Интервью и.о. председателя правления "Экспортно-кредитного агентства" (ЭКА) Руслана Гашева агентству "Интерфакс-Украина" (на украинском языке)

- Створена понад п'ять років тому, "ЕКА" до липня поточного року була "сплячою" структурою. Що слугувало поштовхом до пробудження: війна чи додатково виділені кошти?

– Ні те, ні те. Дійсно закон, що регулює діяльність "Експортно-кредитного агентства", було ухвалено у 2016 році, юридично "ЕКА" була створена наприкінці 2018-го. Причини такого тривалого сплячого стану крилися у законодавчому врегулюванні. Усі його попередні керівники систематично зверталися до органів державного управління з приводу необхідності внесення певних змін до законодавства. І я не був винятком. Я прийшов до них з тими самими проблемами. І так склалося, що цього року, під час воєнних дій, відбулися зміни у законодавчому полі, а саме змінили наш профільний закон.

- Які зміни були найбільш значущими для роботи ЕКА?

– Перше, ми отримали регулятора в особі Національного банку України. Це важливо з огляду на те, що фінансовий ринок має бути цілісним. Усі структури, що існують на ньому, мають бути зрозумілими, прозорими і перебувати під регулюванням. Якщо Нацкомфінпослуг вже немає, а є Національний банк, то логічно, що ми маємо бути під його регулюванням. Такої ж логіки дотримувалися міжнародні партнери, які допомагають Україні розвиватись: Світовий банк та інші інституції.

Ще однією з ключових змін у нашому регулюванні стало те, що Національний банк змінив свої нормативні документи, які фактично дозволили банкам працювати з нами. Незважаючи на те, що у нас у назві є слово "кредитне", ми не кредитуємо, і, мабуть, кредитувати не будемо. Для цього є спеціальні структури: банки, які вміють це робити краще. А ми маємо бути містком між банком та експортером. І Національний банк допоміг його збудувати.

Другою важливою зміною стало те, що нам суттєво розширили перелік кодів УКТ ЗЕД, за якими можемо працювати. Коди, які існували у першій редакції закону, дозволяли нам працювати лише з 16% українського товарного експорту. Оскільки з міжнародної практики експортні агентства проникають у експорт своїх країн лише з 2-3%, а в нашому випадку це було б 2% від 16%,виникає запитання, навіщо створювати велику структуру?

Нам потрібно було вирішити цю проблему. Ми мали багато звернень клієнтів, які мали продукцію з високою доданою вартістю, наприклад, дитячі іграшки, але скористатися нашими послугами не могли через законодавчі обмеження.

Ми довго дискутували з Міністерством економіки, депутатами, і цей перелік товарів було суттєво розширено.

Справді, залишилися певні позиції, які ми вважаємо продукцією кінцевого споживання, але вони, на жаль, не увійшли до закону. Але це не означає, що ми не розширюватимемо перелік далі. Ми будемо доводити, що є запити від експортерів, і квоти мають бути розширені. Це буде приводом для подальшої дискусії.

- Тобто ви працюєте на фінансовому ринку, кредити не видаєте і до класичних страховиків не належите, то якої діяльності "ЕКА" все ж таки ближче?

– Ми не класичний страховик, але наш основний вид діяльності – це страхування.

- Ви перейшли під регулювання НБУ, які основні нормативи ви маєте виконувати?

– Ми ще не стали під нагляд НБУ. Закон набуває чинності 7 січня 2023 року, і відтоді у нас з'являється шестимісячний період, в рамках якого ми маємо привести нашу діяльність у відповідність до нового закону. Але НБУ вже працює над новою нормативною базою. Тут ключове слово – над новою. Наразі триває активна робота і з нами, і з Мінекономіки.

Національний банк розуміє, що ми є страховиком зі спеціальним статусом, нас не можна регулювати, як звичайні компанії. У нас буде інший набір нормативів та інше значення нормативів. Фактично ми є не просто страховиком з особливим статусом, ми є страховиком останньої інстанції для експортерів. Тобто, те, що не може застрахувати звичайний ринковий страховик, зможемо застрахувати ми.

- Ви і страховик, і перестраховик в одній особі?

- Ми можемо займатися перестрахуванням, але на цьому етапі ми цього не робитимемо.

- А де ви перестраховуватимете ризики? Комерційні перестраховики навряд чи співпрацюватимуть з вами, особливо зараз?

- За законом ми можемо перестрахувати ризики лише у закордонних компаніях. В умовах війни ми розуміємо, що практично всі закордонні компанії закрили ліміти на Україну і, відповідно, перестрахування у нас на комерційній основі практично закрите. Але ми не виключаємо, що закордонні експортно-кредитні агенції чи страховики в рамках допомоги Україні в умовах війни можуть відкрити нам певні ліміти на перестрахування. Принаймні такі розмови тривають. Усі знають, що країні у війні кредити не дають, а Україні дають. Ми розуміємо, що більшою мірою підтримка перестрахування може бути елементом підтримки країни.

Звичайно, класичний комерційний перестраховик до нас не прийде. Але у світі є державні перестраховики. Наприклад, перестрахування може надавати така структура як MIGA (Multilateral Investment Guarantee Agency), зараз усі про неї говорять, тому що вона може страхувати інвестиції, але також і перестраховувати політичні ризики.

Так, такого продукту, який нам необхідний, у лінійці MIGA зараз немає, але це не означає, що ця структура не може створити його окремо для України в умовах війни.

Перестрахування постане гострою проблемою, коли ми вичерпаємо наш капітал. Я не маю на увазі, що ми його витратимо. Йдеться про той момент, коли взята відповідальність відповідатиме рівню нашого капіталу. Поки що рівень страхової відповідальності невеликий і це питання гостро не стоїть, але ми над ним працюємо, оскільки рано чи пізно воно виникне.

- Як зараз побудовано роботу з Національним банком? До ваших пропозицій дослухаються?

– З НБУ у нас відбувається конструктивний діалог. Вони нам показують певні проєкти, ми даємо свої коментарі, свої побоювання щодо деяких моментів, багато враховують. Тому на цьому етапі ми не маємо жодних проблем з НБ.

Є розуміння, що ми є не цілком комерційною структурою, ми є інструментом у руках держави для реалізації та розвитку політики експорту, і регулювати нас як звичайний страховий бізнес не зовсім логічно, адже цей інструмент не зможе ефективно працювати.

Нещодавно НБУ представив нам концепцію нашого регулювання та перший слайд відобразив, що ЕКА є страховиком з особливим статусом, страховиком останньої інстанції.

- Чи можна уточнити, що означає на ринку термін "страховик останньої інстанції"?

- Наприклад, НБУ є для банків кредитором останньої інстанції. Коли український банк не може залучити на міжбанку кредит, йому для підтримки ліквідності його надасть НБУ. Коли український експортер захоче застрахувати свої фінансові ризики щодо нового експорту на ринок з високим рівнем ризику, наприклад у Буркіна-Фасо, адже ми не єдина компанія, яка цим займається, як ви думаєте, чи буде якийсь страховик оцінювати цю операцію? Не буде, а "ЕКА" - буде, для нас головне, щоб країна не підпадала під санкції, і все. А далі ми дивимося на фінансову звітність імпортера, рейтинг країни і ми йдемо в такі угоди. Комерційний страховик у таке не піде.

- Тепер давайте перейдемо на бік експортера: кому ви можете допомогти, які документи потрібно надати, який обсяг експорту можете гарантувати?

- Насамперед я зауважу, що ми не кредитуємо, а виступаємо гарантом із кредиту. Все залежить від того, яку послугу хоче експортер експортувати. Наразі ми можемо надати три послуги.

Перша - це страхування фінансових ризиків, коли експортер готовий надати своєму закордонному партнеру розстрочку платежу. Грубо говорячи, товарний кредит. У такій ситуації він нам подає проєкт експортного договору, обов'язково свої статутні документи, свою звітність, статутні документи та звітність іноземної компанії. Ми все це оцінюємо та ухвалюємо рішення: готові страхувати чи ні. Якщо так, то обговорюємо умови та тариф.

Другий варіант - коли експортеру необхідно фінансування до виконання експортного договору. Фінансування він отримує у банку. У такій ситуації він іде спочатку до банку, який працює з ЕКА. Надає техніко-економічне обґрунтування, документи, тобто, він звертається за звичайним стандартним кредитом, і коли банк каже, що готовий мати справу із позичальником, у цій угоді постає питання забезпечення, яке ми надаємо.

Ми дозволяємо експортерам залучити банківський кредит без застави. І в більшості угод, які ми вже застрахували, за банківським кредитом клієнт не надав абсолютно жодної твердої застави. Там є забезпечення у вигляді майнових прав на майбутній контракт, але немає депозитів, споруд, машин тощо. Є просто наш страховий поліс. Це і є той місток, про який я говорив. Коли клієнт хоче отримати кредит, але не може його взяти в умовах війни, тому що у нього зруйновано виробничі потужності чи приміщення, майно закладено в інших кредитах тощо. Йому потрібна така опція, як ми, де він за невеликі гроші купує страховий поліс і залучає кредит.

Третій вид послуги дуже схожий на другий: коли іноземна компанія готова дати невелику передоплату українській компанії, але вона вимагає гарантій повернення авансового платежу. Знову ж таки гарантію видає банк. Чому говорю, що дуже схожий? Тому що для банку гарантія та кредит - це активна операція. Гарантія вимагає застави, і в цій ситуації ми надаємо її у вигляді страховки для покриття ризиків банку. Такі гарантії можуть бути різних видів: гарантія повернення авансового платежу; гарантія виконання конкретних зобов'язань; тендерна гарантія тощо. Тож загалом у нас три види послуг: страхування кредитів, страхування гарантій та страхування фінансових ризиків.

- На яку суму може розраховувати експортер та скільки коштує така послуга?

- У нас межа суми на один контракт без перестрахування не повинна перевищувати 10% нашого капіталу. Нині це приблизно 200 млн грн. Було б перестрахування, можна було б запропонувати більше. Але для себе ми розуміємо, що спочатку нам треба входити до операцій, максимум, на 150 млн грн.

Платіж залежить від рейтингу країни, до якої йде товар, та від фінансового стану власника імпортера. Наприклад , експорт до країни з нульовою категорією ризику, весь Євросоюз, Північна Америка, Японія тощо буде застраховано за тарифом 0,4%-0,5% від страхової суми. Це абсолютно прийнятний тариф.

Якщо ми візьмемо, наприклад, кейс, який у нас був - експорт до Південно-Африканської республіки. Це також розвинена країна, там застрахувати експорт коштувало 0,8%. У Центральній Африці тариф може бути 3%-5%, Центральній Азії - 2%-3,5%. Я озвучую приблизний порядок цифр, оскільки це залежить від конкретного ризику конкретної країни та конкретного імпортера. Діапазон досить широкий і залежить здебільшого від регіону загалом, куди йде експорт.

Якщо ми говоримо про страхування банківських ризиків, то, як я казав, ми працюємо із двома видами страхування кредитів та гарантій. Водночас кредити також поділяються на два види та залежать від методу роботи з банками: на портфельній основі та індивідуальній. Суми, які я озвучував раніше, до 150-200 млн грн. Це стосується операцій банку на індивідуальній основі. Коли банк перевіряє торгово-експортні документи клієнтів, потім передає пакет нам і ми приймаємо своє рішення. У такому разі страхування терміном до шести місяців коштуватиме 1,2%, терміном від шести місяців до року - 1,6%. Можемо розрахувати окремо тариф і на більш тривалі терміни – два-три роки, але це буде індивідуальна ставка, яка знову ж таки визначається з фінансового стану клієнта, структури самої угоди. Я зараз не можу сказати, скільки таке страхування коштуватиме. За гарантіями те саме: до півроку - 1,2%, рік - 1,6%. Більше індивідуально розраховується.

Ми ще маємо продукт: страхування на портфельній основі банківських ризиків. Полягає він у тому, що ми спочатку встановили певні критерії банку: кого можна включати до портфеля, що він страхує. Ми виділяємо на банк ліміт, в рамках якого він розуміє, що його портфель застрахований. У цій ситуації клієнт має справу виключно із банком. Ні банк, ні клієнт не звертаються до нас щодо конкретної угоди. Банк ухвалив рішення кредитного комітету, підписав кредитний договір, виплатив клієнту гроші, і все – кредит застрахований.

Ми періодично проводимо дистанційний моніторинг цього портфеля банку, і будемо проводити виїзний моніторинг щодо відповідності. Якщо банк видав кредит клієнту на суму та термін, які відповідають нашій програмі, то ми не матимемо запитань до таких дій. Якщо ж ми під час моніторингу виявляємо, що кредит виданий із порушеннями, то ми не маємо щодо нього абсолютно жодних зобов'язань. Насправді все дуже чесно – є вимоги і їх необхідно дотримуватись.

- Зі скількома банками ви працюєте і чи плануєте розширювати перелік?

- За портфельною програмою у нас три партнери: Укргазбанк, Ощадбанк та Укрексімбанк. Є застраховані реальні угоди щодо двох перших банків. В Укрексімбанку, який пізніше увійшов до програми, вже є пул клієнтів, яких розглядатимуть для подальшого фінансування. Також у нас є звернення від Кредобанку про партнерство щодо цього продукту, і ми проводимо переговори з ТАСкомбанком.

Хотілося б, звісно, працювати з усіма системно важливими банками. Ми звернулися до них з такою пропозицією, але за умов воєнного стану банки по-різному провадять свою кредитну політику. Тому ми працюємо із банками, які можуть вести такий бізнес.

– Страхування не є благодійністю, це бізнес. Як відбуватиметься виплата відшкодувань?

- Виплачуватимемо, у нас є капітал. Він спочатку був сформований грошима. Спочатку 200 млн грн, пізніше збільшено на 1,8 млрд грн – до 2 млрд грн , але цінними паперами, 15-річними. Зрозуміло, ці папери вкрай складно монетизувати в умовах війни, проте вони дають періодичний грошовий потік у вигляді купонного доходу. В рамках цих акумульованих ліквідних активів та грошей ми можемо оперувати нашими виплатами.

Якщо застраховано кредит і стався страховий випадок, ми виплачуємо банку, а далі виставляємо регрес позичальнику. Якщо він прогорів, то вступає інститут банкрутства тощо. Наразі виплат не було.

- Починаючи активно працювати, ви відбираєте хліб у страховиків. Чи не робили ви прогноз, яку частку ринку страхування таких ризиків ви можете зайняти?

- Я не думаю, що ми забираємо у них ринок. Я до цього працював у банківській системі та з банківською системою і не бачив, щоб страховики масово страхували банківські ризики. Можливо, за якимись кеш-кредитами, овердрафтами і було, але так, щоб їхній страховий поліс брали у вигляді прийнятного забезпечення, цього точно не було. Тому що Національний банк цього не дозволяв робити, і досі, коли у травні він змінив своє регулювання, то дозволив це робити лише ЕКА.

Якщо поліс страхової компанії неспроможний слугувати прийнятним забезпеченням за кредитом, то банк мав вимагати або тверде забезпечення від клієнта, або формувати резерви під цей кредит, чого за умов війни не робитиме жоден банк.

Наш поліс надає прийнятне забезпечення, що дозволяє фінансувати без застави та без відволікання власного капіталу банку для формування резервів. У результаті співпраця з ЕКА вигідна і банку, і клієнту.

- А інвестиції в Україну страхувати не плануєте?

– Ні. За законом ми не можемо страхувати ризики іноземних інвестицій в Україну, але якщо раптом закон буде змінено і нам буде додано певний вид діяльності, то ми пам'ятаємо, що ми є інструментом у руках держави для реалізації політичних цілей. Якщо буде визначено таке завдання, то ми його вирішуватимемо.

– Вас можна назвати державною страховою компанією.

- Коректніше - державний страховик з особливим статусом.

На сьогодні 100% акцій компанії належить державі. Однак, відповідно до чинного закону, частина акцій ЕКА (до 50%) можуть бути продані. І ми маємо ставитися до розвитку компанії так, щоб такий варіант став бажаним для великих інвесторів. Це підвищує цінність компанії та є гарним варіантом для її розвитку. Але остаточне рішення буде за нашим акціонером – Міністерством економіки, та державою, для якої ми – інструмент реалізації політики.