13:30 17.04.2023

Голова НБУ: Шлях перемоги з нами мають пройти такі організації, як МВФ та Світовий банк

15 хв читати
Голова НБУ: Шлях перемоги з нами мають пройти такі організації, як МВФ та Світовий банк

Ексклюзивне інтерв'ю голови Національного банку України Андрія Пишного агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Дмитро Кошовий

 

-- Прем'єр-міністр Денис Шмигаль та міністр фінансів Сергій Марченко заявили, що одним з головних завдань на цих Весняних зборах МВФ та Світового банку є пошук грошей, необхідних для швидкого відновлення у 2023 році. Президент Світового банку Давід Малпасс оцінив поточний їх дефіцит у $11 млрд. Цьому була присвячена й головна українська подія зборів – міністерський круглий стіл. Як Нацбанк може допомогти у вирішенні цього завдання?

-- Я був присутній на цих зустрічах, разом із прем'єром-міністром та міністром фінансів. Мандат Національного банку не передбачає прямого залучення коштів. Наш сектор відповідальності – цінова та фінансова стабільність, але, і це важливий момент, присутність Національного банку під час розмов про залучення фінансової підтримки свідчить, що українська команда демонструє донорам та ключовим стейкхолдерам, від яких залежить рішення, добру внутрішню взаємодію і спроможність.

Взагалі то, складається враження, що слова "Невизначеність" і "Спроможність" -- є чи не найбільш вживаними словами під час зустрічей. Ефективна взаємодія між урядом та НБУ в подоланні викликів та забезпеченні стабільності зменшує невизначеність і підживлює спроможність України залучати підтримку. Перезавантаження відносин між НБУ та Міністерством фінансів відчутно збільшило ефективність наших зусиль, як у межах інституційних мандатів кожного, так і у межах спільних заходів та завдань, серед яких, зокрема, відмова від емісійного фінансування бюджетного дефіциту з 2023 року. Спільна мова, якої бракувало значну частину минулого року, віднайшлася і нас почули.

Українське урядування має продовжувати демонструвати здатність забезпечити результат власними зусиллями там, де це тільки можливо. Допомога підживить спроможність, але не замінить її. НБУ і надалі має бути рішучим в питанні забезпечення цінової та фінансової стабільності, бути поруч з Міністерством фінансів в питанні наповнення внутрішнього боргового ринку, створювати передумови для поступового повернення до ринкових засад і політик регулювання.

Під час круглого столу директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва відзначала, що це неймовірно, як українська економіка надалі продовжує генерувати в умовах війни доходи бюджету, як банківська система безперебійно функціонує, а монетарні інструменти працюють та допомагають стабілізувати ситуацію… В Україні попри війну продовжує функціонувати борговий ринок: за три місяці цього року Україна на внутрішньому борговому ринку зібрала більше 110 млрд грн. Ми вже наближуємося до показників минулого року, коли вдалося залучити 164 млрд грн. Та й майже третину з них Мінфін зібрав в останні два місяці – листопаді та грудні. Для порівняння: у вересні 2022 року він зібрав всього 900 млн грн, а за січень 2023 року – понад 50 млрд грн.

 

-- Але для цього Нацбанк підвищив нормативи обов'язкового резервування та дозволив частково формувати їх ОВДП.

-- Так, і це цілком прийнятно. Обов’язкові резерви -- це один із інструментів монетарної політики НБУ. Бенчмарк ОВДП також не є чимось унікальним.

У комплексі це власне і є питання пошуку балансу, розуміння цілі, сприйняття позиції та імпульсу з боку Національного банку.

Ми усі прагнемо відмовитися від небезпечної емісії. Ми усвідомлюємо, що вимушена понадпланова емісія -- це, звісно, швидке рішення для покриття поточних бюджетних потреб, спричинених війною. Але водночас таке рішення супроводжується неймовірною загрозою для макроекономічної та цінової стабільності. Ліки не повинні бути небезпечнішими за хворобу. Ми зобов’язані знайти і використати усі можливі доступні опції, або ж якщо вони недоступні, змінити це -- наповнити бюджетну потребу без монетизації (емісії) дефіциту.

Позиції НБУ і Міністерства фінансів раніше були дещо складними для взаємодії. "Внутрішній борговий ринок не функціонує, ставки не піднімаємо", -- звучало від Міністерства фінансів. "Ні, ставки мають зростати, ми примусимо вас діяти", -- відповідав НБУ. У кожного були свої аргументи.

Кадрові зміни стали нагодою провести роботу над помилками і дозволили відновити діалог інституцій мовою аргументів та на основі взаємоповаги до мандату.  Ми бачимо відгук на наші пропозиції з боку уряду, фіксуємо ефективність наших спільних зусиль та готові калібрувати наші рішення, що посилюють нашу спроможність забезпечувати макрофінансову стійкість і залучати підтримку міжнародних партнерів.

Подивіться, що з інфляцією: починали з більше 26%, прогнозували на кінець першого кварталу 2023 року -- 23,6%, а зараз 21,3%. Дезінфляційний тренд очевидний, і ми маємо зробити його сталим. Це, в тому числі, вплив фактору відсутності емісії, надходження міжнародної допомоги, сприйняття політики НБУ.

Подивіться, що відбувається з курсом. Так, це сукупність факторів, але значною мірою курсова стабільність зумовлена саме ефективністю заходів монетарної політики і діями НБУ в сфері фінансового моніторингу.

Повертаючись до сьогоднішньої зустрічі (розмова відбувалася в середу, 12 квітня, у Вашингтоні – ІФ). Я розумію, що насправді в авангарді саме цієї частини роботи зі збору грошей -- міністр фінансів та прем'єр. Хоча мій підпис і стоїть під Програмою, глобальна задача -- пошук фінансування -- це не прямий мандат НБУ. Але гроші дають лише тій країні, яка демонструє спроможність. І ось тут функція незалежного Національного банку, як одного із ключових учасників цього процесу, як відповідального за цінову, фінансову стабільність -- визначальна. Ми забезпечуємо саме те, що створює основу -- стабільність, і її в очах міжнародних партнерів доповнює спроможність української влади. Те що дозволяє президенту, прем'єр-міністру говорити: дивіться, Україна здатна це зробити! І що важливо, чути у відповідь "так, ми це бачимо!"

До речі, це стало основою, яка дозволила відбутися програмі розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом. Уявіть собі на хвилину, якби в нас не було станом на зараз підписаного меморандуму з МВФ. Якою була б конотація цих зустрічей та розмов?

Пригадуєте, як я раніше говорив про те, що незалежність Національного банку України -- це ціль, але водночас це і цінний ресурс. Так от зараз цей ресурс використовуємо з максимально можливим коефіцієнтом корисної дії для країни. І я буду це усіляко забезпечувати й надалі.

 

-- Сьогодні на круглому столі говорили про важливість залучення до процесу відновлення іноземних приватних інвесторів, а для них важливе питання репатріації. Важливе питання, що не будуть введені якісь додаткові обмеження на рух капіталу. У меморандумі з МВФ йде мова про стратегію того, як ці обмеження поступово зніматимуться. Є вже приклад компромісного рішення щодо репатріації нерезидентами процентних виплат за ОВДП без основної суми. Наскільки ви сьогодні можете підтвердити інвесторами позицію, що найгірше, найбільші обмеження – вони вже позаду. І Національний банк зі свого боку може гарантувати якісь мінімальні умови цього руху капіталів.

-- Я можу гарантувати, що Національний банк буде працювати над забезпеченням цінової та фінансової стабільності. Відповідально і ефективно. Рішуче і своєчасно. Адміністративні обмеження не є цільовою моделлю для НБУ, це вимушений крок, який було застосовано на початку війни в рамках антикризового пакету. Ми прихильники ринкових засад та політик, саме вони забезпечили стійкість ринку в точці входу в цю кризу і запас міцності протягом усього військового стану. Тому ми маємо намір повертати елементи нормальності, в залежності від передумов, над створенням яких ми наразі працюємо. 

Для приватного сектору дійсно важлива і репатріація, і страхування військово-політичних ризиків, і зменшення безпекових ризиків, і фінансова стабільність… Тобто репатріація -- це одна з умов. Необхідна, але недостатня.

Ми працюємо над стратегією лібералізації і ми свідомо, і це чітка позиція, не кажемо, коли станеться перегляд. Не дата визначає відмову від адміністративних обмежень, все залежатиме від формування необхідних передумов. І в цьому питанні ми відкрито комунікуємо, які саме передумови надають можливість говорити про запровадження плаваючого курсу та повернення до вільного руху капіталу. 

Ці передумови передбачають зв'язування профіциту ліквідності, який виник зараз. Ми про це багато говорили під час наших брифінгів за результатами рішень з монетарної політики. Профіцит ліквідності нерівномірно розподілений і переважно знаходиться на рахунках до запитання. Також ми зацікавлені в зростанні вартості гривневих активів і тому стимулюємо банки, щоб вони відповідально поставились і зробили таку депозитну пропозицію громадянам, яка б спонукала їх розміщувати ці кошти на депозити від трьох місяців. Чому? Тому що при переході до поступового зменшення адміністративних обмежень, а також перед введенням елементів гнучкого курсу, ми повинні розуміти, що цей навіс ліквідності не підважить курсову стабільність. 

Водночас ви праві, в меморандумі окремим пунктом, навіть структурним маяком до кінця червня 2023 року, заявлена розробка стратегії валютної лібералізації та поступової відмови від адміністративних обмежень, робота над якою вже триває.

Сьогодні ринок балансується виключно за рахунок присутності Національного банку, проблема безпрецедентних залишків на поточних рахунках залишається актуальною. Ми над цим працюємо, бачимо зрушення, але про результати говорити зарано. Відповідно перехід до більшої гнучкості в цьому аспекті, не є питанням найближчої перспективи.

Повертаючись до репатріації доходів. Мені здається, правильно говорити не про заборону на репатріацію, а, навпаки, про поступове її відкриття. Правильна конотація важлива. Тому ми не відмовились від репатріації. Ми навпаки відкрили один із каналів -- можливість репатріювати ту частину доходів, яку нерезиденти заробляють, вкладаючи гроші в облігації внутрішньої державної позики. Також це додатковий стимул для підтримки попиту на внутрішньому борговому ринку, що є передумовою відмови від емісійного фінансування та убезпечить міжнародні резерви, які поповнюються виключно за рахунок міжнародної допомоги, від виснаження. 

Так, вони на одинадцятирічному максимумі -- $31,9 млрд, але джерелом цього поки не є відновлення економіки. Ми бачимо тенденцію до поліпшення балансу на валютному ринку, бачимо обережні позитивні макроекономічні сигнали, але ця тенденція має набути ознак стійкого тренду. Війна триває, ризики нікуди не щезли, але саме мінімізація впливу і ефективне управління ризиками створюватимуть підґрунтя для відновлення регулювання і повернення іноземних приватних інвесторів. 

Національний банк працюватиме також над тим щоб максимально зменшувати поле невизначеності, але не мовою дат, а форматом макроумов і достатніх підстав. 

Переконаний, що приватному сектору окрім репатріації, потрібна стабільна макрофінансова та макроекономічна ситуація, стійкий тренд на зниження інфляції, стійкий банківський сектор, його безперебійна робота. 

Власне, наявність великої програми з МВФ вже зменшує поле невизначеності. За базового сценарію $115 млрд фінансовий геп на чотирьохрічному горизонті програми буде покритий пакетом фінансової підтримки від країн донорської коаліції. Мені видається, що вже є достатньо нової релевантної інформації, що звужує невизначеність, а отже з урахуванням цього та можливості репатріювати зароблені кошти, хіба не варто вкладатися в облігації внутрішньої державної позики, не варто подивитися на ринок?

Угоди і зобов’язання, які уклала Україна за останні півроку, при уважному прочитанні дають достатньо знань аби спрогнозувати послідовність дій Національний банку, уряду, парламенту… Прозорий страховий ринок і ринок небанківських фінансових установ, діагностика стійкості банківського сектору, приведення регуляторного середовища до вимог ЄС, стратегія фінансового сектору, корпоративне управління, страхування військо-політичних ризиків… Тобто, якщо взяти в сукупності всі ці компоненти, то навіть попри війну, я вважаю, приватному сектору можна було б замислитись над тим, щоб по-трохи починати рух в бік України з огляду на можливості для інвестування. Для цього треба дуже чітко і структуровано артикулювати ці речі. З того, що я чую від колег -- від прем'єр-міністра, бо саме він фронтменом в цій дискусії, вони це розуміють і чітко доносять.

 

-- Поки в Україні, на жаль, триває війна, фінансовий світ не стоїть на місці. На цих зборах багато дискусій про зелене фінансування, цифрові валюти, криптовалюти. Чи не існує така небезпека, ще через війну Україна може відстати в світі в секторі фінансових послуг.

-- Україна не відстане. Навпаки. Війна спонукала до рішучих і креативних рішень, зняла деякі перешкоди. Попри війну, якщо ви проаналізуєте наші рішення за останні 4-5 місяців, то побачите, що ми розморозили більшість проектів та активізували процеси. Є і зворотні бік іновацій -- операційна стійкість функціонування, ризики фінстабільності та запобігання легалізації. Але це не стоп фактори, а завдання, над якими слід працювати. 

До прикладу, Україна запускає один з прогресивних механізмів тестування рішень, які спрямовані на впровадження цифрових технологій, роботи з віртуальними активами та інноваційних фінтех розробок -- це так звана регуляторна пісочниця. Те, що функціонує в Сингапурі, у Великобританії, Швейцарії, США -- з квітня запрацює в Україні. Це дозволить тестувати рішення за обмеженої кількості користувачів, контролюючи ризики, відпрацьовуючи технологічні та регуляторні моделі. Доопрацьовувати, і ті з них, які підтвердять життєздатність та відповідність, випускатимуться досить швидко на ринок.

За останні півроку, як я на посаді, здається було вже 3-4 дуже предметних детальних зустрічей з міністром цифрових технологій Михайлом Федоровим. Ми проходимося по усьому цифровому порядку денному: починаючи від е-резидентства та закінчуючи віртуальними активами. Практично по кожному із пунктів у нас є розуміння, що ми робимо, що із запропонованого "полетить", а що потребує доопрацювання, а інколи і переосмислення.

Третя теза. У рамках нашої роботи з Міжнародним валютним фондом ми зробили запит на окремий блок технічної допомоги, пов'язаний із віртуальними активами і цифровими технологіями. Також реформуємо нагляд з метою посилити аналітичну складову та об’єднати експертизу, це в тому числі про технологічні речі та AML.

Тому не турбуйтесь, Україна попри війну навіть гостріше відчуває і ризики, і необхідність не втратити перспективу, зберегти ті напрацювання, які вже сьогодні роблять з України одну з найбільш просунутих в плані діджиталізації державу. 

Цікаво і те що українську "Дію" згадували чи не на кожній зустрічі високого рівня. Зокрема, під час зустрічі зі Світовим банком його віце-президентка Анна Б’єрде заявила, що Світовий банк бачить можливість використання нашої цифрової платформи "Дія", щоб посилити спроможність в питаннях, пов'язаних із підтримкою малого та середнього бізнесу. 

У нас є точка входу, є мультифункціональна національна платформа та є підтверджена функціональна здатність надавати підтримку мільйонам з відповідною авторизацією та звітністю. 

Тож я дуже сподіваюся, що перемогу ми зустрінемо з прозорим платіжним та страховим ринком, підтвердженням кінцевих бенефіціарів фінансових установ, завершеною діагностикою стійкості банківської системи, узгодженими планами капіталізації, адаптованими та життєздатними стратегіями банків та національною цифровою платформою доступу до адміністративних послуг та програм держаної підтримки населення та бізнесу.

А загалом так, ви маєте рацію, тут на зборах відчувається, що наші виклики -- вони трохи інші, м’яко кажучи. 

Ось, наприклад, говорили з головою Дойче Бундесбанку про можливі виклики, пов'язані із інфляційними процесами. Монетарний інструментарій та арсенал -- облікова ставка, операційний дизайн, резерви, форвард гайденс … -- один і той самий. Але виклики абсолютно різні. Структурний дисбаланс і колосальний профіцит ліквідності, пов'язаний із фінансуванням бюджетних витрат -- трансмісія повинна функціонувати не у довоєнному темпі, а швидше та ефективніше. Через це ефективність наших рішень повинна бути значно вищою.

Попри війну ми не випадемо з актуального порядку денного для всього світу -- фінансова стабільність і виклики віртуальних активів та фінтеху, інфляція, зелена адженда, взаємодія фіскальної та монетарної влади, міграція, незалежність центральних банків. Ми цікавимося цим усім. А на додаток до всього у нас ще й війна.

 

-- Останнє питання. На зборах багато говорять про небезпеку фрагментації та шкоду, яку вона наносить світовому економічному розвитку. І в цій ситуації Україна продовжує закликати до введення додаткових торгівельних та економічних санкцій, до виключення російських банків з міжнародної фінансової системи. Наскільки зараз сприймаються ці заклики? Чи вдається їх просувати на 14 місяці війни. Чи можна говорити, що є здорова та нездорова або правильна та неправильна фрагментація?

-- Гарне питання насправді. Виклики, перед якими зараз постав світ – дійсно надскладні. Вторгнення рф на українські території 24 лютого минулого року, стало своєрідним спусковим гачком для підсилення проблем глобальної економіки. Рецесія, енергетична криза, вимушене гальмування "зеленої адженди", посилення голоду в країнах півдня, соціальний неспокій в демократичних країнах і активний популізм…В таких умовах дійсно виникає враження, що війна підштовхнула світ до фрагментації і стратегічної автономії. Так, поділ є, але дедалі чіткіше проявляються не уламки, а навпаки – єдність та одностайність в протидії злу. Більше того, окремі компанії та уряди все частіше проявляють здатність до складних рішень. Саме таким було рішення ЄС відмовитись від російського газового зашморгу. Пошук альтернативних джерел забезпечення енергоносіями – був багато в чому авральним, болючим та витратним процесом, однак він повернув Європу на шлях до енергетичної незалежності, заклавши основу стійкої моделі енергетичної безпеки. В результаті вся євроспільнота отримала принципово важливу перемогу, яке забезпечує не тільки її захист від енергетичного шантажу, але й стратегічну перевагу в боротьбі зі спільним ворогом.

Зверніть увагу -- одним із найбільш популярних слів останнього часу стало коаліція: донорські, санкційна, збройна, танкова, коаліція літаків. Тобто мова йде навпаки про об'єднання. Дехто намагається і далі говорити про те, що світ не чорно-білий. Чому подібним "ілюзіям" все ще знаходиться місце в сучасній надзвичайно жорстокій та кривавій реальності? Не секрет, що гібридний характер бойових дій нашого спільного ворога, передбачає застосування не тільки конвенційної, але й пропагандистської зброї. Причому остання, з огляду на шалені багатомільярдні бюджети та надзвичайно широкий арсенал засобів "масового психологічного ураження", все ще досягає значної частини своїх цілей. Але допоки триває війна в Україні, війна в самому центрі Європи, він чорно-білий.

Через це я вважаю, що запровадження санкцій – це, навпаки, об'єднання. Мені прикро і боляче від того, що саме Україна стала каталізатором цих процесів. Сьогодні під час круглого столу один із міністрів фінансів, сказав насправді страшну фразу: що руйнування настільки масштабні, що, можливо, відновлення триватиме не одне покоління. Тобто ми навіть не роками вимірюємо зараз ці збитки, які завдала нам російська агресія, не десятками чи сотнями мільярдів, а поколіннями. Оце справжня ціна. І дуже важливо, що оці люди сьогодні за цим круглим столом обговорюють Україну, дають запевнення, формують певні грошові потоки допомоги, рефлексують навколо тих речей, які повинні об'єднати вільний світ проти тієї загрози, яку несе авторитаризм.

У разі поразки України, програють усі. Глобально. Хоча бойові дії тривають в Україні, але війна точиться на світовому рівні. І наслідки відчують усі. Можливо, це буде відчутно не одразу, але в осяжній перспективі – це буде крах, втрата фундаменту демократичних цінностей – усього, заради чого функціонує МВФ та інші міжнародні інституції, усього, що записано у статуті об’єднаної Європи та в конституціях вільних демократичних держав.

Страхування внутрішньополітичних ризиків, стійка макрофінансова та макроекономічна ситуація, стійкий тренд на зниження інфляції, стійка і безперебійна робота банківської системи -- у нас вже тепер немає вибору, ми маємо це зробити і перемогти. І цей шлях перемоги з нами мають пройти такі організації, як Міжнародний валютний фонд та Світовий банк. Вони вже на нього ступили і вже сьогодні думають, чи роблять вони достатньо і де можна зробити більше. Програма МВФ, яку затвердили для України, є одним з прикладів. Вперше МВФ погодив довготривалу програму для країни у стані надзвичайної невизначеності, що потребувало від Фонду зміни політики фінансових гарантій. Це робить програму насправді унікальною. Завдяки Україні створено прецедент, яким можуть скористатися інші країни. Для МВФ такий перегляд своєї політики – це революційна річ.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ЄІБ у рамках Ukraine Facility залучить від EUR2 млрд на інфраструктурні проєкти, підтримку приватного сектору та консультаційні послуги - президентка Групи ЄІБ

У пошуках винних у прориві кордону на Харківщині вивчаємо таємні документи - перший заступник директора ДБР

Шок, який усі пережили на початку повномасштабного вторгнення, еволюціонував у новий рівень комерційних відносин - президент "Київстару"

Голова УІНП Дробович: В Україні формується нова меморіальна мова світового рівня

"Київстар" побореться за всі нові частоти на аукціоні - президент компанії

Атаки РФ на медичну інфраструктуру України у 2024 році посилилися - представник ВООЗ

В інтересах українського народу - змусити владу, правоохоронні органи і суди працювати за законом - голова Ради директорів Arricano Маргус Курм

Цей рік стане роком великих змін на страховому ринку, далі просто вдосконалюватимемося - голова Національної асоціації страховиків України

Найцікавішими для розвитку McDonald's в Україні є локації, які забезпечують усі канали продажу, - директор з розвитку McDonald's в Україні

Ми вивчаємо практики спеціальних економічних зон у різних країнах, а також співпрацюємо з потенційними інвесторами - мер Миколаєва

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА