10:30 01.02.2022

Заступниця міністра охорони здоров’я Карчевич: "Зараз електронні медзаписи покривають більше 80% форм паперової документації"

20 хв читати
Заступниця міністра охорони здоров’я Карчевич: "Зараз електронні медзаписи покривають більше 80% форм паперової документації"

Заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна розказала про основні проблеми розвитку електронної системи охорони здоров'я, як вираховується потреба закладів охорони здоров’я в комп’ютерах, чому проводиться інвентаризація електронних систем та реєстрів та хто дає гроші на розвиток ЕСОЗ.

Текст: Анна Левченко

- Як відбувається розвиток електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ)? Хто сьогодні відповідає за цей напрям - державне підприємство "Електронне здоров'я" чи Національна служба здоров'я України (НСЗУ)? Певний час між ними була якась конкуренція, зараз, начебто, налагодилася співпраця. Тож куди ми рухаємося?

- Передусім важливо зазначити, що в Україні відбувається розвиток eHealth. eHealth - це певна екосистема, до складу якої входить низка систем та реєстрів у сфері охорони здоров'я. Фактично в 2021 році ми вперше почали велику інвентаризацію всіх систем і реєстрів у нашій сфері.

- Що значить інвентаризація?

- Інвентаризація - це аудит наявного: в якому стані системи та реєстри, які дані вносяться, на якому етапі, хто є власником цих систем та реєстрів, хто є власником, розпорядником відомостей. Аби зрозуміти, в якому стані вони знаходяться і як далі вибудовувати концепцію розвитку. Річ у тім, що в сфері координації МОЗ є два центральних органи виконавчої влади, які координуються міністром, і є низка державних підприємств, установ, закладів, які теж мають свої певні реєстри. Тому інвентаризація покаже комплексну картину того, що потрібно інтегрувати, ліквідувати чи синхронізувати між собою.

- Коли завершиться інвентаризація?

- Упродовж двох місяців минулого року вже зроблено чималий шмат роботи. Гадаю, ще два-три місяці й ми завершимо та сформуємо комплексне бачення щодо подальших напрямків роботи.

Якщо говорити про екосистему E-health, то електронна система охорони здоров'я є центральною і найбільшою системою не тільки в нашій галузі, а й в країні загалом. Її масштаби, а також навантаження, які вона зараз витримує, мабуть, одні з найбільших не лише в нашій країні, а й, гадаю, порівняно з іншими країнами Євросоюзу.

- Як система пережила нещодавню хакерську атаку на державні сайти? Ця атака зачепила систему E-health?

- Наші системи та реєстри залишилися неушкодженими.

- Це тому що вони такі "міцні", чи тому, що хакери не звернули на них увагу?

- На нас регулярно здійснюються хакерські атаки. Якщо говорити про ЕСОЗ, то від початку функціонування наша система захисту знешкодила сотні й сотні загроз та атак. Але захист даних та інформації нашої системи відповідає українському законодавству, зокрема наявний атестат комплексної системи захисту інформації, тобто вона відповідає національним стандартам забезпечення захисту даних та запобігання втручанням. Система періодично проходить безпекові аудити, також ведеться робота з перевірки стресостійкості й інших безпекових характеристик.

Окрім того, в нас враховано принципи GDPR (регламент по захисту даних, General Data Protection Regulation) і міжнародні стандарти захисту інформації. Сама архітектура системи двокомпонентна, тобто є центральна база даних і медичні інформаційні системи (МІС). Система захисту побудована таким чином, що персональні дані людини й медичні дані зберігаються окремо. Відповідно, якщо навіть і відбувається хакерська атака, то отримати інформацію щодо медичних даних конкретної людини неможливо.

- Наскільки МІСи, яких наразі дуже багато, захищені від хакерських атак?

- На рівні медичних інформаційних систем вимоги законодавства такі, що вони повинні мати атестат КСЗІ. Наразі з системою і МІСами працює близько 5000 закладів охорони здоров'я.

- Це в ЕСОЗі?

- Так. Окрім того, електронний реєстр пацієнтів містить понад 34 млн осіб. Це величезні кількість та масштаби. Водночас, виходячи по функціоналу за рамки програми медичних гарантій (ПМГ), ми бачимо, що зараз система забезпечує укладення електронних декларацій із сімейними лікарями, виписку електронних рецептів за програмою "Доступні ліки", електронних направлень, ведення електронної медичної картки тощо. Зараз електронні медичні записи фактично покривають понад 80% форм паперової медичної документації.

Також у нас в планах - формування великої карти депаперизації. Ми аналізуємо всі паперові форми медичної документації у сфері охорони здоров'я. Попередньо вже проаналізовано понад 600 різних форм. І за результатами створимо дорожню карту, де визначимо поетапний перехід від паперових до електронних документів та ведення структурованих електронних медичних записів.

- Багато лікарів звикли, щоб був якийсь папірець. Чи готова лікарська спільнота до цифровізації?

- Тут треба врахувати кілька складових. Перш за все, це також формування певної цифрової культури в суспільстві й серед професійних груп, які працюють з електронними інструментами. Для цього створюються навчальні курси та інструменти з боку академії Національної служби здоров'я України (НСЗУ). Також спільно з колегами з Мінцифри минулого року ми запустили серію освітніх серіалів про цифрові компетентності для медичних працівників, аби навчити базово користуватися тими чи іншими інструментами. Власне, ми ж рухаємося у сферу цифрового суспільства, тому для будь-якої людини й для будь-якої професійної групи важливо розвивати свої цифрові компетентності.

Другим напрямом в цій історії є питання забезпеченості закладів охорони здоров'я комп'ютерним обладнанням та доступом до широкосмугового інтернету. На рівні держави передбачена цільова субвенція, а при Мінцифри існує комісія, котра зараз опікується питанням забезпечення доступу до широкосмугового інтернету різних закладів соціальної сфери саме в сільській місцевості. Окрім того, зараз аналізуємо потребу закладів охорони здоров'я в комп'ютерному обладнанні. Днями вже буде сформована потреба, де й що потрібно оновити. І я б хотіла, аби ми централізовано допомогли закладам, бодай частково, саме в цьому питанні - так, як це було зроблено минулого року для освітян.


- А скільки на це потрібно грошей?

- Попередньо нам уже подали інформацію 16 регіонів. Йдеться про 25 тис. комп'ютерів плюс програмне забезпечення до них. Але це ще не всі регіони подали інформацію.

Наразі не можемо назвати точну цифру. Якщо брати сукупно, то це може сягнути 1 млрд грн. Знову ж таки, залежить від масштабів. Але зрозуміло, що все одразу не зможемо закупити. Плюс базово потрібно розуміти, що забезпечення закладів - це відповідальність місцевих бюджетів, тому ми зверталися в минулому році до місцевих рад.

- Ви сказали, що в цю суму входитиме й програмне забезпечення. Ні для кого не секрет, що в Україні більшість людей користуються зламаним Windows та Word’ом. Тобто йдеться про закупівлю офіційного програмного забезпечення?

- Йдеться про те, що зараз ми формуємо потребу й розуміння поточної ситуації в закладах охорони здоров'я. Окрім цього, готується аудит кіберзахисту на рівні закладів для здійснення ґрунтовної оцінки. Враховуючи останні кібератаки, це дуже важлива складова. Ми зараз аналізуємо потребу і будемо дивитись, що можемо зробити централізовано на рівні держави. Втім, однозначно, що програмне забезпечення має бути ліцензійним.

- Аудит стосується центрального компоненту, чи він доходить до МІСів?

- Згаданий аудит стосуватиметься інформаційної безпеки закладів охорони здоров’я.

Стосовно центральної бази даних ЕСОЗ та її працездатності, то минулого року ми зробили публічну сторінку моніторингу, де можна перевірити, як працює центральний компонент, наскільки він стійкий. Те ж саме хочемо зробити й на рівні медичних інформаційних систем, аби заклад, який працює з МІСом, бачив стан його працездатності.

- Наскільки центральна база забезпечена потужностями, серверами? Ми пам'ятаємо, які питання виникали під час початку другого етапу медичної реформи, коли не вистачало потужності серверів. Така проблема може виникнути знову, чи вона вже вирішена?

- На сьогодні потужності системи забезпечуються двома дата-центрами. В нас є основний і резервний дата-центри, які знаходяться на території України. А на цей рік у планах забезпечити й залучити ще один, третій, резервний майданчик, щоб забезпечити відмовостійкість системи.

Та проблема, про яку ви згадували, полягала у фінансових ресурсах для забезпечення потужностей. Фінансування було виділене невчасно, не оплатили послуги дата-центру, щоб забезпечити безперебійну роботу системи. Але наразі таких проблем немає, до системи уже внесено понад 600 мільйонів електронних медичних записів, цей показник включає візити, діагнози, призначення та медичні висновки про пацієнта. Щодня він зростає на майже 3 мільйони. Це показники на світовому рівні. У нас є ще близько 40% запасу для розширення потужностей. Минулого року значне зростання навантаження дало відкриття великих проектів, зокрема впровадження електронних лікарняних та ковід-сертифікатів. Водночас наші технічні фахівці постійно аналізують прогнози навантаження й за необхідності додають необхідний ресурс.

-А ви якось попереджаєте медичні заклади, коли може бути підвищене навантаження на систему й можливі проблеми?

- Всі події, що відбуваються на рівні ЦБД, відображаються на сторінці моніторингу, і якщо ведуться якісь технічні роботи, то це відбувається переважно вночі. Для закладу головне, щоб була забезпечена швидкість обробки запиту. Зараз ми можемо обробляти до 3,5 тис. запитів на секунду. Для лікаря не важливі потужності, йому потрібна швидка відповідь, швидка робота системи. Тож, окрім моніторингу працездатності ЦБД, важливий і моніторинг працездатності МІСів та якісне технічне забезпечення закладів охорони здоров'я.

- Щодо проблем на рівні закладів: скажімо, є в Києві Дніпровський район, медзаклади підключені не до тієї МІС, до якої підключені всі решта закладів столиці. І чомусь ці МІСи між собою не дуже конектяться, тому інколи лікарі не бачать декларації, медичні висновки, направлення. Як би ви прокоментували цю проблему?

- Такого не може бути, тому що всі дані зберігаються в центральній базі. Тобто якщо лікар вніс дані до системи коректно й синхронізував їх з ЦБД, то дані відображатимуться. Основна причина, через яку лікарі не бачать даних, полягає саме в несинхронізованості з ЦБД, а не через особливості МІСів. Це ми якраз виявили під час вакцинацинальної кампанії, коли людина зробила одне щеплення в одному закладі, друге - в іншому, і виникали питання, що не було видно першої дози вакцини.

- Хто є власником даних, які знаходяться в системі ЕСОЗ?

- В нас є законодавство, яке регламентує це питання. Відповідно до нього власником ЦБД є держава в особі НСЗУ, адміністратором системи є державне підприємство "Електронне здоров'я", яке знаходиться у сфері координації МОЗ. Державне підприємство відповідає саме за технічне забезпечення роботи ЦБД та за підключення до неї МІСІв. Держава також відповідає за технічні вимоги й законодавче регулювання відповідності стандартів роботи. До речі, у 2022 році один з основних акцентів робимо на забезпечення стабільної роботи ЕСОЗ: йдеться і про закриття технічного боргу, і про реінжиніринг певних процесів, пов'язаних з роботою користувачів у системі, моніторинги працездатності, підвищення якості даних, удосконалення сервісів підтримки, вимог до роботи МІСів тощо.

- А яка роль НСЗУ в цій системі?

- НСЗУ є власником ЦБД, а МОЗ володіє відомостями, що містяться в певних реєстрах системи.

- А державне підприємство?

- Воно - технічний адміністратор. Коли створювалася електронна система охорони здоров'я, власне, була закладена така модель трикутника взаємодії, який мав забезпечити певний баланс, систему стримування і противаг. Зокрема, цей трикутник дозволяє унеможливити якісь махінації з точки зору доступу до медичних і персональних даних.

- Наразі ідея з трикутником залишається?

- На цей рік плануємо зробити стратегування. Нещодавно ми нарешті схвалили п'ятирічну концепцію розвитку eHealth, а цього року хочемо стратегічно вирішити, розглянувши роботу системи: чи цей трикутник себе виправдовує, чи доцільно змінювати модель управління. Ми з ключовими партнерами оцінимо виклики й швидкість зростання системи, та будемо вирішувати, чи залишати цей трикутник, чи переглядати модель управління.

- Наскільки ефективно ЕСОЗ дозволяє контролювати й підраховувати кількість наданих медичних послуг?

- Запуск ЕСОЗ відбувався в рамках реформи фінансування сфери охорони здоров’я та запуску програми медичних гарантій (ПМГ). Відповідно оплата надання медичних послуг за пакетами, включеними в структуру ПМГ, здійснюється на підставі інформації та документів, що внесені до електронної системи охорони здоров'я. Тому обсяг наданих пацієнтам послуг відслідковується досить ефективно.

- Чи можна "дописати" якісь не надані послуги?

- Лікар, вносячи дані до системи, скріплює їх своїм електронним підписом, відповідно, чим засвідчує їх достовірність і несе за них відповідальність. Ефективність системи ми бачили в рамках вакцинації, коли лікарі вносять записи про щеплення, на підставі яких генерується сертифікат. За фактами виявлених порушень потім відкриваються кримінальні провадження. Такі випадки, на жаль, є, хоч їх небагато.

Окрім цього, з метою забезпечення точності й достовірності інформації в центральній базі даних НСЗУ проводиться верифікація, зокрема виявлення дублювання записів, іншої недостовірної чи неповної інформації.

- Усі знають, що домовитися з медсестрою, яка проводить щеплення, щоб вона не вколола, а запис до ЕСОЗ зробила, коштує приблизно 2000 грн...

- Якщо комусь такі розцінки й факти відомі, то закликаю звертатися до правоохоронних органів. Але зазначу, що в рамках боротьби з підробленими COVID-документами вже відкрито понад 2300 кримінальних проваджень, при цьому приблизно в 113 випадках правопорушень фігурують працівники медичних закладів, йдеться про випадки, коли видають підроблені паперові документи про щеплення або вносять недостовірні дані. Це незначна кількість, адже більшість правопорушень стосуються продажу підроблених документів без внесення даних.

- А як ви виявляєте ці дані?

- Їх виявляють у рамках слідчих дій правоохоронні органи. Розслідування ведеться Нацполіцією, кіберполіцією, МВС, СБУ. За рішенням суду вони можуть отримати доступ до даних.

-Зараз, після відкриття кримінальних справ, стало менше таких підроблених документів і фальшивої вакцинації?

- Якщо говорити про кількість кримінальних проваджень, які відкриваються, то тенденція іде на спад. Але тут слід зазначити, що питання підробки документів актуальне не тільки в нашій країні - буквально днями аналізували ситуацію в інших. В європейських країнах є такі ж факти, і ми аналізували, як їм протидіють за кордоном.

- Які проблеми виникали під час інтеграції ЕСОЗ з іншими державними реєстрами?

- Торік в нас були дві великі інтеграції. Для запуску електронних лікарняних ЕСОЗ була інтегрована з Електронним реєстром листків непрацездатності, тому що реформа передбачала розділення медичного та соціального аспектів. Тобто лікар встановлює факт тимчасової непрацездатності, формує медичний висновок, який автоматизованим шляхом передається до реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду, там уже формується електронний лікарняний, на підставі якого робиться виплата.

Це був один із великих проєктів, які ми реалізовували у 2021 році. Ще торік ми інтегрувалися із Державним реєстром фізичних осіб - платників податків. Це зроблено для того, щоб підвищити якість і чистоту даних, які є в нашій системі, зокрема перевірити відповідність реєстраційних номерів облікової картки платників податків. На 2022 рік у нас заплановано ще декілька інтеграцій, зокрема з Єдиним державним демографічним реєстром. Це буде важлива інтеграція. Адже наразі, коли в системі реєструється новий пацієнт, лікар вносить дані вручну. Якщо ж ми інтегруємося ще й із цим реєстром, то зможемо спростити процес реєстрації нових пацієнтів.

А загалом на рівні країни концептуально важливо впровадити єдиний унікальний ідентифікатор фізичної особи, адже досі немає такого атрибуту, який дозволяє встановити ідентичність людини у будь-якому реєстрі.
- Тобто реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше - індивідуальний податковий номер) не є таким ідентифікатором?

- Ні, тому що громадяни України мають право відмовитися від нього, наприклад, через релігійні переконання.

- Коли людина народжується, то хто і куди вносить дані?

- Коли людина народилася, у нашій системі формується медичний висновок про народження, і саме він є підставою для реєстрації народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану. Також цей висновок є ключем до комплексної послуги для батьків новонароджених "єМалятко". За однією поданою онлайн заявою можна зареєструвати народження дитини та отримати низку державних послуг від різних органів влади, потрібних при її народженні.

- А що відбувається, коли людина померла?

- Стосовно цього на 2022 рік у нас спільно із Мін'юстом, Мінцифри та НСЗУ заплановано проєкт, що стосується реінжинірингу процесів констатації смерті людини та депаперизації лікарського свідоцтва про смерть.

-А як ЕСОЗ інтегрувалася з "Дією"?

- Інтеграція з "Дією" у нас відбувається в рамках запуску того чи іншого цифрового проєкту. Приміром, великим проєктом було впровадження в Україні COVID-сертифікатів. Це було цікаво. Якраз тоді почала формуватися Довірча мережа ЄС за COVID-сертифікатами. Ми вирішили, що Україна повинна бути однією з перших, хто долучиться до цієї мережі і, власне, створить нашим громадянам можливості для подорожей до тих країн, які будуть у її складі. Зазвичай цифрові проєкти впроваджуються в середньому від чотирьох місяців до року, залежно від складності, наявності ресурсів тощо. Цей проєкт ми робили у надшвидкому темпі, розробляли концептуальне бачення, технічне завдання. Складність була ще й у тому, що Україна мала відповідати всім технічним вимогам, встановленим на європейському рівні, тож ми орієнтувалися на технічні специфікації ЄС. Проходили оцінку відповідності з боку Єврокомісії, отримали схвалення і вийшли на запуск. Зараз перебуваємо на постійному зв'язку з європейськими партнерами, оскільки щоразу відбуваються якісь оновлення. Ми майже в цілодобовому режимі спілкуємося з міжвідомчими командами, щоб технічно впроваджувати у себе загальноєвропейські новації. Останнє оновлення, зокрема, стосувалося скорочення терміну дії "зелених" COVID-сертифікатів.

- Ви постійно говорите "ми". Хто входить до складу команди?

- Передусім цифрова команда охорони здоров'я. При МОЗ функціонує ІТ-офіс, до якого залучаються відповідні фахівці. Команди, що відповідають за цифровізацію, є також в НСЗУ і ДП "Електронне здоров'я", в інших інституціях, які координуються МОЗ, наприклад, ДП "Медичні закупівлі України" (МЗУ), ДУ "Центр громадського здоров'я" (ЦГЗ) тощо. Усі ці команди я називаю "ми". Також у нашу велику команду під час реалізації проєктів входять і колеги з Мінцифри та інших міністерств, інституцій.

Безперечно, якщо говоримо про розвиток ЕСОЗ, то постійними партнерами є медичні інформаційні системи (бізнес-сектор). Також часто для консультацій, отримання фахових пропозицій залучаються профільні експерти, представники медичної спільноти, громадського сектору. І важливим є партнерство з міжнародними організаціями, які надають підтримку для розвитку eHealth в Україні.

- ДП "МЗУ" створило велику систему MedData. Наскільки вона дієва і чи можна її інтегрувати з іншими системами у сфері медицини?

- MedData наразі забезпечує облік та аналіз даних щодо стану закупівель і забезпеченості адміністративно-територіальних одиниць певними товарами та послугами у сфері охорони здоров'я. В рамках протидії COVID-19 це надзвичайно актуально. І ми активно використовуємо дані саме з MedData про поставки та залишки вакцин проти COVID-19. У 2022 році плануємо разом із ДП "МЗУ" ще один важливий крок розвитку - впровадження великої електронної системи управління запасами лікарських засобів та медичних виробів eStock. Ця система також відкриє доступ для пацієнта до інформації про залишки лікарських засобів у тому чи іншому закладі. Її вже майже 5 років намагалися створити та впровадити в Україні, але й досі не вийшло. Ми хочемо бути тією командою, хто це зробить.

- Чому не вийшло?

- Можливо, через недостатність ресурсів, необхідного менеджменту процесів.

- Аби впровадити цю систему, наскільки я зрозуміла, треба звернутися до кожної лікарні і домовитися, щоб вони давали актуальні дані про залишки. Чи готові до цього заклади?

- Спершу це має регулюватися законодавством: створюється порядок функціонування системи і на законодавчому рівні заклади зобов'язують вносити відповідні дані. Так само було і з внесенням медичних записів в ЕСОЗ - потрібно було законодавче врегулювання. Відтак важливим етапом буде навчання працівників, які мають володіти функціоналом системи, і, звісно, забезпечення моніторингу.

- Тобто в медичних закладах мають проводитися перевірки, які будуть виявляти, чи відповідає дійсності вказане в eStock?

- Думаю, немає сенсу робити якісь окремі перевірки саме в закладі, хіба що за потреби. Проте загалом електронні документи дозволяють централізовано моніторити цей процес. Також планується впровадження моделі верифікації лікарських засобів (2D-кодування). Ми наразі очікуємо ухвалення в другому читанні відповідних змін до закону про лікарські засоби.

- Про 2D-кодування говорять багато років. Були навіть відповідні пілотні проєкти, в які увійшли провідні українські виробники. Втім, система не запрацювала. Наскільки 2D-кодування реальна історія в Україні?

- Насправді це масштабний проєкт. На рівні закону впровадження 2D-кодування в Україні пропонується визначити на 2025 рік. Це організаційно непростий процес. У згаданому законопроєкті визначено європейську модель, яка передбачає, що координуючу роль здійснює некомерційна недержавна організація, що створюється зацікавленими учасниками ринку. Але тут потрібно розуміти саме готовність ринку до таких процесів. Друга складність у тому, що процес передбачає переобладнання виробничих ліній, а це фінансові витрати саме для ринку. Введення 2D-кодування також може призвести до подорожчання ліків у середньому від 10 до 20 євроцентів за упаковку.

- МОЗ не відмовляється від ідеї 2D-кодування?

- Ні. Ми рухаємося в цьому напрямку, чекаємо ухвалення закону. Плануємо також консультації з фармринком, щоб зрозуміти їхнє ставлення до цього.

- Які зміни ще необхідні екосистемі eHealth?

- У нас є п'ятирічна Концепція, схвалена Урядом, де визначено цілі, яких ми хочемо досягти. Також щороку розробляється дорожня карта проєктів. До прикладу, на 2022 рік у ній є 50 проєктів із пріоритетністю від 1 до 3. Наймасштабнішим із них цього року буде запуск електронних рецептів у три етапи. Перший – у квітні хочемо запустити електронні рецепти на антибіотики, далі – на наркотичні лікарські засоби, восени – на всі рецептурні.

Цей проєкт десь у 2-3 рази збільшить навантаження на електронну систему охорони здоров'я, тож ми до цього теж готуємося, щоб забезпечити безперебійну роботу. Ще на 2022 рік, як вже зазначала, плануємо запуск нових медичних висновків: про смерть і для водійського посвідчення.

До того ж у наших планах - впровадження COVID-сертифікатів не тільки через "Дію", а й через лікаря – цей проєкт буде запроваджуватися спільно з МІСами. На практиці людина одразу в пункті щеплення біля лікаря зможе згенерувати COVID-сертифікат. Це дозволить мінімізувати помилки в медичних записах і мати змогу виправляти їх місці.

Цього року також плануємо впровадити функціонал неонатального скринінгу новонароджених, донорства крові та реабілітації у сфері охорони здоров'я.

- Скільки грошей треба на реалізацію цих планів на 2022 рік?

- Кожен проєкт по-своєму складний, повна оцінка вартості буде тоді, коли розроблять технічне завдання.

- А технічні завдання пише міністерство?

- Для здійснення аналізу бізнес-процесів та написання технічних завдань залучаємо як відповідних спеціалістів нашої цифрової команди, так і сторонніх фахівців.

- А хто донори цих проєктів?

- Основні наші партнери – USAID, БО "100% життя", Deloitte, SAFEMed, Фонд Східної Європи, Світовий банк в Україні, ВООЗ, SDC, ПРООН, Євроделегація, Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, МФ "Відродження" та інші.

- А скільки коштів вони виділили на 2022 рік?

- Це плани, які корегуються. Є запити, які перебувають у процесі погодження, якісь не підтверджені. Тож скільки немає остаточної цифри, приблизну краще не називати, щоб не дезорієнтувати.

- Не буде такої історії, що донори дадуть грошей на розробку системи, а потім у держави не буде грошей, щоб цю систему підтримувати?

- Ні, тому що в бюджетній програмі по ПМГ закладено кошти на підтримку ЕСОЗ, це щорічна програма. Ще у МОЗ є окрема бюджетна програма з інформатизації, де щороку виділяються ресурси.

- У вас є взаємопорозуміння з НСЗУ?

- Ми майже цілодобово працюємо з їхньою командою та новим керівником по багатьох спільних проєктах, бо без тісної взаємодії та розуміння впроваджувати їх було б значно складніше, а подекуди й просто неможливо.

- Які проблеми формування eHealth в Україні як глобальної екосистеми наразі залишаються актуальними?

- Зважаючи на збільшення систем, особливо ЕСОЗ, багато наших партнерів і різних інституцій мають великі очікування щодо нового функціоналу, який вони хотіли б бачити у тій чи іншій системі. Наприклад, ті самі медичні висновки про смерть були запитом колег із Мін’юсту та Мінцифри. Таких запитів чимало. Водночас ми маємо визначати, що робимо першочергово. Це все потребує людських ресурсів, але розширювати команду безкінечно теж не можна. Окрім того, постійно є якісь виклики у протидії COVID-19 та проведенні вакцинації, усе "горить". Частина технічних речей, які варто було б зробити в електронній системі охорони здоров'я, через термінові та важливі завдання постійно відкладалися і з роками накопичилися. Тому для себе позначила, що цього року наскрізним пріоритетом буде саме стабільна робота ЕСОЗ, зокрема те, що стосується задавненого технічного "боргу".

- Ті, хто займається медичним туризмом, скажімо, в Німеччині, розповідали, що коли людина приїздить з країни пострадянського простору, то замість якоїсь нормальної історії хвороби привозить написані від руки папери, які лікарі за кордоном не можуть прочитати. Чи буде можливість в українських пацієнтів отримати довідку згідно з міжнародними стандартами лікування?

- Перед новим роком Євросоюз повідомив, що вони готуються до законодавчого врегулювання обміну медичними даними на рівні країн ЄС. І тут йдеться якраз не про паперові довідки, а про те, що завдяки обміну між інформаційно-комунікаційними системами різних країн людина, яка подорожує і потребує медичної допомоги в іншій країні, зможе надати лікарю доступ до своїх медичних даних. ЄС щойно почав рухатися в цьому напрямку. Ми теж хочемо бути серед тих країн, які долучатимуться першими, і вже зараз ми з колегами готуємо окрему команду, яка зможе спільно з ЄС напрацьовувати концептуальні рішення.

-Наскільки це реально?

- Це реальний проєкт десь на два-чотири роки однозначно. Гадаю, якісь пілоти між країнами запрацюють швидше, може, цього чи наступного року. Але якщо говорити про повномасштабний обмін, то це точно проєкт на декілька років.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ЄІБ у рамках Ukraine Facility залучить від EUR2 млрд на інфраструктурні проєкти, підтримку приватного сектору та консультаційні послуги - президентка Групи ЄІБ

У пошуках винних у прориві кордону на Харківщині вивчаємо таємні документи - перший заступник директора ДБР

В інтересах українського народу - змусити владу, правоохоронні органи і суди працювати за законом - голова Ради директорів Arricano Маргус Курм

Цей рік стане роком великих змін на страховому ринку, далі просто вдосконалюватимемося - голова Національної асоціації страховиків України

Найцікавішими для розвитку McDonald's в Україні є локації, які забезпечують усі канали продажу, - директор з розвитку McDonald's в Україні

Ми вивчаємо практики спеціальних економічних зон у різних країнах, а також співпрацюємо з потенційними інвесторами - мер Миколаєва

Звучить це, м'яко кажучи, як диверсія – голова правління "Української біржі" щодо пропозиції регулятора здати ліцензію

Депутат Європарламенту фон Крамон: Україні потрібно включити опозицію у виконавчі органи влади

Ми попередили ринок про те, що фондові біржі ПФТС і УБ можуть втратити ліцензії - голова і члени НКЦПФР

Наші солдати воюють, щоби Київ, Дніпро та Львів не перетворилися на Бахмут та Авдіївку

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА