Ексклюзивне інтерв'ю агентства "Інтерфакс-Україна" з головою правління українського Райффайзен Банку Олександром Писаруком (друга частина)

Текст: Дмитро Кошовий

-- Запитання про 5-6 мільйонів українців, які виїхали під час війни. В Європі статус тимчасового захисту мають 4,2 млн українців. У вас є якась особлива політика, якісь розрахунки на цих людей? Бо ж ви європейський банк.

Чим довше триває війна, тим менше людей повернеться. Хоча Україні треба, щоб якомога більше з них повернулося.

У середньостроковій перспективі Україна має пристосуватися жити без величезної міжнародної допомоги, яка сьогодні розміром майже з бюджет країни, передусім за рахунок повернення мільйонів людей, створення робочих місць, прямих іноземних інвестицій. Якщо цього не буде, то макрофінансова ситуація в країни може бути складною.

Стосовно наших клієнтів за кордоном. Тут в українських банків ситуація дещо краща, аніж в українських телеком-операторів, і ми намагаємося зберегти цих клієнтів. Для преміального сегменту доставляємо безкоштовно картки за кордон, зняття готівки для них також безкоштовне. У нас є певні пільги, наприклад, валютні "курсопади" раз чи два на місяць – низькі курси обміну валют, які серед всіх клієнтів суперпопулярні, кешбеки за розрахунки платіжними картками, у т.ч. за кордоном.

-- Наскільки, на ваш погляд, розвиток вашого роздрібного сегменту стримує присутність групи Raiffeisen у росії?

Ми аналізуємо ринок регулярно, бачимо маркетингові дослідження, дослідження репутації. Проблема є, але вона в цілому не заважає нам розвивати роздрібний бізнес.

Ми не вкладалися активно в маркетинг, допоки не були готові з новим застосунком MyRaif.

-- Але згідно із вашим звітом, серед витрат за 9 місяців цього року маркетинг та реклама росли найшвидше – 93,3 млн грн проти 28,0 млн грн торік.

Більша частина цих витрат – це підтримка благодійних проєктів. Два роки поспіль ЗМІ визнають нас найбільшим донором серед банків. З початку великої війни ми виділили на соціальні та гуманітарні проєкти 1,3 млрд грн.

Наше завдання спершу побудувати конкурентний диджитальний досвід для масового сегменту, а тоді вже відрекламувати нашу діяльність. Думаю, це буде в другій половині наступного року.

Ми робимо MyRaif, який буде людям подобатися, зробимо якісні кредитні продукти, кредитні картки. В квітні цього року ми вивели на ринок MyRaif та оновили дебетову Райфкартку. Ми запропонували кешбек за щоденні розрахунки будь-якою нашою карткою. Також активно працюємо над пропозиціями споживачам разом із партнерами – заправками ОККО та мережею супермаркетів АТБ.

-- А з утриманням провідних позицій на ринку корпоративних клієнтів під час війни ви проблем не відчуваєте?

Під час кризи сильний стає сильнішим, а слабкий слабшим. Ринок побачив, як Райффайзен підтримує своїх корпоративних клієнтів: від інкасації в прифронтові зони, кредитування, ввезення валюти до зарплатних проєктів і багато іншого. Власники і генеральні директори найбільших компаній особисто мені дякували за стабільну безперебійну роботу банку частіше, ніж до війни.

Райффайзен був лідером корпоративного сегменту до 2022 року і став ще сильнішим, незважаючи на нерівні умови через тимчасове виключення з державної програми пільгових кредитів "5-7-9".

-- Вам вдалося добитися перегляду цього рішення?

Так, через рік та вісім місяців після виключення Райффайзен повернули в програму "5-7-9".

Конкуренти намагалися скористатися цією паузою, будували команди, експертизу, але це все вимагає часу, і, я певен, ми свою позицію захистимо. Нам було складно, особливо в сегменті малого і середнього бізнесу, дуже велика різниця між ставками була. Зараз ця різниця скоротилася, ми знову у програмі, і у нас є план, як будемо повертати своїх клієнтів.

Відмінність і водночас сила Райффайзену – це суперстійке лояльне ядро клієнтів. Є дослідження, які показують, що у нас компанії обслуговуються понад 7 років. Клієнти нас обирають надовго, і зовсім не тому, що в нас найдешевші комісії або щоб тільки взяти кредит за "5-7-9".

До речі, в нас така ж велика лояльна аудиторія в сегменті преміум – заможних людей. Під час війни він навіть підсилився, особливо перед націоналізацію Сенс Банку прямо потік був. Люди заможні – досвідчені та освічені, вони ретельніше оцінюють ризики і своїми грошима "голосували" за Райффайзен. Ми в преміальному сегменті побудували модель обслуговування, яка багатьом з них дуже подобається.

-- Минулого року було багато острахів щодо посилення контролю за операціями PEP. Як наразі виглядає ситуація?

Райффайзен Банк помірковано підходить до роботи PEP, застосовуючи ризик-орієнтований підхід. Люди часто нарікають на фінансовий моніторинг. Варто пам’ятати, що тут йдеться про боротьбу із відмиванням коштів і схемами з уникнення від оподаткування, про антикорупційні заходи. Коли банк знає свого клієнта та використовує ризик-орієнтований підхід, то проблем майже не виникає. До того ж ми відбираємо клієнтуру обмірковано.

-- Я запитував голову Національного банку Андрія Пишного, яка позиція регулятора щодо посилення фінансового моніторингу та ініціатив збільшення доступу державних органів до банківських даних клієнтів. Де та межа, за якою може бути порушена банківська таємниця?

Я б розділив вимоги до фінмоніторингу від банківської таємниці, бо це різні речі. Я принципово підтримую жорсткіші вимоги до банків із боку Національного банку з точки зору фінмоніторингу. Зокрема, щодо так званих "дропів", бо це справді велика проблема та її треба вирішувати. Така сама в мене позиція щодо схем зменшення або уникнення оподаткування, це передусім використання великими бізнесами схем, пов'язаних із дробленням бізнесу, із залученням великої кількості ФОПів. На жаль, це дуже поширені схеми на ринку.

Якщо прозорий прибуток банків другий рік ретроспективно оподатковують за ставкою 50%, то чому бізнеси, які заробляють величезні гроші, уникають податків? Це несправедливо. І, головне, 20 млрд грн надзвичайного податку на прибуток банків ніколи не вирішить проблем бюджету, якщо велика кількість бізнесів уникатиме сплати податків. Найближчим часом банки підпишуть спільний меморандум, що передбачає запровадження банками уніфікованих ринкових практик та підходів до належної перевірки клієнтів та моніторингу фінансових операцій за рахунками клієнтів, що також сприятиме інтеграції України до Європейського Союзу.

Інша справа з банківською таємницею. Тут треба діяти дуже обережно через ризики зловживання банківською інформацією в країнах, де рівень корупції високий, де рівень зловживання повноваженнями все ще значний. Ми не єдина країна, де такі проблеми існують. Навіть в розвинених країнах, де ці ризики суттєво менші, банківську інформацію не дають так просто відкривати. Без банківської таємниці неможливо уявити ані ефективну банківську діяльність, ані довіру суспільства до фінансової системи.

-- До речі, як наразі ви оцінюєте конкуренцію на ринку? Наскільки вона є здоровою та чесною?

Я вважаю, що в цілому у нас добросовісна конкуренція. У нас є проблема викривлення структури власності банківської системи через надмірно високу частку державних банків. Це робить банківську систему менш ефективною, але це не те ж саме, що недобросовісна конкуренція.

-- До речі, після останніх змін програма "5-7-9" вже суттєво менше викривляє ситуацію на ринку та вносить на нього структурні перекоси. Ви, як один з авторів ще довоєнного листа про необхідність змін до цієї програми, маєте бути задоволеним.

Як кажуть, слава приходить з часом, хоча тоді мені ніхто не дякував. Я казав у 2021 році, що програму, у якій на той час були значно більші фіскальні ресурси, використовують бізнеси, яким вона, в принципі, не потрібна, бо вони спроможні самі платити ринкові ставки. Тож не варто на це використовувати обмежені державні ресурси. Тоді ображалися, а зараз переорієнтували програму приблизно так, як Райффайзен тоді радив. Програму спрямували на підприємства, які дійсно потерпають.

Повертаючись до недобросовісної конкуренції, вона проявлялася в 2022-ому, коли банки-конкуренти ходили по клієнтах та казали, що йдіть з Райффайзену, бо він присутній в росії, його зараз закриють, виведуть з ринку. Оце недобросовісна конкуренція. Ми – український банк і працюємо за українським законодавством на українську економіку. Я особисто говорив про ці випадки з головами правлінь всіх цих банків, державних і недержавних, навіть іноземних. Я вдячний голові НБУ за чіткий меседж: ми всі хочемо, щоб Райффайзен пішов з росії, але використовувати недобросовісну конкуренцію не можна. Це почули, таких випадків більше не було.

-- А які останні новини щодо спроб групи вийти з російського ринку? Були чергові заяви керівництва групи про наміри піти, але ситуація, здається, принципово не змінилася.

Райффайзен Банк Інтернаціональ (РБІ) все ще працює над продажем, однак піти з російського ринку шляхом продажу банку без погодження регуляторних органів рф неможливо.

Хоча РБІ все ще намагається домогтися продажу, він різко скорочує бізнес на російському ринку. РБІ погодив план радикального скорочення бізнесу в рф з Європейським Центральним Банком (ЄЦБ) та сумлінно його виконує. Дочірній банк в росії не видає кредитів, в тому числі на подовження старих кредитів, не відкриває строкових депозитів, не платить проценти за залишками на клієнтських рахунках при обліковій ставці центрального банку рф 21%. Окрім того, транскордонні перекази в валюті дозволяються виключно супервузькому колу клієнтів, передусім міжнародних, погоджених із ЄЦБ.

Банк, який не приймає депозити, не видає кредити, не може здійснювати закордонні перекази, – це мішок з грошима, який поступово зменшується. І, до речі, на минулому тижні РБІ завершив угоду з продажу Пріорбанку, своєї білоруської "доньки", та поніс значні фінансові втрати від виходу з білоруського ринку.

-- Наскільки загрожують Райффайзен Банку санкції НБУ за наявність пов’язаних із російським ринком осіб?

До кінця року ми повинні подати інформацію про оцінку ділової репутації юридичної особи нашого акціонера РБІ та її керівників. Після виходу змін до відповідної постанови НБУ в травні нам дали пів року на урегулювання всіх юридичних деталей, гармонізацію вимог до юридичної особи і менеджерів. Важливим критерієм оцінки ділової репутації є надання плану виходу з рф, погодженого із ЄЦБ. Це те, що у РБІ точно є.

-- Тоді ще кілька запитань щодо банку. Валові доходи Райффайзен Банку за 9 місяців 2024 року склали 15,4 млрд грн, що навіть трохи менше, аніж за аналогічний період 2023 року (15,9 млрд грн). З чим це пов’язано? Який прогноз на 2025 рік?

Це відбувається через макроекономічну стабілізацію – зниження ставок за ОВДП, облікової ставки НБУ і зменшення коливань валютного курсу, а також певної лібералізації на валютному ринку. Торговий результат скоротився на 53% рік до року, комісійний – на 12%. Чиста процентна маржа також знизилася з 10,2% до 9,0% у річному обчисленні і очікується подальше зниження до кінця року, що вплине на чистий процентний результат.

У наступному році очікуємо доходи приблизно на рівні поточного, але з певними змінами в структурі. Так, активізація кредитування забезпечить приріст процентного доходу корпоративного та роздрібного сегментів, натомість частка доходів від казначейських інструментів продовжить знижуватися і за обсягами, і за доходністю.

-- Чистий прибуток за 9 міс.-2024 (6,15 млрд грн) також майже дорівнює показнику за 9 міс.-2023 (6,14 млрд грн), а за третій квартал чистий прибуток навіть знизився до 1,84 млрд грн з 3,02 млрд грн. Якими є причини?

Банк зберігає свою позицію і є третім банком за розміром прибутку. На прибуток впливають також витрати. Так, операційні витрати (OPEX) є вищими на 20% рік до року, в основному за рахунок інвестицій у персонал банку та ІТ. З іншого боку, банк сформував менше резервів рік до року на 80% або на понад 2,3 млрд грн. У сухому залишку прибуток поточного року є на рівні попереднього.

-- Зарплата за 9 місяців у банку виросла на 17,6% при деякому скороченні кількості працівників, тобто суттєво швидше інфляції. Наскільки серйозною є проблема кадрів? Бронювання?

У 2024 році ми підняли зарплати в середньому на 12%, що охопило понад 90% співробітників. Це підвищення допомогло нам залишатися конкурентними на ринку праці. Мова йде і про співробітників відділень, і про висококваліфікованих спеціалістів, наприклад, у сферах ІТ, аналітики та кібербезпеки.

Ми активно співпрацюємо з університетами, в середньому маємо понад 400 співробітників до 25 років, включаючи практикантів. Крім того, підтримуємо ветеранів, наразі у нас працюють 25 ветеранів і ми готові наймати більше. Для людей старшого віку та молодих батьків запустили пілот з гнучкими умовами роботи, що дозволяють працювати неповний робочий день.

Бронювання – це критичне питання для всіх компаній на ринку, не лише для банків. За законодавством ми можемо бронювати до 50% військовозобов’язаних, що є позитивним, але все ж недостатнім для повного покриття потреб. Наприклад, функції інкасації, де майже всі працівники – чоловіки, та ІТ відчувають серйозний дефіцит персоналу.

-- У вас є лізингова "донька". Ви якось плануєте її розвивати, чи ОТП лізинг так і залишатиметься беззаперечним лідером ринку?

До війни в нас було рішення, погоджене з акціонером, що ми активізуємо роботу лізингової компанії. Ми вже готували бізнес-план, готувалися наймати людей. І тут війна почалася.

Але точно можу сказати, що після закінчення війни, плануємо поновити ці плани розвитку лізингового бізнесу в Україні. Сподіваюся, повернемося до цього питання вже в 2025 році.

-- Участь ЄБРР у капіталі. Як допомагає?

ЄБРР, якому належить 30% акцій банку, є нашим другим акціонером, починаючи з 2015 року. Співпраця з ЄБРР є надважливою, вона надає можливість ефективніше управляти капіталом та продовжувати активно кредитувати український бізнес. Фінансування за всіма програмами у межах нашої співпраці з ЄБРР на даний момент становить 6,5 млрд грн.

Перша частина інтерв'ю