17:43 01.09.2020

Для реальных изменений и создания современной медицинской системы необходимо как минимум 6% ВВП – глава Минздрава

16 мин читать
Для реальных изменений и создания современной медицинской системы необходимо как минимум 6% ВВП – глава Минздрава

Эксклюзивное интервью министра здравоохранения Украины Максима Степанова агентству "Интерфакс-Украина"

(приводится на языке оригинала)


- Яка ситуація у сфері боротьби з COVID-19? Які місця виявилися найбільш проблемними, чи є інструменти подолання?

- Останні два тижні ми спостерігаємо збільшення кількості хворих на COVID-19. Ми доволі стрімко перетнули межу в півтори тисячі нових хворих за добу. Ця тенденція викликає занепокоєння, тому я не втомлююся щодня наголошувати на мобілізації всіх ресурсів у боротьбі з COVID-19. Ми ж зараз говоримо не просто про цифри - це люди з важким перебігом хвороби, яких госпіталізують і яким потрібно надавати медичну допомогу саме в умовах стаціонару.

Ми вже почали фіксувати в деяких областях заповненість лікарень першої хвилі на понад 50%. За прогнозами, друга хвиля коронавірусу очікується у жовтні-листопаді, що накладається на таке сезонне захворювання як грип. Звісно, ми готуємось до різних сценаріїв, і вже зараз в Україні в лікарнях другої хвилі є близько 10 тис. ліжок з централізованою подачею кисню. Сьогодні в лікарнях, визначених для прийому хворих з коронавірусною хворобою, є 3759 апаратів, зросла забезпеченість моніторами пацієнтів, пересувними апаратами та газоаналізаторами крові. Окрім того, ми розвиваємо епідеміологічну службу, що дає можливість удосконалити епідеміологічні розслідування щодо виявлення контактних з хворими осіб, тобто тих, хто йде на самоізоляцію.

Тож ми зараз краще готові до епідемії, ніж навесні. Але це не означає, що треба ставитися до ситуації легковажно. МОЗ зробило карантинні обмеження максимально зручними для громадян. На території країни діє адаптивний карантин. Залежно від епідеміологічного рівня на території району чи міста ми запроваджуємо різні обмеження, а не відправляємо на карантин цілі області. Обмеження в нас чітко визначені відповідно до критеріїв для "зеленого", "жовтого", "помаранчевого" і "червоного" рівня.

Втім, лише визначити критерії недостатньо. Дуже важливо, щоб люди не забували про базові правила: носили маски в приміщеннях, мили руки, дотримувалися соціальної дистанції. Це ж дуже прості правила, але вони рятують життя. Я постійно на них наголошую не просто так, бо мені нема чого робити. Це перша лінія оборони у війні з епідемією.

Я розумію, що держава в цих процесах теж має брати дуже активну участь. Тому вважаю, що нам необхідно також посилити функцію контролю з боку Держпродспоживслужби, працівників Національної поліції, Національної гвардії, Прикордонної служби. Шлях до перемоги над епідемією – це свідомі громадяни, які серйозно ставляться до свого здоров’я, та держава, яка активно впливає на тих, хто нехтує правилами і наражає на небезпеку всіх інших.


- Які прогнози щодо розвитку ситуації восени? Чи доведеться запроваджувати жорсткий карантин по всій країні? Чи буде поновлене офлайн-навчання у школах, інших навчальних закладах? Чи будуть залучатися лікарні другої, третьої хвилі? Яке зараз завантаження лікарень пацієнтами з COVID-19?

- Я вже згадував, що на думку деяких фахівців пік так званої другої хвилі очікується в жовтні-листопаді. Але вже зараз Україна б’є рекорди захворюваності. Минулого тижня в один з днів було зафіксовано 2481 випадків. Це дуже багато, таких показників не було навіть навесні, в часі так званої "першої хвилі".

Зрозуміло, ми не сидимо склавши руки. І за ці кілька місяців справді зробити вдалось чимло. Наприклад, щодо лікарень першої та другої хвилі. Я вже про це згадував, але повторю: у лікарнях першої хвилі у нас 23 670 ліжок для хворих на COVID-19, з них зайняті пацієнтами з коронавірусною інфекцією близько 5 тис. Наразі в лікарнях другої хвилі визначено 10 237 ліжок для госпіталізації хворих на COVID-19. Ці лікарні мають 851 реанімаційне ліжко та 1442 апарати ШВЛ. Враховуючи заповненість ліжок в лікарнях першої хвилі в Закарпатській та Львівській областях, тут у перелік закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу хворим на COVID-19, включено 11 лікарень другої хвилі. Ці лікарні вже отримали фінансування від Національної служби здоров’я України за "ковідним" пакетом. Тобто вони повністю готові приймати хворих.

Наразі основне завдання перед обласними адміністраціями – це підготувати лікарні другої хвилі до госпіталізації хворих відповідно до вимог НСЗУ. Тому ми й вирішили запровадити саме адаптивний карантин. Щоб можна було не встановлювати обмежень на рівні цілої області, а лише в певних населених пунктах, де епідемічна ситуація справді цього потребує. В нас є досить жорсткі обмеження для адміністративних одиниць із "червоним" рівнем небезпеки, тому я не вважаю, що треба буде запроваджувати нові заходи. Ми маємо навчитися виконувати те, що вже діє. Бо ми вже бачили ситуацію, коли мери міст із "червоної" зони відмовилися запроваджувати відповідний рівень карантину.

Я хочу, щоб усі розуміли, що боротьба з коронавірусом – це питання не політики, а життя людей. Зараз перемога над епідемією – це пріоритет і президента Володимира Зеленського, і МОЗ, і уряду України. Скажу більше, саме це зараз має бути пріоритетом для кожного свідомого політика. На кону – здоров’я українців. І мені дуже дивно, коли деякі політики задля політичних дивідендів напередодні виборів готові ризикувати життям своїх виборців і не запроваджувати обмежувальних заходів.


- Які регіони наразі найбільш небезпечні на коронавірус? В яких можуть бути запроваджені додаткові карантинні обмеження?

- Я вже казав, що з 1 серпня в Україні діють нові правила адаптивного карантину, які передбачають поділ на чотири зони: "червону", "помаранчеву", "жовту" та "зелену". Послаблення карантинних обмежень можливі за умови відповідності епідситуації в області визначеним критеріям. Ці критерії відображають контроль за поширенням вірусу та рівень спроможності лікувальної мережі протидіяти поширенню COVID-19 і, відповідно, дають змогу контролювати епідемічну ситуацію на досягнутому на цю дату рівні.

Ще раз хочу наголосити: ми не визначаємо обмежень для всього регіону відразу, а лише для адміністративно-територіальних одиниць. Винятком є лише ситуація, якщо 5 днів поспіль регіон демонструє завантаженість ліжок на рівні понад 50 відсотків. Лише в цьому випадку ми переводимо весь регіон на "помаранчевий" рівень небезпеки.


- Чи відчувається опір місцевих еліт посиленню карантинних обмежень, якщо вони необхідні? Чи вдається знаходити спільну мову?

- Принаймні з боку Міністерства охорони здоров’я для цього робимо все можливе. З самого початку епідемії ми намагаємося бути максимально відкритими та прозорими. Ми готові надати роз’яснення, рекомендації будь-якому меру міста, будь-якій громаді, якщо в них виникають питання. Але деякі представники місцевих органів влади вже живуть виборами і бояться посилювати карантин, бо це дуже непопулярне рішення. Я розумію простих людей, які вже втомилися і хочуть повернутися до звичайного життя. Але ж ідеться про здоров’я, а воно не має бути політичним інструментом.


- Чому в "зелену" зону не можуть вийти Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Волинська області, Закарпаття? Яких заходів у цих регіонах не можуть виконати для покращення ситуації?

- Якщо говорити згола, то така ситуація зумовлена елементарним невиконанням у цих регіонах простих протиепідемічних заходів. Там проводять масові заходи за участю кількасот осіб, люди не дотримуються маскового режиму, з порушеннями працює громадський транспорт.

Тому я й наголошую, що саме виконання протиепідемічних вимог є запорукою найскорішого покращення епідемічної ситуації. Все просто: якщо показники будуть в межах норми, Комісія з питань ТЕБ та НС прийме рішення про зміну категорії епідемічної небезпеки в регіоні.

Повірте, я б хотів, аби вся країна була в "зеленій" категорії - будь-яке місто чи вся область. Але ми дивимося на показники й бачимо, що поки зарано говорити про це. І я вкотре наголошую: будь ласка, дотримуйтеся правил та рекомендацій МОЗ.


- Чи відбуваються спалахи COVID-19 в курортних регіонах, зокрема на морських курортах? Як долається епідемія в курортних містах?

- Так. Наприклад, ми фіксуємо зростання кількості хворих в Одеській області. І це було нами прогнозовано, виходячи з того, що ми бачили по телебаченню і в соціальних мережах. Часто для відпочивальників не існує взагалі жодних правил, навіть найм’якіших. Я розумію, що людина на курорті прагне розслабитися та відпочити, але давайте не будемо забувати, що вірус ніколи не відпочиває.

Як тільки люди почали відвідувати місця масових скупчень, COVID одразу відреагував. Ми це побачили по конкретних цифрах рівня захворюваності. Тому критично важливо дотримуватися наших рекомендацій, навіть якщо ви у відпустці та на відпочинку. Адже значна кількість людей приїздить в Одесу на кілька днів, підхоплює хворобу й повертається у свій регіон. При цьому новий випадок COVID-19 фіксується за адресою проживання, а не за фактом можливого інфікування на відпочинку.


- Яка завантаженість ліжко-місць у "ковідних" лікарнях? Де ця завантаженість найбільша? Чи вона рівномірна по країні? Як вирішується проблема маршрутизації пацієнтів, їх спрямування у визначені для таких пацієнтів лікарні?

- Завантаженість ліжко-місць у лікарнях першої та другої черги пацієнтами з підтвердженим діагнозом COVID-19 та з підозрою на цю хворобу у середньому становить 38%. Найбільша вона в Чернівецькій області (71%), від 52 до 66% мають Львівська (52), Вінницька (53), Сумська (55), Волинська (60), Тернопільська (63), Одеська та Івано-Франківська (по 66) області. Щодо маршрутизації на рівні області, то це питання віднесено до компетенції обласних департаментів охорони здоров’я державних адміністрацій. Вони повинні забезпечити маршрутизацію пацієнтів за алгоритмами, розробленими Міністерством охорони здоров’я. Алгоритми дуже прості. Умовно кажучи, якщо є прояви коронавірусної хвороби або підтверджений випадок захворювання, то пацієнта треба відвезти в лікарню, визначену для лікування хворих на COVID-19.


- Як планується збільшити охоплення тестуваннями? Чи будуть змінюватися алгоритми направлення на тестування?

- Якщо ви поглянете на цифри тестувань, які є зараз, і порівняєте з цифрами, з яких ми стартували, то побачите, що ми збільшили ПЛР-тестування майже у 100 разів. На початку епідемії, у квітні, було близько 200 тестів на добу, а зараз майже 20 тисяч. І ми надалі нарощуємо цю кількість.

Однак я хочу, щоб було зрозуміло: неможливо відновити за один день те, що руйнувалося упродовж останніх п'яти років. Йдеться про наші лабораторії, які роблять ці тести. В нас їх майже не було на початку епідемії, а в тих, що були, обладнання та устаткування були не найкращі.

І головне – людський ресурс. Епідеміологів просто звільняли з роботи, бо вважали, що вони нам не потрібні. Зараз ми їх повертаємо, перенавчаємо, будуємо систему майже "з нуля". І епідеміологи, і вірусологи, і лаборанти – вони всі працюють у цілодобовому режимі, за що їм велика подяка. Ми не зупиняємось і надалі будемо збільшувати тестування.

У нас є чіткий механізм щодо людей, яких ми тестуємо. Скринінгові дослідження виконуються що два тижні медичним працівникам, котрі надають допомогу хворим на COVID-19, та працівникам лабораторій. Щомісяця проводиться тестування працівників Національної поліції, Нацгвардії, Держприкордонслужби, а також інших медичних та фармацевтичних працівників.


- Чи враховуються у загальних даних захворюваності тести, які роблять приватні лабораторії та клініки?

- Так, наразі тестування проводять як державні, так і приватні лабораторії методами ПЛР та ІФА. І всі ці дослідження складають національну статистику лабораторних досліджень.


- На якому етапі перебувають клінічні випробування вітчизняних лікарських препаратів у лікуванні COVID-19? Які перспективи щодо отримання Україною доступу до вакцини від коронавірусу, якщо така буде створена?

- Зареєстровано чотири препарати, які можуть застосовуватись для лікування коронавірусу. Вони на різних стадіях випробування. Ми чекаємо звітів і результатів клінічних випробувань. Клінічні випробування – це тривалий процес, який забезпечує компанія-виробник лікарських засобів. Перш ніж почати клінічні випробування вони подають свої матеріали на розгляд і погодження експертам Державного експертного центру. Думаю, що ми скоро побачимо результати досліджень застосування цих засобів у лікуванні коронавірусної хвороби.

Якщо говорити про пошук вакцини у світі, то за кордоном тривають клінічні дослідження 25 вакцин-кандидатів від COVID-19, з яких шість перебувають на завершальній стадії клінічних випробувань. Уряд України здобув право на подання заявки для отримання вакцини від коронавірусу за механізмом COVAX.

Що це означає? Кожна країна, якій надано право звернутися по вакцину, отримує її в обсязі, який дозволить провести щеплення близько 20% населення, що для України становить близько 8 мільйонів доз. Вона використовуватиметься для профілактики COVID-19 у осіб з груп ризику та окремих вікових категорій.


- Чи вдалося Україні створити власні тест-системи для виявлення COVID-19? Чим закінчилася історія з розробкою ПЛР-тестів Інститутом молекулярної біології та генетики Академії наук?

- В Україні зареєстровано три компанії, які виготовляють ПЛР-системи, що використовуються, зокрема, і в наших лабораторіях. Інститут молекулярної біології та генетики Академії наук справді розробляє ПЛР-тест-системи на коронавірус.

Це робиться зокрема й на виконання рішення РНБО та указу президента від 13 березня. Відповідні системи справді були розроблені. більше того, було проведено дизайн і синтез праймерів відповідних ділянок генів коронавірусу SARS-COV-2 та найбільш поширених в Україні епідемічних вірусів грипу H1N1 і H3N2. Також Інститут виготовив позитивні контролі, підібрав умови реакцій і перевірив тест-системи на вірусних зразках для контролю.

Таким чином, створено оригінальні тест-системи для діагностування COVID-19: однокрокову для умов моноінфекції і двокрокову для умов коінфекції з грипом та іншими ГРВІ. Якщо заглибитись у специфіку, то двокрокова ПЛР-тест-система особливо необхідна у разі осінньої коінфекції коронавірусу, вірусу грипу, парагрипу, риновірусів, респіраторно-синцитіального вірусу, оскільки подібні клінічні їх прояви унеможливлюють ефективне лікування COVID-19. Наразі ці тест-системи розроблено, протестовано щодо епідемічних штамів вірусу грипу, підготовлені праймери для інших вірусів ГРВІ.


- Чи вистачить грошей на боротьбу із COVID-19? Чи витримує навантаження система охорони здоров’я?

- Коштів на боротьбу з COVID-19 наразі, коли максимально мобілізовані всі ресурси, достатньо. Як ви знаєте, в Україні створено Фонд для боротьби із коронавірусом. За рахунок коштів з цього фонду близько трьох мільярдів гривень передбачено для закупівлі засобів індивідуального захисту.

Вже укладено угоди на закупівлю респіраторів (1 233 810 шт.), 18 800 пар рукавичок, 14 783 захисних щитків та три мільйони медичних масок.

Окрім цього, МОЗ України за період з квітня по початок серпня цього року закупило лабораторного обладнання та медичних виробів загалом на суму 71,92 млн грн. У спільному зі Світовим банком проєкті в нас передбачені кошти на 1 мільйон 200 тисяч ПЛР-тестів на COVID-19, а також на лабораторне обладнання та витратні матеріали для проведення тестувань на COVID-19.

Важко сказати на 100%, чи вистачить цих коштів, адже багато залежить від поширення вірусу та свідомості наших громадян. Однак ми створюємо такий запас міцності, який дозволить нам бути готовими навіть до найгіршого розвитку подій.


- Які проблеми актуальні нині у впровадженні реформи системи охорони здоров’я?

- Гадаю, правильно сказати, що ми почали створення системи охорони здоров’я. Потрібно чесно і відверто визнати, що в нас її не існувало. Звісно, є осередки надання медичної допомоги, їх багато і вони тримаються винятково на ентузіазмі наших лікарів та медичних працівників.

Чому я кажу "ентузіазм"? Бо та заробітна плата, яку вони отримують за свою важку працю і за щоденну відповідальність за життя та здоров’я громадян, мізерна. Сплачувати таку заробітну плату в державі – це просто сором. Мета медичної реформи – забезпечити доступність та якість медичних послуг для всіх громадян України. Перетворити “гасла” на реальність. Зробити таку систему охорони здоров’я, якою міг би пишатися кожен громадянин України.

Пріоритетними напрямами медичної реформи для нас є екстрена медична допомога, медицина катастроф та тарифи на інфаркти й інсульти (оскільки за даними ВООЗ майже дві третини смертей українців спричинені серцево-судинними захворюваннями). Пацієнти мають своєчасно отримувати всю потрібну медичну допомогу, а лікарі – працювати в гідних умовах. Вже сьогодні ми крок за кроком рухаємось до цієї мети.

Ви бачите: щотижня ми обираємо нову тему щодо пріоритетів роботи МОЗ і максимально доносимо свою політику до суспільства. Українці заслуговують на те, щоб знати про реальний стан справ у медицині і про кроки, які ми здійснюємо для покращення ситуації.

Звісно, велику роль відіграє фінансування галузі. У держбюджеті-2020 охорона здоров’я профінансована у розмірі 3% ВВП країни. Це критично мало. Для реальних змін та створення сучасної медичної системи необхідно щонайменше 6%. Ця цифра є нашою метою для бюджету-2021, щоб розпочати комплексну реалізацію медичної реформи. Якщо наполегливо працювати від початку і до кінця, то для повного реформування медицини потрібно не менше трьох років, щоб усе чітко організувати і щоб система ефективно запрацювала.


- Чи вдалося вирішити проблему роботи системи eHealth? Чи знаходить МОЗ спільну мову із НСЗУ та її керівництвом?

- У нас виникла серйозна локальна проблема швидкості роботи системи eHealth (зі стартом другого етапу медреформи - ІФ), ми отримали багато скарг від лікарів з усієї території України. Електронна система охорони здоров’я – це коли зручно працювати лікарю, тому що не може він іноді годинами заповнювати і вносити в базу своїх пацієнтів. Лікар повинен лікувати.

Станом на сьогодні вирішено питання збільшення потужностей хмарного середовища, де розміщується система eHealth. Загалом система працює стабільно та без зависань. ДП "Електронне здоров‘я" провело роботи для оптимізації середовища та зменшення навантажень. МОЗ запустило процедуру перерозподілу коштів, а НСЗУ, зі свого боку, після переговорів також знайшла частину коштів для цього напрямку в межах свого бюджету.


- На якому етапі перебувають державні закупівлі ліків? Чи вдалося налагодити співпрацю із ДП "Медичні закупівлі України" (МЗУ) та міжнародними організаціями?

- На сьогодні тривають поставки ліків та медичних виробів, що закуповуютсья міжнародними спеціалізованими організаціями ЮНІСЕФ, ПРООН та Crown Agents.

З квітня 2020 року поставлено лікарських засобів та медичних виробів на загальну суму 2 308,44 млн грн. При цьому дебіторська заборгованість міжнародних постачальників за останні чотири місяці суттєво, а саме на 26,2%, зменшилася та станом на 31 липня становить 3 850,85 млн грн.

У попередні 2018-2019 роки фінансування для проведення закупівель переказували міжнародним закупівельним організаціям пізно, в останній місяць бюджетного року. Наприклад, у грудні 2018-го переказали 3,8 млрд грн із 5,9 млрд грн загальної вартості, а у жовтні - грудні 2019 року – 3,9 млрд грн із 6,5 млрд грн.

Тому й закупівлі розпочиналися пізно, і, відповідно, ліки надходили в Україну вже наступного бюджетного року. Ми і зараз отримуємо їх, по суті, за два попередні роки. Цього року ми виправляємо ситуацію. МОЗ забезпечило прийняття понад 10 важливих нормативних документів та з перших днів червня надало всі необхідні інструменти і нормативні підстави для початку закупівель "МЗУ" набагато раніше, ніж це було у попередні роки.

Що стосується безпосередньо ДП "Медичні закупівлі України", то із 5,8 млрд грн передбачених коштів на 3,5 млрд грн оголошено процедури на ProZorro. Хочу також зазначити, що зараз у регіонах зосереджені значні залишки лікарських засобів та медичних виробів. Загалом ми говоримо про суму у 5,6 млрд грн, що майже відповідає цілорічним бюджетам на закупівлю ліків у попередні роки.

До того ж відомство цілеспрямовано працює над закупівлями ліків на 2021 рік. Починаючи з 2 липня, група експертів із фахівцями МОЗ та держпідприємствами, а також лікарями та представниками громадськості працюють над формуванням номенклатури. Пропозиції до номенклатури підлягають обов'язковому громадському обговоренню, тому все буде максимально відкрито і прозоро.


- Які плани щодо розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості?

- Я прихильник максимального розвитку вітчизняного фармвиробництва, тому що це своєрідна незалежність. Треба, щоб у країні були свої ліки. Я хочу, щоб обсяги вітчизняного виробництва тільки розширювалися.

З іншого боку, підприємства, які виробляють ліки, сплачують податки, там працюють українці й отримують заробітну плату. МОЗ постійно підтримує комунікацію і проводить зустрічі із операторами фармацевтичного ринку.

Приміром, за результатами останньої зустрічі для обговорення стану розвитку фармацевтичного сектору при МОЗ створено робочі групи, до складу яких входять представники вітчизняних та іноземних виробників, дистриб’юторів, аптечних закладів, які напрацьовують план впровадження електронного рецепта на ліки та системи маркування упаковок ліків спеціальним 2D кодом. Це дозволить нам запобігти порушенням відпуску рецептурних препаратів, випадкам фальсифікації препаратів і зменшити випадки самолікування.

Разом з тим, МОЗ спільно із фармацевтичним сектором розробили проєкт розпорядження уряду "Про затвердження концепції Державної цільової програми створення та розвитку внутрішнього виробництва високоякісних лікарських засобів для профілактики і лікування особливо небезпечних інфекційних та інших захворювань для забезпечення державних потреб України на 2020–2025 роки". У такий спосіб будуть створені сприятливі умови для забезпечення епідемічного благополуччя України, для запобігання епідеміям, подолання кризового стану захворюваності населення на інфекційні хвороби, а також з метою протистояння коронавірусній інфекції.

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

аirBaltic немедленно возобновит полеты, как только воздушное пространство Украины будет открыто, - Мартин Гаусс

Надеемся избрать новых судей ВАКС до конца этого года, возможные связи с государством-агрессором проверяем тщательно – судья ВАКС, член ВККС Колиуш

Поддержка Украины на пути к справедливости должна была постоянной, потому что это работа на годы и десятилетия – генпрокурор

Глава "Центрэнерго" Андрей Чуркин: Нам удалось вернуть и поставщиков угля, и покупателей электроэнергии, поэтому ОЗП пройден успешно

Директор Государственного центра занятости Жовтяк: Наша задача - изменить стереотип, что мы "биржа труда"

"Укртелеком" увеличит объем инвестиций минимум на 70% в 2024г - гендиректор

Мы реально боремся за то, чтобы биржевой рынок агро существовал – член НКЦБФР Ильин

Ситуация с заоблачными ценами на картофель в 2024-2025 МГ не выровняется - вице-президент УАВК

Сложный процесс замены обязательного страхования требует продления переходного периода закона "О страховании" до конца года

Немчинов: формирование сильного Центра правительства позволит "правительственной машине" работать слаженно и стабильно

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА