17:00 14.12.2021

Голова податкового комітету Данило Гетманцев: "Я поміняв свій рейтинг на 17 великих реформ"

14 хв читати
Голова податкового комітету Данило Гетманцев: "Я поміняв свій рейтинг на 17 великих реформ"

Ексклюзивне інтерв'ю голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева агентству "Інтерфакс-Україна" (друга частина).

Автори: Дмитро Кошовий, Анна Родічкіна

– Мінфін готовий повернутися до питання про ПДВ для будівельної галузі. Як ви оцінюєте шанси на підтримку таких ініціатив у залі?

– Ринок будівництва потребує регулювання. Перше – це забезпечення прав інвесторів. Щороку якась нова піраміда, щороку якесь нове будівництво банкрутує. І друге – це оподаткування. Будівельники заробляють непогано, але не сплачують податків. Це показує податкове навантаження. Звісно, обидва ці моменти потребують регулювання. Ми маємо декілька законодавчих ініціатив. Вони різні, від різних груп. І від ринку, і від Міністерства регіонального розвитку, і від Мінфіну. У нас у комітеті вже створена робоча група, що покликана знайти між ними компроміс. Однозначно, я підтримую міністра фінансів у тому, що це питання потрібно врегулювати. Яким чином врегулювати – ми шукатимемо компроміси. Наша робота в комітеті, вона ж і полягає в тому, щоб знайти золоту середину між різними, часом суперечливими, інтересами суспільства, держави, бізнесу і прийняти правильне рішення. Але ми маємо знайти ось цю золоту середину.

– Які ще податкові зміни, що або не ввійшли до законопроекту, тепер уже закону №5600, або були з нього вилучені, можуть з'явитися в парламенті? Говорять про марганцеву руду.

– Так, марганцева руда. Поясню. Поправки про марганцеву руду не було в першому читанні законопроекту №5600. Кабмін нам не запропонував змінити ставки ренти на марганцеву руду. Змінити формулу оподаткування марганцевої руди запропонував я до другого читання, поправкою. Я вам, поклавши руку на серце, скажу, хоча ніхто не вірить у це: обговорення навіть не було. Ніхто: ні той олігарх, якого ви маєте на думці (йдеться про Ігоря Коломойського – ІФ), ні пов'язані з ним особи не те що виходили на мене, на комітет навіть не виходили. Не було абсолютно ніякого опору, на відміну від залізної руди. Ось там був просто колосальний опір. Щодо марганцевої руди питання взагалі не порушували. Вона технічно була зашита в поправку щодо залізної руди до другого читання, і тому вона злетіла разом із нею. Але те, що марганцеву руду ми оподаткуємо в якомусь із наступних законопроектів ось за такою схемою, за якою ми оподаткували руду залізну, в цьому навіть не сумнівайтеся. Це насправді прийняте рішення.

– Екологічні податки. Чи є потенціал для подальшого підвищення?

– Так, підвищуватимемо далі. Це предмет компромісу з ринком. Будьмо об'єктивними. Європа пішла далеко від нас у своєму економічному розвитку. І Європа наразі може дозволити собі обмежувати викиди, тому що це багаті країни. Ми, якщо запровадимо таке обмеження, просто вб'ємо нашу промисловість. Тому тут потрібен компроміс. Обговорюватимемо. Поки що компромісу досягнуто на рівні одного євро. Податок піднято втричі. Чи підвищуватимемо далі? Обов'язково. На скільки і коли підвищуватимемо? Можливо, за рік знову підвищимо. Але це відбуватиметься лише внаслідок і як результат переговорів із ринком.

– Рада запровадила податкові пільги до 2037 року для 18 шахтарських містечок. Чи є ризики внутрішніх офшорів?

– Ні. По-перше, ми не повинні плутати з вами термінологію. Офшор якраз передбачає реєстрацію компанії, яка не має права здійснювати діяльність на території, де її зареєстровано. Вона здійснює діяльність у всьому світі, окрім цієї території. Тому не сплачує податків. А вільна економічна зона, навпаки, спрямована на те, щоб компанія в цій саме вільній економічній зоні здійснювала діяльність і при цьому була звільнена від податків. Ось у нашому випадку це вільні економічні зони, а не офшорні зони. Вільні економічні зони працюють у всьому світі: у Південній Кореї їх 1200. У Росії вони працюють, у Польщі їх 22, у Туреччині понад 100. Це абсолютно нормальний інструмент, на якому ми обпеклися за Кучми, з'ясувавши, що за нього це був спосіб збагачення якихось осіб. Обпікшись, узагалі до них не підходили. Але проблема не в інструменті. Проблема в руках, які його тримають. Я вам кажу однозначно: ні, не буде ризиків. Ми ввели верхню планку обороту. Сума доходів підприємства, яке такі податкові пільги отримує, не повинна перевищувати 40 млн грн на рік – це ні про що. Це дозволить дати можливість середньому бізнесу почати виробництво, переробку в цих містах, створити робочі місця. А вийшовши на обсяг понад 40 млн грн – перейти на звичайну систему. Так, дійсно, дається багато пільг, це правда. Але ці населені пункти помирають, вони вже порожні. Там немає роботи. Умови пільг: фірма має бути не просто зареєстрована, вона повинна мати виробництво. Заводи, фабрики, маленькі фабрики, які займаються виробництвом на цій території, мають там штат 10 осіб, платять їм зарплату і не мають філій ніде більше, окрім самого цього містечка.

– А як щодо індустріальних парків?

– Індустріальні парки – це також різновид наших нововведень, спрямованих на підтримку промисловості. Суть індустріального парку полягає в тому, що держава бере на себе певний обсяг інвестицій у цей парк. Це може бути компенсація за відсотками, податкові пільги, усе в сукупності. Для розвитку індустріальних парків потрібен не один рік. І це за умови промоціювання державою, залучення інвесторів. Для того щоб у парк зайшов інвестор, він має обрати тебе з багатьох-багатьох країн, які мають те саме і, можливо, навіть краще. Чому він має тебе обрати? Не з огляду на податки, а насамперед з огляду на вартість робочої сили. Вартість робочої сили у нас, на жаль і на щастя, найдешевша в Європі. Це наша конкурентна перевага. Але до неї ще потрібна інфраструктура, правова визначеність, потрібен великий обсяг вливань із боку держави. Тому це не на один день історія, як і "інвестняні". Інструмент "інвестнянь" ми передбачали для великого бізнесу, індустріальні парки – для всіх видів бізнесу, а шахтарські містечка у нас з'явилися як проект, щоб не померли ті 18 населених пунктів, які зазначені в переліку.

Це три взаємопов'язані програми. Щодо "інвестнянь" ми маємо близько 20 договорів у Кабінеті Міністрів, індустріальні парки ми ще не запустили, шахтарські містечка – подивимося.

– Коли можна очікувати реєстрації законопроекту про непрямі методи визначення доходів?

– Непрямі методи у нас обговорюються, дискутуються. Мінфін готує цей законопроект. Обговорюватимемо на фракції, обговорюватимемо серед депутатів. Говоритимемо, в якому вигляді та коли його ухвалити.

– Коли це орієнтовно?

– Кабінет Міністрів має шість місяців на підготовку цього законопроекту. Вони спливають на початку наступного року. Я думаю, це буде в січні.

– Кращого стимулу для податкової амністії, ніж непрямі методи визначення доходів, немає.

– Тому я говорю, що в січні. Це не єдиний стимул. У нас у 2022 році набуває чинності "антиофшорний" закон, закон про автоматичний обмін податковою інформацією. А податкова амністія йде ще дев'ять місяців. Податкова амністія за досвідом зарубіжних країн відбувається стрибкоподібно. І в кожній податковій амністії перший етап на розкачування. І для першого етапу понад $10 млн – непоганий результат.

– Просто от-от закінчиться пільговий період для декларування власних коштів. За підсумками трьох місяців – 250 млн грн...

– Уже 300, по-перше. По-друге, до 1 січня які пільги були? Лише щодо зарубіжних активів. Динаміку ми бачимо дуже позитивну. У нас ідуть досить великі суми. Але ось той основний масив по $40-50 тис. із платника, на якого ми розраховуємо, який дійсно становить основну масу, він не пішов досі. І це нас, звісно, турбує. Але ми проводимо роз'яснювальну роботу, робимо все можливе, щоб банки, які, на жаль, стали основним бар'єром у цьому процесі, запрацювали. Попереду Новий рік, чим не подарунок: "податкова амністія під ялинку".

– Екс-голова Державної податкової Олейніков говорив, що правоохоронці цікавляться тими, хто задекларував.

– Пан Олейніков, до якого я ставлюся з величезною повагою, говорив про інше. Він говорив про те, що податкова ніколи не розкриє інформації про податкову амністію, незалежно від зацікавленості в ній правоохоронців? І я це підтверджую. Є пряма юридична заборона. Але у мене на таке запитання відповідь інша. А те, що у вас будинок коштує понад $10 млн, і той самий правоохоронець може побачити і знайти, на кого він оформлений, і запитати, за які такі гроші – це нікого не хвилює? Тобто, якщо я купую тур за кордон за $50 тис. – це нормально, а те, що я декларацію принесу і звільню від будь-якої відповідальності за несплату податків на ту саму суму, це мене турбує? Це ж ненормальна ситуація. Ми маємо виходити з цього інфантилізму, бути відповідальними перед собою.

– Є ще одна частина "амністії", але з іншого боку. До 2022 року є можливість закрити офшорні компанії. Судячи з офіційних оголошень, такого закриття не дуже багато. Як оцінюєте цей процес?

– Так, ще є можливість до 1 січня закрити офшори за сплати 1,5% податку. Бюджет від цього отримав 50 млн грн. Процес іде, але ми поки що не знаємо, скільки цих фірм збережеться. Але 2023-го дізнаємося, коли запрацює міжнародний обмін інформацією.

– Виходить, що трансфертне ціноутворення запрацює, а міжнародний обмін інформацією – з 2023-го. Без нього до ТЦУ дотягнемося?

– Це різні речі. ТЦУ – це для бізнесів, які працюють в Україні, але за кордоном володіють якимись активами. Міжнародний обмін – додатковий інструмент. І інститут ТЦУ для нас не новий. ТЦУ вже працює років п'ять, але з 2022 року інститут удосконалюється.

У податковій люди, які займаються ТЦУ, безумовно, є, але їх украй мало. Вони на вагу золота.

– А коли можна очікувати перших кейсів? Це 2022 рік?

– Бізнеси вже подають звіти, а якщо не подають, то структуруються, готуються. У нас уже суди щодо ТЦУ йдуть. Дуже цікаві справи!

– З огляду на різке зростання податкового навантаження на галузь птахівництва МХП заявив про намір дислокувати свої виробничі потужності на Балкани, а в Україні зосередитися на вирощуванні технічних культур. Як ви оцінюєте потенційний вплив відповідних поправок із законопроекту №5600 на галузь?

– Коли я чую "ми поїдемо", запитую: до якої країни? До Сомалі? Гаїті? Так, там, імовірно, менший обсяг оподаткування, ніж у нас. Але коли світовому гіганту говорять: сплачуй податок на прибуток як усі, причому за ставкою меншою, ніж у європейських країнах, а він у відповідь погрожує тим, що поїде до цих європейських країн. Це його право, сперечатися не буду. Але я це сприймаю як нахабство і шантаж із боку людини, що побудувала свій надвеликий бізнес на безпрецедентних дотаціях найбіднішої країни Європи. Ми ж усі пам'ятаємо, як це було за його друга Порошенка? Чи забули минуле цього борця за "право не сплачувати податки"?

За тим принципом, за яким оподатковувався МХП, можна було б за такою логікою оподатковувати й Ахметова. Його заводи також стоять на землі, то, може, запровадити для нього також четверту групу? Чому ні? У цьому цинізмі необхідно мати межу...

– Яка доля ідеї про криміналізацію товарної контрабанди?

– Складне запитання. Я згоден із криміналізацією підакцизної контрабанди. Решту я теж прийняв би, але митниця і правоохоронні органи – це наразі інструмент, який може бути використаний на зло. Економічний ефект може тут спрацювати для тих, хто сидить на цих схемах. Я цю частину більше продискутував би.

– Тобто законопроект поки що на паузі?

– Він у пріоритеті, оскільки це президентський законопроект, але поки ми ще дискутуємо.

– До речі, а скільки наступного року заплановано на фінансування облаштування пунктів пропуску?

– 900 млн грн, їх спрямовано Мінінфраструктури.

– Комісія з азартних ігор: як оцінюєте результати її роботи за рік?

– 1,5 млрд грн до бюджету надійшло від ліцензій. Ми (ВР) затягнули із законопроектом про її оподаткування (закон про держбюджет на 2021 рік передбачає надходження 7,4 млрд грн від продажу ліцензій на ведення грального бізнесу – ІФ). Він також наступного тижня запланований. Виходить, наразі ліцензії отримали всі ті, хто готовий працювати за будь-якого оподаткування. Тобто ті, хто не мав наміру сплачувати податок, наприклад, на виграш. Вони цього не приховують, до речі. Хоча запитання, де податки за чинною системою, ми, звісно, їм поставимо. Так, зараз система безглуздо виписана. Гральні автомати мають заплатити все, що вони отримали, а онлайн-казино – узагалі нічого. Тому ми цю систему змінюємо.

Хто хоче зайти на ринок "у білу", ліцензії не купував. Думаю, наступного тижня ухвалимо законопроект у другому читанні, і з нового року підуть надходження.

– До речі, була ще спроба ухвалити законопроект про віртуальні активи без вирішення того, як вони оподатковуватимуться.

– Законопроект неоднозначний. Там наразі 20 президентських правок, тож наступного тижня до нього не дійдемо. Я голосував за нього, але це закон не нашого комітету. Коли почали заглиблюватися в питання оподаткування, виникло багато запитань. І щодо статусу цих активів, чим вони відрізняються від цінних паперів, неоране поле. Тож навіть якщо його буде ухвалено (а ми за нього голосуватимемо з урахуванням поправок президента), ми все одно в процесі роботи над податковою частиною вноситимемо до нього зміни. Податковою лазівкою це не стане. До речі, звучала ідея за пільговою ставкою оподатковувати віртуальні активи. Чого це раптом? Навіщо? Чимось відрізнятися на карті світу? Ми вже відрізняємося – найбільшою тіньовою економікою. Щодо корупції ми також у лідерах. Знижене оподаткування для віртуальних активів – не варіант, підвищене – можливо.

– Уже оголосили конкурс на члена Ради НБУ?

– Уже йде, подавайтеся, до 15 грудня.

– Є ще два законопроекти, до яких не дійшов парламент: законопроекти про кредитні спілки та про фінансові послуги.

– Наступного тижня голосуватимемо. Законопроект про кредитні спілки провалили, оскільки у народного депутата в залі зайнявся пульт. Через це депутати вийшли на 15 хвилин на перерву, але повернулися вже далеко не всі. Голосів не вистачило. Законопроекти проголосуємо наступного тижня.

– Ви в очах бізнесу "головний ворог", що запроваджує різні податкові ініціативи. У "Слузі народу" лише ви взяли на себе цю роль. Ви готові продовжувати?

– За 28 років ті, хто, хоч би що там було, хотів сподобатися виборцям (паралельно підкрадаючи), зробили країну найбіднішою в Європі. І, зрештою, зробивши набагато гірше тим, кому вони хотіли сподобатися ідіотськими, але популярними рішеннями. Тому ні, я не хочу і не хотів нікому сподобатися, я ж не $100. І я прекрасно розумів, що потрібні, але непопулярні реформи мінусують твій рейтинг. Можна сказати, що я поміняв свій рейтинг на 17 великих реформ, які ніхто ніколи не міг провести. Фіскалізацію ні Янукович, ні Яценюк, ні Гройсман не могли провести. "Антиофшорний" закон – про нього ж усі говорили, але ніхто ніколи, навіть у страшному сні, не брався за нього серйозно. Ринки капіталу, "ігорка", бурштин, міжнародний обмін податковою інформацією, реформа податкової відповідальності, фінансовий моніторинг, який дав змогу прикрутити "скрутки", "антиколомойський" закон, великий банківський закон я навіть не рахую серед 17 реформ. А от велика реформа – це реформа небанківського фінансового ринку, страхування, закон про кредитні спілки. Знесли "майданчики Яценка", встановили податок на Google.

Бажання сподобатися – це те, чим в Україні займалися 28 років. Я йшов приймати непопулярні речі в парламенті. Так, я усвідомлював, до чого це може привести. Чи потрібен мені особисто цей податок на Google? Та Боже збав! Плюс 3 млрд грн до бюджету. А при цьому він вирівнює ситуацію на рекламному ринку. Це та справедливість, яку ми обіцяли. З політичного погляду правильно було цього не робити. Але я вважаю, що Бог мені дав цей шанс заради майбутніх поколінь, а не заради того, щоб я грівся в кріслі ВР ще один термін.

– Тобто бажання піти відпочивати ви не маєте?

– Як скаже команда. Але перед "відпочивати" хочу дотиснути і податкову, і митницю, щоб вони запрацювали нормально. Це ми зобов'язані зробити. Тут я якраз згоден із нашими критиками, це той наш мінус, який ми не доробили.

– Яких іще податкових ініціатив нам очікувати найближчим часом?

– Ми маємо великий законопроект про оподаткування доходів. Хочемо знизити оподаткування доходів і фізичних осіб, і юросіб, і ввести податок на виведений капітал, усічено, як у Польщі. Також розширити декларування доходів, дати більше податкових відрахувань громадянам. Законопроект також пропонує оподаткування додаткової роботи. Це коли ти просто реєструєшся в "Дії" і можеш отримувати дохід від 27 видів діяльності. Наприклад, таксувати вечорами. За це податок лише 5%, без ЄСВ. Я думаю, що можемо зареєструвати цей законопроект ще цього року, щоб він запрацював із 2023-го.

– Але ж в меморандумі зазначено, що Україна не знижуватиме податків.

– МВФ проти, ця серйозна перешкода. З ними спілкуватимемося, говоритимемо про компенсатори. Але ми усвідомлюємо важливість відповідального ставлення до грошей. Експерименти популярні лише серед малограмотних ідіотів у соцмережах, де немає відповідальності. А ми її несемо і розуміємо. Ось ЄСВ зменшили на 22%  – і у бюджеті "дірка" виникла у 200 млрд грн на рік. А що, зарплати з тіні вийшли? Ні. Хто відповів за цю реформу? Це недержавний підхід. Я ніколи не робитиму щось, що йде врозріз із сумлінням, інтересами країни, для власного піару.

Перша частина

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

В Україні вкрай складно довести факти фальсифікації лікарських засобів – адвокат

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук: “Зменшення кількості справ вважатиму ознакою прозорості і зрозумілості бізнес-клімату”

Україна зацікавлена в імплементації нових технологій використання ядерної енергії - голова ДІЯРУ

Головна наша мета – зупинити порушення, а не видалити порушника з ринку – голова АМКУ Ольга Піщанська

Перша віце-прем'єр-міністр - міністр економіки: Уточнений прогноз ВВП більш стриманий і становить 3,6%

Голова партії "Слуга народу": На початку 2022 року деяких місцевих депутатів чекає рішення про відкликання за процедурою імперативного мандату

Арахамія: Треба точно окреслити територію – куди олігархи зможуть заходити, а куди їм ходити не треба

Bosphorus Development розпочне будівництво свого першого проекта в Києві на початку 2022 року - голова наглядової ради компанії

Ви почуєте вже до кінця року про гучні звільнення в податковій і не тільки – голова податкового комітету ВР Гетманцев

Запуск "Великої термомодернізації" говорить про початок системного підходу держави до питання енергоефективності – Сергій Ліщина

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА