15:21 07.11.2023

Автор ОЛЬГА ЛОБАЙЧУК

Мікрокредити в Україні: чому ринок потребує змін

6 хв читати
Мікрокредити в Україні: чому ринок потребує змін

Ольга Лобайчук, начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг

 

У вересні Верховна Рада України зробила рішучий крок до запровадження відповідального кредитування в Україні, ухваливши в першому читанні законопроєкт № 9422. Йдеться про низку принципових змін у роботі та регулюванні ринку мікрокредитування. Зокрема, встановлення граничного розміру процентних ставок за мікрокредитами на рівні 1% за день та якісної перевірки платоспроможності позичальників.

Ініціатором змін до законодавства став Національний банк. І ось чому.

Наші спостереження свідчать, що здебільшого фінансові компанії, які надають послугу мікрокредитування, свідомо нехтують перевіркою платоспроможності позичальників та відповідно встановлюють "захмарні" процентні ставки за кредитом. Таким чином вони перекривають ризик неповернення коштів. Часто такий підхід стає причиною глибоких проблем для окремих осіб, а подекуди – й людських трагедій.

Сьогодні ми маємо тисячі звернень від громадян, які опинилися в борговій кризі через мікрокредити. З відповідальним підходом фінансових компаній до надання своїх послуг у  більшості випадків подібних ситуацій можна було б уникнути.

Українські парламентарі також усвідомлюють проблематику та прагнуть посилити захист прав споживачів на ринку мікрокредитування в Україні.

Хоча, як не дивно, існують і противники цієї ідеї. Серед їхніх аргументів лунають, зокрема, такі: "НБУ прагне перерозподілити ринок кредитування на користь банків", "Ставки за мікрокредитуванням насправді помірні і не варто чіпати ринок, що і так гарно саморегулюється", "За ставки 1% на день ринок мікрокредитування загине".

Національний банк проаналізував  стан ринку споживчого кредитування в Україні за перше півріччя цього року та результати діяльності самих фінансових компаній. За підсумком  маємо інформацію, що тільки підкреслює повну невідповідність цих тверджень дійсності.

Три ключових висновки.

Фінансові компанії часто стверджують, що банки не кредитують споживачів, а кеш-кредити сьогодні видають лише вони. Це не так.

Станом на 1 липня 2023 року обсяг роздрібних кредитів, наданих банками фізичним особам, становив 135 млрд грн. Водночас небанківські фінансові компанії, які надають послугу мікрокредитування, за перше півріччя цього року загалом надали фізособам кредитів на 18,7 млрд. грн.

Отже, головним рушієм роздрібного кредитування залишаються карткові позики, тобто беззаставні кредити. Клієнти беруть їх переважно для фінансування поточних базових витрат. Цей сегмент нині найжвавіший. Тим більше, що кредитні ліміти за картками зросли в середньому на 10–20% порівняно з довоєнним рівнем. Крім того, банки пропонують пільгові періоди користування кредитом, а денна ставка становить орієнтовно 0,05% – 0,17% на день. Водночас у небанківських установ вартість мікропозики може сягати понад 2,5% на день.

Не відповідає дійсності й твердження, що НБУ хоче перерозподілити ринок мікрокредитування на користь банків.

Банки, що працюють у роздрібному сегменті, і так мають багато клієнтів. Наприклад, найбільший банк наразі має понад 26 млн активних платіжних карток, емітованих до рахунків клієнтів.

Кількість унікальних клієнтів 20 найбільших фінансових компаній з мікрокредитування, які уклали хоча б один новий договір споживчого кредитування, становить близько 411,5 тисяч за перше півріччя 2023 року. За нашими оцінками, за весь період розвитку мікрокредитування мали чи мають сьогодні мікрокредити близько 3 млн осіб.

Фінансові компанії, що надають мікрокредити, переважно переказують кредитні кошти саме на рахунок клієнта в банку або на його платіжну картку – йдеться про 94% наданих фінансовими компаніями кредитів. Тобто клієнти фінкомпаній уже і так є клієнтами банків.

Чи здатний ринок мікрокредитування до саморегуляції та цивілізованої поведінки? Ні. Про це свідчать три роки, що минули з часу переходу небанківського ринку під регулювання НБУ.

Національний банк усі ці роки намагався “достукатися” до ринку небанківських фінкомпаній.  Наголошував та визначав у вимогах питання про прозорість та справедливість умов у договорах, про етичну поведінку, про цивілізовану бізнес-модель. Очікував, що ринок перебудується та самоврегулюється. Цього не сталося.

Наше останнє дослідження ринку свідчить, що компанії активно просувають свої послуги, переважно в мережі Інтернет, і ми спостерігаємо значну кількість реклами мікрокредитів зі ставкою в розмірі 0,01% річних. Досить часто клієнти бачать таку рекламу на розважальних чи ігрових сайтах. Це нав’язлива та свідомо оманлива реклама, що зовсім не відповідає дійсності та є порушенням вимог до реклами фінпослуг.

Рішення про видачу мікрокредиту швидко ухвалюється фінкомпанією, буквально за кілька хвилин, часто – в нічний час. Здебільшого це свідчить про недостатню перевірку платоспроможності клієнтів. Як наслідок, виникає серйозний дисбаланс у виконанні платіжних зобов’язань позичальниками.

Тепер про вартість.

Такі швидкі кредити на невелику суму класично є дорогими, адже, якщо немає якісної оцінки платоспроможності позичальника, очевидно, що рівень неповернення цих позик є зазвичай вищим, ніж, до прикладу, в банків. Раніше ми детально розглядали питання вартості таких кредитів.

Водночас цікаво вивчати обґрунтування ціноутворення за мікрозаймами саме в Україні, особливо враховуючи, що в період воєнного стану вартість таких позик постійно зростає. Після аналізу витрат, що впливають на вартість позик небанківських фінустанов, прослідковується дещо нестандартна їх структура та характер. Основні витрати пов’язані переважно з лідогенерацією та рекламою, водночас скоринг та інші стандартні операційні витрати не є ключовими для мікрофінансових компаній.

Отже, бізнес-модель таких установ передбачає створення попиту на свої позики шляхом активного, досить агресивного та нав’язливого маркетингу в Інтернеті, з частим використанням оманливих практик, наприклад, зазначенням вартості кредиту на рівні 0,01%. Звичайно, відсоток неповернень таких кредитів є суттєвим. На жаль, самі мікрофінансові компанії свідомо обирають цей шлях і відповідно перекривають неповернення дуже високою вартістю для відповідальних позичальників (або коштом родичів боржника).

Водночас цільова аудиторія фінансових компаній – це фізичні особи з низьким рівнем доходу, яких з певних причин не хочуть кредитувати банки і яким швидко потрібні гроші. Вони часто беруть новий кредит, щоб погасити попередній, і потрапляють в історію хронічної заборгованості та неповернення. Життя людини, яка і так має невеликий рівень доходу, стає надзвичайно складним.

Трохи статистики.

За перше півріччя 2023 року ми спостерігали, що клієнтами багатьох фінкомпаній є одні й ті ж люди. Закредитованість позичальників аж ніяк не є звичною цивілізованою практикою кредитування. Навіть якщо припустити, що 10 мікрокредитів, взятих протягом пів року, є прийнятними для особи з низьким рівнем доходу, то більше 10 таких позик на одного позичальника вже стають проблемою.

Загалом тільки за останні пів року непідйомне боргове навантаження отримали 90 тисяч позичальників. Більше 200 тисяч позичальників перебувають у стані хронічної заборгованості та брали нові кредити для погашення попередньо взятих. Загальну кількість таких позичальників на сьогодні практично неможливо точно визначити, оскільки часто ця заборгованість переуступається так званим "факторинговим" компаніям, які у статусі нового кредитора продовжують вимагати погашення боргу. І часто роблять це далеко не цивілізованими способами.

Основна причина цього явища полягає в надзвичайно високих ставках. Кредитори не створюють нормальну систему оцінки платоспроможності позичальників, а просто враховують ризик неповернення грошей у ціну нового кредиту. Основною метою для них є саме великі обсяги наданих кредитів і постійне зростання по спіралі, тому щоразу збільшуються як ризик неповернення кредиту, так і його вартість для нового позичальника.

Саме тому Національний банк вперше змінив свою позицію щодо саморегулювання ринку і вийшов з пропозицією законодавчих змін у сфері мікрокредитування.

Ринок треба привести до цивілізованої практики. І якщо сам ринок не здатний це зробити, законодавці зможуть вжити заходів для захисту найвразливішого сегменту позичальників.

 

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

РОСТИСЛАВ КРАВЕЦЬ

Мобілізація та військовий облік повністю перекладена на громадян, що варто знати про свої права

МИХАЙЛО МЕДКО

25% компенсації вартості сільгосптехніки: як держава допомагає аграріям оновити свій парк техніки

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Ворогів не треба, якщо є такі помилки

ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Як перемогти в Києві нестерпну спеку

ЮРІЙ ГОРДА

Ринок землі за євростандартом: для чого Україні гармонізація земельного законодавства з правом ЄС

ВАДИМ НЕПОСЕДОВ

Виклики та перспективи української комерційної нерухомості під час війни - UTG

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО

Від Сталіна до Путіна: нищення народів тоталітарними режимами

ОЛЕГ МАЛЬЧИК

Справедливість ціною в незалежність

ОЛЕНА ЖУКОВА

КІК-звітна компанія "в картинках"

ОЛЕКСІЙ МОВЧАН

Навіщо Україні запроваджувати інститут превентивної реструктуризації?

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА