12:20 19.10.2023

Нам потрібна стратегія, звідки і як розпочати впровадження 5G, - CEO lifecell

16 хв читати
Нам потрібна стратегія, звідки і як розпочати впровадження 5G, - CEO lifecell

Ексклюзивне інтерв'ю CEO lifecell Ісмета Язиджи агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Альона Манжело


- Минулого тижня з'явилася новина про арешт корпоративних прав lifecell. Що це означає для компанії? Чи отримала компанія рішення суду?

- Підсанкційні особи опосередковано, через декілька інших компаній мають незначну кількість акцій Turkcell - Михайло Фрідман по суті опосередковано володіє часткою 7,49% через фонд IMTIS Holdings, який має частку 19,8% в структурі Turkcell. Тобто підсанкційні особи не мають жодного контролю або впливу на Turkcell, а тим більше lifecell.

Якщо подивитися на історію lifecell в Україні, починаючи з 2005 року, коли була заснована наша компанія, ми ніколи не виплачували дивіденди, ми лише в 2020 році вийшли на прибуток, і всі зароблені в Україні гроші інвестували на користь нашим абонентам - в розширення й покращення нашої мережі. Тобто ніхто й ніколи не отримував наші гроші, вони всі вкладені в розвиток української економіки. Щодо рішення суду - ні, поки не отримали.


- Раніше на ринку ходили чутки, що компанія lifecell була виставлена на продаж і навіть знайшовся потенційний французький покупець? Наскільки це відповідає дійсності?

- Ніхто не намагався купити в мене жодну компанію.


- Можливо, такі перемовини вела Turkcell, якій належить 100% української компанії?

- Так, ми не маємо жодних повноважень продати нашу компанію, це прерогатива нашого 100%-ного власника. Дійсно, завдяки надзвичайним зусиллям моїх колег - співробітників компанії ми є висхідною зіркою ринку мобільного зв’язку в Україні. Тому мене не здивує, якщо деякі компанії поза межами України будуть цікавитися нами. Завдання полягає в тому, щоб продовжувати досягати наших цілей. Найголовніше – це надавати найкращу якість послуг українцям, які живуть в Україні та, на жаль, через обставини поза її межами. Тому коли такі чутки з’являються, вони не приносять нам користі, адже доводиться всіх переконувати що ми працюємо й продовжуємо свою роботу.


- Наскільки lifecell задоволена своєю довгостроковою позицію третього гравця на українському ринку?

- Ми ніколи не ставили за мету стати гравцем номер один на ринку. Але ми є й залишаємось першими з точки зору надання найкращих послуг, якості та ціни. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб якнайкраще служити нашим користувачам. І так було не тільки під час війни, але так само й під час COVID-19, тобто всіх серйозних випробувань, з якими стикалась Україна. І саме це робить нас компанією номер один. Я ніколи не здамся в боротьбі за те, щоб lifecell був лідером українського ринку. Я розумію, що по цифрах ми досі третя компанія. І ситуація не така проста, ще й через те, що ми вийшли на ринок через п’ять років після його запуску і конкурентної боротьби інших гравців. Тому не так легко закрити цю прогалину. Але ми віримо, що є те, в чому ми можемо бути номер один, і зробити це я зацікавлений на 100%.


- В інтерв’ю виданню DEV.ua ви розповідали, що в перші місяці війни управляли офісом в Україні з Кіпру. З якого часу перебуваєте в Києві постійно? Як змінилося ваше й компанії життя в 2023 році – є відчуття що війна далеко? Почуваєтеся впевненіше?

- Насправді моя родина жила на Кіпрі протягом останніх семи років. З моменту, як я очолив lifecell (з 2017 року), я постійно їздив туди й назад. Це ніколи не змінювалося. Я був в Україні, коли почалося повномасштабне вторгнення. А через деякий час знову почав їздити до родини й вертався назад. Я щомісяця є в українському офісі. З міркувань зручності й безпеки ми не просимо працівників щодня працювати з офісу, головне - виконувати свою роботу.

Керувати бізнесом ззовні легше. Ще до пандемії коронавірусу ми навчилися керувати нашою компанією дистанційно. Через dashboard маємо доступ до всіх даних в режимі реального часу – від фінансових деталей до стану базових станцій чи кількості скарг. У нас (в складі lifecell – ІФ-У) сильна IT-команда, яка нараховує близько 230 працівників. Я пишаюсь цими людьми й тим, що вони роблять. Вони – креативні, швидкі, мають величезну базу ноу-хау. Ми не плануємо передавати IT на аутсорсинг і залишаємо ці розробки всередині своєї компанії.


- Але ви почуваєтеся більш впевнено? Хоча небезпека не минула.

- Зараз ми набагато більше підготовлені, ніж в перші місяці. Це дійсно жахливо, але ж ми звикли. Хоча є ще одна річ, яка стало увійшла в наше життя – це віра в перемогу.


- Як компанія пережила зиму-весну 2023 року і що робите в межах підготовки до нинішньої зими? Акцент на встановлення автономного і енергонезалежного обладнання? Скільки інвестицій вкладаєте в цей напрямок, яких результатів досягли й на які плануєте вийти?

- Так, насправді міністерство і регулятор вимагають належної підготовки від усіх учасників ринку. Минулої зими всі працівники lifecell працювали, докладаючи максимум зусиль, але в нас багато базових станцій і ми не мали можливості за такий короткий час, як це диктували умови, забезпечити їх усіх генераторами. Хоч насправді на світі ніде нема оператора, який міг би заживити 100% своїх базових станцій генераторами й так працювати. Припустимо, що на всі 10 тис. сайтів ми встановимо 10 тис. генераторів, але де взяти ще по двоє працівників на один сайт для їх обслуговування, коли в нас всього 1150 працівників?

До того ж минулої зими придбати генератори було не так просто. Навіть за межами України світ був настільки наляканий перспективою лишитися без електроенергії, що від Європи до Північної Америки генератори зникли. У звичайний час ми платили за один генератор від EUR1-2 тис., а минулої зими ціни на них підскочили до EUR15 тис.

Тому я вважаю, що телекомунікаційна інфраструктура, особливо мобільна, всі базові станції повинні мати спеціальну безпечну безперебійну систему живлення. Інакше навіть якщо ви оточите всю мережу генераторами, у вас не буде достатньої кількості працівників, щоб обслуговувати всі БС та мережу і водночас піклуватися про живлення. Тож, звісно, ми будемо продовжувати свою роботу, продовжимо закуповувати генератори. І я хотів би, щоб можна було використовувати спільний доступ до генераторів на БС. Отже, ми перебуваємо в діалозі з владою й робимо все, щоб забезпечити безперешкодний зв’язок.


- lifecell запустив близько 800 базових станцій після початку повномасштабного вторгнення в Україні. У другому кварталі повідомлялося про збільшення капітальних інвестицій у 2,2 рази – до 1,44 млрд грн проти 659 млн грн в другому кварталі 2022 року. Якими є ваші плани щодо динаміки інвестицій надалі? На яку цифру капітальних інвестицій згідно прогнозами компанія виходить у третьому кварталі, в цілому в 2023 році?

- Дійсно, інвестиції - це те, що ми ні на мить не припиняли. Але, по-перше, багато наших абонентів виїхало за кордон і це змусило нас скоригувати наші інвестиційні плани. По-друге, досить довгий час було складно завозити обладнання в країну через воєнні ризики. Ми навчилися завозити обладнання і все, чого потребуємо для роботи, стали більш гнучкими. Ми скоригували наші початкові інвестиційні плани і з огляду на окупацію територій, і релокацію існуючого обладнання з небезпечних територій, де ворог міг легко його знищити. І ми продовжуємо інвестувати.


- Чи готовий lifecell інвестувати в розвиток 5G в Україні? Яка ситуація наразі, чи ви вже на порозі цього потужного кроку вперед, що заважає його зробити?

- Це не нова дискусія, вірно? Вона триває вже досить давно. І від початку я говорив одне: ми маємо чітко розуміти, що питання не в тому, коли ми мусимо мати 5G, а як ми маємо його використовувати. І якщо мова про те, що я збираюся завантажувати 50 фільмів на день у 5G замість 10 фільмів у 4G, то це несерйозно. Нам потрібна стратегія, звідки і як нам розпочати впровадження 5G, і особливо з точки зору користі для держави. Для цього нам потрібно створити робочу групу, яка могла б опрацювати усі ці питання за круглим столом. Принаймні саме таким чином запроваджувалось 5G в Канаді. Ми маємо запровадити це тоді, коли дійсно будемо до цього готові й з урахуванням стратегії відбудови. Залежно від цього ми визначатимемо наші пріоритети щодо розгортання 5G для lifecell. В контексті 5G я підтримую позицію, що це мають бути спільні мережі.


- Я розумію, що в Україні діє режим національного роумінгу, але чи вистачає вашій компанії частот, чи плануєте кроки щодо придбання нових на аукціонах?

- Якщо ви подивитеся на кількість наших абонентів, гадаю, це може бути переконливим свідченням того, що ми маємо дуже гарні позиції з точки зору частотних потреб. І звісно, ми дуже вдячні регулятору й уряду, що дозволили нам під час війни використовувати смуги частот, які до того не використовувалися (зокрема, в тимчасове користування були надані частоти 2100МГц – ІФ-У). Ці частоти ми б хотіли використовувати аж до перемоги. Ми не потребуємо зараз додаткових частот і, наскільки я бачу ринок, розумію технологію, сьогодні цього не потребує жоден з операторів. Тому я вважаю, що зараз держава має притримувати цінні частоти, особливо ті, які можуть використовуватися для 5G. З цим не потрібно поспішати, адже йде війна і є ризик того, що ці цінні активи можуть бути продані за мізерною ціною. І хоча багато хто ненавидить мене за те, що я це кажу, я переконаний, що держава має приберегти ці ресурси на потім, аби після перемоги й відбудови продати їх за набагато вищою ціною.

- Повідомлялося, що однією з причин зростання доходів lifecell стало зростання ARPU і збільшення споживання мобільного інтернету. Отже, які загалом трансформації споживацьких настроїв в Україні спостерігаєте наразі, які очікуєте найближчим часом і яке відображення тренди знаходять у тарифній політиці компанії?

- Звісно, поведінка споживачів змінилася. Доходи від роумінгу зросли, тому що набагато більше людей зараз перебувають за кордоном і телефонують звідти в Україну. Вони також використовують інтернет-з’єднання. Але люди старшого віку здебільшого надають перевагу використанню традиційних мобільних ліній, а не комунікаціям за допомогою інтернет-інструментів. Через це виникає дисбаланс, який вимагає компромісу між необхідністю надати підтримку і компенсацією витрат від вхідного міжнародного трафіку, використання якого зросло, оскільки й число користувачів за кордоном збільшилося.


- lifecell має розгалужену лінійку тарифів. Чи плануєте в цілому їх піднімати?

- Знаєте, це дуже цікаве питання. Скажіть скільки коштував літр молока перед повномасштабним вторгненням і скільки він коштує зараз? А як змінилася ціна за чашку кави, для приготування якої потрібно кавоварка, яка працює від електрики? А як має змінитися ціна послуги, яку забезпечують 10 тис. базових станцій, що також працюють від електрики? А якщо додати сюди мільярди інвестицій? І так, на жаль, коли оператор мобільного зв’язку намагається відобразити ці витрати у цінах, ви бачите зростання тарифів. А інакше ми не зможемо інвестувати в покращення та розширення покриття. Але от що дивно, люди з абсолютним розумінням ставляться до підвищення ціни, якщо йдеться про чашку кави, проте чомусь щиро переконані, що телекомунікаційні послуги мають бути майже безкоштовними.

Наведу приклад. За зв'язок в Канаді абоненти сплачують 60 канадських доларів - це $45, чи 1,32 тис. грн. Я вже уявляю реакцію українських споживачів на таку ціну пакету, якби це запропонував їм оператор в Україні. І коли цей канадський оператор має приблизно такі ж витрати на утримання базових станцій, як ми в Україні, і навіть нижчі тарифи на електроенергію, то це означає, що він набагато швидше поверне свої інвестиції.

Я маю на увазі, що коли прийде час, зрозуміла річ, нам потрібно буде відобразити наші витрати (в тарифі – ІФ-У), щоб мати можливість продовжувати нашу діяльність і інвестувати в більше. Але що змушує мене почуватися добре, так це те, що ми, заробляючи, повертаємо гроші в наш бізнес. Я казав вам, що ця компанія (lifecell – ІФ-У), не маючи прибутку, продовжувала інвестувати протягом останніх 18 років. Ми жодної копійки не відправили за межі України як дивіденди. Ми інвестували вже понад $3,2 млрд в нашу інфраструктуру і Україну.


- Ви згадали про важливий фактор, який впливає на тарифи операторів мобільного зв’язку, – ціни на електроенергію. Проте курс долара також має чималий вплив. Наразі НБУ відмовився від фіксованого курсу і перейшов до гнучкого регулювання, а загалом по року прогнозується курс $1/45 грн. Як це вплине на діяльність lifecell?

- Я б хотів, щоб телекомунікаційне обладнання вироблялося в Україні, але наразі це не так, тож ми маємо купувати його за кордоном. І якщо курс зростає, то і наші інвестиційні витрати збільшуються. Я не знаю, чи дійсно буде такий стрибок курсу, як прогнозують. Але дотепер Нацбанк дуже добре контролював ситуацію і керував дуже добре. Ви можете піти і знайти валюту на ринку - дефіциту немає. І курс поступово відпускається. Якщо чесно, я не очікую економічної кризи, адже долар і на міжнародних ринках зростає. Україна може з цим впоратися. Хороша новина полягає в тому, що ми не очікуємо жодної валютної кризи, як це сталося у 2008-2009 роках.

Я вірю в спроможність української економіки. Проте, справді, якщо ціна валюти підніметься трохи більше ніж на 10%, це означитиме, що наші витрати зростуть, тому що ми багато купуємо за кордоном.


- Однією з топ-тем обговорення в телекомунікаційній сфері в Україні є приєднання до Roam like at home (RLAH), яке, за прогнозами урядовців, може відбутися вже наступного року. Думки розходяться. Одні кажуть, що це допоможе компаніям збільшити прибутки, інші очікують негативного впливу на маржинальність. Яка ваша позиція?

- Упродовж перших місяців великої війни у всіх мобільних операторів впали доходи. І тоді європейські оператори надали певні пільгові умови, згідно з якими всі оператори змогли запропонувати сервіси своїм абонентам без сплати за роумінг. У той же час аналогічні пакети послуг у Німеччині чи Франції коштували б EUR30 – така ціна пакета послуг за межами України. Тож ця допомога європейських операторів була дуже важливою, адже люди могли тримати зв'язок з Україною, зі своїми рідними і близькими. Ми і надаємо абонентам послуги за кордоном, якщо вони сплатили свій "домашній" український пакет послуг.

Через те, що ми маємо багато зруйнованих сайтів, багато тимчасово окупованих територій, на яких не можемо надати абонентам зв'язок, ми просили не знижувати плату за з’єднання, яку отримуємо від європейських операторів. Але водночас нас просять знизити всі ці міжнародні такси на термінацію трафіку, що завдасть шкоди нашим фінансам. З одного боку, ми говоримо, що будемо об’єднуватися з ЄС. Я повністю це підтримую. З іншого - значно зменшують плату за з’єднання операторів, які дзвонять з Європи і водночас не дуже зменшують ставку на інтерконект в Україні. Це вже політика подвійних стандартів. Як щодо того, аби почати з основ та проводити такі дзвінки без плати за з’єднання між операторами? Кожен повинен мати можливість вільно дзвонити будь-якому абоненту, який користується послугами будь-якого оператора тут.


- Наразі "Київстар" і "Vodafone Україна" активно розвивають напрямок енергонезалежного інтернету за допомогою GPON-технології. Vodafone агресивно купує компанії гравців в цьому секторі: Vega, Freenet. Наскільки цей напрямок привабливий для вашої компанії? Чи складете в ньому конкуренцію згаданим операторам, якщо так, то за допомогою яких проектів? Які інвестиції плануєте?

- Насправді GPON не є новою технологією, вона існує вже щонайменше 15 років, ба більше. Ми також займались цим в Nortel в 2000-х (компанія, де Ісмет Ясиджи розпочинав кар’єру – ІФ-У). GPON добре підходить для фіксованого зв’язку, тоді як lifecell не є оператором фіксованого зв’язку. Так, час від часу ці тема піднімається. Але ми ставимо на перше місце те , що ми мобільний оператор. Тому ні, ми не плануємо придбавати компанії фіксованого зв’язку.


- З одного боку, з України виїхало 6 млн людей і багато хто ще не повернувся. З іншого - за даними НКЕК, тільки з 1 травня 2019 року по 31 березня 2023-го найбільше число переходів до оператора із збереженням номеру було саме у lifecell. Тож чи можна вже говорити про вихід на точку компенсації від втрати певного числа абонентів за рахунок нових і тих, хто перейшов до вас від інших операторів?

- Точно ні. MNP (послуга переходу до іншого оператора із збереженням номеру - ІФ-У) - це прекрасна ініціатива, але вона не працює на 100% правильно. Є блокування з боку інших операторів - вони не хочуть відпускати свою базу. Для цього запроваджуються інструменти, які повністю суперечать духу MNP. Свобода вибору оператора, від якого ви хочете отримувати послуги, це прекрасно, але деякі компанії вважають, що вони не повинні давати таку свободу своїм клієнтам. Сумно це бачити.

Для порівняння, коли послугу MNP запустили в Туреччині, за два роки серед 80 млн абонентів сталось близько 50 млн переходів. Кожен міг вільно змінювати оператора - жодних перешкод. (За весь період надання послуги MNP станом на 1 вересня в Україні, починаючи з травня 2019 року, за даними НКЕК, перенесено понад 350 тис. номерів, зокрема 97 тис. цьогоріч. Також, за даними регулятора, станом на кінець минулого року в країні було 49,3 млн активних SIM-карт проти 55,92 млн у 2021 році – ІФ-У). MNP, звісно, не може компенсувати втрат нашої бази (від міграції абонентів за кордон – ІФ-У).


- Як розвивається напрямок Cyber Security? Чи зазнавав lifecell кібератак після повномасштабного вторгнення? Наскільки вони були потужними і небезпечними і чи вдалося вирішити проблеми власними силами?

- Ми боїмося кібератак більше, ніж ракетних. Безумовно, ми вдячні ЗСУ, які захищають нас від ударів ракет і шахедів. Але кібератаки для нас є більш критичними, бо якщо ми не зможемо захистити нашу мережу, це буде катастрофа. Чи можете ви уявити, що 10 мільйонів людей водночас втратять зв’язок, якщо мережа буде вразливою до кібератак? При цьому кібератаки –наша щоденна реальність. Тисячі таких атак щодня спрямовуються проти нас, і нам доводиться щодня розробляти засоби захисту. Ми отримуємо в цьому плані величезну підтримку від TSA (Transportation Security Administration, USA – ІФ-У). Вони сповіщають нас про атаки, які можуть бути спрямовані проти нас. Ми робимо все можливе, тож, сподіваюся, не постраждаємо від них.


- Наприкінці червня Міністерство фінансів підготувало та опублікувало на своєму сайті для громадського обговорення законопроєкт, який нібито пропонує спростити адміністрування ренти за радіочастоти, відмінити спектральні коефіцієнти. Як оцінюєте це рішення і як воно вплине на телекомунікаційну галузь? Для чого спочатку встановили ці коефіцієнти?

- За освітою я інженер, але я також і юрист, тому я справжній прихильник принципу дотримання контракту, під яким поставлено підпис. Коли проводилися тендери на продаж спектру для 4G, була умова, що якщо ви купуєте частоту нижче визначеної суми, цей коефіцієнт буде застосовуватися - такі були правила. І тому це був один із аргументів для нас не перевищувати ліміт частоти. І цю частоту ми купуємо на 15 років, ставимо свій підпис про те, що наші зобов’язання будуть повністю сплачені. Ми робимо це з вірою в те, що цей контракт чогось важить. Відповідно до цього ми зробили і наш довгостроковий розрахунок. Якби я знав, що одного дня ці правила змінять ще "під час гри", то у нас була б інша стратегія. Але для мене це дуже важливо: угода підписана українською владою, дійсна 15 років. Я все ще хочу сподіватися, що цей підпис чогось вартий. І це також дуже важливо для всіх іноземних компаній, які бажають прийти та інвестувати в Україну. Нам хочуть збільшити оподаткування, але, запевняю, чисті надходження до державного бюджету від цього не зростуть.

А уявіть шкоду, якої буде завдано Україні з точки зору інвестиційного іміджу. 10-50 млн грн - це нічого для державного бюджету. Але якщо іноземні інвестори побачать, що в країні можуть підписувати папери, а завтра забувати про свій підпис, ми не зможемо залучити від них мільярди необхідного фінансування.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Наш наступний етап в Україні - це вкладення в акціонерний капітал - партнер Argentem Creek Partners

Відновлення контейнерної лінії MSC із України – це новий рівень довіри до безпеки судноплавства в країні - президент АМЕУ

Реформа децентралізації потребує фіксації на рівні Конституції – голова підкомітету Ради з адмінустрою Безгін

Відповідальність за майбутнє та зміна свідомості сприятимуть зростанню попиту на медстрахування - директор департаменту СК "ІНГО" Майстренко

Жовква: Нам не потрібні посередники – нам потрібні країни, які готові жорстко розмовляти з Росією, бо мова російських ультиматумів закінчилась

Мінекономіки та Міноборони ще працюють над регламентом пересування перевізників за межі області - віцепрезидент АсМАП

Голова АВЛУ: Жодної підтримки українського експорту на рівні держави немає

Страхова історія водія стане важливим фактором при визначенні вартості ОСЦПВ після запровадження вільного ціноутворення - голова юруправління МТСБУ

ЄІБ у рамках Ukraine Facility залучить від EUR2 млрд на інфраструктурні проєкти, підтримку приватного сектору та консультаційні послуги - президентка Групи ЄІБ

Рішення ВЛК про визнання непридатними погоджують штатні ВЛК, які перебувають у сфері координації Міноборони - Карчевич

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА