Ексклюзивне інтерв'ю директорки Кризового бюро Програми розвитку ООН (ПРООН) Асако Окай агентству “Інтерфакс-Україна” (мова оригіналу - англійська)

Текст: Валерія Прощенко

 

Згідно з другою Оновленою швидкою оцінкою збитків та потреб (RDNA2), оцінка потреб України на відновлення підвищена до $411 млрд. Розкажіть трохи більше про цей звіт та оцінку.

ООН, за технічної координації ПРООН, Світовий банк та Європейський союз, а також уряд України спільно працювали над цією оцінкою, щоб отримати правильну картину про збитки, заподіяні цією жахливою війною. І це було шоком насправді. Особливо звернення 15-річного прогресу в Україні. Ця війна забрала 15 років прогресу.

ВВП України скоротився на 29,2% у 2022 році. І зростання бідності теж радикальне. За рік рівень бідності зріс із 5,5% до 24,1%. Майже вп'ятеро. Це означає, що ще 7,1 мільйона людей опинилися за межею бідності.

Водночас ми також запустили оцінку енергетичних збитків. Половину енергетичної інфраструктури країни зруйновано. Половина. Це означає, що 12,5 млн. домогосподарств і майже 400 000 підприємств залишалися без електрики до 10 годин на добу. Це шокує.

І це лише один рік. Чого нам чекати у найближчі кілька років?

Ми дуже сподіваємося, що росіяни припинять війну прямо зараз, і подальшого збільшення збитків не буде.

Які напрямки реконструкції в Україні є для вас пріоритетними у зв'язку з опублікованими даними?

Реконструкція та відновлення критичної інфраструктури, звичайно, мають бути на першому місці. Але в деяких районах потрібно припинення вогню, а потім масовий розбір руйнувань та масове розмінування. А потім вже для нас найнагальніші пріоритети – енергетична інфраструктура та розчищення завалів, а також розмінування вибухонебезпечних предметів. Але розмінування має відбуватися вже зараз, щоб закласти засади для подальшої реконструкції.

Крім того, я б сказала, що на даний момент пріоритетом є те, що нам необхідно зміцнити здатність уряду реагувати на кризу, включаючи ці оцінки збитків, і мати можливість планувати заздалегідь, а потім визначати найнагальніші потреби.

Наступним невідкладним пріоритетом є збереження робочих місць. Важливо підтримувати місцеву економіку за рахунок різних засобів існування.

Дещо зупинимося на темі розмінування територій. Розмінування — це величезний виклик для України, чи не так?

Це шокуючі цифри. Близько 30% території України. Близько 180 000 квадратних кілометрів країни можуть бути забруднені. Це територія, яка в 4,5 разів перевищує площу Швейцарії. За оцінками, понад 10 мільйонів українців перебувають у небезпеці. Таким чином, Україна стала одним із найбільших у світі мінних полів. Багато районів України в даний час недоступні, що ускладнює екстрену допомогу та затримує реконструкцію. Адже для того, щоб розпочати реконструкцію, нам потрібно все розчистити, забрати завали, а потім можна починати будувати нове. Отже, це негайно.

Але хочу сказати, що зібрано 350 000 предметів, маються на увазі вибухонебезпечні. У 2022 році протимінними зусиллями ООН та партнерів було охоплено майже 3,5 мільйона людей. Але на очищення такого масштабу території знадобляться десятиліття.

Яку підтримку у розмінуванні ви надаєте?

Ми працюємо із Державною службою з надзвичайних ситуацій України. Багато донорів надали нам фінансування. Наприклад, Японія першою дала нам на це гроші. Крім того, Японія та ДСНС співпрацюють окремо на двосторонній основі.

За фінансової підтримки також Данії, Франції, Хорватії, Великобританії та ЄС ПРООН підтримує уряд у розмінуванні та розчищенні завалів, включаючи спеціалізоване навчання з нарощування потенціалу та захисне обладнання. Тож ПРООН є координатором кластеру ООН із протимінної діяльності в Україні. Ми працюємо з урядом, щоб визначити пріоритети, куди йти і які методи використовувати для очищення території, а потім спланувати фактичну операцію.

Усі ми знаємо, що енергетичний сектор України зіткнувся з неймовірними труднощами через атаки Росії. У вас є план відновлення?

За оцінками, пов'язані з війною втрати доходів у секторах енергетики, видобутку газу, транзиту газу, видобутку вугілля та мазуту перевищують 27 мільярдів доларів США. Це величезна цифра.

Звісно, підготовка до зимового сезону 2023/2024 має бути зосереджена на відновленні електропостачання мільйонів українців та об'єктів соціальної інфраструктури, включаючи опалення, питне водопостачання, очищення стічних вод, безпеку високовольтних трансформаторів та інші. Невідкладні потреби у цих сферах становлять близько 2,1 мільярда доларів США.

Збалансувати короткострокові потреби з довгостроковими цілями дуже складно. Але рішення в галузі енергетичної політики, прийняті під час відновлення, можуть вплинути на довгострокові цілі в галузі економіки, енергетичної безпеки та клімату. А український уряд уже заявив, що хоче відмовитись від вугільної енергетики.

Таким чином, під час реконструкції Україні необхідно буде прийняти підхід «краще, ніж було» з політикою, яка приводить її енергетичну модель у відповідність до енергетичної стратегії ЄС та просуває до декарбонізованої економіки.

Але, звичайно, на етапі відновлення основні енергетичні послуги мають бути відновлені якнайшвидше. За підтримки Японії, Німеччини, Швеції, Норвегії, Республіки Корея та ЄС ПРООН надає спеціалізоване енергетичне обладнання. Це включає високовольтне обладнання, таке як автотрансформатори, а також енергосистеми для деяких з найбільш постраждалих міст – Херсона та Харкова.

Але як бути із “зеленою” реконструкцією? Тому що, я вважаю, що це буде не так швидко, як хотілося б.

Наприклад, я нещодавно відвідала Гостомель. П'ять багатоквартирних будинків повністю знесено, тож Франція вирішила все відновити. Але є дві будівлі, які ще можна відремонтувати, тому ми хочемо дотримуватися всіх стандартів. Це радянський будинок 1970-х років, але ми можемо його відремонтувати за допомогою енергоефективних технологій.

Ми також закуповуємо обладнання для переробки сміття, щоб переробляти сміття на матеріали для ремонту доріг та інших інфраструктурних робіт. Це означає, що у довкілля викидається менше відходів, а в кар'єрах видобувається менше природного сировини. Наприклад, наша оцінка збитків всього у 40 населених пунктах Київської області показує приблизно 5 мільйонів тон сміття, що достатньо для будівництва дороги з Києва до Берліна з переробленого матеріалу.

Як ви обираєте регіон та місця для реконструкції?

Ми тісно консультуємося з урядом щодо розстановки пріоритетів. Таким чином, саме він визначає, із чого почати.

Але ПРООН складає докладні цифрові карти пошкоджених та зруйнованих будівель. На сьогоднішній день нанесено на карту та оцифровано 88 населених пунктів, 250 000 будівель вже було нанесено на карту та оцифровано.

А щодо реконструкції шкіл та дитячих садків? Вони також сильно атаковані російськими окупантами

Ми визначили 50 шкіл, які були пошкоджені і мають бути готовими до наступного навчального року. І це проєкт, яким ми зараз займаємось. Це новий проєкт. Таким чином, школи будуть перебудовані з урахуванням енергоефективності та всіх нових стандартів, щоб зробити простір здоровим та безпечним для дітей. Усі вони матимуть сховища, бо не всі школи ними обладнані належним чином. Та число шкіл може збільшитися до 100. Але зараз ми провели оцінку 50 шкіл, які, як ми знаємо, працюватимуть. Тож до кінця року їх також може бути 100.

Ініціатива вартістю 14 мільйонів євро, яку підтримує ЄС, дозволила розпочати на початку 2023 року роботу над першою партією шкіл. Крім того, фінансовий внесок уряду Німеччини у розмірі 5 млн. доларів США підтримає уряд України у ремонті ще 12 шкіл у п'яти муніципалітетах (Запоріжжя, Миколаїв, Рівне, Суми та Чернігів).

Загалом, за оцінкою, війна завдала щонайменше 4,4 млрд доларів збитків навчальним закладам по всій Україні та 2,5 млрд доларів збитків інфраструктурі сфери охорони здоров'я. І, як нам відомо, підтверджено понад 800 нападів на медичні установи та понад 3000 шкіл та коледжів було пошкоджено або зруйновано.

У ПРООН в Україні постійні донори чи різні партнери, залежно від типу проєкту?

Ми маємо покладатися на донорів у тому, що має бути профінансовано. Звичайно, ми розставляємо пріоритети та робимо проєктні пропозиції. Кожен донор має свій особливий інтерес до того, що вони фінансують. Наприклад, Японія. Вони віддають пріоритет розмінуванню, розчищенню завалів, енергетичному сектору та критичній інфраструктурі.