства юстиції. Нині ми опрацювали близько 500 таких запитів. В рамках цієї процедури вже маємо перший випадок конфіскації активів, які пов’язують з відомим російським олігархом Євтушенковим (йдеться про 17 об'єктів нерухомості загальною площею майже 100 тис. кв. м, а також частки олігарха у кількох українських фірмах, а саме: 42,09% у ТОВ "Електрозавод-ВІТ" (Запоріжжя), 59,2% у ТОВ "ІТМ-Україна" (Київ), 59,2% у ТОВ "Смарт Диджитал Солюшнс" (Київ), 42,09% у ТОВ "Науково-інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс" (Запоріжжя), 34,21% у АТ "Український науково-дослідний проектно-конструкторський і технологічний інститут трансформаторобудування – ИФ-У).

Варто наголосити, що ці два шляхи не взаємовиключні та не суперечать одне одному. По-перше, і накладення арешту, і накладення санкцій передбачає фактичне блокування активів, тобто заборону їх власникам користуватись і розпоряджатись заблокованим майном. Відтак, російський бізнес та олігархи втрачають контроль над такими активами. По-друге, арешт у кримінальному провадженні не заважає конфіскувати активи через санкції, а накладення санкцій не є перешкодою для подальшого розслідування злочинів власників активів та притягнення їх до відповідальності. Вся справа у тому, який механізм виявиться більш надійним та ефективним. Зараз можна констатувати, що прописана у законодавстві санкційна процедура дозволяє конфіскувати активи швидше, аніж у кримінальному провадженні, однак поки незрозуміло, наскільки успішним буде кінцевий результат цього механізму. Адже попри позитивне рішення ВАКСу, воно ще не виконане, і держава поки не отримала прямої вигоди від стягнутих активів. Водночас, у кримінальному процесі є всі необхідні інструменти принаймні для збереження вартості арештованих активів – передача підприємцям у тимчасове користування, продаж на торгах, передача державним компаніям в управління.

Хоча, слід визнати, що конфіскація активів у кримінальних справах є тривалим процесом. Тим більше, коли йдеться про активи за кордоном. Наприклад, АРМА розшукало яхту Медведчука в іноземній юрисдикції, яку було арештовано у Хорватії, і зараз маємо перший випадок управління активом, який перебуває за межами України. Суд уповноважив нас продати це майно, тож наразі у рамках міжнародно-правової допомоги ведемо перемовини з хорватською прокуратурою та шукаємо майданчик (біржу), на якому можна реалізувати яхту.


- Це перший актив в іноземний юрисдикції, яким управляє АРМА? Багато аналогічних кейсів?

- Достатньо. По ним йде робота. Є кілька випадків передачі часток у статутних капіталах юридичних осіб, які зареєстровані на Британських Віргінських Островах та в інших іноземних юрисдикціях.

Труднощі управління активами, які перебувають за кордоном, полягають у тому, що рішення українських судів стосовно таких активів мають визнаватись та виконуватись іноземними судами, так звана екзекватура. І чим більше прецедентів, тим простіше і швидше вирішуватимуться наступні справи.

Але підкреслю, що активи, якими управляє АРМА, арештовані у кримінальному процесі, а конфіскація у кримінальному провадженні є тривалим процесом. Тому, можливо, закордонні активи більш доречно блокувати і конфіскувати з подальшою передачею Україні у межах санкційних механізмів.


- Рішення про конфіскацію, у тому числі іноземних активів, приймається за інформацією, яку ви шукаєте по запитам Мінюсту?

- Так, у тому числі на основі цієї інформації.


- А чи були рішення про повну конфіскацію?

- На даний час є перше рішення про конфіскацію активів російського олігарха (Євтушенкова – ИФ-У) за рішенням ВАКСу, тобто у рамках санкційного механізму.

Серед переданих вам в управління активів є такі, які потребують майже миттєвого рішення. Наприклад, аміак або сільгосппродукція, яка швидко псується.

Аміак – доволі специфічний актив, адже у разі нештатної ситуації це потенційна катастрофа для цілого регіону. Суд передав нам для реалізації 42 тисячі тонн аміаку, який належить російським компаніям. Оскільки це дуже великий обсяг, ми розбили його на лоти і наразі вже продали понад 7 тис. тонн, ще близько 10 тис. тонн зараз виставлено на продаж.

Приклад реалізації сільськогосподарської продукції – ягоди, які нам передали цього літа. Їх також реалізували на аукціоні, а отримані кошти розміщено на депозитному рахунку, на них нараховуються відсотки.

Загалом за час повномасштабної війни ми реалізували арештоване майно, яке у тому числі належить росіянам, на майже 300 мільйонів гривень. І всі ці гроші, разом з арештованими коштами, які нам передають в управління, могли б лежати на наших рахунках вхолосту, не приносячи ніякої користі державі аж до конфіскації. На щастя, ми спільно з народними депутатами знайшли спосіб, як законно, без жодних порушень права власності, використати ці активи на потреби держави, передусім на потреби армії. Таким інструментом стала купівля військових облігацій за рахунок тих коштів, які знаходяться на нашому депозиті, тобто це передані в управління арештовані гроші та кошти, отримані від продажу активів. За два останніх тижні ми вже придбали облігації на понад 450 мільйонів гривень і продовжимо даний процес. Наразі це дійсно ефективний спосіб використати арештовані активи з безпосередньою користю для бюджету воюючої країни.


- Ви реалізували арештований зібраний врожай, переданий від "Українській ягоди". А як забезпечувалась робота агропідприємства у піковий час?

- Суд визначив різні шляхи управління майном цього підприємства. Ягоди були передані для реалізації, деяке рухоме і нерухоме майно, а також корпоративні права, – для передачі в управління підприємцям. Щодо цього майна ми розпочали заходи з управління шляхом пошуку управителя, але власники подали позов, є ухвала про його забезпечення, якою фактично заблокована можливість далі управляти активами. Тому станом на сьогодні ми лише продали згадану продукцію та розмістили кошти на депозит.


- Що відбувається поки йдуть суди? Ягоди продовжували збирати?

- Суд заборонив власнику користуватись майном, у нього не було законних підстав збирати урожай. Наразі арешт на частину активів підприємства скасовано, частина ще залишається у нас в управлінні.


- На початку вересня в управління АРМА передано понад 2 млрд грн активів "Вінницяпобутхім" – "дочки" "Невської косметики". В якому стані зараз цей актив?

- Працюємо над підготовкою до пошуку управителя для цього активу. Отримавши ухвалу про арешт майна та передачу його нам, перше, що робить АРМА, це огляд активу, щоб зрозуміти чи все майно арештовано, чи є воно на місці. Цей процес може тривати від тижня до місяця в залежності від складності активу. Також збирається вся необхідна інформація з реєстрів, фінансові документи, і тільки після цього ми оголошуємо конкурс, за результатами якого уповноважена особа обирає управителя.

В цілому під час війни ми оголосили вже понад 170 конкурсів для управителів і, незважаючи на дуже скрутне становище в економіці, змогли обрати компанії для управління Глухівським кар’єром кварцитів, російськими морськими судами, автомобільною та іншою технікою, низкою об’єктів в основному комерційної нерухомості у Києві, в Івано-Франківську, у Броварах, Кам’янці-Подільському, для лабораторії у Межигір’ї і т. п.


- Раніше управителя обирали зі списку акредитованих при АРМІ компаній.

- Зараз кожен охочий підприємець – юридична особа чи ФОП – незалежно від форми власності може подати документи для участі у конкурсі. Всі конкурси є публічними, ми робимо все для того, щоб про них дізнавалось якомога більше потенційних управителів. Що ж до списку акредитованих компаній, я вважаю, це була хибна практика, яка обмежувала можливості бізнесу та штучно зменшувала конкуренцію серед підприємців.

Але це не означає, що претендувати на управління активами може будь-хто. Учасник конкурсу має відповідати чітким критеріям: мати певний досвід роботи у відповідній галузі, належну матеріально-технічну базу, штат працівників, документально підтверджену фінансову спроможність тощо. Крім того, ми перевіряємо, чи не пов’язаний заявник із фігурантами кримінального провадження, власниками арештованого активу.


- Отже, головна мета – збереження вартості активу. Якщо внаслідок неефективного управління цінність знижується, хто відповідає?

- Управитель несе цивільно-правову відповідальність за порушення умов договору управління. Дотримання умов систематично контролюється нашим окремим підрозділом. Якщо управитель не забезпечує ефективне управління, АРМА має право розірвати договір. Наприклад, нещодавно нами розірвано договір з одним із управителів, який користувався багатьма об’єктами комерційної нерухомості у Запоріжжі. Понад те, якщо у ході перевірок виявляється пошкодження майна або завдання певних збитків, ми звертаємось до правоохоронних органів.

Окрім того, для мінімізації ризиків неефективного управління, застосовуємо механізм страхування активу, аби страхова компанія могла відшкодувати потенційні збитки.


- У разі арешту частини корпоративних прав – хто приймає рішення про відновлення господарчої діяльності? Приклад – столичний ТРЦ "Оушен Плаза", де дві третини в управлінні АРМА. Чи мають власники узгоджувати це рішення з АРМА?

- По-перше, як ви зазначили, нам в управління передано лише частину корпоративних прав, щодо майна ТРЦ, воно навіть не перебуває під арештом на даний час. Не арештовано також ту частину корправ, яка належить українським підприємцям. Тому власники наразі мають всі права користуватись і розпоряджатись як майном торгового центру, так і своєю часткою у статутному капіталі.


- У червні вам передані активи одного з лідерів виробництва газобетону AEROC на 2 млрд грн.

- Наші фахівці вже підготували документи для оголошення конкурсу з пошуку управителя. Ця підготовка тривала досить довго, оскільки актив складний. Є ухвала про накладення арешту на корпоративні права, рухоме, нерухоме майно і грошові кошти. З грошовими коштами все просто: банки перерахували залишки на наш депозитний рахунок. З рухомим та нерухомим майном складніше: при виїзді на місце виявилось, що не все майно арештовано, ми звернулись до правоохоронних органів "донакласти" арешт. Як наслідок, нам передано ще деяке рухоме майно заводу для реалізації. Крім того, ще є немайнові активи: торгові марки, патенти, дозволи тощо.


- AEROC працює, поки проходять всі процедури? Літо зазвичай давало пікові запити на будматеріали, зараз вони посилюються на фоні відновлення деокупованих територій.

- При накладенні арешту суд не забороняє директору виконувати його функції. Наскільки я знаю, він намагається виплачувати зарплату, життєдіяльність підприємства підтримується.


- Але ж якщо арештовані рахунки, як може забезпечуватись виробництво?

- Це можливо, наприклад, за рахунок виконання раніше оплачених договорів.


- Загалом процедурно: поки до півроку йде пошук управителя на цілісний майновий комплекс – працівники не можуть отримувати зарплату?

- Якщо арешт накладено на всі рахунки, підприємство фактично не може працювати.


- Серед підприємств, що вам передані, є критичні для відновлення: заводи будматеріалів, "Карпатнафтохім" (єдиний виробник ПВХ-сировини для вікон), асфальтобетоні заводи та ін. Як прискорити процедуру пошуку управителя, щоб не було піврічного простою?

- Ми не отримували ухвали по "Карпатнафтохіму", цього активу у нас в управлінні немає.

Щодо запобігання ризикам простою, ми пропонували варіант, коли під час процедури відбору управителя продовжувалась економічна діяльність. Хотіли закріпити це на законодавчому рівні, але зараз процес зміни "нормативи" трохи сповільнився, війна змінила пріоритети законотворення. Знайшли вихід без змін до законодавства. У спілкуванні з правоохоронними органами досягаємо домовленостей про передачу важливих активів на відповідальне зберігання профільним державним підприємствам: на період, поки не знайдемо управителя та не укладемо з ним договір.

Яскравий приклад: АРМА отримало понад 20 тис. залізничних вагонів, всі вони за рішенням суду наразі передані у тимчасове користування "Укрзалізниці". Те ж саме - щодо тепловозів Корюківського заводу. Приклад з іншої сфери: арештовані і передані нам в управління активи "4 каналу" знаходяться в розпорядженні Держкіно до моменту відбору нового управителя.


- Чому цей механізм – тимчасова передача держпідприємствам – не розповсюджений на всі галузі?

- Треба виходити з можливостей державних підприємств, адже потрібно не лише забезпечити роботу та утримання активів, але і їх використання в інтересах держави. Зараз йдеться, насамперед, про те, щоб використовувати цей механізм для об’єктів, які мають важливе значення для оборони, економічної та інформаційної безпеки країни.

Окремо хочу зазначити, що в АРМА також є інструменти передачі стратегічних активів в управління державним компаніям за спеціальною процедурою, коли управитель обирається не на конкурсі, а призначається за рішенням уряду, що дозволяє не втрачати час при забезпеченні функціонування об’єктів критичної інфраструктури. В умовах війни ми двічі застосовували цю процедуру: при передачі "Нафтогазу" регіональних операторів газорозподільних систем (облгазів) та мережі АЗС "Глуско".


- Вам передані корпоративні права російського АТ "Катрен"ТОВ", це 24% фармдистрибьютора "Вента. Лтд".

- Є така ухвала. І єдиний шлях управління у даному випадку – пошук управителя. Як, наприклад, і для Brocard, де нам передані лише корпоративні права.

Але у ситуації з такими активами – корпоративними правами, акціями, паями – маємо системну законодавчу проблему, яка не дозволяє досягти ефективного управління. Для цих активів можна знайти управителя, але для ухвалення найважливіших рішень, наприклад, стосовно зміни менеджменту підприємства чи розподілу дивідендів, він мусить питати згоду власника арештованих корправ. На практиці це не працює, за винятком процедури, про яку я згадував вище, щодо стратегічних активів. Там вказане обмеження усунуто законодавчо.

Тому існує нагальна потреба внесення змін до закону і розблокування управління корправами, особливо з огляду на те, що з початку війни АРМА отримало в управління частки у статутних капіталах понад 50 юросіб. Ми постійно лобіюємо ці зміни, вносимо пропозиції. Поки що вихід полягає у тому, щоб накладати арешт не тільки на корправа, але й на нерухомість, рухоме майно та товарні залишки, які належать відповідним юридичним особам. Такі активи можна продати і передати управителям, а арештовані корправа при цьому унеможливлять будь-які транзакції з боку власника.


- Земля як актив: сільськогосподарська або під забудову. Які сценарії управління можливі для таких кейсів?

- Земля – це один з найпроблемніших активів у контексті можливостей управління. Знову ж таки, нам передають земельні ділянки практично завжди для пошуку на них управителів. Якщо це земля під забудову, то на ній можна лише будувати. Однак, арешт явище тимчасове і, рано чи пізно, може бути скасований, а всі інвестиції управителя будуть втрачені, тому ніхто не піде на такий ризик.

Щодо сільгоспземель, тут трохи більше можливостей. До прикладу, управителю можна на свій страх і ризик засіяти поле, зібрати і продати урожай. Але у кожному випадку дуже складно спрогнозувати стабільність арешту, тож економічно привабливим такий актив назвати складно.

Втім, на відміну від того майна, яке швидко або поступово втрачає вартість без управителя, земля такої властивості не має. Тому обмеженість можливостей управління землею, як правило, не призводить до її знецінення.


- Які ще проблемні кейси, де складно забезпечити управління?

- Таких кейсів насправді дуже багато. Щоб не перераховувати десятки, а то й сотні прикладів, спробую їх розкласти за типами.

Це комплексні активи, які можуть працювати лише як цілісні об’єкти, але частина з яких не арештована і не передана в АРМА. Яскравий приклад – дві ТЕЦ у Львівській області, де нам тривалий час не передавали мережі. Зі свіжих кейсів – Глухівський кар’єр, по якому теж потрібно було "доарештовувати" земельні ділянки, або той же "АЕРОК", про який ми вже говорили.

Проблемними є корпоративні права і акції, я вже пояснив чому саме.

Чимало складнощів викликають також активи, для управління якими необхідно отримати низку дозволів, ліцензій та погоджень різних органів. До прикладу, управитель нафтопроводу, більш відомого як "труба Медведчука", отримує дозволи вже понад рік.

Велика група складних активів – це майно, яке не перебуває у цивільному обороті, з ним юридично неможливо щось зробити. Скажімо, відомі недобудови Войцехівського, де-юре, є сукупністю будівельних матеріалів, тож законно управляти ними як житловою нерухомістю немає змоги. Те саме стосується і резонансного кейсу в Одеській області, де нам передали недобудовану водоочисну систему. Або автомобілі зі зміненими номерними знаками, техніка та запчастини, що незаконно перетнули кордон. Це все необоротоздатні активи, які ми не можемо передати в управління.


- А що ви з ними робите?

- В умовах воєнного стану ми використали правовий механізм, який дозволив у рамках кримінального провадження передати ці автомобілі на потреби Збройних сил.


- UNIGRAN (гранітні кар’єри та ін.) нещодавно відстояв свої права в суді, як і FINANCIERE (готелі "Дністер" та "Либідь"). Таких прикладів багато?

- Повернення активів власникам за рішенням суду – звична практика для АРМА. І тут є важливий момент. Наша робота на користь держави не означає роботу проти власників арештованих активів. Головне завдання АРМА – зберегти вартість активу. Якщо мета буде досягнута, держава отримає збережений актив після конфіскації, який можна дорожче продати, а в разі повернення майна власнику, він матиме актив у належному стані, у більшості випадків навіть покращеному. Адже наші управителі вкладають значні ресурси в утримання, ремонти і модернізацію майна, бо тільки за таких умов воно може приносити доходи.

Прикладів, коли АРМА після скасування арештів повертало власникам активи у поліпшеному стані або в еквіваленті збільшеної вартості, достатньо. Можна згадати хлібзавод у Харкові, залізничні вагони, автомобілі, а також численні випадки повернення більших сум коштів завдяки нарахуванню на них відсотків. Якби АРМА не існувало, знецінення цих активів дорого б обійшлось державі через необхідність виплати компенсацій власникам, так само, як і утримання арештованого майна за рахунок бюджетних коштів.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Росіяни поставили собі завдання знищити нашу авіацію і інфраструктуру для західних літаків - заступник начальника ГУР МО Скібіцький

Польський протест набув доволі агресивної форми - з мирної демонстрації він перетворився на прояв злісної неповаги до українських громадян

IT-індустрію зараз турбують три головні питання - це мобілізація, бронювання та закордонні відрядження - СЕО Diia.City United

Біоенергетика не в змозі укласти нові договори з "ГарПоком", їй загрожує банкрутство - голова БАУ Георгій Гелетуха

Експорт з України до розподільчих центрів JYSK у 2023 році зріс на 60% - менеджерка із закупівель Романчук

Запитів на медичну евакуацію стало значно більше, але пропозицій більше не стало - директорка Фонду підтримки дорослих онкопацієнтів

Проблеми з безпекою через зброю в країні не бачу, загрози громадянам немає – керівник Головного слідчого управління Нацполіції

Завдання Сенс-Банку в 2024р. - поконкурувати з Укргазом, ОТП і ПУМБ, ставимо дуже амбітні плани - в.о. голови правління

Цей рік може кардинально змінити роботу ЕКА - голова агентства Руслан Гашев

Під час повномасштабної війни ми інвестували в Україні майже $1 млрд – глава "ДТЕК" Тімченко

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА