Володимир Мудрий, голова правління OTP Bank Україна, голова ради Незалежної асоціації банків України

 

Європейська комісія рекомендувала державам ЄС розпочати переговори з Україною про її вступ, але Київ повинен виконати частину ще не втілених реформ. Хоч банківський сектор є одним із найбільш реформованих, у 2024 році банкам потрібно буде зробити чимало для забезпечення повної відповідності європейському регулюванню.

Українська банківська система сьогодні

Вважається, що український банківський ринок прогресивний. І це справді так. Починаючи з 2014 року банківський ринок пройшов досить серйозну трансформацію. Це стосується корпоративного управління, підходів та принципів побудови системи трьох ліній захисту, ризик-орієнтованого підходу в фінансовому моніторингу (коли транзакція оцінюються не за формальними ознаками, а за економічним змістом та метою), виявлення та оцінки кінцевих бенефіціарних власників. Автоматично ці вимоги та правила поширилися на весь бізнес, та початок заклала саме банківська система. Зауважу, що у ЄДР ми досі маємо лише записи про формальних власників/бенефіціарів. Для підвищення стійкості банківських установ були запроваджені додаткові вимоги до капіталу, оновилася система показників операційної стійкості: LCR, NSFR, індикатори раннього реагування та система щорічної оцінки кожного банку SREP. У цих сферах банківський ринок відповідає вимогам ЄС.

Досить інтенсивна конкуренція при відносно низькій капіталоємності ринку підштовхнула банки до системних передових технологічних рішень при відкритті рахунків, моментальних платежах, переказах між картками. Та будемо відверті, цьому також сприяли і "сірі зони" у регулюванні. Як результат на ринку стали масовими квазі анонімні платежі між картками (коли ні банк платника, ні банк отримувача не знають всіх учасників транзакції), або анонімне поповнення рахунків готівкою через мережі терміналів. Європа сильно контрастує з Україною у питаннях легкості відкриття рахунків, захисті персональних даних, розповсюдження реклами та повної прозорості всіх учасників транзакції. Саме в цих напрямках потрібно ще попрацювати.

Що потрібно впровадити банкам для відповідності вимогам ЄС?

Технічні питання будуть пріоритетними цього і наступного року. Вже зараз ринок у процесі впровадження RSI звітування по рахунках, відкритих у інших країнах. До 2025 року має повноцінно запрацювати система відкритого банкінгу (open banking) та впроваджені стандарти PSD2. Банки вже зосередилися над доопрацюванням питань, пов’язаних з автентифікацією і максимальною ідентифікацією клієнта і платежу.

Ще один важливий напрям – інтеграція у платіжні системи, такі як SEPA. Це доступний і зручний спосіб електронного переказу коштів, що діє в багатьох країнах Європи. Доступ до європейських платіжних систем пришвидшить розрахунки, зменшить витрати бізнесу і загалом спростить процедуру валютного контролю. В ЄС сьогодні практично не здійснюється валютний контроль, натомість функціонує комплаєнс та фінмоніторинг. Після завершення інтеграції валютний контроль на українському ринку теж зведеться до мінімуму.

Складності додає те, що реалізація більшості задач лежить у площині розробки IT-рішень, імплементація яких мінімально потребує від пів року часу і більше. При цьому готових рішень на ринку немає.

Виклики спільні для ЄС і України

Ще є завдання, які у наступні роки будуть викликом у рівній мірі як для України, так і для Євросоюзу. Мова йде про управління ESG ризиками і маркет ризиками. Це потребуватиме значних інвестицій та зусиль, не лише від банківського сектору.

Сталий розвиток щороку стає усе важливішою темою, на яку звертають підвищену увагу як міжнародні партнери, так і регулюючі органи. Це комплексне питання, що стосується багатьох аспектів діяльності банку – взаємодії із суспільством, із державними органами, і, загалом, "зеленої" політики. Тобто в управлінні ними традиційно задіяне широке коло відповідальних осіб з різних підрозділів. Окреме питання – управління такими ризиками, тим більше в умовах війни. ESG-ризики можуть мати негативний репутаційний вплив, позначатися на активах, прибутку тощо. Вже зараз міжнародні фінансові партнери починають наголошувати на впровадженні ESG підходів як передумови отримання нових грантів.

Особливості функціонування банків в України

Український банківський сектор сьогодні є стабілізатором настроїв населення – працює безперебійно, а значить ситуація в країні стабільна. Ще одна особливість – банки де-факто стали виконувати функції контролюючих органів держави. До прикладу, у нас діє мораторій на податкові перевірки, при цьому весь валютний контроль (повернення валютної виручки, перевірка оплати по імпорту, фінмоніторинг, робота із санкційними списками) лежить на плечах банків. Вони працюють з операціями не постфактум, як це робить податкова, а на випередження. Це потребує неймовірної кількості часу і ресурсів. Для багатьох це не очевидно – але банки виконують велику роль у наповненні бюджету та зменшенні "сірої" частини економіки. А це і є кошти на пенсії, зарплати та забезпечення армії.

Виконати вимоги по євроінтеграції в такі короткі терміни – це дуже серйозний виклик. Однак банківський ринок готовий прийняти його і зробити все можливе, щоб зміни, спрямовані на досягнення повної відповідності європейському регулюванню, відбулися.