Бліцінтерв'ю з послом ЄС в Україні Катаріною Матерновою

Текст: Дмитро Кошовий, Ніна Яворська

- Яка загалом політика ЄС щодо ядерної енергетики? Ми знаємо, що в ЄС діють так звані таксономічні правила. У чому їхня суть і яка роль атомної енергетики в "зеленій" трансформації ЄС?

- Атомна енергетика за відповідності суворим умовам безпеки та захисту довкілля та згідно з принципом "не завдати істотної шкоди" відіграє важливу роль у переході до кліматичної нейтральності в рамках Європейської зеленої угоди. Таксономія ЄС є наріжним каменем системи фінансування сталого енергетичного сектору ЄС. Це важливий інструмент прозорості ринку; він допомагає спрямовувати інвестиції в економічну діяльність, яка є найбільш необхідною для енергетичного переходу, відповідно до цілей щодо нульових викидів до 2050 року, а також екологічних цілей.

- Як Ви оцінюєте співпрацю між Україною та ЄС у сфері атомної енергетики?

- Співпраця між Україною та ЄС в атомній енергетиці загалом позитивна, що яскраво продемонстровано у сфері ядерної безпеки, яка реалізується через Інструмент співробітництва у сфері ядерної безпеки (Instrument for Nuclear Safety Cooperation, запроваджений в 2007 році на заміну Програми TACIS - Технічна допомога країнам Співдружності Незалежних Держав – ІФ-У). Як приклад, ЄС продовжує підтримувати моніторингові місії МАГАТЕ на атомних електростанціях в Україні. ЄС також підтримує заходи щодо поводження з ядерними відходами в Україні.

- Чи справді Представництво ЄС в Україні висловило свою позицію щодо добудови блоків № 3 і 4 Хмельницької АЕС?

- ЄС не висловив офіційної позиції ні за, ні проти будівництва нових блоків Хмельницької АЕС. Я чітко сказала це в своєму інтерв’ю "Європейській правді" ще в грудні. Рішення про будівництво нових блоків АЕС має приймати українська влада.

- Яка зараз офіційна позиція ЄС щодо планів України з розвитку атомної енергетики включно з добудовою блоків №3 і 4 ХАЕС?

- Як зазначалося вище, будувати чи ні додаткові ядерні потужності в Україні - це рішення української влади. Серед держав-членів ЄС немає чіткого консенсусу щодо розвитку нових ядерних генеруючих потужностей.

- Наскільки ймовірно, що ЄС або європейські фінансові інституції профінансують добудову блоків №3 і 4 ХАЕС? Яким може бути обсяг такого фінансування?

- Зараз ЄС не фінансує будівництво атомних електростанцій. Це стосується й АЕС в Україні. І це також стосується фінансування європейськими фінансовими установами.

- Яку роль, на Вашу думку, має відігравати наглядова рада НАЕК "Енергоатом" у прийнятті рішень щодо стратегічного розвитку компанії, в тому числі щодо добудови енергоблоків №3 і 4 ХАЕС? Як Ви оцінюєте її діяльність/бездіяльність після обрання незалежних членів? Як можна покращити ситуацію?

- Наявність повноцінно функціонуючих, здебільшого незалежних наглядових рад державних компаній є, на мій погляд, важливим елементом належного планування та реалізації великих інфраструктурних проєктів. Україна добровільно погодилася привести наглядову раду "Енергоатома" у відповідність до рекомендацій ОЕСР. Але хоча нову раду було обрано ще в червні 2024 року, контракти з незалежними членами досі не підписані, а рада не працює. Як посли G7 ми надіслали в грудні 2024 року прем’єр-міністру Денису Шмигалю лист із закликом якнайшвидше завершити контракти та розпочати роботу нової наглядової ради. Наявність повноцінної ради буде важливою для обговорень нових значних інвестицій.